LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд753/11025/24

від 22.07.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 753/11025/24 суддя в І-й інстанції Сирбул О.Ф. Провадження № 33/824/3606/2024 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А Іменем України 22 липня 2024 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Сеніна Вадима Юрійовича на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 21 травня 2024 року серії ААД № 377246 21 травня 2024 року о 09 год. 02 хв. у м. Києві, по вул. Привокзальна 10, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Peugeot Expert», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці, тобто, вчинив дії, якими порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, притягнуто його до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні підтверджується даними протоколу, направленням на огляд водія до КНП КМНКЛ «Соціотерапія», даними постанови від 21 травня 2024 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Не погоджуючись з постановою місцевого суду, захисник ОСОБА_1 адвокат Сенін В.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник ОСОБА_1 адвокат Сенін В.Ю. вказує про те, що з долученого до протоколу відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем. З відеозапису не вбачається ознак сп`яніння у ОСОБА_1 . Тобто, наявність ознак наркотичного сп`яніння, про що зазначає працівник поліції, можна оцінювати з тією ж долею вірогідності та достовірності, як і їх (ознак) відсутність. ОСОБА_1 , уродженець м. Херсона, на даний час є внутрішньо переміщеною особою, проживає у м. Києві разом із дружиною та дочкою, працює майстром з обслуговування холодильників та кондиціонерів, намагаючись заробити хоч якісь кошти на потреби своєї родини, маючи, при цьому, ненормований робочий день у далеко не «кабінетних» умовах. ОСОБА_1 у тій ситуації був стомлений, розгублений та спантеличений, а тому у працівника поліції склалося хибне враження щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння. Оскільки наркотичних засобів ОСОБА_1 не вживав, на пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння він цілком логічно відмовився. ОСОБА_1 увесь час спілкування з працівником поліції перебував у салоні автомобіля, а не на проїзній частині дороги при денному освітленні, а, отже, факт наявності ознак наркотичного сп`яніння, як то: звужені зіниці, які не реагують на світло, що нібито було встановлено працівником поліції, який не має відповідної освіти, є свавільним, надуманим, безпідставним та необґрунтованим. ОСОБА_1 у 2016 poцi переніс інфаркт міокарда у зв`язку з чим, у подальшому, йому було проведено коронарне стентування, а пізніше встановлено третю групу інвалідності, що не могло не відобразитися на його загальному стані здоров`я, що і було сприйнято працівником поліції за ознаки наркотичного сп`яніння. Відеозапис, долучений працівниками поліції до протоколу та наявний в матеріалах справи, об`єктивно не фіксує та не підтверджує факту керування ОСОБА_1 автомобілем та повністю не відображає змісту подій, оскільки з відеозапису не вбачається не тільки те, що ОСОБА_1 керував автомобілем «Peugeot Expert», д.н.з. НОМЕР_1 , а й те, що вказаний автомобіль взагалі рухався. ОСОБА_1 не було роз`яснено наслідки складання та направлення протоколу до суду, а також про можливе адміністративне стягнення. Дослідивши матеріали провадження, заслухавши пояснення захисника, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому. Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Відповідно до п. 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу І цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак наркотичного сп`яніння у водія. Разом з тим, у разі наявності підстав вважати, що такі ознаки наявні, поліцейський пропонує водієві пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а водій зобов`язаний пройти такий огляд, для підтвердження чи спростування зазначених обставин. Судом встановлено, що ОСОБА_1 21 травня 2024 року о 09 год. 02 хв. у м. Києві, по вул. Привокзальна, 10, керував автомобілем марки «Peugeot Expert», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці. Така відмова зафіксована поліцейськими на відеозаписі. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що у матеріалах справи відсутні дані, що він керував автомобілем. Разом з тим, з наявного у справі відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував, що саме він керував транспортним засобом. Натомість, видно, що автомобіль, за кермом якого сидів ОСОБА_1 , стоїть на проїжджій частині у крайній правій смузі руху. ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції наголошував на тому, що він поспішає по роботі. Крім того, судом встановлено, що водій порушив ч. 1 ст. 122 КУпАП і даний факт також не заперечувався водієм під час розмови з поліцейськими, що також свідчить про керування ОСОБА_1 транспортним засобом. На пропозицію поліцейського проїхати до лікаря нарколога для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 відповів, що він не поїде, оскільки у нього немає часу (відеозапис 01:43). ОСОБА_1 вказав, що згоден поїхати якщо поліцейські оплатять йому цей день. Захисник ОСОБА_1 адвокат Сенін В.Ю. вказує на те, що по відеозапису не вбачається ознак сп`яніння у ОСОБА_1 Наявність ознак наркотичного сп`яніння можна оцінювати з тією ж долею вірогідності та достовірності, як і їх (ознак) відсутність. Захисник також посилається на ряд особистих сімейних обставин ОСОБА_1 , на стан здоров`я останнього та вказує, що ОСОБА_1 не вживав наркотичні засоби, а, відтак, він цілком логічно відмовився від проходження огляду. Однак, як було зазначено вище у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак наркотичного сп`яніння у водія. Твердження ОСОБА_1 про те, що він не вживав наркотичні засоби, та підозри поліцейського про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння міг підтвердити або відповідно спростувати лише лікар-нарколог, провівши у встановленому законом порядку огляд ОСОБА_1 та надавши відповідний висновок. Пункт 2.5 ПДР покладає на водія обов`язок пройти на вимогу працівника міліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. У разі невиконання даного пункту для водія настає відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозаписом з камери поліцейського підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні. Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною, останній не спростував обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення. Інших доводів, які б стали підставою для скасування постанови місцевого суду, апеляційна скарга не містить. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Враховуючи зазначене, місцевим судом було прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованих мотивів прийнятого рішення. На підставі викладеного, керуючись ст. 245, ст. 280, 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Сеніна Вадима Юрійовича залишити без задоволення. Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.О. Фінагеєв

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»