Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/694/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2024 р. Справа № 480/694/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.05.2024, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 01.05.24 по справі № 480/694/24 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовною заявою до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (далі відповідач, прикордонний загін) у якій просив суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 додаткової винагороди в розмірі 70 000, 00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01.09.2022 по 31.12.2022; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 додаткову винагороду в розмірі 70 000, 00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01.09.2022 по 31.12.2022. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу у НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України, проте, всупереч приписів постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, не отримував додаткову винагороду в розмірі 70 000, 00 грн. у період з 01.09.2022 по 31.12.2022. Позивач зауважив на тому, що у період з 01.09.2022 по 31.12.2022 безпосередньо приймав участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у зв`язку з чим начальнику НОМЕР_1 прикордонного загону підполковником ОСОБА_2 подавались рапорти про встановлення додаткової винагороди в розмірі 70 000, 00 грн. На переконання ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що він виконував обов`язки військової служби в межах Миколаївської територіальної громади, яка протягом вересня-жовтня 2022 року була віднесена до територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, а також враховуючи подання підполковником ОСОБА_2 відповідних рапортів, НОМЕР_4 прикордонний загін зобов`язаний був нарахувати та виплатити позивачу спірну додаткову винагороду. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовлено. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що у період з 01.09.2022 по 31.12.2022 безпосередньо приймав участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у зв`язку з чим начальнику НОМЕР_1 прикордонного загону підполковником ОСОБА_2 подавались рапорти про встановлення додаткової винагороди в розмірі 70 000, 00 грн. На переконання позивача, у зв`язку з тим, що він виконував обов`язки військової служби в межах Миколаївської територіальної громади, яка протягом вересня-жовтня 2022 року була віднесена до територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, а також враховуючи подання підполковником ОСОБА_2 відповідних рапортів, НОМЕР_4 прикордонний загін зобов`язаний був нарахувати та виплатити позивачу спірну додаткову винагороду. Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що отримання додаткової винагороди в збільшеному до 100000 грн. розмірі не є безумовним правом військовослужбовця, а залежить від безпосередньої участі такого військовослужбовця в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони. Аналогічно, як і факт перебування військовослужбовця у районах ведення бойових дій не надає право на отримання збільшеної додаткової винагороди. Представник відповідача наголошує, що НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ) відсутнє будь-яке документальне підтвердження, що ОСОБА_3 в період з 01.09.2022 по 31.12.2022 приймав участь у бойових діях, зокрема, виконував бойові (спеціальні) завдання на лінії бойового зіткнення, під вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно наказу № 142-ОС від 23.03.2022 р ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України ( ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_5 ) з 23.03.2022 р. солдатом на посаді майстра відділу інженерного забезпечення . У період з 01.09.2022 р. по 31.12.2022 року ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Начальнику НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України командиром підполковником ОСОБА_2 подавалися відповідні рапорти про встановлення додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стриманні збройної агресії, перебуваючи в безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, зокрема за списком, в якому зазначено також і мене. Однак, за період з 01.09.2022 по 31.12.2022 виплата додаткової винагороди, яка визначена постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" відбувалась із порушенням вимог чинного законодавства, адже виплачувалась не в повному обсязі, а саме не в розмірі 100 000 грн. з розрахунку на місяць. Позивач вважаючи, що така бездіяльність відповідача є протиправною, звернувся до суду заз захистом своїх прав. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відповідність дій відповідача щодо нарахування і виплати грошового забезпечення (в тому числі і додаткової винагороди) ОСОБА_1 у спірний період критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та, як наслідок, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. В подальшому, строк воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на день розгляду справи. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022. Постановою Кабінету Міністрів України № 793 від 07.07.2022 до постанови № 168 від 28.02.2022 були внесені зміни, згідно з якими цю постанову доповнено пунктом 21 такого змісту:

21. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.. Пунктом 2 постанови КМУ № 793 від 07.07.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022. Отже, за змістом вказаних нормативно-правових актів, з 24.02.2022 у військовослужбовців Державної прикордонної служби України, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень щомісячно, а у тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів виникло право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Водночас, право визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, закріплено за керівниками відповідних міністерств і державних органів. Так, з метою врегулювання порядку і умов виплати згаданої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної прикордонної служби 30.07.2022 прийнято наказ № 392-АГ Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №

168. Відповідно до пункту 1 вказаного наказу, військовослужбовцям, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення, на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Також, цим пунктом передбачено, що додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. За змістом пункту 2 наказу № 392-АГ від 30.07.2022, вказаними заходами визнається виконання військовослужбовцем у відповідні дні: - бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України; - бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами; - бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей; - польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; - бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником; - бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження; - бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; - бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником. Пунктом 4 згаданого наказу передбачено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у вказаних бойових діях або заходах, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: - бойового наказу (бойового розпорядження); - журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно- вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); - рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах. Згодом, з метою врегулювання порядку і умов виплати згаданої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної прикордонної служби 09.12.2022 прийнято наказ № 628-АГ, згідно з пунктом 1 якого військовослужбовцям, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Абзацом другим цього пункту передбачено, що додаткова винагорода збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Водночас, пунктом 2 згаданого наказу передбачено, що до безпосередньої участі у бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій: - бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником; - бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником; - бойових завдань з відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження); - бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником; - бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей; - польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями; - бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів. Відповідно до пункту 3 наказу № 628-АГ від 09.12.2022, документами що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є: - бойовий наказ (бойове розпорядження); - журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно- вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них; - рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах. Отже, системний аналіз вказаних норм, дає підстави дійти висновків про те, що у період дії воєнного стану, військовослужбовці Держприкордонслужби мають право на отримання збільшеної до 100 000, 00 грн. додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. Втім, таке право не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення). Разом з цим, вказана постанова Кабінету Міністрів України містить загальні умови отримання збільшеної до 100 000, 00 грн. додаткової винагороди, а саме: безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення). Право визначати конкретні бойові дії та конкретні заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, здійснення яких зумовлює виникнення права на отримання збільшеної додаткової винагороди, так само, як і право визначати порядок отримання цієї винагороди, надано керівникам міністерств та державних органів, у структурах яких проходить службу військовослужбовець. Щодо посилань апеляційної скарги позивача на вжиття судом заходів щодо одержання доказів, колегія суддів зазначає наступне. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 року витребувано у НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України: - копії розрахункових та виплатних документів щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2022 по 31.12.2022; - копії рапортів командира ОСОБА_2 на адресу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону щодо участі в бойових діях військовослужбовця ОСОБА_1 за період з 01.09.2022 по 31.12.2022; - копії журналів бойових дій за період з вересня по грудень 2022 включно; - копії інших документів, які відповідно до Наказу №628/8/81-22-АГ Держприкордонслужби, які є наявні і можуть підтверджувати безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або заходах в період з 01.09.2022 по 31.12.2022. 28.06.2024 року на виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 року відповідачем повідомлено, що в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ) відсутнє будь-яке документальне підтвердження, що ОСОБА_3 в період з 01.09.2022 по 31.12.2022 приймав участь у бойових діях, зокрема, виконував бойові (спеціальні) завдання на лінії бойового зіткнення, під вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником. Надати копії рапортів командира ОСОБА_2 на адресу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону щодо участі в бойових діях військовослужбовця ОСОБА_1 за період з 01.09.2022 по 31.12.2022 не представляється за можливе, оскільки такі рапорти начальником відділу інженерного забезпечення прикордонної комендатури швидкого реагування підполковником ОСОБА_4 не опрацьовувались та до управління НОМЕР_1 прикордонного загону не надходили. У спірні періоди журнал бойових дій не вівся підрозділом у якому проходив військову службу позивач (підтверджено зі слів колишнього командира ОСОБА_2 ), тому надати вказаний журнал не представляється за можливе. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 року витребувано у НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України: 1) бойові накази (бойові розпорядження); 2) журнали бойових дій (вахтові журналі) або журнали ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл); 3) рапорти (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь ОСОБА_1 у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням кількості днів участі військовослужбовця у таких діях та заходах. Витребуванні документи мають стосуватися ОСОБА_1 під час проходження військової служби у НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України за період з 01.09.2022 до 31.12.2022 року. 15.07.2024 року на виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 року по справі №480/694/24 відповідачем повідомлено, що в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ) відсутнє документальне підтвердження (бойові накази/бойові розпорядження, журнали бойових дій, рапорти (донесення) начальника (командира) підрозділу), що ОСОБА_3 в період з 01.09.2022 по 31.12.2022 приймав участь у бойових діях зокрема, виконував бойові (спеціальні) завдання на лінії бойового зіткнення, під вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником. В НОМЕР_1 прикордонному загоні відсутні факти виконання позивачем у період з 01.09.2022 по 31.12.2022 заходів, що зазначені в підпунктах 1-8 пункту 2 Наказу №392-АГ Адміністрації Державної прикордонної служби України. Отже, єдиною підставою для виплати збільшеної до 100 000, 00 грн. додаткової винагороди, ОСОБА_1 визначає факт проходження ним служби у населеному пункті Гриценкове Миколаївської сільської громади Сумської області, яка у період з 23.07.2022 по 23.10.2022 знаходилась у зоні проведення бойових дій відповідно до переліку, затвердженому Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, а також факт подання підполковником ОСОБА_2 рапортів про виплату позивачу збільшеної додаткової винагороди. Слід зазначити, що незважаючи на встановлений частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, позивач не звільняється від свого обов`язку, визначеного частиною 1 згаданої статті щодо доведення тих обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Будь-яких доказів участі у бойових (спеціальних) завданнях із переліку, встановленого пунктами 2 наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022 та № 628-АГ від 09.12.2022, у період служби з 01.09.2022 по 31.12.2022, ОСОБА_1 також суду не надав, про виконання таких завдань не повідомив. Разом з тим, з інформації наданої відповідачем на виконання ухвал апеляційного суду про витребування доказів встановлено, що у згаданий період проходження служби, позивач безпосередньої участі у заходах, передбачених пунктом 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022 та № 628-АГ від 09.12.2022, не приймав, документальне підтвердження виконання таких заходів відсутнє. За таких обставин, наявність у позивача права на отримання збільшеної до 100 000, 00 грн. додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у спірний період, колегія суддів вважає недоведеним. Колегія суддів не бере до уваги посилання ОСОБА_1 на подання підполковником ОСОБА_2 рапортів, як підставу для виплати збільшеної додаткової винагороди, оскільки, по-перше, позивач не надав жодного доказу на підтвердження факту дійсного подання таких рапортів, а відповідач наголошує на їх відсутності, а по-друге, сам по собі факт подання рапорту не є безумовною підставою для виплати збільшеної додаткової винагороди, з огляду на те, що підтвердженням права на отримання винагороди є сукупність таких документів, як бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій, рапорт. Колегія суддів наголошує на тому, що проходження позивачем військової служби в межах населеного пункту Гриценкове Миколаївської сільської територіальної громади Сумської області, яке було віднесене до територій на яких можливі бойові дії, не є підставою для отримання збільшеної до 100 000, 00 грн. додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. Право на таку винагороду у військовослужбовців Державної прикордонної служби України у спірний період виникає виключно за умов, передбачених наказами № 392-АГ від 30.07.2022 та № 628-АГ від 09.12.2022. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відповідність дій відповідача щодо нарахування і виплати грошового забезпечення (в тому числі і додаткової винагороди) ОСОБА_1 у спірний період критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та, як наслідок, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 року по справі № 480/694/24 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 по справі № 480/694/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва