Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/3002/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3002/21 Головуючий у І інстанції - Руденко А.В., Суддя-доповідач - Губська Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Епель О.В., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо невірного нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 29.11.2018 по 08.12.2020 включно; - зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату йому індексації грошового забезпечення за період з 29.11.2018 по 08.12.2020 з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з урахуванням фіксованої 3 862, 84 грн щомісячно по день звільнення. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у спірний період індексація грошового забезпечення була нарахована та виплачена з порушенням вимог абз. 4 та 6 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», оскільки відповідач не врахував, що сума індексації грошового забезпечення за базовий місяць березень 2018 року є більшою, ніж сума збільшення грошового доходу у березні 2018 року у порівнянні з лютим 2018 року. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сума індексації за березень 2018 (враховуючи приріст індексу споживчих цін 253,3% та прожитковий мінімум 1762,00 грн) складає 4 463, 15 грн, а сума підвищення доходу складає 5 130, 69 грн, індексація за березень 2018 нарахуванню та виплаті не підлягає, та фіксована її сума у наступні місяці не виплачується. Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги аналогічні тим, що викладені у позові. Також, не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду змінити в мотивувальній частині. Апелянт зазначає, що для розрахунку суми індексації у місяці підвищення посадового окладу здійснюється порівняння сум підвищення грошового забезпечення із сумою індексації в місяці підвищення, тобто не з лютого 2018 року, а в умовах березня 2018 року, що не враховано судом першої інстанції. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а його апеляційну скаргу задовольнити, задовольнивши позов у повному обсязі. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а його апеляційну скаргу задовольнити, змінивши мотиви відмови у задоволені позову. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, при цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення з наступних підстав. Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 28.11.2018 №283 виключений із списків особового складу та переведений до військової частини НОМЕР_3 (структурний підрозділ військової частини НОМЕР_1 ). З 29.11.2018 по 08.12.2020 відповідач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.12.2020 виключений зі списків особового складу частини. Згідно довідки про розміри грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 від 19.11.2020 №350/301/6182/20 позивачу було нараховане грошове забезпечення, до складу якого входили: посадовий оклад - 1 050, 00 грн, оклад за військове звання - 125, 00 грн, надбавка за вислугу років 35% - 411, 25 грн, надбавка за особливості проходження військової служби 50% - 793, 13 грн, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці 10% - 105,00 грн, надбавка за кваліфікацію 2,5% - 26, 25 грн, премія 480,00% - 5 040, 00 грн, додаткова грошова винагорода у сумі 4 530, 38 грн. Всього грошовий дохід за лютий 2018 року склав 12 081, 01 грн. У березні 2018 позивачу було нараховане грошове забезпечення, до складу якого входили: посадовий оклад - 4 090, 00 грн, оклад за військове звання - 1 340, 00 грн, надбавка за вислугу років 45% - 2 443, 50 грн, надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 787, 35 грн, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці 10% - 409, 00 грн, надбавка за кваліфікацію 3% - 122,70 грн, премія 85,30% - 3 488, 77 грн. Всього 12 681, 32 грн. Індексація грошового забезпечення позивача за період з березня 2018 по листопад 2018 не виплачувалась. Згідно листа військової частини НОМЕР_1 від 12.04.2021 №350/205/128/157 індексація грошового забезпечення виплачена у грудні 2018 року у сумі 71,08 грн та у подальшому виплачувалась щомісячно. За 2019 рік загальна сума індексації склала 1 930, 15 грн, за 2020 рік - 2 490, 85 грн. Загальна сума індексації грошового забезпечення за період з грудня 2018 по грудень 2020 року склала 4 492, 08 грн. 21.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій зазначив, що його грошове забезпечення за лютий 2018 року складало 12 081,01 грн, а після підвищення грошового окладу у березні 2018 - 12 681, 32 грн, збільшення грошового доходу дорівнювало 600, 31 грн. У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1 762,00 грн, а величина приросту індексу споживчих цін складала 253%, тому сума індексації дорівнювала 4 463, 15 грн. Оскільки сума індексації за березень 2018 перевищувала суму збільшення грошового доходу у березні 2018 року, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 повинна складати різницю між сумою індексації та сумою підвищення грошового доходу, а саме: 4 463, 15 грн - 600, 31 грн = 3 862, 84 грн, і повинна виплачуватись щомісячно як фіксована сума. Враховуючи, що відповідач з 01.12.2018 фіксовану суму індексації не виплачував, просив провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.12.2020. 12.04.2021 відповідач листом №350/205/128/157 повідомив позивача, що для обчислення індексації грошового забезпечення базовим місяцем є березень 2018 року. Обчислення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем такого підвищення. Подальша індексація проводилась щомісячно (у разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків). Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів суду, що діяв правомірно. Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції в повному обсязі з огляду на наступне. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII). Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Приписи ч. 6 ст. 2 Закону № 1282-XII визначають, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. За правилами ч. 1 ст. 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Згідно ч. 2 ст. 6 Закону № 1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078). Приписи п. 1-1 Порядку №1078 визначають, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Згідно абз. 5 п. 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, у тому числі грошове забезпечення військовослужбовців. При цьому підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню - підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Із змісту наведеного вбачається, що пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, а отже поширюється і на військовослужбовців. Так, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року. Абзацом 1 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Судом установлено, що відповідач не врахував вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078. Указаними нормами передбачено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. Матеріали справи свідчать, що у березні 2018 року грошове забезпечення ОСОБА_1 у порівнянні з лютим 2018 року збільшилося на 600, 31 грн (12 681, 32 грн (грошове забезпечення за березень 2018 року) - 12 081, 01 грн (грошове забезпечення за лютий 2018 року)), що підтверджується довідкою про розміри грошового забезпечення від 19.11.2020 № 330/301/6182/КС (а.с. 8). Таким чином, у березні 2018 року підвищення грошового доходу позивача у зв`язку із зміною посадових окладів не перевищило суму індексації, що склалась у березні 2018 року (4 463,15 грн), розрахованої відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку № 1078 як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1 762, 00 грн х 253,30% / 100). Тому, відповідно до абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року має розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу та складає у спірному випадку 3 862, 84 грн (4 463,15 грн - 600, 31 грн). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22. За таких обставин, зважаючи на заявлені позовні вимоги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення ухвалено при неповному з`ясуванні усіх обставин справи та з порушенням норм матеріального права, при цьому, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. Судові витрати не підлягають розподілу, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору. Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року - скасувати. Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невірного нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.11.2018 по 08.12.2020. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці грошового забезпечення, що склалася в березні 2018 року в сумі 3 862, 84 грн щомісячно, за період з 29.11.2018 по 08.12.2020 з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 та з урахуванням виплачених сум. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий-суддя: Л.В. Губська Судді: О.В. Епель О.В. Карпушова