Постанова Вінницький апеляційний суд № 142/338/24

Справа № 142/338/24 Провадження № 33/801/602/2024 Категорія: 305 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гринишина А. А. Доповідач: Матківська М. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2024 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Матківської М. В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 27 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, Встановив: Згідно протоколу серії ВАВ № 480827 від 26 травня 2024 року ОСОБА_1 26 травня 2024 року, близько 10 год. 00 хв. в смт. Піщанка по пров. Комунальний, вчинила дрібне хуліганство відносно ОСОБА_2 , а саме висловлювалася нецензурною лайкою, чим порушила громадський порядок і спокій громадян, та вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП. Постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 27 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51,00 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у зв`язку з тим що вона не брала участі в судовому розгляді адміністративної справи, а примірник постанови суду вона отримала лише 06 червня 2024 року, що підтверджується копією конверта та трекінгом поштового відправлення. ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати в частині призначеного стягнення та звільнити її від адміністративної відповідальності через малозначність адміністративного правопорушення, із застосуванням усного зауваження. Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що судом першої інстанції не враховано, що вона є особою похилого віку, пенсіонеркою, позитивно характеризується за місцем проживання, має повагу односельців, які знають її за попереднім місцем роботи у Піщанській ЦРЛ. Правопорушниця вважає, що вона не провокувала конфлікт, а навпаки намагалась його уникнути, проте саме ОСОБА_2 була його ініціатором та продовжила його за місцем її проживання. У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання не з`явилась, що згідно положень ч. 6 ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи у її відсутність. Відповідно до частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Згідно вимог статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Як свідчать матеріали справи оскаржувану постанову судом першої інстанції винесено 27 травня 2024 року за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення №0600269064568 про вручення ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови 31 травня 2024 року, про що свідчить її підпис (а. с. 14). Апеляційну скаргу на постанову суду ОСОБА_1 подала до суду засобами поштового зв`язку 07 червня 2024 року про що свідчить відмітка штемпеля відділення поштового зв`язку «Піщанка 2», тобто в межах десяти днів з дня вручення їй копії оскаржуваної постанови. Такі обставини вказують на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, а тому цей строк підлягає поновленню. Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на таке. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо. Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накладаючи на неї відповідне адміністративне стягнення, суд першої інстанції згідно вимог ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином з`ясував всі фактичні обставин, що мають істотне значення для її розгляду, і ухвалив законне, обґрунтоване та справедливе судове рішення. Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлюється шляхом дослідження доказів. Статтею 173 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Апеляційним судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП підтверджується, наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 480827 від 26 травня 2024 року, який підписаний правопорушницею (а. с. 2); рапортом інспектора чергового відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області Мунтяна О. (а. с. 4); поясненнями ОСОБА_2 (а. с. 5); поясненнями ОСОБА_1 (а. с. 6). З пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено, що 26 травня 2024 року о 10:00 годині в смт. Піщанка по вул. Комунальна між ними виник конфлікт при якому вони ображали одна одну нецензурною лайкою. Після чого вони розійшлися (ймовірно по домівкам), а ОСОБА_1 про даний факт повідомила органи поліції (а. с. 5-6). Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази окремо та в їх сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, за вчинення дрібного хуліганства, а саме за нецензурну лайку у громадському місці, що порушувала спокій громадян, оскільки такий висновок є справедливим та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи. Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце. Громадським місцем визначається вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів. З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей. Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття. Тому, зважаючи на те, що ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці, вступила у конфлікт з ОСОБА_2 , що супроводжувався нецензурною лайкою з обох боків, доводи апеляційної скарги, щодо того, що ОСОБА_1 не провокувала конфлікт та намагалась уникнути його, є неспроможними. Фактично доводи апеляційної скарги полягають у власній оцінці ОСОБА_1 характеру вчиненого правопорушення, оскільки вона вважає, що вчинене нею правопорушення є малозначним, та що у даних обставинах слід обмежитись усним зауваженням. Разом з тим, стаття 3 Конституції України гарантує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. На думку апеляційного суду покарання обране судом в даному випадку є законним, обґрунтованим, справедливим, відповідатиме тяжкості скоєного правопорушення, та застосоване з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень. За наведених обставин апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, в зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а призначене судом адміністративне стягнення повністю відповідає вимогам статті 33 КУпАП. При цьому, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції врахував те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 480827 від 26 травня 2024 року в графі: «Громадянці ОСОБА_1 роз`яснено її права та обов`язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, і повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться у травні 2024 року у Піщанському районному суді», з чим ознайомлена ОСОБА_1 , про що свідчить її підпис (а. с. 2), а також врахував заяву ОСОБА_1 , нею підписану, від 26 травня 2024 року, адресовану голові Піщанського районного суду, у якій вона просила розглянути справу без її присутності, так як вона пожила жінка; з рішенням суду буде повністю згодна, претензій ні до кого не має (а. с. 7). З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд Постановив: Поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Піщанського районного суду Вінницької області від 27 травня 2024 року. Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 27 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяМ. В. Матківська