Постанова КЦС ВС № 569/19722/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2024 року м. Київ справа № 569/19722/23 провадження № 61-4559св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: судді-доповідача - Грушицького А. І., суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., Ситнік О. М., учасники справи: стягувач - ОСОБА_1 , боржник (заявник) - ОСОБА_2 , розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 25 березня 2024 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Ковальчук Н. М., у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового наказу Рівненського міського суду Рівненської області від 03 листопада 2023 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Короткий зміст заявлених вимог та рішень судів першої та апеляційної інстанцій У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів. 03 листопада 2023 року Рівненський міський суд Рівненської області видав судовий наказ. У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового наказу Рівненського міського суду Рівненської області від 03 листопада 2023 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Заява про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами мотивована тим, що судовим наказом Рівненського міського суду Рівненської області від 03 листопада 2023 року: - стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 11 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття; - стягнуто з ОСОБА_2 в прибуток держави судові витрати в розмірі 268,40 грн. Зазначає, що 08 вересня 2023 року він виїхав у м. Звягель до місця проживання його рідної сестри ОСОБА_4 , де наразі тимчасово і перебуває у зв`язку із погіршенням стану здоров`я і відсутністю допомоги з боку ОСОБА_1 . Вказує, що його туди завезла сама заявниця ОСОБА_1 і його місце перебування їй було відоме. Через місяць прийому ліків його стан здоров`я покращився і він намагався повернутися додому до м. Рівне. Натомість замки у дверях квартири та сигналізація були змінені його дружиною, про що вона повідомила при переписці у «Viber» та заборонила приїжджати. На його прохання поговорити про відносини ОСОБА_1 не реагує, на телефонні дзвінки не відповідає. Натомість, він продовжував допомагати дочці, перераховував на її картку грошові кошти, здійснював закупівлю речей і оплату наданих послуг тощо. 19 жовтня 2023 року з «Електронного суду» йому стало відомо про розгляд заяви ОСОБА_1 та 20 жовтня 2023 року він подав до Рівненського міського суду Рівненської області через «Електронний суд» заяву, в якій зазначив, що будь-яких рішень про те, що неповнолітня дитина проживає з матір`ю не існує, що він з ОСОБА_1 не розлучений, проживає разом з нею в одній квартирі, де він зареєстрований; зазначив, що є особою з інвалідністю ІІІ групи, є військовим пенсіонером по інвалідності, має ряд хронічних захворювань і стан його здоров`я повинен враховуватися при прийнятті рішення у справі; від утримання дитини він не відмовлявся і не відмовляється; вирішити добровільно спірне питання ОСОБА_1 не бажає і від нього переховується, на телефонні дзвінки не відповідає. Враховуючи вказані обставини, заявник просив суд скасувати судовий наказ Рівненського міського суду Рівненської області від 03 листопада 2023 року за нововиявленими обставинами та в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити. Рівненський міський суд Рівненської області ухвалою від 11 січня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового наказу Рівненського міського суду Рівненської області від 03 листопада 2023 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів відмовив. Ухвала місцевого суду мотивована тим, що у вказаній справі відсутні нововиявлені обставини. На вказану ухвалу суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яку Рівненський апеляційний суд ухвалою від 19 лютого 2024 року залишив без руху у зв`язку із несплатою судового збору. Рівненський апеляційний суд ухвалою від 25 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 11 січня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового наказу Рівненського міського суду Рівненської області від 03 листопада 2023 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів повернув особі, що її подала. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2 оскаржує ухвалу суду першої інстанції у справі про стягнення аліментів. Цей спір виник не з приводу захисту соціальних прав ветеранів війни, членів їх сімей, тому з цих підстав ОСОБА_2 не може бути звільнений від сплати судового збору. Оскільки ОСОБА_2 не усунув недоліки апеляційної скарги, що вказані в ухвалі Рівненського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, його апеляційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Короткий зміст вимог касаційної скарги У касаційній скарзі, поданій у березні 2024 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її із Рівненського міського суду Рівненської області. 30 квітня 2024 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В. На підставі ухвали Верховного Суду від 19 червня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів. Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 20 червня 2024 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В., Ситнік О. М. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу В касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 800/203/17, у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 640/14679/19, від 02 липня 2020 року у справі № 620/2075/19 та інших. У касаційній скарзі заявник зазначає, що належить до категорії осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, а тому він звільняється від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях. Доводи інших учасників справи Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу. Позиція Верховного Суду Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Оскаржувана ухвала винесена у справі про стягнення аліментів, проте колегія суддів Верховного Суду враховує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а доводи касаційної скарги спрямовані на забезпечення гарантованого Конституцією України права на апеляційний перегляд справи. Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. З матеріалів справи відомо, що звертаючись до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 11 січня 2024 року ОСОБА_2 посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав, передбачених частиною першою статті 5 Закону України «Про судовий збір» (а. с. 60). На підтвердження наведених обставин в матеріалах справи наявна копія посвідчення особи з інвалідністю ІІІ групи, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, серія НОМЕР_1 від 04 січня 2019 року (а. с. 77). Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок його сплати, підстави звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір». Пільги зі сплати судового збору визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи. Згідно із статтею 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Перелік осіб, які належать до інвалідів війни, визначений у статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Згідно з цією статтею до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час. Ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна (стаття 18 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»). Відповідно до пункту 23 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства. Згідно із посвідченням серії НОМЕР_1 від 04 січня 2019 року ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду дійшла до висновку, що ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, а отже, в силу припису пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору. Зазначений висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 461/663/17, від 27 березня 2020 року у справі № 826/13286/16, від 13 грудня 2023 року у справі № 210/834/15-ц. В ухвалі від 25 березня 2024 року суд апеляційної інстанції послався на практику Верховного Суду, яка стосувалася питання звільнення від сплати судового збору інших пільгових категорій. За таких обставин апеляційний суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 11 січня 2024 року. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження. Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 25 березня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідачА. І. Грушицький Судді: І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. В. Пророк О. М. Ситнік