Постанова Київський апеляційний суд № 756/15064/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 червня 2024 року м. Київ Справа № 756/15064/23 Провадження: № 22-ц/824/11399/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О., суддів Верланова С. М., Нежури В. А., секретар Сакалош Б. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Любаренка Ігоря Олеговича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року, постановлену під головуванням судді Белоконної І. В. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьмишина Алла Леонідівна, про розірвання договору, у с т а н о в и в: У листопаді 2023 року до суду звернулась ОСОБА_2 із вказаним позовом. У підготовчому судовому засіданні представник позивача просив про зупинення провадження у справі у зв`язку зі смертю свого довірителя та позивача у справі ОСОБА_2 до залучення до участі у справі її правонаступника. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року зупинено провадження у справі у зв`язку зі смертю позивача до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_2 . Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Любаренко І. О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою закрити провадження у справі. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що довічний догляд ОСОБА_1 за ОСОБА_2 нерозривно пов`язаний з її особою, а тому не може передаватися у спадщину. Окрім того, зазначив, що адвокат Денисенко Є. В. не мав права представляти інтереси ОСОБА_2 , оскільки представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка її видала, а тому, представництво інтересів позивача адвокатом було припинено. Ухвалами Київського апеляційного суду від 16 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Денисенко Є. В. в інтересах ОСОБА_3 апеляційну скаргу вважав необґрунтованою, зазначив, що факт припинення його повноважень з моменту смерті позивачки не заперечується, проте, адвокат Денисенко Є. В. є представником ОСОБА_3 , яка фактично є особою, якої права та інтереси порушуються. Вирішення цього спору судом без залучення ОСОБА_3 позбавить останню права на справедливий суд, визначений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Звертає увагу суду, що ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про розірвання договору довічного утримання (догляду) у листопаді 2023 року, провадження у справі за її позовом відкрито 21 листопада 2023 року, тобто, ще за життя останньої, а факт смерті позивачки до вирішення справи судом допускає правонаступництво у спірних правовідносинах. Вказує, що аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03 вересня 2021 року у справі № 263/16438/19. В судовому засіданні адвокат Любаренко І. О. в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав. Адвокат Денисенко Є. В. в інтересах ОСОБА_3 апеляційну скаргу просив залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Інші учасники у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Як убачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_1 померла позивач ОСОБА_2 . Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до залучення до участі у справі правонаступника померлої. Перевіривши доводи апеляційної скарги в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Згідно п. 1 ч. 1ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі смерті особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Згідно п. 1 ч. 1ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 1 ч. 1ст. 251 цього Кодексу, до залучення до участі у справі правонаступника. Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України). Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою. З матеріалів справи убачається, що згідно заповіту, складеного ОСОБА_2 29.03.2024 року все своє майно остання заповідала ОСОБА_3 , інших спадкоємців заповіт не передбачає (а. с. 81-83). Так, 04.04.2024 року адвокат Денисенко Є. В. в інтересах ОСОБА_3 подав до суду клопотання про заміну позивача на його правонаступника, яке суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги та не вирішено у процесуальний спосіб. Заповіт в судовому порядку не оскаржувався та не визнавався судом недійсним. З наведеного убачається, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, зупиняя провадження у справі, в той час, коли мав виконати іншу процесуальну дію. Відповідно до вимог статті 55 ЦПК України (процесуальне правонаступництво) у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Підставою для заміни сторони, тобто, процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Ураховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про залучення до участі у справі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якості правонаступника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Як на обґрунтування доводів апеляційної скарги представник скаржника посилався на те, що договори довічного утримання не передбачають правонаступництво у відчужувача, а тому провадження у справі необхідно закрити. Проте, колегія суддів не приймає вказані доводи та звертає увагу скаржника на те, що ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про розірвання договору довічного утримання (догляду) у листопаді 2023 року, провадження у справі за її позовом відкрито 21 листопада 2023 року, тобто, ще за життя останньої, тобто, факт смерті позивачки до вирішення справи судом допускає правонаступництво у спірних правовідносинах. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03 вересня 2021 року у справі № 263/16438/19. Крім того, у постановах від 29 серпня 2018 року у справі № 755/1226/17 та від 30 червня 2021 року у справі № 310/5175/15 Верховний Суд висновував, що якщо позов про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності на квартиру за відчужувачем пред`явлено за його життя, факт смерті відчужувача до вирішення справи судом допускає правонаступництво у спірних правовідносинах, тому оспорюваний договір довічного утримання може бути розірвано. Тобто, Верховним Судом було надано тлумачення нормам статті 755 ЦК України у співвідношенні зі статтею 55 ЦПК України та надано оцінку щодо можливості правонаступництва у разі смерті одного зі сторін договірних відносин, які виникли у зв`язку з укладенням договору довічного утримання (догляду), за результатами яких Верховний Суд допускає правонаступництво у таких правовідносинах, що спростовує доводи скаржника про наявність підстав для закриття провадження у цій справі. При цьому, Верховний Суд неодноразово розглядав аналогічні справи за участю правонаступника у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 537/4882/17, від 29 березня 2024 року у справі № 523/13811/21, від 07 жовтня 2019 року у справі № 761/12459/15, та надавав оцінку обставинам справи по суті спору. З огляду на викладене, підстави для закриття провадження у справі відсутні. У зв`язку із залученням у справі правонаступника померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , представником якої є адвокат Данилюк Є. П., який діє на підставі ордеру серії АІ №153493 від 03.04.2024 року, немає необхідності входити в обговорення питання відповідності повноважень останнього на представництво інтересів ОСОБА_2 . Інших доводів апеляційна скарга не містить. Ураховуючи вищевикладене, ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 05квітня 2024 року, яка постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Любаренка Ігоря Олеговича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Допустити до участі у справі правонаступника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 . Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 28 червня 2024 року. Головуючий Т. О. Невідома Судді С. М. Верланов В. А. Нежура