Постанова Волинський апеляційний суд № 161/21098/23

Справа № 161/21098/23 Провадження №33/802/282/24 Головуючий у 1 інстанції:Рудська С. М. Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 жовтня 2024 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд в складі: судді - Гапончука В.В., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_1 Кучми В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Луцьку Волинської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувався, не судимого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, В С Т А Н О В И В: Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.03.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 23.11.2023 року о 17:46 годині в місті Луцьку по вулиці Стрілецька, 4, керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ Vito, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, як на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу, так і у закладі охорони здоров`я КП «ВМЦТЗ», ОСОБА_1 , всупереч вимогам п.2.5 ПДР України, відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.62-64). Не погоджуючись із постановою судді особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та постановити нову, якою закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує на те, що у нього не було жодних ознак алкогольного сп`яніння і при тому, що в цей день 23.11.2023 року він не вживав жодних алкогольних напоїв. Жодних доказів у справі про те, що в нього був запах з порожнини рота, чи тремтіння пальців, чи порушена координація рухів чи невідповідність обстановці поведінка, немає. Вказує на те, що під час проходження медичного огляду за направленням працівників поліції лікар взагалі з ним не спілкувався, не пропонував пройти огляд на стан сп`яніння, а пропонував підписати відмову від проходження якогось невідомого медичного огляду. Звертає увагу на те, що він не заперечував задати біоматеріал крові і не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, отже і відсутній склад інкримінованого його правопорушення. Після цього він самостійно звернувся до лікаря для проходження відповідного огляду. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги очевидні докази, а саме консультативний висновок спеціаліста № 675 від 23.11.2023 року де чітко зафіксовано 0,0 проміле, тобто відсутність у нього алкоголю в організмі, відсутність у нього стану сп`яніння, що доказує його невинуватість у скоєному (а.с.67-71). Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали останню з мотивів, викладених в ній, та просили її задовольнити, приходжу до наступного висновку. Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об`єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення доводиться: -протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 079298 від 23.11.2023 року (а.с.1); -висновком КП «Волинський медичний центр терапії залежності» № 674 від 23.11.2023 року щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції щодо ОСОБА_1 (а.с.3); -рапортом інспектора взводу № 1 роти № 3 БУПП у Волинській області ДПП старшого лейтенанта поліції Надюка Р.Р. від 23.11.2023 року (а.с.4); -постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 8196030 від 23.11.2023 року щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КпАП України. Вказана постанова є чинною (а.с.5); -відеозаписами із відеореєстратора службового автомобіля патрульної поліції та із нагрудних боді-камер поліцейських (а.с.6). -актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 674 від 23.11.2023 рокущодо ОСОБА_1 (а.с.114). Згідно довідки, складеної інспектором відділу адміністративної практики УПП ГУНП у Волинській області Пархомчук О. від 24.11.2023 року, вбачається, що у відповідності до бази даних ІТС ІПНП громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має повторності вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КпАП України; останній отримував за місцем проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом НОМЕР_2 від 18.10.2012 року (а.с. 2). Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, аналогічні тим, що були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції, та не заслуговують на увагу апеляційного суду, так як не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як судом першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом. Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи. Таким чином усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України. За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.