Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/11539/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/11539/24 Перша інстанція: суддя Бжассо Н.В., П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Турецької І. О., суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П., розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в особі Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій, та пільг Відділу перерахунків пенсій №2, а також до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в особі Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій, та пільг Відділу перерахунків пенсій №2 від 05.04.2024 №155250021062 щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , за яким суддівська винагорода, яка враховується при призначенні / перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду № 208 від 18.03.2024 про заробітну плату, становити на 01.01.2024 - 331 187,50 грн, з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,25) становить 189 250 грн; доплата за вислугу років (60 %) 113 550 грн; перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь (15%) - 28387,50 грн.; робота, що передбачає доступ до державної таємниці, - 0; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду № 208 від 18.03.2024 про заробітну плату, згідно з якої, станом на 01.01.2024 суддівська винагорода, яка враховуються при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 331 187,50 грн, з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,25) становить 189 250 грн; доплата за вислугу років (60 %) 113 550 грн; перебування на адміністративній посаді 0, науковий ступінь (15%) 28 387,50 грн.; робота, що передбачає доступ до державної таємниці, - 0, з моменту виникнення права (звернення із заявою) 28.03.2024. Обґрунтування заявлених вимог зводиться до того, що застосування при визначенні розміру посадового окладу судді «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» (2102 грн) є безпідставним та таким, що не узгоджується з діючим законодавством, як в бюджетній сфері, так і в сфері судоустрою і статусу суддів. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, позов ОСОБА_1 задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення №155250021062 від 05.04.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в особі Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій, та пільг Відділу перерахунків пенсій №2. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати, з 28.03.2024, судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду № 208 від 18.03.2024 про заробітну плату. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов наступних висновків. Заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року (3028,00 грн.), на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.) є неправомірною. П`ятим апеляційним адміністративним судом складено оновлену довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 18.03.2024 №208, внаслідок чого позивач 28.03.2024 звернувся із заявою про перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці. Отже, суд першої інстанції вважав, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протиправно не здійснило перерахунку пенсії позивачу на підставі наведеної вище довідки від 18.03.2024 №208. На думку суду, належне визначення суддівської винагороди є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці суддів, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті у відповідному, законодавчо визначеному розмірі. При цьому, суд першої інстанції вважав, що обов`язок перерахувати пенсію судді у відставці ОСОБА_1 слід покласти Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву. Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, ГУ ПФУ в Одеській області, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Обґрунтування апеляційної скарги складається з такого. По-перше, на думку скаржника, суд першої інстанції помилково поклав обов`язок перерахунку пенсії на ГУ ПФУ в Одеській області, оскільки рішення про відмову у перерахунку пенсії приймалось, за принципом екстериторіальності розгляду заяв, саме ГУ ПФУ в Полтавській області. По-друге, як він вважав, статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 01.01.2024 становить 2102 грн. Отже, базовий розмір посадового окладу судді місцевого та відповідно і апеляційного суду в порівнянні з минулим роком не змінився. Скаржник указує, що у наданій позивачем довідці відображена суддівська винагорода станом на 01.01.2024. Однак, після прийняття рішення Конституційним Судом України від 18.02.2020 №2-р/2020 будь-яких змін розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді не відбувалось. Таким чином, враховуючи те, що підвищення суддівської винагороди судді не відбулося, правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі відповідної довідки, яка видана П`ятим апеляційним адміністративним судом №208 від 18.03.2024 відсутні. ОСОБА_1 не скористався правом подання відзиву на апеляцію Ураховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи. 21 лютого 2023 року, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №122/0/15-23, ОСОБА_1 звільнено у відставку з посади судді П`ятого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до наказу П`ятого апеляційного адміністративного суду №11-ос/с від 22.02.2023 позивача відраховано зі штату. До вказаного наказу додано розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно якого загальний стаж складає 29 років 9 місяців 13 днів. Протоколом від 08.03.2023 та відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/5389/23 від 08.05.2023, яке набрало законної сили 08.06.2023, позивачу було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 58% суддівської винагороди. 10.01.2024 позивач звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду із заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода у 2024 році, яка враховується при призначенні / перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 328 712,05 грн., з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) становить 190 007,0 грн; доплата за вислугу років (58%) 110 204,06 грн; перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь (15%) 28 501,05 грн.; робота, що передбачає доступ до державної таємниці, - 0. 18.01.2024 П`ятий апеляційний адміністративний суд склав та видав позивачу довідку №12 від 17.01.2024 про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода у 2024 році, яка враховується при призначенні / перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 229 906,25 грн., з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) становить 131 335 грн; доплата за вислугу років (60 %) 78825 грн; перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь (15%) 19706,25 грн.; робота, що передбачає доступ до державної таємниці -

0. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який був застосований для визначення базового розміру посадового окладу судді складав 2102 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 у справі №420/2304/24, яке набрало законної сили, зокрема зобов`язано П`ятий апеляційний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода у 2024 році, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 328 712,05 грн. (50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25), з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) становить 190 007,0 грн; доплата за вислугу років (58 %) 110 204,06 грн; перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь (15%) 28501,05 грн.; робота, що передбачає доступ до державної таємниці, - 0. 18.03.2024, на підставі вказаного рішення суду, П`ятий апеляційний адміністративний суд видав позивачу довідку №208, згідно з якою, суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 331 187,50 грн., з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,25) становить 189 250,00 грн; доплата за вислугу років (60%) 189 250,00 грн; перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь (15%) 28387,50 грн.; робота, що передбачає доступ до державної таємниці - 0. 28.03.2024 позивачем була подана заява через електронний кабінет про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якої останній додав довідку №208 від 18.03.2024. 05.04.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області в особі Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій, та пільг Відділу перерахунків пенсій №2 було прийнято рішення №155250021062, яким позивачу було відмовлено у перерахунку його довічного грошового утримання, оскільки після 01.01.2024 збільшення розміру складових суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді, не відбулося. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке. Колегія суддів установила, що спірним питанням, в межах даної справи, є правомірність відмови пенсійного органу щодо перерахунку пенсії на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду №208 від 18.03.2024, де розмір суддівської винагороди, визначений на підставі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року (3028,00 грн.). Скаржник заперечуючи проти заявленого позову, вважає, що позивач не має права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 01.01.2024 становить 2102 грн. Така сума не змінювалась порівняно з попереднім роком, а тому підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці немає. Надаючи оцінку викладеному, колегія суддів керується наступним. Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. У преамбулі Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд. Статтею 4 Закону №1402-VIII визначено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Відповідно до частини 1 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. За ч.2 ст.135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Відповідно до частини 3 статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Згідно з частиною 5 статті 135 Закону №1402-VIII, суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу. За правилами частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Відповідно до частин 4, 5 статті 142 Закону №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім того, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402 передбачено певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 р. отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 р. №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (п.23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402). Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16.10.2019 р. №193-IX, який набрав чинності 07.11.2019 р., виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402. Положеннями п.24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 визначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. За змістом п.25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. Також, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 р. №2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п.25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402 зі змінами. Згідно з ч.1 ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 р. № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 р. №2-р/2020 Закон №1402 не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 р. у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 р. у справі №200/3958/19-а, висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Таким чином, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. В свою чергу, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 р. № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV). За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №966-XIV, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Також, у цій статті Закону передбачається, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум. Статтею 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. Відповідно, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді". При цьому, судді, Законом №966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо. Натомість, відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня - становить 3028 гривні, а працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні. Слід зазначити, що зміни до Закону №1402-VIII, в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірному періоді, а також в Закон України від 15.07.1999 №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися. Тому, для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди відсутні законні підстави. Отже, Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій. Аналогічна правова позиція щодо обчислення суддівської винагороди (обрання розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року) викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 р. по справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 р. по справі № 360/503/21. За таких обставин, колегія суддів не приймає доводи скаржника про відсутність правових підстав для перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка видана П`ятим апеляційним адміністративним судом №208 від 18.03.2024. Відповідаючи на довід апеляційної скарги щодо помилковості покладення судом першої інстанції обов`язку перерахувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на ГУ ПФУ в Одеській області, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до змін, внесених Постановою правління Пенсійного фонду України № 25-1 від 16 грудня 2020 року, абзац 13 пункту 4.2 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 викладено у такій редакції «після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу». У той же час, відповідно до вказаних змін, абзац 2 пункту 4.3 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 викладено у такій редакції «рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи». Згідно із абзацом 3 пункту 4.3 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників. Колегія суддів зауважує, що, з огляду на вказані вище приписи законодавства, є необґрунтованими доводи скаржника, що даний нормативно-правовий акт покладає обов`язок виконати рішення суду про перерахунок пенсійних виплат лише на орган, який приймав рішення про відмову в такому перерахунку. Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення - відсутні. Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не передбачений. Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в особі Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій, та пільг Відділу перерахунків пенсій №2, а також до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України. Доповідач - суддя І. О. Турецька суддя Ю. М. Градовський суддя Л. П. Шеметенко Повне судове рішення складено 17.07.2024.