Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/11077/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/11077/22 Номер провадження 22-ц/814/2406/24Головуючий у 1-й інстанції Гольник Л.В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 серпня 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Лобов О.А. судді: Панченко О.О., Триголов В.М. за участю секретаря судового засідання Коротун І.В. розглянув у режимі відеоконференції м.Полтави цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2024 року (час ухвалення судового рішення з 11:15:08 год до 13:16:18 год, дата виготовлення повного тексту судового рішення - 08 березня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ільїна Ілона Миколаївна, про розірвання спадкового договору. Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд у с т а н о в и в: У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, просила ухвалити рішення, яким: розірвати спадковий договір, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 26 серпня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ільїною І.М., зареєстрований у реєстрі за № 2211; скасувати заборону відчуження нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 37900316) щодо об`єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , підстава обтяження - спадковий договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ільїною І.М., зареєстрований у реєстрі за 3 2211 від 26.08.2020. В обґрунтування заявлених вимог зазначалося, що 26.08.2020 року між сторонами було укладено спадковий договір, згідно з умовами якого відповідачка зобов`язалась виконувати розпорядження позивачки, встановлені договором, а у разі смерті позивачки набувач (відповідачка) набуває право власності на належну позивачці квартиру АДРЕСА_1 . Відповідачка не виконує умови спадкового договору: ліки не купує, не відвідує та не цікавиться ані станом здоров`я позивачки, ані тим, щоб забезпечити її медикаментами, на звернення позивачки до відповідачки з проханням про допомогу, остання відмовляла. Вважає, що умови, на яких укладений спадковий договір, є вкрай невигідними для неї, оскільки вона не здатна до самообслуговування, потребує стороннього догляду за станом здоров`я та похилим віком, а доглянути та допомогти їй нікому. Це є для неї дуже важкими обставинами. Відповідачка від розірвання договору за згодою сторін відмовляється. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ільїна І.М. про розірвання спадкового договору задоволено. Розірвано спадковий договір, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 26.08.2020, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ільїною І.М., зареєстрований у реєстрі за №2211. Скасовано заборону відчуження нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 37900316) щодо об`єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , підстава обтяження - спадковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ільїною І.М., зареєстрований у реєстрі за №2211 від 26.08.2020 року. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказувала, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що матеріали справи не містять жодного доказу надання ОСОБА_2 їй розпорядження забезпечувати її медикаментами та лікарськими засобами згідно рекомендацій лікаря. Натомість, всі розпорядження позивачки, які вона їй давала за призначенням лікаря ОСОБА_4 , вона виконувала особисто або за допомогою членів родини, що підтверджується відповідними чеками з 2020 по 2022 роки та скрінами переписки з лікарем. Зазначала, що докази надала до суду після закриття підготовчого судового засідання у зв`язку із сімейними обставинами, а її представник, на той час ОСОБА_5 , не подав своєчасно докази, і в подальшому з ним договір було розірвано. Проте, у своїх заявах вона повідомила суд про намір подати докази, однак суддя проігнорувала та закрила підготовче засідання. Вважає дії судді упередженими, так як вона просила відкласти слухання справи, призначене на 10:00 год 16 травня 2023 року у зв`язку з її хворобою, і заяву про це було подано 12.05.2023, однак суддя Гольник Л.В. проігнорувала вказане. Також вважає, що висновки про укладення спадкового договору не на тих умовах, на які розраховувала позивачка, з огляду на її стан здоров`я, необхідність постійного догляду, грунтується на припущеннях, які не підтверджені належними доказами. Основні доводи позову грунтуються на обставинах, які виникли після повномасштабного вторгнення РФ. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що 26.08.2020 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено спадковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ільїною І.М., зареєстрований у реєстрі за № 2211, відповідно до умов якого, набувач ОСОБА_1 зобов`язалась виконувати розпорядження відчужувача ОСОБА_2 , встановлені цим договором, і у разі смерті відчужувача набуває право власності на належну їй квартиру кв. АДРЕСА_1 (а.с. 9-10). Відповідно до п.8 спадкового договору ОСОБА_1 зобов`язалась забезпечувати відчужувача ОСОБА_2 медикаментами, лікарськими засобами згідно з рекомендаціями лікаря, незалежно від вартості таких медикаментів, лікарських засобів; після смерті поховати відчужувача на цвинтарі. Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ільїною І.М. у зв`язку з посвідченням цього спадкового договору на підставі ст.73 Закону України «Про нотаріат», накладена заборона відчуження зазначеної в договорі квартири кв. АДРЕСА_1 , до припинення чи розірвання спадкового договору, зареєстрована у реєстрі за № 2212 (а.с.8). Як вбачається з листа Департаменту охорони здоров`я № 355/0/547-22 від 09.09.2022, ОСОБА_2 знаходиться під наглядом фахівців «Міська поліклініка № 6» Харківської міської ради з діагнозом: гіпертонічна хвороба, дисциркуляторна енцефалопатія атеро-гіпертонічного генезу, з лікворно-венозною дистензією та вестибуло-атактичним синдромом, хронічний панкреатит, інсулінозалежний цукровий діабет ІІ типу, хронічна сенсоневральна приглухованість, подагра, хронічний перебіг, фотусна форма, Ro-ІІІ ст., ФН ІІ. У період з січня 2022 року по вересень 2022 року ОСОБА_2 зверталася з приводу таких захворювань: 10.06.2022 консультація терапевта хвороба системи травлення; хронічний панкреатит; гіпертонічна хвороба; 20.06.2022 консультація ендокринолога інсулінозалежний цукровий діабет; 20.06.2022 консультація невропотолога дисциркуляторна енцефалопатія атеро-гіпертонічного генезу, з лікворно-венозною дистензією та вестибуло-атактичним синдромом; 04.07.2022 консультація терапевта гіпертонічна хвороба; 01.08.2022 консультація терапевта хвороба системи травлення, хронічний панкреатит; 03.08.2022 консультація отоларинголога сірчані пробки; хронічна сенсоневральна приглухованість; 03.08.2022 консультація терапевта гіпертонічна хвороба; 22.08.2022 - консультація отоларинголога хронічна сенсоневральна туговухість, цукровий діабет ІІ типу; консультація гінеколога; консультація ревматолога подагра; 29.08.2022 консультація терапевта гіпертонічна хвороба (а.с.11-12). З червня 2022 року по вересень 2022 року ОСОБА_2 було призначено лікування в зв`язку із хворобою системи травлення: но-шпа, панкреатин, нольпаза, біфрен, тонорма, вінпоцетин, альмагель; з цукровим діабетом: глібенкламід, метамін; з енцефалопатією: серміон, нейроксон, вестінорм; з гіпертонічною хворобою: триплексам, каптопрес, магнікор, симвастатин, фуросемід, долоксен, тіоцетам, біфрен, бісопролол, діклофенак, нейоробіон; з хронічною приглухуватістю: вінпоцетін; з подагрою: алопурінол, дімексід, гідрокортизон, лідокаїн. Як вбачається з медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_2 , в період з 21.09.2020 до 16.03.2021, остання відвідувала у КНП «Міська поліклініка №6»: 21.09.2020, 22.09.2020, 10.11.2020, 18.02.2021 лікаря терапевта для проходження консультації та отримання направлень для обстеження (а.с.14-19); 16.03.2021 лікаря невропатолога з подальшим призначенням лікування (а.с.20-21). Крім того, у цій же поліклініці пройшла консультацію: 02.09.2021 лікаря з подальшим призначенням лікування(а.с.22); 16.03.2021 лікаря невропотолога з подальшим призначенням лікування(а.с.23); 09.09.2021, 10.06.2022, 20.06.2022, 04.07.2022, 01.08.2022, 03.08.2022, 29.08.2022 лікарів з подальшим призначенням лікування(а.с.24-29, 32, ); 29.08.2022 лікаря ЛОР відділення для консультації (а.с.30); 29.08.22 лікаря ревматолога з подальшим призначенням лікування (а.с.31). Крім того, в травні 2022 р. ОСОБА_2 потребувала протезування повними зйомними протезами верхньої та нижньої щелепи (а.с.48). Допитані судом першої інстанції свідки пояснили: ОСОБА_6 , що з ОСОБА_2 познайомився вже під час повномасштабного вторгнення РФ. Вони разом ховалися у підвалі дитячого садку від вибухів, де переховалися багато людей з сусідніх будинків. Потім ходили разом за обідами. Якийсь час він її не бачив, а потім з`ясувалося, що вона захворіла. Про її адресу проживання взнав від ОСОБА_2 , оскільки вона втратила зубний протез, їй треба було його відновити, новий протез зробила за свої гроші. Коли ОСОБА_2 хворіла, вона йому телефонувала. Він двічі викликав їй швидку допомогу. Ніхто іншій їй не допомагав. Також він для ОСОБА_2 купував хліб, ліки. Відповідача у ОСОБА_2 він не бачив. ОСОБА_7 показала, що познайомилася з ОСОБА_2 у квітні 2022 року. До неї позивач неодноразово зверталася, щоб купувати ліки, продукти, сплатити комунальні послуги. Коли ОСОБА_2 загубила зубний протез, то вона допомогла відвідати лікарів, відвезла її до лікарні, де остання, зокрема, відвідала терапевта, стоматолога та інших лікарів. Вона також викликала ОСОБА_2 швидку допомогу. Позивач надавала свої кошти для придбання ліків тощо. Свідок кожен день допомагала позивачу та іншим інвалідам, людям похилого віку. На підтвердження понесених витрат, позивачем надано суд копії квитанції про придбанні ліків за власний кошт (а.с.41-47; 61-67). Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачка як самотня людина похилого віку, потребує постійної допомоги, насамперед, медичної допомоги в зв`язку із погіршенням стану її здоров`я. Вочевидь, спадковий договір укладений не на тих умовах, на які позивачка розраховувала при його укладенні. Зокрема, позивачка розраховувала на допомогу відповідачки, її підтримку, зокрема в складних життєвих умовах, в яких позивачка опинилася, особливо під час повномасштабного вторгнення РФ, коли вона фактично залишилась сама. Позивачка довела належними та допустимими доказами позовні вимоги, а саме те, що відповідачка неналежним чином виконувала спадковий договір, а після повномасштабного вторгнення РФ припинила його виконувати. Так, ОСОБА_2 самостійно придбавала медичні препарати та лікарські засоби. ОСОБА_1 ухилялася від обов`язку щодо забезпечення ОСОБА_2 лікарськими засобами на виконання умов спадкового договору. Надані відповідачкою копії квитанцій про купівлю ліків не приймаються судом як належні та допустимі докази, оскільки вказані докази подані з порушенням порядку, встановленого ЦПК України. Відповідачка ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами про те, що вона виконувала умови договору. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого. Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Згідно зі статтею 1305 ЦК України набувач у спадковому договорі може бути зобов`язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття. Відповідно до статті 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. За змістом цього правила інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувача, не можуть пред`являти вимоги про розірвання спадкового договору. Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша, друга статті 614 ЦК України). Зі змісту наведених норм слідує, що спадковий договір є нерозривно пов`язаний з його сторонами. ЦК України надає останнім право заявляти у суді вимоги про дострокове розірвання договору. Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов`язки щодо здійснення дій майнового або немайнового характеру. Суд першої інстанції правильно звернув увагу, що основним доводом позивачки як відчужувача, є ненадання допомоги при купівлі ліків та невідвідування взагалі її після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України, належних та допустимих доказів щодо виконання обов`язків за спадковим договором відповідачка не надала. Основним доводом апеляційної скарги є твердження про те, що суд першої інстанції не дослідив докази, які були подані відповідачкою після закриття підготовчого провадження. Перевіряючи зазначені доводи, апеляційний суд керується таким. Реалізація конституційного права на суд покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛу справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня1989 року). У постанові Верховного Суду від 26 липня 2023 року (cправа № 911/1638/22) викладені такі висновки щодо застосування норм процесуального права. «5.17. Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, судова колегія враховує, що згідно із статтею 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. 5.18. Відповідно до частини першої статті 178 ГПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. 5.19. За змістом статей 181 182 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті. 5.20. У главі 3 розділу ІІІ ГПК України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21. 5.21. Відповідно до статті 194 ГПК України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат. 5.22. Тобто, вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження, не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу. 5.23. Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18. 5.24. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. 5.25. Господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття. 5.26. Разом з тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року). 5.27. Також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод". 5.28. Звертаючись до практики Верховного Суду, колегія суддів враховує, що у пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18". 5.29. У пункті 4.12 постанови від 16.02.2021 у справі № 922/2115/19 Верховний Суд зазначив: "Суд апеляційної інстанції, посилаючись на частину третю статті 269 ГПК України, відмовив у прийнятті додаткових доказів, наданих позивачем, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, залишивши при цьому поза увагою, що ТОВ "Азотфострейд" звертався до суду першої інстанції з відповідними клопотаннями про повернення до стадії підготовчого провадження для подання доказів у зв`язку із обставинами, зазначеними відповідачем у відзиві. Отже висновок суду апеляційної інстанції про неприйняття наданих позивачем доказів на підставі зазначеної норми є передчасним". 5.30. З врахуванням наведених правових висновків, Верховний Суд в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20 також зазначив про те, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження після його закриття, виходячи з фактів неотримання відповідачем копій ухвали від 09.06.2020 про відкриття провадження у справі, ухвали від 15.07.2020 про відкладення розгляду справи, ухвали від 11.08.2020 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, які (ухвали) повернулися до господарського суду, що підтверджується наявними у справі доказами. При цьому господарськими судами було враховано клопотання відповідача про відновлення підготовчого провадження, яке (клопотання) обґрунтовується тим, що про судову справу відповідач дізнався тоді, коли підготовче провадження вже було закрито, що позбавило його можливості надати відзив на позовну заяву та скористатися іншими правами, наданими сторонам на стадії підготовчого провадження. 5.31. Тобто, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть повернутися до стадії вчинення тих чи інших процесуальних дій, які за загальним правилом можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, й після закриття підготовчого провадження. 5.32. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до дій, що проводяться на стадії підготовчого провадження, з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21. 5.33. Отже, за загальним правилом відповідач повинен був подати до суду усі наявні докази разом з поданням відзиву на позовну заяву, або із письмовими пояснення відповідно до вимог ухвали суду від 12.09.2022 у встановлені судом строки. Також положеннями частини десятої статті 80 ГПК України надано відповідачу можливість подання доказів не разом з поданням відзиву на позовну заяву, проте враховуючи вимоги процесуального законодавства такі докази повинні бути надані під час здійснення підготовчого провадження у справі.» Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 13 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі. Справу призначено до підготовчого судового засідання на 20.12.2022 (а.с.52). ОСОБА_1 отримала ухвалу про відкриття провадження разом із позовом 09 грудня 2022 року, тобто була належним чином повідомлена про день і час слухання справи, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення судової повістки разом з копією позовної заяви (а.с.71). 14.12.2022 ОСОБА_1 направила до суду клопотання про відкладення слухання справи та надання додаткового строку для подання відзиву на позов. У клопотанні вона звернула увагу, що судову повістку отримала 09.12.2022 на судове засідання, призначене на 20.12.2022, і їй замало часу для укладення угоди з адвокатом та підготовки необхідних документів. Вказане клопотання судом отримано 22.12.2022 (а.с.74,75). Судове засідання 20 грудня 2022 року не відбулось (відкладене) у зв`язку з неявкою всіх учасників судового процесу, наступне засідання призначене на 23.02.2023 (а.с.72). 22.02.2023 ОСОБА_1 за допомогою електронної пошти суду направила до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості представника - адвоката Тарасенка І.О. (а.с.78) 23.02.2023 до Октябрського районного суду м.Полтави надійшло клопотання ОСОБА_5 про відкладення слухання справи для надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи та підготовки та подачі відзиву (а.с.82). 23.02.2023 слухання справи не відбулось у зв`язку з неявкою всіх учасників процесу. Відкладено на 16.05.2023. (а.с.79) 01.03.2023 адвокат Тарасенко І.О., представник ОСОБА_1 , ознайомився з матеріалами справи (а.с.82). Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта», 28.02.2023 ОСОБА_1 отримала судову повістку в судове засідання, призначене на 23.02.2023 (а.с.88). Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта», 04.05.2023 ОСОБА_1 отримала судову повістку в судове засідання, призначене на 16.05.2023 (а.с.89). 12.05.2023 на електронну адресу Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 направила клопотання про відкладення слухання справи у зв`язку з її хворобою (а.с.90), на підтвердження надано направлення до лікаря отоларинголога від 08.05.2023 (а.с.90 зворот, 94) та талон на прийом до лікаря отоларинголога на 16.05.2023 (а.с.91, 95). Однак, саме направлення не свідчить про хворобу ОСОБА_2 , яка б не дозволила бути присутньою в судовому засіданні, а талон не містить прізвища пацієнта, а лише ім`я « ОСОБА_8 ». У заяві зазначено про припинення договірних відносин із адвокатом Тарасенком І.О., проте жодних документів на підтвердження цієї обставини не долучено. 16.05.2023 позивачка направила до суду заяву про проведення підготовчого засідання за її відсутності (а.с.92). Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 16 травня 2023 року закрито підготовче засідання за відсутності всіх учасників процесу. Слухання справи призначено на 05.07.2023 (а.с.98) 26.06.2023 ОСОБА_2 подала до суду клопотання про передачу справи за підсудністю до Московоського районного суду м.Харкова (а.с.105). В цей же день до суду ОСОБА_2 подала заяву про виклик в судове засідання свідків (а.с.106), а також - письмові пояснення по суті спору із долученими до письмовими доказами (копії чеків та фото листування із лікарем). У поясненні стверджується про переїзд відповідачки з м.Харкова до м.Івано-Франківська у березні 2022 року, але жодних документів на підтвердження цієї обставини не долучено (а.с.106-142). Окрім того, у поданих документах не заявлено про поновлення процесуального строку для вчинення процесуальної дії (долучення доказів, клопотання про допит свідків), не заявлено обгрунтованого клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження. Посилання відповідачки на бездіяльність її представника адвоката Тарасенка І.О. є лише її голослівним твердженням, тому не може бути взяте до уваги. Як слідує з наведеного вище перебігу розгляду справи, відповідачка була обізнана про заявлений до неї позов 09 грудня 2022 року, підготовче провадження тривало шість місяців, відповідачка повідомлялася про судові засідання, які призначалися з достатньо тривалими перервами. Пояснення по справі і докази заперечень на позов направлені суду відразу ж після закриття підготовчого провадження, без клопотання про поновлення строку на вчинення процесуальної дії і повернення до стадії підготовчого провадження. Відповідачка лише висунула незаконну вимогу про направлення справи для розгляду до Московського районного суду м.Харкова, що свідчить про наміри затягнути вирішення спору по суті. У підсумку слід визнати, що процесуальна поведінка відповідачки не свідчить про те, що сторона максимально використовувала всі засоби для прискорення процедури слухання й сприяла своєчасному, всебічному й повному з`ясуванню всіх обставин справи. Зважаючи на встановлене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.367, ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд, У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови виготовлено 07 серпня 2024 року. Головуючий суддя О.А.Лобов Судді А.І.Дорош В.М.Триголов