Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/17232/21
від 25.07.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 344/17232/21 Провадження № 22-ц/4808/874/24 Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О. Суддя-доповідач Василишин Л. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2024 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі: головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В., суддів: Максюти І. О., Фединяка В. Д., секретаря Гудяк Х.М. за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Созоник Т.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 квітня 2024 року, ухвалене у складі судді Бородовського С. О. в м. Івано-Франківську, у справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Угриновська Юлія Мирославівна, Публічне акціонерне товариство «Дельта банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», про визнання права власності на спадкове майно, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Угриновська Ю. М., ПАТ «Дельта банк» про визнання права власності на спадкове майно. Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка склала заповіт, згідно із яким усе своє майно заповіла їй. 23 липня 2020 року вона звернулася до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Угриновської Ю. М. із заявою про прийняття спадщини. Постановою приватного нотаріуса № 122/02-31 від 18 серпня 2021 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 2/3 частки квартири, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно. Вказувала на те, що їй не відомо, де знаходяться зазначені документи. Інший співвласник ОСОБА_2 на її усні прохання написати спільну заяву про видачу дубліката необхідного документа не відповідав та уникав подальших зустрічей із нею. Враховуючи викладене, просила визнати за нею право власності на 2/3 частки квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 . Короткий зміст оскаржуваного рішення суду Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 квітня 2024 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на 2/3 частки в праві власності на квартиру АДРЕСА_1 . Рішення суду мотивовано тим, що позивачка своєчасно подала заяву про прийняття спадщини за заповітом, однак отримати свідоцтво про право на спадщину не змогла, у зв`язку із відсутністю у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно. Відповідач належними та допустими доказами вказаних обставин не спростував, а тому право позивачки підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на майно. Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги Директор ТОВ «Діджи Фінанс» ОСОБА_4 на рішення суду подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції повинен був відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , у зв`язку із тим, що позов пред`явлено до неналежного відповідача. Так, представник апелянта вважає, що належним відповідачем у цій справі є відповідний орган місцевого самоврядування, що узгоджується із позицією ВС, викладеною у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 265/6868/16-ц та від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19. Наголошує, що неналежний суб`єктний склад є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, а тому просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Крім того, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» судові витрати та витрати на професійну правову допомогу. Позиція інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Відзив мотивовано тим, що звертаючись до суду із позовом вона реалізувала своє право на оформлення частки у спадковому майні, яке було порушено безпосередньо бездіяльністю відповідача ОСОБА_2 , оскільки такий відмовився вчинити дії з метою отримання дубліката правовстановлюючого документа. Крім того, позивачка вказує на те, що апеляційна скарга не містить жодних обґрунтувань яким чином оскаржуване рішення порушує права та інтереси скаржника. Інші учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Директор ТОВ «Діджи Фінанс» ОСОБА_4 подав відповідь на відзив, у якій підтвердив вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити. Заяви (клопотання) учасників справи У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Созоник Т.Б. заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, були повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи. Позиція Івано-Франківського апеляційного суду Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивачки та її представника, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги. Фактичні обставини справи 20 грудня 2018 року від імені ОСОБА_3 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Угриновською Ю. М. посвідчено заповіт, згідно із яким ОСОБА_3 все своє майно заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5, том 1). Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 153, том 3). 23 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Угриновської Ю. М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . У заяві вказала, що спадкоємців за законом, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, немає (а.с. 150, том 3). У заяві від 18 серпня 2021 року, адресованій приватному нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу Угриновській Ю. М., ОСОБА_1 просила видати їй свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 (а.с. 173, том 3.) Постановою приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Угриновської Ю. М. № 2/2021 від 18 серпня 2021 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що не надано оригінали правовстановлюючих документів про належність спадкового майна ОСОБА_3 Рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно (а.с. 176-177, том 3). Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно із частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. За правилами частин першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Частиною першою статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій). Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України). Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами. Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України). ОСОБА_1 звертаючись до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно, визначила відповідачем ОСОБА_2 співвласника квартири, частина якої є спадковим майном після смерті іншого співвласника. У постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі № 265/6868/16-ц (провадження № 61-34234св18), від 06 жовтня 2021 року в справі № 234/17030/18 (провадження № 61-12859св21), від 14 грудня 2023 року в справі № 199/1204/21 (провадження № 61-4074св23) зроблено висновок про те, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку його відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування. У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад. Предметом спору у цій справі є визнання права власності на спадкове майно. Тому відповідачем/відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Судом встановлено, що ОСОБА_3 за життя склала заповіт, яким усе своє майно заповіла ОСОБА_1 . Спадкова справа № 03/2020 після смерті ОСОБА_3 заведена приватним нотаріусом на підставі заяви ОСОБА_1 . Будь-які заяви інших можливих спадкоємців, зокрема тих, які би могли мати право на обов`язкову частку у спадщині у матеріалах спадкової справи відсутні. Отже, належним відповідачем за позовом ОСОБА_1 є територіальна громада в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, зазначеного не врахував, проігнорував пояснення представника ТОВ «Діджи Фінанс» про неналежний суб`єктний склад у справі, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог. Незалучення територіальної громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини як відповідача, безпосередньо впливає на його права та обов`язки, і є самостійною підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості на стадії перегляду справи в апеляційному порядку вирішувати питання щодо залучення співвідповідачів. З огляду на це, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги та вважає їх обгрунтованими. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Отже, апеляційний суд приходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно задоволити, а рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутися до суду із відповідним позовом, указавши належний склад учасників справи. Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задоволити. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 квітня 2024 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Угриновська Юлія Мирославівна, Публічне акціонерне товариство «Дельта банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», про визнання права власності на спадкове майно, відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 26 липня 2024 року. Суддя-доповідач Л. В. Василишин Судді: І. О. Максюта В. Д. Фединяк