Постанова Волинський апеляційний суд № 154/5069/23

Справа № 154/5069/23 Провадження №33/802/475/24 Головуючий у 1 інстанції:Пустовойт Т. В. Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 липня 2024 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд в складі: судді - Гапончука В.В., за участю захисника ОСОБА_1 Рудися Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 17 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, В С Т А Н О В И В: Постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 17.06.2024 року ОСОБА_2 визнано винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 605 гривень 60 копійок судового збору. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 03.12.2023 року о 17 годині 40 хвилин, по вулиці Ковельській в місті Володимир, Волинської області, керував автомобілем марки "Мерседес Бенц", р.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер 6820 зі згоди водія, результат огляду склав 3,27 проміле, чим порушив п.2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.24-25). Не погоджуючись із постановою судді особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. Вважає, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягнуло за собою необгрунтоване встановлення саме вини його особи за адміністративні правопорушення, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необгрунтованою. Вказує на те, що відео доказ, який знаходиться в матеріалах справи, не є безперервним. Вважає, що жодних підстав для зупинки його транспортного засобу у працівників поліції не було. Вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить записів про свідків (їх даних) правопорушення та їх підписів, участь яких при оформленні працівниками поліції даного виду правопорушення є обов`язковим. А в акті огляду на стан сп`яніння особи, які можуть бути вказані, не є свідками в розумінні вимог КпАП України. Даний акт не дозволяє також ідентифікувати його з приладом Драгер (газоаналізатор), оскільки у ньому не зазначено номер спеціального технічного засобу. Звертає увагу суду, що в матеріалах справи, міститься підтверджуючий документ, що він являється військовослужбовцем та проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 .Станом на сьогоднішній день він не мав фізичної змоги прибути на судовий розгляд даної справи до суду першої інстанції по тій причині, що проходить реабілітаційні процедури після важкого поранення, яке було отримано під час виконання бойового завдання. В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи не з`явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Захисник не заперечував щодо продовження слухання справи у відсутності його довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст.268 КпАП України. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника ОСОБА_2 ОСОБА_3 , який підтримав останню з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити, приходжу до наступного висновку. Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ОСОБА_2 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об`єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Постанова судді згідно ст.283 КпАП України має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Факт вчинення ОСОБА_2 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина у вчиненні адміністративного проступку доводиться: -роздруківкою приладу «Drager» від 03.12.2023 року доводиться, що ОСОБА_2 на момент вчинення адміністративного правопорушення перебував у стані алкогольного сп`яніння; результат тесту 3,27 % (а.с.4); -актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_2 (а.с.5); - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №061967 від 03.12.2024 року щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.6); -електронним рапортом від 03.12.2023 року (а.с.7); - копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №002814 від 03.12.2023 року щодо ОСОБА_2 за ст.122-4 КпАП України (а.с.8); -копією схемою місця ДТП яка сталася 03.12.2023 року (а.с.9); -копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №002815 від 03.12.2023 року щодо ОСОБА_2 за ст.124 КпАП України (а.с.11); -письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 03.12.2023 року (а.с.12) -відеозаписом з нагрудних боді - камер інспекторів поліції (а.с.14). Згідно довідки, складеної інспектором САП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Федорук В., вбачається, що у відповідності до бази даних ІКС ІПНП громадянин ОСОБА_2 отримував по місцю свого проживання посвідчення водія серія НОМЕР_3 від 29.01.2000 року (а.а.13). Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи. Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи із нагрудної боді-камери поліцейського не дають суду підстав вважати, що внаслідок зупинення відеозапису було втрачено відомості, які могли б суттєво вплинути на розгляд даної справи. Таким чином відсутність безперервного відеозапису, на що посилається апелянт, жодним чином не спростовує наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, оскільки сторона захисту не довела, що події чи обставини, які відбулися поза відеозаписом спростовують вину ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення. Наявними в матеріалах справи доказами не доводяться твердження апелянта про те, що в працівників поліції не було підстав та повноважень для зупинення автомобіля під його керуванням. Так як з матеріалів справи вбачається, що у відповідності до п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» підставою для зупинки транспортного засобу слугувало отримання інформації на службу 102 про ДТП за участі двох транспортних засобів Пежо 307 та Мерседес д.н.з. НОМЕР_2 . Щодо доводів апелянта про те, що огляд на стан алкогольного сп`яніння особи проводився без присутності двох свідків, то вони є безпідставними з огляду на наступне. Відповідно до положень п. 4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1395 від 07 листопада 2015 року, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_2 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_2 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Постанову судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 17 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.