Ухвала ККС ВС № 466/6134/17

УХВАЛА 14 серпня 2024 року м. Київ справа № 466/6134/17 провадження № 51-3896ск24 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 06 квітня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 червня 2024 року щодо останнього, встановив: Захисник звернувся до суду з касаційною скаргою на указані вище судові рішення щодо засудженого ОСОБА_5 , де стверджує про допущені судами істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого через суворість. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка її подає, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами до скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами та навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції. Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, а з огляду на положення ч. 1 ст. 26 цього Кодексу, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. З урахуванням вказаних засад кримінального провадження та приписів ч. 2 ст. 433 вказаного Кодексу, касаційна скарга має містити обґрунтовані доводи, змістом яких охоплюються належні підстави для задоволення вимог касаційної скарги. Захисник висуває вимогу про скасування ухвали Львівського апеляційного суду від 04 червня 2024 року та призначення нового розгляду в суді першої або апеляційної інстанції. Така вимога не узгоджується із повноваженнями суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, передбаченими в ст. 436 КПК. Призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції Верховний Суд може лише за умови скасування як рішення суду першої, так і апеляційної інстанції, про що в касаційній скарзі не йдеться. При цьому, у змісті касаційної скарги захисник не наводить мотивів до скасування рішення місцевого суду та призначення нового розгляду в місцевому суді, передбачених ст. 415 КПК, або з метою забезпечення процесуальної економії, ефективності і швидкості кримінального провадження, дотримання розумних процесуальних строків. Колегія суддів звертає увагу, що встановлення за оцінкою доводів касаційної скарги істотної неповноти апеляційного перегляду через те, що суд залишив поза увагою вагомі доводи сторони захисту та не надав на них відповіді, з огляду на приписи статей 424, 433 КПК є підставою до скасування оскарженого рішення та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Процесуальною передумовою до застосування судом касаційної інстанції повноважень, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 436 КПК, є постановлення апеляційним судом рішення, яке відповідає вимогам ст. 419 КПК. Вимоги касаційної скарги про скасування обох оскаржених судових рішень та закриття кримінального провадження на підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 284, ст. 440 КПК та про скасування рішення апеляційного суду і призначення нового розгляду в одному із судів попередньої інстанції є взаємовиключними, що позбавляє Суд можливості належним чином визначити межі касаційного розгляду. При цьому, вимога закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК має спиратися на спростування версії сторони обвинувачення і обґрунтування того, що належних та допустимих доказів недостатньо для доведення поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Натомість обґрунтування недопустимості чи неналежності доказів, покладених судами попередніх інстанцій в мотивування своїх висновків, в касаційній скарзі не наведено. Захисник зазначає, що суд апеляційної інстанції не навів в оскарженій ухвалі та не перевірив усіх доводів, зазначених у його апеляційній скарзі, проте не конкретизує які саме доводи апеляційної скарги сторони захисту не знайшли свого відображення в ухвалі апеляційного суду чи не отримали відповіді за апеляційним переглядом, що також є перешкодою до відкриття касаційного провадження. За вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Отже, оцінка доказів на предмет їх достовірності, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Натомість в обґрунтування вимог касаційної скарги захисник наводить аналіз показань засуджених, свідків та потерпілого у кримінальному провадженні на предмет їх достовірності та узгодженості з іншими доказами за вказаним критерієм щодо власної оцінки фактичних обставин кримінального провадження, що не може бути предметом перевірки суду касаційної інстанції. Крім того, вказує про неправильне відображення у судовому рішенні місцевого суду змісту показань засудженого ОСОБА_5 , які не знайшли свого дослівного відтворення. Водночас, в аспекті застосування приписів ст. 412 КПК захисник не вказує того, яке значення має дослівне відображення показань засудженого в оскаржених рішеннях для встановлення обставин, передбачених ст. 91 КПК, та яких саме із них. Не зазначає й про те, чи були такі доводи предметом апеляційного перегляду, якщо так, то чи надав суд апеляційної інстанції на них відповіді та яких порушень в цій частині він припустився в контексті вимог статей 404, 405 КПК. В касаційній скарзі захисник наводить доводи про невідповідність призначеного ОСОБА_5 покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі через суворість. При тому, що невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого за ст. 414 КПК визнається таке покарання, яке за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через суворість, що вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом та тим видом і розміром покарання, яке би мало бути призначене, касаційна скарга не містить обґрунтування явної невідповідності призначеного судом за ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України покарання у розмірі, наближеному до мінімального, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість та в ній відсутні мотиви до спростування висновків судів в цій частині. До того ж, вказані доводи суперечать тим доводам касаційної скарги, де йдеться про недоведеність винуватості ОСОБА_5 і про закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК, що теж не сприяє належному встановленню меж касаційного розгляду. Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу. Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків. Недоліки касаційної скарги, пов`язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги. Клопотання про зупинення виконання судових рішень, відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 430 КПК, суддя-доповідач вирішує тільки після відкриття касаційного провадження. Керуючись ст. 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 06 квітня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 червня 2024 року щодо останнього залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п`ятнадцять днів із дня її отримання. Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3