Постанова Черкаський апеляційний суд № 705/283/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1035/24Головуючий по 1 інстанції Справа №705/283/24 Категорія: 304090200 Годік Л.С. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 липня 2024 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Гончар Н.І., Новікова О.М., Сіренка Ю.В. учасники справи: позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк»; відповідач: ОСОБА_1 ; представник відповідача адвокат Яроміч Ольга Володимирівна; особа, яка подає апеляційну скаргу ОСОБА_1 ; розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Яроміч Ольги Володимирівни на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 березня 2024 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в: АТ ««Перший Український Міжнародний Банк»» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 вересня 2022 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (далі АТ «ПУМБ») та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1010568705 на підставі якого відповідач отримала від позивача кредит у сумі 104064,43 грн. Відповідач не виконує свої зобов`язання і станом на 29 жовтня 2023 перед банком виникла заборгованість в сумі 123 391,08 грн., яка складається з: 104064,43 грн. сума заборгованості за кредитом; 11,03 грн. сума заборгованості за процентами; 19 315,62 грн. сума заборгованості за комісією. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за Договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ «Перший Український Міжнародний Банк», у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 123391,08 грн. та судовий збір в сумі 2684,00 грн. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 березня 2024 року позовні вимоги АТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість в сумі 123391,08 грн. та оплачений судовий збір в сумі 2684,00 грн. Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог АТ «ПУМБ» суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, зазначивши, що сторони узгодили розмір кредиту, строк та умови кредитування. Позичальник має погасити перед Банком заборгованість, що виникла на підставі укладеного кредитного договору. Не погоджуючись з рішенням суду представник відповідача адвокат Яроміч О.В. подала апеляційну скаргу в якій просить рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.03.2024 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову АТ «ПУМБ» відмовити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не дослідив належним чином надані позивачем докази та не надав їм належної оцінки, а тому допустив однобічність та неповноту судового розгляду. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для його скасування. Вказує, що кредитним договором передбачено комісію за обслуговування кредиту в розмірі, 1,4 % за місяць від суми отриманого кредиту, щомісячно, яка включена до суми заборгованості, однак її нарахування суперечить приписам ЗУ «Про захист прав споживачів» та є несправедливою умовою договору. Щодо стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача, адвокат зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються: інваліди І та ІІ групи. Відповідач є інвалідом ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 . За таких обставин судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви не підлягають стягненню з відповідача. Адвокат звертає увагу на те, що відповідач не мала можливості надати до місцевого суду свої заперечення на позов та докази звільнення її від сплати судового збору, оскільки про розгляд справи місцевим судом повідомлена не була. У травні 2024 року представник АТ «ПУМБ» Шумілова Н.І. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Вказує, що єдиною підставою, якою обґрунтовує апеляційні вимоги, відповідач зазначає про те, що суд першої інстанції порушив норми права, ухваливши рішення, яким стягнув з відповідача на користь позивача серед іншого і заборгованість зі сплати комісії. Проте, з такими доводами неможливо погодитись, оскільки вони є помилковими та надуманими. Відповідач, зокрема, посилається на положення ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» та ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», а також на нікчемність договору щодо сплати комісії за обслуговування кредиту. При цьому вказує, що Закон № 1734-VIII не забороняє встановлення у договорі про споживчий кредит комісії та інших обов`язкових платежів за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) (крім тих, які згідно із законом надаються безоплатно) для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Таким чином, з огляду на виконані Банком послуги, надання яких підтверджується серед іншого і випискою по рахунку щодо зарахування коштів на рахунок відповідача, списання коштів з рахунку для погашення заборгованості, нарахування відсотків та інших платежів тощо, умова про встановлення комісії за такі послуги не є нікчемною чи такою, що суперечить вимогам законодавства, оскільки за змістом як постанов Верховного Суду та і ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» перелічені операції не є послугами, що надаються безоплатно. Інформування клієнта про розмір та дату платежу, про залишок заборгованості не є послугами з розрахунково касового обслуговування чи послугами із зарахування, нарахування та перерахування грошових коштів, а відтак, останні можуть надаватись за плату комісію, на підставі домовленості сторін договору. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване судове рішення не відповідає вказаним вимогам. Судом при розгляді справи встановлено, що 22 вересня 2022 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 101568705, згідно з умовами якого остання отримала кредит у розмірі 104 064,43 грн., шляхом підписання заяви про приєднання до цього Договору та паспорту споживчого кредиту (а.с. 2-5). Відповідно до заяви № 1010568705 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 22.09.2022 року, з умовами якої погодилась відповідач, про що свідчить наявність її власноручного підпису в ній, визначено базову відсоткову ставку, розмір щомісячних платежів, розмір комісії, тощо (а.с. 2-5). АТ «ПУМБ» свої зобов`язання перед відповідачем виконав, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.60446159.67347.25578 від 22 вересня 2022 року (а.с. 14 на звороті). Відповідно до умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб кредит наданий на строк 24 місяці, тобто до 22.09.2024 року, відповідач повинен щомісячно погашати кредит, сплачуючи крім цього відсотки за користування коштами в розмірі 0,01% річних та комісію в розмірі 1,4 % за місяць від суми отриманого кредиту (а.с. 4). Як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на 29 жовтня 2023 року перед банком має заборгованість в сумі 123 391,08 грн, яка складається з: 104 064,43 грн. сума заборгованості за кредитом; 11,03 грн. сума заборгованості за процентами; 19 315,62 грн. сума заборгованості за комісією, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості та випискою/особовим рахунком (а.с.15, 16 на звороті). Банком на адресу відповідача було надіслано письмову вимогу (повідомлення про наявну заборгованість в розмірі 123 391,08 грн. та про добровільне виконання зобов`язань перед банком (а.с.12). Оскільки досудові вимоги банку про погашення кредитної заборгованості позичальником добровільно задоволені не були, банк звернувся з цим позовом до суду для стягнення наявної кредитної заборгованості. Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами. Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Також згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами. На час розгляду справи кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит, є чинним, недійсним у судовому порядку не визнавався, сума боргу по тілу кредиту та нарахованим відсоткам за користування кредитними коштами позичальником не заперечується. Проте позичальник вважає, що банк неправомірно включив до заборгованості, яку він просить стягнути суд у цій справі, комісію за обслуговування кредиту, передбачену договором, що складає суть апеляційних заперечень у даній справі. Надаючи оцінку зазначеним доводам відповідача, апеляційний суд приймає до уваги таке. Відповідно до заяви № 1010568705 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості встановлено в розмірі 1,4%. Пунктом 5.7.3 оферти Банку на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с.10 на звороті) комісія за обслуговування кредитної заборгованості за Споживчим кредитом встановлюється за послуги Банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення Споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо Споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо Споживчого кредиту. При цьому у постанові ВС від 25.01.2023 у справі №752/4008/20, в якій надавалася оцінка дійсності положень кредитного договору з АТ «ПУМБ», аналогічно як у цій справі, вказано про те, що відповідно до частин першої та другої статті 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Згідно частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування». Такого висновку дійшла ВП ВС у пункті 31.29 постанови від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19. Пунктом 5 Заяви № 1010568705 (а.с. 2 на звороті) встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 ЗУ «Про споживче кредитування». Необхідність внесення плати за обслуговування кредиту передбачена й п.5.7.3 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. При цьому з аналізу змісту зазначеного пункту договору вбачається, що сплату відповідної комісії банк покладає на позичальника попри те, що дій, за які вона справляється, вчиняються на користь банку, зокрема, послуги щодо списання та зарахування коштів з метою повернення кредиту, розрахунково-касове обслуговування кредиту. Враховуючи наведене, оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, апеляційний суд вважає, що положення кредитного договору, укладеного між сторонами про зобов`язання позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,4 % щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги АТ «ПУМБ» в частині стягнення комісії в розмірі 19315,62 грн. за кредитним договором від 22.09.2022 року. Таким чином, із матеріалів апеляційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що подана скарга є частково обґрунтованою. Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на викладене, у зв`язку з тим, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з`ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції підлягає до зміни, шляхом зменшення суми заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» з 123391,08 грн. до 104075,46 грн. Що стосується судових витрат, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволення чи відхилення частин вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються: особи з інвалідністю І та ІІ груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Відповідач ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 (а.с. 45). Оскільки ОСОБА_1 , відповідно до наданого посвідчення є інвалідом ІІ групи, судові витрати сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду, відповідно до задоволених вимог позивача (84,35%), підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В зв`язку із задоволенням вимог апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Яроміч О.В. (15,65%) з позивача АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на користь держави необхідно стягнути 630,00 грн. Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Яроміч Ольги Володимирівни задовольнити частково. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 березня 2024 року змінити, зменшивши суму заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» з 123391,08 грн. до 104075,46 грн. Рішення суду Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 березня 2024 року в частині стягнення судового збору з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» в розмірі 2684,00 грн. скасувати. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Компенсувати Акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний Банк» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір в розмірі 2263,85 грн. Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь держави судовий збір в сумі 630, 22 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений 10 липня 2024 року. Судді