Ухвала ККС ВС № 465/8267/23

УХВАЛА 23 червня 2025 року м. Київ справа № 465/8267/23 провадження № 51-2249ск25 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Франківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 01 травня 2025 року щодо нього, встановив: Засуджений звернувся до суду з касаційною скаргою на вказані вище судові рішення, де висуває вимогу про їх скасування та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків. Відповідно до ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. В недотримання указаної вище норми засуджений до касаційної скарги не додає копій оскаржених ним судових рішень, що є не просто формальним недотриманням приписів ст. 427 КПК, а фактично позбавляє суд касаційної інстанції процесуальної можливості перевірити дотримання особою, що подає касаційну скаргу, норм п. 4 ч. 2 ст. 427 цього Кодексу в частині обґрунтування вимог касаційної скарги з огляду на зміст оскаржених судових рішень. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). При цьому, суд касаційної інстанції, відповідно до положень ст. 433 КПК, перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Засуджений у касаційній скарзі наводить доводи про порушення норм кримінального процесуального закону при розгляді кримінального провадження у суді першої інстанції, що апеляційним судом, на його переконання, провадження було розглянуто формально, натомість обґрунтування того, яких конкретно порушень приписів КПК було допущено апеляційним судом при апеляційному перегляді вироку Франківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2024 року, з огляду на межі та порядок, передбачені статтями 404, 405 КПК, щодо його здійснення, а також в контексті дотримання положень статей 370, 419 цього Кодексу, не наводить. Не зазначає, чи були обставини, відображені в касаційній скарзі, предметом перевірки суду апеляційної інстанції за відповідними доводами сторони захисту, якщо так, то яких порушень допустився цей суд при їх розгляді, з посиланням на норми КПК та матеріали кримінального провадження, зокрема які доводи апеляційної скарги були розглянуті судом, проте з порушенням норм процесуального закону, які доводи залишились без уваги, чи були у суду процесуальні підстави до перевірки будь-яких обставин чи доказів повторно в контексті положень ч. 3 ст. 404 КПК тощо. Про невідповідність оскаржених судових рішень нормам статей 370, 419 КПК у касаційній скарзі також не йдеться. Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції. Також, з огляду на наявність у змісті касаційної скарги вимоги про скасування оскаржених судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу засудженого на приписи ст. 415 КПК, що визначають виключний перелік підстав для цього, й про такі підстави має бути зазначено в мотивах касаційної скарги у випадку, якщо недоліки, про які в ній ідеться, неможливо усунути під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції. З огляду на те, що за приписами ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, викладене вище перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 вказаного Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу. Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків. Недоліки касаційної скарги, пов`язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги. Керуючись ст. 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Франківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 01 травня 2025 року щодо нього залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п`ятнадцять днів із дня її отримання. Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3