Постанова 4856 № 560/4302/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4302/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В. Суддя-доповідач - Курко О. П. 12 серпня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" до Міністерства економіки України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в березні 2024 року Приватне підприємство "Аграрна компанія 2004" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства економіки України, в якому просило суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економіки України прийняте на підставі наказу про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України № 17616 від 21 листопада 2023 року; - зобов`язати Міністерство економіки України повторно розглянути заяву приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» подану 15 листопада 2023 року щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту товарів, установлених Національним банком України, а саме на заяву від 15.11.2023 року у зовнішньоекономічних операціях, які потребують продовження: 570 000,00 доларів США з 13.10.2023 року до 03.11.2023 року та 308 003,00 доларів США з 28.10.2023 року до 03.11.2023 року. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у задоволення позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.12.2022, в межах здійснення господарської діяльності, між Myande Group Co., Ltd (Китай), що виступає продавцем та приватним підприємством «Аграрна компанія 2004» (Україна), що виступає покупцем, було укладено зовнішньоекономічний контракт на поставку обладнання для екстракції макухи соняшника продуктивністю 250 тонн на добу з водною гідрацією продуктивністю 150 тонн на добу № YGD UAVI22011210. Під час здійснення транспортування виникла затримка у доставці обладнання на територію України, як наслідок, порушення термінів поставки. В подальшому, позивачем до Мінекономіки було подано заяви щодо продовження граничних строків, зокрема: 1) заява на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту товарів, установлених Національним банком подана 24.10.2023 року на суму 199 994,55 доларів США з 14.08.2023 року до 17.11.2023 року; на суму 308 003,00 доларів США з 28.10.2023 року до 27.11.2023 року; 2) заява на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту товарів, установлених Національним банком подана 15.11.2023 року на суму 570 000,00 доларів США з 13.10.2023 року до 03.11.2023 року; на суму 308 003,00 доларів США з 28.10.2023 року до 03.11.2023 року; Листом від 28.11.2023 Мінекономіки надало відповідь на вищевказані заяви, яким відмовлено позивачу у видачі висновку. Обґрунтуванням відмови відповідач зазначає наступне: у поданому пакеті документів відсутні копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку, що передбачені абзацом п`ятим пункту 3 Порядку. Окрім того, не подано перекладу на українську мову інвойсу від 29.07.2023 №YGD UAVI22011210-02. За результатом правової експертизи встановлено, що інвойс від 27.04.2023 №YGD UAVI2211210-01 належить до контракту №YGDUAVI2211210 від 20.12.2022. Крім того, інвойс від 29.07.2023 №YGD-UAVI2211210-02 до контракту та інвойс від 29.07.2023 № YGD-UAVI2211210-02 до контракту відрізняються за змістом між собою. Також інвойс від 29.08.2023 № YGD-UAVI2211210-03 до контракту та інвойс від 29.08.2023 № YGD-UAVI2211210-03 до контракту відрізняються за змістом між собою. Наказом Мінекономіки від 21.11.2023 №17616 позивачу було відмовлено у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком. Вважаючи вищевказаний наказ відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у Мінекономіки були відсутні підстави для прийняття позитивного рішення за поданими позивачем пакетами документів, а тому наказом від 21.11.2023 №17616 йому було відмовлено у видачі висновку, що відповідає вимогам чинного законодавства. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Відповідно до підпункту 236 пункту 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №459, Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, видає в установленому порядку висновки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком. Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104 (далі - Порядок). Порядок визначає механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі - висновки), перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду і перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду (пункт 1 Порядку). Відповідно до пункту 2 Порядку висновок за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, видається Мінекономіки. Згідно з пунктом 4 Порядку Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку. Предметом правового регулювання Закону України «Про валюту і валютні операції» є правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства. Частиною 4 статті 13 Закону визначено, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. При цьому, як дана стаття, так і Закон в цілому не містять переліку таких окремих операцій. Абзацом четвертим частини 4 статті 13 Закону передбачено, що порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Отже, затвердивши Порядок № 104 Уряд визначив механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду і перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду. Згідно з пунктом 3 Порядку №104 для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі такі документи: - заяву на одержання висновку за формою, затвердженою Мінекономіки, що містить відомості про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення та обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період; - копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід`ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову; - копії документів, що підтверджують здійснення операції, з експорту (імпорту) товарів, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, митних декларацій, коносаментів, транспортних документів, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг), засвідчені в установленому законодавством порядку; - копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку. Так, від позивача на адресу Мінекономіки надійшли заяви ПП «Аграрна компанія 2004» від 24.10.2023 та від 15.11.2023 з додатками. У зазначених заявах позивач просить Мінекономіки видати висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, що здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2022 №YGD-UA VI22011210, укладеного з Myande Group Co., Ltd (Китай). За результатами розгляду вищезазначених заяв позивача встановлено, що ПП «Аграрна компанія 2004» до комплекту документів не надано копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку, що передбачені абзацом п`ятим пункту 3 Порядку №

104. Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 3 Порядку № 104 для одержання висновку резидент повинен надати разом із заявою копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку. Отже, будучи наділеним правом звернутися до Мінекономіки за отриманням висновку та маючи бажання реалізувати таке право позивач повинен погодитись із встановленим державою порядком та подати пакет документів саме у відповідності до положень пункту 3 Порядку №104, зокрема надати копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків. За порядком у позивача не має права вибору, які саме документи подавати для отримання висновку, є конкретний перелік, який не може тлумачитись звужено за бажанням позивача. Абзацом 3 пункту 10 Порядку № 104 передбачено, що Мінекономіки може відмовити у видачі висновку у разі, коли документи подано з порушенням вимог, зазначених у пункті 3 цього Порядку, в тому числі вимог щодо комплектності та оформлення документів. Отже, подавши заяви від 24.10.2023 та від 15.11.2023 позивач не дотримався вимог пункту 3 Порядку № 104 та не надав повний комплект документів. Окрім того, ПП «Аграрна компанія 2004» разом із заявами не надано перекладу на українську мову інвойсу від 29.07.2023. Пунктом 3 Порядку №104 передбачено, що для одержання висновку резидент надсилає копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід`ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову. Зважаючи на те, що у інвойсі від 29.07.2023 зазначений перелік товарів, за які здійснюється передоплата та постачання відповідно до контракту від 20.12.2022, у Мінекономіки без перекладу даного документу на українську мову відсутня можливість ідентифікувати, що постачаються саме ті товари, постачання яких передбачено контрактом. Також, встановлено, що інвойс від 27.04.2023 № YGD-UAVI2211210-01 належить до контракту №YGDUAVI2211210 від 20.12.2022, тобто у даному інвойсі зазначені реквізити іншого контракту, а ні ж той, копія якого додана до заяв позивача. Крім того, інвойс від 29.07.2023 № YGD-UAVI22011210-02 до Контракту (вх. від 24.10.2023 № П 4327) та інвойс від 29.07.2023 № YGD-UAVI22011210-02 до Контракту (вх. від 15.11.2023 № П 4544) відрізняються за змістом між собою. Також інвойс від 29.08.2023 № YGD-UAVI22011210-03 до Контракту (вх. від 24.10.2023 № П 4327) та інвойс від 29.08.2023 № YGD-UAVI22011210-03 до Контракту (вх. від 15.11.2023 № П 4544) відрізняються за змістом між собою. Тобто, позивач подаючи заяву від 24.10.2023 та заяву від 15.11.2023, додав до заяв інвойси які містять однакові реквізити, але за змістом відрізняються між собою. Що може свідчити про надання не достовірної інформації. Тобто, подавши заяви від 24.10.2023 та від 15.11.2023 ПП «Аграрна компанія 2004» порушило вимоги пункту 3 Порядку № 104, та не надало переклад інвойсу на українську мову, а також зазначило у інвойсах різну інформацію. Таким чином, позивачем було порушено умову для отримання висновку - подано документи з порушенням пункту 3 Порядку №

104. Окрім того, відповідно до пункту 6 Порядку, строк продовження розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів обчислюється не раніше одержання Мінекономіки документів. Відтак, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що в нього відсутні повноваження видавати висновок на період, який настає раніше ніж Мінекономіки отримало документи. В той же час, Приватне підприємство "Аграрна компанія 2004", подаючи заяву від 24.10.2023 просить видати висновок щодо продовження граничних строків розрахунків з 14.08.2023, тобто раніше, ніж дата отримання заяви відповідачем. В апеляційній скарзі позивач стверджує, що Мінекономіки видало Наказ № 17616 про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ПП «Аграрна компанія 2004» яким самовільно поєднало дві окремих заяви на одержання висновку і в результаті різниці в документах одної та іншої заяви, відмовило ПП «Аграрна компанія 2004». Надаючи оцінку вказаним твердженням суд зазначає наступне. Так, згідно додаткових пояснень Міністерства економіки України, на час опрацювання поданої ПП «Аграрна компанія 2004» заяви від 24.10.2023 (вх. Мінекономіки від 24.10.2023 № П 4327) до Мінекономіки надійшла заява ПП «Аграрна компанія 2004» від 15.11.2023 (вх. Мінекономіки від 15.11.2023 № П 4544). У заяві від 15.11.2023 в розділі «Обґрунтоване пояснення щодо необхідності продовження встановленого строку розрахунків за зовнішньоекономічними операціями на певний період.» ПП «Аграрна компанія 2004» зазначило наступне: «Дана заявка додається з додатковими документами до раніше вже поданої заявки за реєстраційним номером П 4327 Дата реєстрації 24.10.2023 року, тому не описуємо всі операції, а додаємо необхідні документи та коротке пояснення:..» А тому, судова колегія критично оцінює твердження позивача про те, що ним подано дві окремі заяви на продовження строків, оскільки Приватне підприємство "Аграрна компанія 2004" само зазначило у заяві від 15.11.2023, що дана заява додається до раніше уже поданої ним заяви від 24.10.2023. Отже, у Мінекономіки були відсутні підстави для прийняття позитивного рішення за поданими позивачем пакетами документів, а тому наказом від 21.11.2023 №17616 йому було відмовлено у видачі висновку, що відповідає вимогам чинного законодавства. Разом з тим, суд зазначає, що окремі порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень самі по собі можуть бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Суд наголошує, що, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу, що позивачем не було доведено наявності порушень відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду заяв позивача. Зазначене відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 та від 22 травня 2020 року у справі №825/2328/16. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Курко О. П. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.