Постанова 4818 № 644/879/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа №644/879/24 Головуючий 1 інстанції: Бугера О.В. Провадження №33/818/719/24 Доповідач: Люшня А.І. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі головуючого судді Люшні А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Колесника О.О. на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 11 березня 2024 року,- УСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605, 60 грн. Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції Судом встановлено, що 03 лютого 2024 року о 12 годині 08 хвилин водій ОСОБА_1 в м.Харкові по проспекту Героїв Харкова, будинок 320 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці, які не реагують на світло, неприрода блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду в медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі захисник Колесник О.О. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що матеріали справи не містять відомостей на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 . Вказав, що поліцейські не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу. Зазначив, що відеозаписи з нагрудних камер поліцейських є недопустимим доказом, оскільки не містять відображення цілісної картини події і обстановки. Вважає, що відеозапис з особистого мобільного телефону інспектора поліції не може бути доказом по справі з урахуванням правил Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України №1026 від 18 грудня 2018 року. Мотиви суду апеляційної інстанції Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Колесник О.О., будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подали, а тому апеляційний розгляд відбувся за їх відсутності. Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме: дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №642741 від 03 лютого 2024 року; направлення до КНП ХОР ОНД від 03 лютого 2024 року на огляд водія; рапорт інспектора взводу 1 роти 4 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП Г.Ловушкіної; письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 03 лютого 2024 року, якими зазначено, що в їх присутності водій авто Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі КНП ХОР ОНД в м.Харків вулиця Ахіезерів, 18А, відмовився;довідку про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія; дані відеозаписів з місця події від 03 лютого 2024 року. Доводи захисника ОСОБА_4 про відсутність доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , спростовуються наданими відеозаписами, якими зафіксовано рух транспортного засобу та зупинка автомобіля за кермом якого перебував ОСОБА_1 (диск ААД 642741, відеозапис аад642741) та рапортом інспектора взводу 1 роти 4 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП Г.Ловушкіної від 03 лютого 2024 року (а.с.6). Таким чином, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується сукупністю доказів, які є у матеріалах справи. Свідчення сторони захисту про зворотне розцінюються як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності. Посилання захисника ОСОБА_4 на відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу Volkswagen Passat, позбавленні підстав. З матеріалів справи, зокрема з рапорту інспектора взводу 1 роти 4 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП Г.Ловушкіної та з наданих відеозаписів з місця події від 03 лютого 2024 року вбачається, що транспортний засіб Volkswagen Passat під керуванням ОСОБА_1 був зупинений на в`їзді до міста на стаціонарному посту «ХТЗ», розташованому за адресою: м.Харків, пр-т.Героїв Харкова, 320 для опитування. Зазначені дії працівників поліції відповідають приписам Указу Президента України №64 від 24 лютого 2022 року, згідно якого можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Твердження сторони захисту про недопустимість відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, в якості доказу, через те, що вони не містять відображення цілісної картини події і обстановки, не приймаються до уваги, оскільки зазначені відеозаписи надані відповідними посадовими особами та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказу, що є обов`язковим відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доводи захисника ОСОБА_4 про недопустимість відеозапису з мобільного телефону, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Volkswagen Passat, у даному випадку є необґрунтованими. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Враховуючи, що відеозаписи з мобільного телефону, які містяться на оптичному диску, повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи, у тому числі з відеозаписами з нагрудних камер співробітників патрульної поліції, такі відеозаписи можуть бути прийняті судом до уваги в якості доказу. До того ж, вказаний відеозапис не є єдиним джерелом доказів, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що підтверджується саме сукупністю доказів, які є у матеріалах справи. З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу. За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять. Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а постанову Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 11 березня 2024 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду А.І. Люшня