Ухвала КАС ВС № 320/16078/23

ДОДАТКОВА УХВАЛА 06 серпня 2024 року м. Київ справа №320/16078/23 адміністративне провадження №К/990/22272/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М., суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 320/16078/23 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправними та скасування повідомлення та стягнення шкоди, УСТАНОВИВ: Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвали Верховного Суду від 05.02.2024, 19.03.2024 та 04.04.2024 у справі № 320/16078/23 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправними та скасування повідомлення та стягнення шкоди. 08.07.2024 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 320/16078/23, в якій позивач, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), просить прийняти додаткове рішення до ухвали Верховного Суду від 26.06.2024 на прохання, сформульовані в скарзі від 07.06.2024, а саме: «

2. Скасувати ухвалу від 16.05.2024.

3. Визнати ухвали від 05.02.2024 та 19.03.2024 нечинними, а ухвалу від 04.04.2024 скасувати, тобто ухвалити те, що було описано скаргою від 15.04.2024, та в задоволенні якої було відмовлено ухвалою від 29.04.2024, прийнятою неповноважним складом колегії суддів, а також було описано заявою від 06.05.2024, відхиленою ухвалою від 16.05.2024, з посиланням, як на підставу, на ухвалу від 29.04.2024.

4. Вказати в ухвалі цією скаргою, яка саме норма права (який закон) зобов`язує виконувати пп. 5.26 та 5.27 ДСТУ 4163:2020 при посвідченні громадянином (фізичною особою) копій документів і матеріалів, що додаються їм до позовної заяви (сам він, цей стандарт, згідно з його п. 1.1, поширюється тільки на документи та матеріали, що створюються в діяльності юридичних осіб, а вказати застосований закон колегія суддів зобов`язана, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 248 КАС України, але цю вимогу не виконала)». Відповідно до частини третьої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. З 03.07.2024 по 26.07.2024 судді Жук А. В. та Мартинюк Н. М. перебували у відпустці. Дослідивши доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. У постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 1540/4122/18 зазначено, що процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням обов`язку, зокрема, про необхідність надання судом відповідей на всі заявлені позивачем вимоги. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 9901/118/19 зазначено, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Стаття 252 КАС України передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення (постанови чи ухвали) з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність якихось питань, які необхідно було вирішити у постанові чи ухвалі. Відповідно до частини першої цієї статті, яка містить вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Так, 10.06.2024 до Верховного Суду надійшла скарга ОСОБА_1 на ухвали Верховного Суду від 05.02.2024, 19.03.2024, 04.04.2024 та 16.05.2024 у справі № 320/16078/23. Проте в ухвалі Верховного Суду від 26.06.2024, якою було відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвали Верховного Суду від 05.02.2024, 19.03.2024 та 04.04.2024 у справі № 320/16078/23, не було вирішено питання в частині вимоги позивача щодо оскарження ухвали Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 320/16078/23. Ухвалою Верховного суду від 16.05.2024 у справі № 320/16078/23 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 320/16078/23, з огляду на те, що ухвалою Верховного суду від 29.04.2024 у цій справі скарга ОСОБА_1 , подана в порядку статті 254 КАС України, була повернута без розгляду, тобто, така не розглядалась по суті. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції. Суд наголошує, що відповідно до частини п`ятої статті 355 КАС України судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними і оскарженню не підлягають. За такого правового врегулювання та обставин справи, ухвала Верховного Суду від 16.05.2024 не може бути оскаржена в касаційному порядку. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на те, що Верховним Судом під час прийняття ухвали від 26.06.2024, якою було відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвали Верховного Суду від 05.02.2024, 19.03.2024 та 04.04.2024 у справі № 320/16078/23, не було вирішено питання в частині вимоги позивача щодо оскарження ухвали Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 320/16078/23, заяву ОСОБА_1 в цій частині належить задовольнити шляхом прийняття додаткового судового рішення про відмову у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 320/16078/23, відповідно до положень частини п`ятої статті 355 КАС України та пункту 1 частини першої статті 333 КАС України. Щодо вимог позивача № 3 та № 4, викладених у заяві про ухвалення додаткового рішення, Суд зазначає, що такі вимоги були вирішені в ухвалі Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 320/16078/23, тому в їх задоволенні необхідно відмовити. З огляду на наведене, заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню. Керуючись статтями 248, 252, 333, 355, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 320/16078/23 задовольнити частково. Ухвалити додаткове судове рішення, яким відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 320/16078/23. Додаткова ухвала є невід`ємною частиною ухвали Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 320/16078/23. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк А.В. Жук , Судді Верховного Суду