Постанова 4811 № 463/6708/23

Справа № 463/6708/23 Головуючий у 1 інстанції: Стрепко Н.Л. Провадження № 22-ц/811/440/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючої судді Мікуш Ю.Р., Суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В., Секретар Іванова О.О. без участі сторін, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу №463/6708/23 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -адвоката Шпунта Мар`яна Богдановича на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 04 грудня 2023 року у справі за позовом Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів надміру виплаченої державної соціальної допомоги,- в с т а н о в и в: 04 серпня 2024 року Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (далі по тексту УСЗ ДГП ЛМР) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів надміру виплаченої державної соціальної допомоги в розмірі 26 166,20 грн. Позовна заява мотивована тим, що на підставі заяви ОСОБА_3 від 04 липня 2007 року Личаківським відділом соціального захисту, який є структурним підрозділом УСЗ ДГП ЛМР, керуючись Порядком надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю (далі по тексту Порядок), затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства фінансів України від 30 квітня 2002 року №226/293/169, останній було призначено державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю віком до 18 років та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років на період з 04 липня 2007 року по 04 серпня 2021 року. При зверненні за призначенням соціальної допомоги та надбавки на догляд, відповідач була повідомлена про умови надання такої, визначені вказаним Порядком, про що засвідчила власноручно своїм підписом у заяві від 04 липня 2007 року. В результаті проведеної спеціалістами Личаківського відділу соціального захисту управління перевірки правильності призначеної соціальної допомоги та надбавки на догляд встановлено, що ОСОБА_3 не повідомлено про факт працевлаштування в період отримання надбавки на догляд. Вищенаведене призвело до виникнення переплати у вигляді надбавки на догляд за період з 01 жовтня 2017 року по 30 червня 2021 року в сумі 26 166,20 грн. З метою досудового врегулювання спору ОСОБА_3 02 серпня 2021 року, 27 січня 2022 року, 13 червня 2022 року, 18 серпня 2022 року та 12 жовтня 2022 року скеровано повідомлення про повернення надміру виплачених коштів у вигляді надбавки на догляд та запропоновано повернути її добровільно в установлений строк, однак належна до повернення сума залишається непогашеною. УСЗ ДГП ЛМР просило стягнути з ОСОБА_3 на їхню користь надміру виплачені за призначеною державною соціальною допомогою у вигляді надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років у сумі 26 166,20 грн., а також сплаченого судового збору у розмірі 2684 грн. Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 04 грудня 2023 року позов Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів надміру виплаченої державної соціальної допомоги - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради кошти, надміру виплачені за призначеною державною соціальною допомогою у вигляді надбавки на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років, в розмірі 26 166 (двадцять шість тисяч сто шістдесят шість) гривень 20 (двадцять) копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради судові витрати в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні. Рішення Личаківського районного суду м.Львова оскаржив представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Шпунт М.Б. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим. Вважає відсутніми підстави для задоволення позову, оскільки позивачем не наведено обов"язкових умов повернення надмірно виплаченої соціальної допомоги, зокрема, не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували ознаки (обставини) навмисного приховання відповідачем відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру. Судом безпідставно було встановлено отримання ОСОБА_1 в період з липня 2018 року по грудень 2020 року доходів, оскільки остання в цей період не була працевлаштована. Просить скасувати рішення Личаківського районного суду міста Львова від 04 грудня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. 04 квітня 2024 року від УСЗ ДГП ЛМР надійшов відзив на апеляційну скаргу. Отриманими на запит відомостями встановлено, що в ІУ кварталі 2018 року ОСОБА_1 отримувала доходи, в тому числі відповідно до довідника ознаків доходів фізичних осіб, затвердженого Наказом Мінфіну від 13 січня 2015 року №4, за ознакою доходу "101" доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), крім доходів, зазначених в абз. 3 п.4 підрозділу ХХ ПКУ. За інформацією Пенсійного фонду України форми ОК-07, отриманої 26 липня 2021 року, за ОСОБА_3 з вересня 2017 року сплачено ФОП ОСОБА_4 страховий внесок, як за особою, яка підлягає загальнообов"язковому державному пенсійному страхування. Обов"язок щодо надання інформації про працевлаштування покладено на отримувача соціальної допомоги. Пунктом 3.13 Порядку передбачено, що у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати надбавки на догляд, одержувачі зобов"язані повідомити про це структурні підрозділи з питань соціального захисту населення. Зняття надбавки на догляд у таких випадках проводиться з місяця, наступного за тим, в якому виникли ці обставини. Вищенаведене призвело до виникнення переплати у вигляді надбавки на догляд за період з 01 жовтня 2017 року по 30 червня 2021 року в сумі 26166,20 грн. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи те, що ціна позову у даній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апеляційна скарга підлягає розгляду без повідомлення учасників справи. За змістом ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом та матеріалами справи встановлено, що Личаківський відділ соціального захисту ДГП ЛМР відповідно до ухвали Львівської міської ради №32 від 04 лютого 2021 року «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» є структурним підрозділом управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, виконавчого органу Львівської міської ради. 04 липня 2006 року ОСОБА_3 звернулася до Личаківського відділу соціального захисту ДГП ЛМР із заявою, зареєстрованою за №672 про призначення державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю віком до 16 років та надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 16 років (а.с. 3-4). У поданій ОСОБА_5 заяві про призначення усіх видів соціальної допомоги міститься застереження з приводу того, що у разі виходу на роботу, вона зобов"язується про це повідомити у відділ соцзахисту в 3-ох денний термін, про що розписалась. Згідно з протоколом №672227 від 05 липня 2007 року Личаківським відділом соціального захисту ДГП ЛМР на підставі поданої заяви було прийнято рішення про призначення ОСОБА_3 такої допомоги та надбавки на період з 04 липня 2007 року по 04 серпня 2021 року (а.с. 7). Згідно довідки про розмір переплати від 28 липня 2021 року, ОСОБА_3 за період з жовтня 2017 року по червень 2021 року було отримано загалом 97 202,20 грн. державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю (а.с. 8). Згідно з актом №62 від 26 липня 2021 року про проведення перевірки правильності та повноти інформації призначення соціальної допомоги, складеної Личаківським відділом соціальної допомоги ДГП ЛМР, наданої на призначення соціальної допомоги ОСОБА_3 , було виявлено порушення, що вплинуло на визначення розміру соціальної допомоги. Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми отриманих доходів фізичних осіб №130 від 18 червня 2021 року, вбачається, що особа з податковим номером 3081510069, який відповідно до довідки про присвоєння ідентифікаційного номера належить ОСОБА_3 (а.с. 6), протягом періоду з липня 2018 року по грудень 2020 року отримувала дохід, з якого утримувався податок, тобто була працевлаштована, про що відділ соціального захисту у встановленому порядку не повідомила. 28 липня 2021 року начальником Личаківського відділу соціального захисту УСЗ ДГП ЛМР було прийнято рішення про утримання переплати, за яким, розглянувши документи особової справи №602939 ОСОБА_3 встановлено, що останній виплачувалась допомога з надбавкою на дитину з інвалідністю одночасно з тим, як остання працевлаштувалась з 07 вересня 2017 року, в результаті чого утворилась переплата за період з 01 жовтня 2017 року по 30 червня 2021 року в сумі 26 166,20 грн. У зв`язку з наведеним вирішили переплату державних коштів утримати з ОСОБА_3 (а.с. 11). Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову, суд виходив з тих підстав, що ОСОБА_3 після призначення їй допомоги була працевлаштована та не повідомила про це орган соціального захисту, внаслідок чого безпідставно нею було отримано соціальну допомогу в період з 01 жовтня 2017 року по 30 червня 2021 року, надміру виплачені кошти добровільно на підставі повідомлень позивача не повернула. З висновками суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з наступних підстав. Положеннями ст. 8 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» в редакції, чинній на момент призначення відповідачу державної соціальної допомоги, було визначено, що заява про призначення державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю подається, зокрема, одним із батьків за місцем свого проживання. До заяви про призначення державної соціальної допомоги повинні бути додані документи про вік і місце проживання дитини з інвалідністю, документи про місце проживання батьків, якими подано заяву, а також довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку. Один із непрацюючих батьків, хто фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, додатково подають довідку про те, що вони не працюють, видану за місцем проживання. При цьому згідно з ст. 3 даного Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначалась одному з батьків, які не працюють і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю Відповідно до п. 3.9. Порядку надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства фінансів України №226/293/169 від 30 квітня 2002 року, в редакції, чинній на момент призначення відповідачу державної соціальної допомоги, надбавка на догляд за дитиною призначалась на строк інвалідності, зазначений у медичному висновку, але не більш як по місяць досягнення дитиною з інвалідністю 18-річного віку включно. Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю призначалась особі, яка не працює, не вчиться (окрім заочної форми навчання), не служить, не займає виборну посаду і яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, на яку призначена державна соціальна допомога. При цьому п. 3.12. Порядку було передбачено, що у разі працевлаштування особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю (крім одиноких матерів та одиноких батьків), виплата надбавки на догляд припиняється з місяця, наступного за тим, в якому відбулося працевлаштування. Згідно з п. 3.13. Порядку у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати надбавки на догляд, одержувач такої зобов`язаний був повідомити про це органи праці та соціального захисту населення. Зняття надбавки на догляд у таких випадках мало проводиться з місяця, наступного за тим, в якому виникли ці обставини. Судом встановлено, що ОСОБА_6 з 04 липня 2017 року фактично отримувала два види допомоги, а саме: державну соціальну допомогу на дітей з інвалідністю з дитинства віком до 18 років та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю віком від 6 до 18 років. З наявних в матеріалах справи доказів (довідка пенсійного фонду форми ОК-7) вбачається, що ОСОБА_3 отримувала доходи, окрім Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, від наступних осіб, які оплачували за неї страхові внески в такі періоди: -вересень 2017 року березень 2018 року ФОП ОСОБА_4 ; -жовтень 2018 року грудень 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЛСАН"; -вересень 2020 року жовтень 2020 року ФОП ОСОБА_7 . Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми отриманих доходів фізичних осіб, вбачається, що ОСОБА_3 отримувала доходи від наступних осіб, з яких утримувалися податки в такі періоди: -липень 2018 грудень 2018 (ПРАТ "КИЇВСТАР"); -жовтень 2018 року грудень 2018 року (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГАЛСАН"); -квітень 2019 року грудень 2019 року (АТ "УНІВЕРСАЛБАНК"); -липень 2020 року грудень 2020 року (АТ "УНІВЕРСАЛБАНК"); -липень 2020 року вересень 2020 року (ФОП ОСОБА_7 ). ОСОБА_6 , отримуючи допомогу, а також отримуючи доходи (заробітну) плату в певні періоди, про таке Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради не повідомила, у зв"язку з чим, останній на законних підставах прийшов до висновку, що з жовтня 2017 року ОСОБА_3 безпідставно отримує допомогу, а саме надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю віком від 6 до 18 років в загальному розмірі 26166,20 грн. Така переплата фактично була здійснена у зв"язку з недобросовісністю ОСОБА_6 , оскільки саме вона взяла на себе на обов"язок повідомити позивача про вихід її на роботу. ОСОБА_6 , будучи повідомленою про вимогу повернення надміру виплачених коштів, згідно листів, які їй надсилалися в серпні 2021 року, січні 2022 року, червні 2022 року, серпні 2022 року, жовтні 2022 року, нею не вжила жодних дій з приводу спростування відомостей, а саме, що в спірний період, з жовтня 2017 року по червень 2021 року вона не отримувала жодних доходів у зв"язку з її працевлаштуванням чи виконанням інших робіт за виконання яких їй нараховувалася заробітна плата. ОСОБА_6 ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не спростувала належними і допустимими доказами того, що вона в спірний період не отримувала жодних доходів у зв"язку з її працевлаштуванням чи виконанням інших робіт за виконання яких їй нараховувалася заробітна плата. У зв"язку з наведеним, висновки суду першої інстанції про те, що вона працевлаштувалася та не повідомила про це органи соціального захисту, внаслідок чого безпідставно отримувала державну соціальну допомогу за період з 01 жовтня 2017 року по 30 червня 2021 року, надміру виплачені кошти добровільно на підставі повідомлень позивача не повернула, а відтак такі підлягають стягненню в судовому порядку, є правильними та такими, що відповідають дійсним обставинам справи. Враховуючи те, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( ч.5 ст.268 ЦПК України). Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1; 375; 383; 384; 389-391 ЦПК України, -суд апеляційної інстанції п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката Шпунт Мар`яна Богдановича залишити без задоволення. Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 04 грудня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 01 липня 2024 року. Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк