Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/4088/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4088/23 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2024 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Заїки М.М., суддів - Голяшкіна О.В., Шведа Е.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним та скасування рішення, - ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора (далі - Комісія, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора (далі - третя особа, Офіс), про визнання протиправним та скасування рішення про визнання протиправним з моменту прийняття та скасування рішення № 1 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 від 05.12.2022. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 позов задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Комісією у рамках процедури атестації не встановлено обставин, які б давали підстави для судження комісії про невідповідність позивача вимогам професійної етики та доброчесності. До того ж, оскаржуване рішення ґрунтується передусім на обставинах та підставах, що слугували при прийнятті попереднього рішення про неуспішне проходження позивачем атестації, яке вже було предметом судового розгляду та визнано судом протиправним та скасовано. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Офіс подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що подача прокурором заяви визначеного змісту та форми про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі є юридичним фактом, з яким закон пов`язує виникнення правовідносин щодо проходження прокурорами атестації. Оскаржуване рішення Комісії є обґрунтованим, адже містить конкретні мотиви та обґрунтування підстав його прийняття. Комісія діяла в межах дискреційних повноважень. У спірному рішенні Комісія виклала обставини, що свідчать про невідповідність ОСОБА_1 вимогам доброчесності в частині відповідності витрат і майна його задекларованим доходам. У Комісії виникли сумніви щодо походження грошових коштів, витрачених позивачем на придбання транспортного засобу Land Discovery, а також грошових коштів за 2018 рік у сумі 200000 грн та за 2019 рік у сумі 400000 грн, користування позивачем автомобілем марки Lexus, який придбано тещою прокурора та майже одразу після придбання передано позивачу та користування ним автомобілем марки Ford F-150, який належить товаришу прокурора. При цьому, надані позивачем пояснення щодо походження вказаного майна та коштів не спростовують такі сумніви, а тому розцінені як непереконливі. Крім того, Комісія, керуючись практикою та критеріями Європейських керівних принципів з етики і поведінки для прокурорів, дійшла висновку про невідповідність прокурора вимогам професійної етики та доброчесності також й тому, що в ході співбесіди встановлено, що відносно ОСОБА_1 08.01.2018 було складено протокол про адміністративне правопорушення згідно cтатті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому, для таких висновків достатнім є не тільки притягнення до відповідальності за таке порушення, а й фіксація факту керування позивачем автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, що дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури. Разом з цим, пояснення позивача щодо даного факту суперечливі. Офіс наголошує, що Комісія у спірному рішенні не звинувачувала позивача у вчиненні певного порушення, а виключно констатувала факти і обставини, які мають значення тільки для прийняття рішення щодо відповідності ОСОБА_1 вимогам професійної етики та доброчесності. Водночас, порушення морально-етичних норм може мати місце навіть у випадку коли відсутнє порушення норм права, яке тягне за собою юридичну відповідальність. Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 11.06.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2024 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Встановлено, наказом Київської міської прокуратури від 04.03.2021 № 368к, у зв`язку з початком роботи окружних прокуратур, на підставі п.п. 2 п. 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва та органів прокуратури, у зв`язку з неуспішним проходженням атестації, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» з 12.03.2021. Підставою прийняття оскаржуваного наказу було рішення п`ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №15 від 17.12.2020, наказ Генерального прокурора № 2ш від 17.02.2021. Позивач проходив три етапи атестації, успішно пройшовши перші два, зокрема, ОСОБА_1 успішно склав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап). Також, позивач успішно пройшов другий етап атестації, склавши іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Успішне проходження зазначених етапів було умовою допущення позивача до проведення співбесіди, саме на цьому етапі щодо позивача п`ятою кадровою комісією 17.12.2020 було прийнято рішення про неуспішне проходження цього етапу. Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2021 у справі № 640/1192/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення П`ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 від 17.12.2020 №

15. Визнано протиправним та скасовано наказ Київської міської прокуратури від 04.03.2021 № 368к про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва та органів прокуратури. Поновлено ОСОБА_1 у Шевченківській окружній прокуратурі міста Києва на посаді, що є рівнозначною посаді першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва з 15.03.2021. Стягнуто з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.03.2021 по 21.07.2021 у розмірі 138971,36 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 апеляційні скарги Київської міської прокуратури, Офісу Генерального прокурора задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2021 змінено, виклавши абзаци четвертий та вісім резолютивної частини рішення наступним чином: «Поновити ОСОБА_1 у Київській місцевій прокуратурі № 10 міста Києва на посаді першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва з 15.03.2021. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 у Київській місцевій прокуратурі № 10 міста Києва на посаді першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва з 15.03.2021». В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2021 залишено без змін. На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду, наказом керівника Київської міської прокуратури № 1620к від 15.09.2022, ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва з 15.03.2021, визначивши його робоче місце в Голосіївській окружній прокуратурі міста Києва. У зв`язку з тим, що позивач попередньо не пройшов третій етап атестації, він зобов`язаний був повторно пройти третій заключний етап атестації прокурорів місцевих прокуратур - співбесіду з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. 14.11.2022 рішенням Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) сформовано і схвалено графік проведення співбесід прокурорів місцевих прокуратур. Згідно з графіком, позивач був включений у склад групи прокурорів для проходження співбесіди 05.12.2022. Перед проведенням співбесіди Кадровою комісією № 14 надіслано на електронну пошту позивача повідомлення із пропозицією надати письмові пояснення щодо питання придбання транспортного засобу. Позивач у встановлені строки подав комісії на зазначену нею електрону пошту письмові пояснення та скановані копії документів, на підтвердження цих пояснень. За результатами проведення співбесіди Кадрова комісія № 14 прийняла 05.12.2022 рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, що і зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Комісією у рамках процедури атестації не встановлено обставин, які б давали підстави для судження комісії про невідповідність позивача вимогам професійної етики та доброчесності. До того ж, оскаржуване рішення ґрунтується передусім на обставинах та підставах, що слугували при прийнятті попереднього рішення про неуспішне проходження позивачем атестації, яке вже було предметом судового розгляду та визнано судом протиправним та скасовано. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. З 25.09.2019 набрав чинності Закон України № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон № 113-ІХ), який був спрямований на запровадження першочергових і, багато в чому, тимчасових заходів, пов`язаних передусім із кадровим перезавантаженням органів прокуратури шляхом атестації чинних прокурорів. Відповідно до п. 7 Розділу ІІ Закону № 113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Пунктом 12 Розділу ІІ Закону № 113-ІХ, визначено, що предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора. Згідно із п. 13 Розділу ІІ Закону №113-ІХ, атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором. На виконання викладених вимог Закону, наказом Генерального прокурора № 221 від 03.10.2019 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок № 221). Згідно з п. 1 розділу IV Порядку № 221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до співбесіди. Відповідно до п. 2 і 8 розділу IV Порядку № 221 до початку співбесіди прокурор виконує практичне завдання з метою встановлення комісією його рівня володіння практичними уміннями та навичками. Співбесіда з прокурором може бути проведена в один день із виконанням ним практичного завдання. Згідно із п. 9 розділу IV Порядку № 221 обумовлено, що для проведення співбесіди кадрова комісія вправі отримувати в усіх органах прокуратури, у Раді прокурорів України, секретаріаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, Національному агентстві з питань запобігання корупції, інших органах державної влади будь-яку необхідну для цілей атестації інформацію про прокурора, в тому числі про: 1) кількість дисциплінарних проваджень щодо прокурора у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та їх результати; 2) кількість скарг, які надходили на дії прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Ради прокурорів України, з коротким описом суті скарг; 3) дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності: а) відповідність витрат і майна прокурора та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих прокурором відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції; б) інші дані щодо відповідності прокурора вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; в) дані щодо відповідності поведінки прокурора вимогам професійної етики; г) матеріали таємної перевірки доброчесності прокурора; 4) інформацію про зайняття прокурором адміністративних посад в органах прокуратури з копіями відповідних рішень. За змістом п. 11 розділу IV Порядку № 221, дослідження вказаної інформації, відомостей щодо прокурора, який проходить співбесіду, здійснюється членами кадрової комісії. Перед проведенням співбесіди члени комісії можуть надіслати на електронну пошту прокурора, яка вказана у заяві про намір пройти атестацію, повідомлення із пропозицією надати письмові пояснення щодо питань, пов`язаних з матеріалами атестації. У цьому випадку протягом трьох днів з дня отримання повідомлення, але не пізніше ніж за день до дня проведення співбесіди, прокурор може подати комісії електронною поштою письмові пояснення (у разі необхідності - скановані копії документів). Відповідно до п. 12 розділу IV Порядку № 221, співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження членами комісії матеріалів атестації щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня професійної компетентності прокурора, зокрема, з огляду на результати виконаного ним практичного завдання. Члени комісії мають право ставити запитання прокурору, з яким проводять співбесіду, щодо його професійної компетентності, професійної етики та доброчесності (п. 14 розділу IV Порядку № 221). За правилами п. 15 і 16 розділу IV Порядку № 221, після завершення обговорення з прокурором матеріалів атестації та виконаного ним практичного завдання члени комісії без присутності прокурора, з яким проводиться співбесіда, обговорюють її результати, висловлюють пропозиції щодо рішення комісії, а також проводять відкрите голосування щодо рішення комісії стосовно прокурора, який проходить атестацію. Результати голосування вказуються у протоколі засідання. Залежно від результатів голосування комісія ухвалює рішення про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації. Дослідження вказаної інформації, відомостей щодо прокурора, який проходить співбесіду (далі - матеріали атестації), здійснюється членами кадрової комісії. Перед проведенням співбесіди члени комісії можуть надіслати на електронну пошту прокурора, яка вказана у заяві про намір пройти атестацію, повідомлення із пропозицією надати письмові пояснення щодо питань, пов`язаних з матеріалами атестації. У цьому випадку протягом трьох днів з дня отримання повідомлення, але не пізніше ніж за день до дня проведення співбесіди, прокурор може подати комісії електронною поштою письмові пояснення (у разі необхідності - скановані копії документів). Відповідно до пунктів 12- розділу IV Порядку № 221 співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження членами комісії матеріалів атестації щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня професійної компетентності прокурора, зокрема, з огляду на результати виконаного ним практичного завдання. Співбесіда прокурора складається з таких етапів: 1) дослідження членами комісії матеріалів атестації; 2) послідовне обговорення з прокурором матеріалів атестації, у тому числі у формі запитань та відповідей, а також обговорення питання виконаного ним практичного завдання. Співбесіда проходить у формі засідання комісії. Члени комісії мають право ставити запитання прокурору, з яким проводять співбесіду, щодо його професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Після завершення обговорення з прокурором матеріалів атестації та виконаного ним практичного завдання члени комісії без присутності прокурора, з яким проводиться співбесіда, обговорюють її результати, висловлюють пропозиції щодо рішення комісії, а також проводять відкрите голосування щодо рішення комісії стосовно прокурора, який проходить атестацію. Результати голосування вказуються у протоколі засідання. Залежно від результатів голосування комісія ухвалює рішення про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації. Встановлено, що позивачем було успішно пройдено попередні етапи атестації. У той же час, Кадровою комісією було прийнято рішення № 15 від 17.12.2020 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» у зв`язку із невідповідністю прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, зокрема: в ході співбесіди встановлено, що відносно ОСОБА_1 08.01.2018 складено протокол про адміністративне правопорушення згідно cт. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач пояснив, що дійсно в цей день орієнтовно о 06:40 його зупинили працівники патрульної поліції з підстав не ввімкнення покажчику повороту при здійсненні маневру, після чого за наслідками огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» в крові водія виявлено 1,28% проміле алкоголю. Як пояснив позивач, з результатами проходження огляду він не погодився та просив доставити його до закладу охорони здоров`я для проходження повторно огляду на стан алкогольного сп`яніння, в чому йому було відмовлено. При цьому він посилався на постанову Печерського районного суду міста Києва від 29.01.2018 по справі №757/3328/18-п, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього було закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Водночас, як вбачається із постанови «свідок з приводу обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення пояснив, що був присутній при проходженні огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», проте одразу після проходження огляду працівники поліції його відпустили та він поїхав, не був свідком подальших подій та не знає, чи погодився ОСОБА_1 з результатами «Драгера». Крім того, згідно наданих комісії пояснень прокурор самостійно направився в той же день до закладу охорони здоров`я для проходження повторного огляду на стан сп`яніння та пройшов відповідний огляд. Також, прокурор зазначив, що двічі особисто звертався до даного закладу охорони здоров`я з метою одержання результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння, проте результати йому надані не були, оскільки на той час не були готові. Таким чином, інші результати огляду прокурора 08.01.2018 на стан алкогольного сп`яніння, крім встановленого приладом «Драгер» (1,28% проміле), у прокурора відсутні, що позбавляє комісію можливості вважати спростованими докази керування прокурором 08.01.2018 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Дані обставини дають підстави стверджувати про невідповідність прокурора вимогам доброчесності та професійної етики; в ході співбесіди також встановлено, що прокурор 03.12.2014 набув у власність транспортний засіб Land Discovery 2007 року випуску вартістю 215 730,00 грн. Водночас вартість даного транспортного засобу, навіть з урахуванням курсової різниці на дату купівлі є суттєво заниженою. Зокрема, шляхом моніторингу відкритих джерел встановлено, що ринкова вартість аналогічного транспортного засобу (з урахуванням марки, моделі, року випуску) станом на день прийняття цього рішення складає орієнтовно 15000 доларів США. Дані обставини дають підстави стверджувати про невідповідність прокурора вимогам доброчесності; за наслідками отримання скарги на прокурора встановлено, що він заборонив підлеглим процесуальним керівникам погоджувати клопотання слідчого, повідомлення про підозри та обвинувальні акти без попереднього погодження особисто з ним, що затягує процес погодження невідкладних рішень на тривалий термін; позивач поклав обов`язок щодо підготовки постанов щодо групи прокурорів на слідчих, які звертаються за погодженнями з окремими клопотаннями; при наявності ухвал на проведення обшуку ОСОБА_1 забороняє слідчим здійснювати їх фактичне виконання, доки дане питання не буде узгоджено з прокуратурою міста. Дані обставини позивач в ході співбесіди визнав та не заперечував. Як зазначено у скарзі на прокурора, з якої дані обставини стали відомі комісії «це свідчить про його некомпетентність та нерішучість, що блокує роботу слідства та прокуратури», «керівники ж слідчих відділень поліції можуть також днями не потрапити до нього, що створює величезні загрози пропущення важливих строків». На переконання комісії, дані обставини свідчать про професійну некомпетентність прокурора, а також неможливість належної організації ним роботи прокуратури; також у скарзі на прокурора, що надійшла до комісії зазначено, що в кінці 2017 року в ході досудового розслідування затримано трьох осіб за незаконне вимагання і позбавлення волі людини. Незважаючи на те, що потерпілий впізнав злочинців та зібрано неспростовні докази їх винуватості, прокурор ОСОБА_1 до вечора затягував із врученням підозри та в подальшому її так і не погодив. Надалі з`ясувалося, що один із затриманих - син працівника органів прокуратури. Через декілька днів потерпілий змінив свої покази. Існування даних обставин в цілому позивач також не заперечив та пояснив, що з цього приводу проводились відповідні наради з керівництвом деталей він не пам`ятає, повідомлення про підозру дійсно не вручалося. Дані обставини дають підстави стверджувати про невідповідність прокурора вимогам доброчесності та професійної етики». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2021 у справі № 640/1192/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення П`ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 від 17.12.2020 № 15 та поновлено позивача на посаді. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 апеляційні скарги Київської міської прокуратури, Офісу Генерального прокурора задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2021 змінено в частині, в іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2021 залишено без змін. На виконання зазначеної постанови суду Шостого апеляційного адміністративного суду, наказом керівника Київської міської прокуратури № 1620к від 15.09.2022, ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва з 15.03.2021, визначивши його робоче місце в Голосіївській окружній прокуратурі міста Києва. Відповідно до п. 7 розділу II Закон України № 113-ІХ прокурори, звільнені з органів прокуратури у зв`язку з неуспішним проходженням атестації, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді в місцеву прокуратуру, для переведення в окружні прокуратури повинні повторно пройти той етап атестації, щодо якого було прийнято скасоване судом рішення про неуспішне її проходження. 14.11.2022 рішенням Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) сформовано і схвалено графік проведення співбесід прокурорів місцевих прокуратур. Згідно з графіком, позивач був включений у склад групи прокурорів для проходження співбесіди 05.12.2022. Перед проведенням співбесіди, Кадровою комісією № 14 надіслано на електронну пошту позивача повідомлення із пропозицією надати письмові пояснення щодо питання придбання транспортного засобу. Позивач у встановлені строки подав комісії на зазначену нею електрону пошту письмові пояснення та скановані копії документів, на підтвердження цих пояснень. Позивач наголошує на тому, що у ході співбесіди члени комісії досліджували тільки деякі з матеріалів атестації, у зв`язку з чим, позивачу поставили ряд запитань. Запитання членів Кадрової комісії № 14 стосувались як питання, що було надіслано попередньо на електронну пошту позивача, так і інших питань, щодо яких Кадрова комісія № 14 не надавала позивачу можливості до співбесіди надати інформацію та документи для підтвердження відповідності вимогам професійної компетентності, доброчесності та етики. Незважаючи на повідомлення ОСОБА_1 про наявність та можливість надати на розгляд комісії документи на підтвердження відповідей на нові та уточнюючі питання, що не були зазначені раніше у направленому листі з питаннями, члени Кадрової комісії додаткові документи не прийняли. Щодо висновків кадрової комісії про порушення позивачем вимог професійної етики та доброчесності, що виражається у складанні протоколу про адміністративне правопорушення згідно ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд зазначає, що відповідачем не було надано суду жодних доказів такого порушення позивачем. У той же час, постановою Печерського районного суду міста Києва від 29.01.2018 у справі № 757/3328/18-п закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Позивач також акцентує увагу на тому, що дисциплінарне провадження з цих обставин рішенням від 25.04.2019 Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів № 188дп-18 було закрите, обставин протилежного, відповідачем та третьою особою не наведено. Відповідач при обґрунтуванні порушення позивачем правил етики та наполяганні на перебуванні позивача у стані алкогольного сп`яніння, не досліджував ні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ні матеріалів перевірки, зібраної Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів, не аргументував підстав, з яких він не погодився з рішенням спеціально уповноваженого законом органом на перевірку наявності дисциплінарного проступку (керування прокурором транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння) щодо не встановлення порушень правил прокурорської етики позивачем при складенні щодо останнього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. Щодо висновків кадрової комісії про порушення позивачем вимог професійної етики та доброчесності, що виражається у тому, що прокурор набув у власність транспортний засіб за заниженою вартістю, а також невідповідність витрат і майна його задекларованим доходам (не надано документів, які підтверджують походження коштів на придбання автомобіля), суд зазначає, що відповідачем не було надано суду належних та достатніх доказів такого порушення, при цьому, повноваження стосовно здійснення контролю, у тому числі щодо перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, незалежно від посади, яку займає така особа, віднесені до виключної компетенції НАЗК і повинно відбуватися у порядку, визначеному Законом № 1700-VII, натомість, повноваження на перевірку декларацій, проведення моніторингу способу життя і у кадрової комісії в такому вигляді відсутні. Водночас, будь-яких рішень Національного агентства з питань запобігання корупції у відношенні позивача в частині задекларованих ним відомостей не виявлено. 10.01.2014 ОСОБА_1 набув право власності на автомобіль Land Discovery 2007 року випуску вартістю 215 730,00 грн. Для з`ясування підстав набуття вказаного майна та походження коштів на його придбання, перед проведенням співбесіди члени комісії надіслали на електронну пошту ОСОБА_1 , яка вказана у заяві про намір пройти атестацію, повідомлення із пропозицією надати письмові пояснення щодо питань, пов`язаних з матеріалами атестації. У письмовій відповіді на запитання комісії та усно під час співбесіди ОСОБА_1 пояснив, що придбав вказаний автомобіль за кошти матері ОСОБА_2 , яка є фізичною особою-підприємцем. Вказані кошти, зі слів прокурора, не були позикою, а передані матір`ю в якості подарунку для купівлі автомобіля. Відповідач вважає, що сума коштів, подарованих (зі слів ОСОБА_1 ) його матір`ю та витрачених ним на придбання автомобіля вартістю 215730,00 грн, вочевидь суттєво перевищувала п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, водночас, ОСОБА_1 заперечив нотаріальне засвідчення ймовірного дарування коштів матір`ю та не надав жодного іншого документа, яким би підтверджувалось дарування йому коштів ОСОБА_2 . Комісія критично оцінила пояснення ОСОБА_1 та констатувала, що ним не надано документів, які підтверджують походження коштів на придбання автомобіля Land Discovery 2007 року випуску. Однак, позивач надавав письмові пояснення з приводу джерела коштів для придбання авто, у письмових поясненнях при проведенні перевірки достовірності відомостей, передбачених Законом України «Про очищення влади» у 2016 році, у письмових поясненнях П`ятій кадровій комісії при проходженні первинної атестації у 2020 році та у письмових пояснення відповідачу при повторній атестації. У жодному з пояснень позивач не зазначав, що кошти придбані за рахунок подарованих коштів. У зазначених поясненнях вказував виключно, що авто придбав за кошти матері, доходи якої, за вказаний період давали змогу надати кошти для придбання автомобіля, чого не було з`ясовано та перевірено. У деклараціях за 2013 - 2014 роки позивач у зв`язку з цим не відображав доходу у вигляді подарованих коштів. Прокуратурою м. Києва було скеровано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві запит про проведення додаткової перевірки у зв`язку з неповнотою висновку ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві № 59934/10/26-59/17-03 від 28.12.2015 стосовно ОСОБА_1 . Додаткова перевірка викликана тим, що попередня перевірка не дала відповіді на питання щодо відповідність/невідповідність вартості майна (майнових прав), відображених ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік наявній податковій інформації про отримані доходи. У зв`язку з цим, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві додатково перевіряла саме це питання, в ході перевірки отримувала у позивача пояснення щодо джерел коштів для придбання автомобіля у 2014 році, витребовувала додаткові відомості та матеріали. За результатом відповідної перевірки, уповноважений орган констатував, що вартість майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характер) за 2014 рік виповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел. Водночас, чинним законодавством не установлено обов`язку членів сім`ї засвідчувати у нотаріуса свої домовленості щодо розпорядження коштами сім`ї, в тому числі шляхом купівлі майна в інтересах сім`ї, незалежного від того, кошти якого члена сім`ї використовуються для цих цілей. До того ж, про відсутність обґрунтованих сумнівів у законності набуття транспортного засобу позивачем за рахунок коштів, наданих його матір`ю, опосередковано свідчить також і рішення П`ятої кадрової комісії від 17.12.2020, прийняте за результатом первинної атестації. Так, П`ята кадрова комісія, перед співбесідою з`ясовувала у позивача та витребовувала інформацію щодо джерел походження коштів, за які придбано автомобіль. Висновки відповідача в цій частині рішення необґрунтовані та передчасні. Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не було надано суду належних доказів, які підтверджують висновки, викладені у рішенні кадрової комісії щодо невідповідності ОСОБА_1 вимогам професійної компетенції, професійної етики та доброчесності. Натомість, зміст оскаржуваного рішення містить у собі виключно висновок про наявність у комісії «обґрунтованих сумнівів» щодо відповідності позивача вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, без наведення у такому рішенні аргументів, які б засвідчували правомірність такого висновку, позиції позивача з наведеного питання, який надавав пояснення з цього приводу на запитання комісії, аналізу наявної інформації та встановлених під час атестації обставин з посиланням на належні та допустимі докази, на підставі яких ці обставини встановлено. Верховний Суд сформував правову позицію щодо перевірки дискреції кадрової комісії під час проведення співбесіди на третьому етапі атестації прокурорів, процедура проведення якого визначена п. 9 розділу IV Порядку №221, зокрема, у постановах від 20.07.2022 (справа № 640/1083/20), від 29.09.2022 (справа № 260/3026/20), від 20.10.2022 (справа № 140/17496/20 та № 640/18156/20), від 06.10.2022 (справа № 640/777/20), від 24.10.2022 (справа № 640/1358/20), від 03.11.2022 (справа № 640/1088/20), від 08,11.2022 (справа № 640/1559/20), від 17.11.2022 (справа № 280/7188/20). У вказаних постановах Верховний Суд висловив правову позицію щодо застосування п. 7, 9, 11, 12, 15, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ в аспекті дискреційних повноважень кадрових комісій (в рамках атестації прокурорів) і меж судового контролю у справах про оскарження рішень останніх за наслідками третього етапу атестації (співбесіди), щодо обґрунтованості і вмотивованості рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації як необхідної умови його відповідності критеріям, визначеним ст. 2 КАС України, а також, що рішення цього органу (кадрової комісії) можуть піддаватися судовому контролю, що аж ніяк не заперечує й не протирічить його дискреційним повноваженням під час атестування прокурорів й ухвалення за наслідками цієї процедури відповідних рішень. З урахуванням наведеного у сукупності колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про невстановлення Чотирнадцятою кадровою комісією обставин, досліджених у рамках процедури атестації, які б давали підстави для твердження комісії про невідповідність позивача вимогам професійної етики та доброчесності. Оскаржуване рішення ґрунтується передусім на обставинах та підставах, що слугували при прийнятті попереднього рішення про неуспішне проходження позивачем атестації, яке вже було предметом судового розгляду та визнано судом протиправним та скасовано. Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10 лютого 2010 року). Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. З огляду на наведене апеляційний суд надав правову оцінку визначальним доводам апеляційної скарги. Суд зауважує, що не надання оцінки іншим доводам сторін жодним чином не відобразилось на повноті та об`єктивності дослідження судом обставин справи та не вплинуло на результат апеляційного розгляду. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 48, 242-244, 250, 271, 272, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя М.М. Заїка Судді О.В. Голяшкін Е.Ю. Швед Повний текст постанови складено та підписано 02 липня 2024 року.