Постанова 4857 № 260/386/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/386/24 пров. № А/857/11650/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я., за участю секретаря Березюка Д.О., представника позивача Бамбушкар Е.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року (ухвалене головуючим Іванчулинець Д.В. у м. Ужгород) у справі № 260/386/24 за адміністративним позовом Відділу освіти, молоді, спорту та культури Свалявської міської ради Закарпатської області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватне підприємство «Спецбудсервіс-М» про визнання протиправним та скасування висновку, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати протиправними та скасувати Висновок Західного офісу Державної аудиторської служби України від 09.01.2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація «Капітальний ремонт даху Свалявського закладу дошкільної освіти №6 Свалявської міської ради в м. Свалява по вул. Київській,

6. Коригування» на загальну суму 5306966, 40 грн з ПДВ ідентифікатор закупівлі: UA-2023-11-02-013972-а; стягнути з Західного офісу Державної аудиторської служби України на користь Відділу освіти, молоді, спорту та культури Свалявської міської ради Закарпатської області судові витрати по розгляду справи. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що згідно з наказом Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 18.12.2023 № 42-з, вказаним органом прийнято рішення про початок проведення моніторингу закупівлі № UA-2023-11-02-013972-а, яка оголошена Відділом освіти, молоді, спорту та культур Свалявської міської ради Закарпатської області, з підстави виявлення ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. Відповідачем в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-11-02-013972-а. За результатами моніторингу відповідачем встановлено порушення абзацу першого пункту 43 та абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі Особливості). З казаним висновком позивач, не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Висновок Західного офісу Державної аудиторської служби України від 09.01.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація «Капітальний ремонт даху Свалявського закладу дошкільної освіти №6 Свалявської міської ради в м. Свалява по вул. Київській,

6. Коригування» на загальну суму 5306966,40 грн з ПДВ ідентифікатор закупівлі: UA-2023-11-02-013972-а. У задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що оприлюднення інформація про публічну закупівлю, здійснюється шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель відповідно до вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а відтак відсутні порушення абзацу першого пункту 43 Особливостей. Щодо порушення абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей то суд першої інстанції дійшов висновку, що дії замовника щодо невідхилення пропозиції учасника, та щодо визначення Товариства переможцем Закупівлі є правомірними, оскільки при відхиленні учасника замовник би здійснив умисно порушення принципів закупівель внаслідок обрання найдорожчої пропозиції яка складала на 128113,00 грн більше, що призвело б до розтрати бюджетних кошів. Крім цього суд зазначив, що такий захід реагування у вигляді припинити зобов`язання за договором, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Проте, всі без виключення порушення, зазначені Відповідачем, носять суто формальний характер, оскільки не пов`язані із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що тендерна пропозиція учасника Приватного підприємства «Спецбудсервіс-М» не відповідає встановленим технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі Замовника, визначених в п. 6 «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» та п. 1 «Змісті спосіб подання тендерної пропозиції» розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної документації» та підлягала відхиленню. Позивач та третя особа скористалися своїм правом та подали відзив на апеляційну скаргу в якому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В судовому засіданні представник позивача, заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Інші учасники справи, в судове засідання на виклик суду не з`явилися, явку уповноваженої особи не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що 02.11.2023 на веб-порталі Уповноваженого органу (офіційне посилання на закупівлю - https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-11-02-013972-a) позивачем оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями в електронній системі закупівель Prozorro (ідентифікатор закупівлі UA-2023-11-02-013972-а, публікація здійснена на Інтернет сайті https://prozorro.gov.uа), тобто позивачем було розпочато закупівлю ДК021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація «Капітальний ремонт даху Свалявського закладу дошкільної освіти №6 Свалявської міської ради в м. Свалява по вул. Київській,

6. Коригування» на загальну суму 5306966, 40 грн з ПДВ (а.с.21-23). Встановлено, що на участь в аукціоні було подано дві тендерні пропозиції, з яких за результатами розгляду найбільш економічно вигідною (критерій вибору переможця - за найбільш вигідної ціни) була тендерна пропозиція Приватного підприємства «Спецбудсервіс-М» з ціновою пропозицією 4817339, 00 грн з ПДВ (сума економії за результатами закупівлі склала 489627,4) (а.с.24, 25). Тендерна пропозиція Приватного підприємства «Спецбудсервіс-М» відповідала вимогам тендерної документації, підстави для відхилення згідно Закону були відсутні. Процедуру було завершено укладенням з переможцем Договір підряду № 230 від 24.11.2023 (а.с.36-49) (далі - Договір), (а.с.26-28). 18.12.2023 Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області видано наказ за №42-з, який розпочало моніторинг процедури закупівлі під номером - UA-2023-11-02-013972-a . За результатами проведення моніторингу 09.01.2024 в електронній системі закупівель відповідачем опубліковано Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-02-013972-а (далі - Висновок). Підставою для здійснення моніторингу зазначено: інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. З констатуючої частини висновку вбачається, що предметом аналізу закупівлі були наступні питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані на 2023 рік, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів з особливостями, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VІII (далі - Закон № 922-VIII) та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (в редакції від 02.11.2023, що діяла станом на період проведення процедури закупівлі, далі - Особливості), розгляду тендерних пропозицій на відповідність умовам тендерної документації та вимогам законодавства, надання документів переможцем з урахуванням Особливостей, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору та їх оприлюднення, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом № 922-VІII. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Відділу освіти, молоді, спорту та культури Свалявської міської ради Закарпатської області (далі - Замовник) на 2023 рік; оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями; тендерну документацію, затверджену протоколом уповноваженої особи від 02.11.2023; тендерну пропозицію Приватного підприємства «СПЕЦБУДСЕРВІС-М» (далі - ПП СПЕЦБУДСЕРВІС-М); вимога про усунення невідповідностей до 17.11.2023; протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою про визначення переможця та намір укласти договір з ПГІ «СПЕЦБУДСЕРВІС-М» від 17.11.2023; повідомлення про намір укласти договір від 17.11.2023; договір від 24.11.2023 № 230; додаткову угоду від 29.11.2023 № 1; пояснення Замовника, надані через електронну систему закупівель на запити Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 18, 19 та 22 грудня 2023 року. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель встановлено що під час розгляду тендерної пропозиції учасника ПП «СПЕЦБУДСЕРВІС-М» та визначення його переможцем торгів встановлено порушення абзацу першого пункту 43 та абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей. За результатами виявлених порушень законодавства у сфері публічних та закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України № 2939-XII, статтею 8 Закону № 922- VIII, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області зобов`язало позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом розірвання договору (припинення зобов`язань) за укладеним договором з ПП «СПЕЦБУДСЕРВІС-М» від 24.11.2023 № 230, із дотриманням ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 651 Цивільного кодексу України, а також протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Позивач вважаючи вказаний висновок протиправним, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон 2939-XII) Як визначено ч. 1 ст. 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ч. 2 ст. 2 Закону № 2939-XII). Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (стаття 5 цього ж Закону). Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні зукіпівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 (далі Закон № 922- VIII). Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 922- VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. У пункті 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 922- VIII наводиться визначення поняття «моніторинг процедури закупівлі». Ним є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Відповідно ч. 2 ст. 8 Закону № 922- VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема у разі виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (пункт 4). Підстави та процедуру проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами (далі - орган державного фінансового контролю) перевірок закупівель визначені «Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631 (далі - Порядок №631). Підпунктом 1 п. 4 Порядку № 631 встановлено, що перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав: 1) виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме: укладення договору (договорів) до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог законодавства; стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору; поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель/спрощених закупівель у визначеному законодавством порядку. Згідно з частинами 6, 7 ст. 8 Закону № 922- VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок його заповнення, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241 (далі - Порядок № 552). У розділі ІІІ Порядку № 552 визначено, що у п. 2 констатуючої частини висновку заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення. За приписами ч. 8, 9 ст. 8 Закону № 922-VIII замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Відтак, у разі звернення замовника до суду з позовом про оскарження висновку, оцінку виявленим порушенням надає суд. Щодо виявлених порушень, які стали підставою для прийняття контролюючим органом спірного Висновку суд зазначає таке. Як згадувалось вище, за результатами моніторингу закупівлі ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація «Капітальний ремонт даху Свалявського закладу дошкільної освіти №6 Свалявської міської ради в м. Свалява по вул. Київській,

6. Коригування», відповідачем встановлено, що за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час розгляду тендерної пропозиції учасника ПП «СПЕЦБУДСЕРВІС-М» та визначення його переможцем торгів встановлено порушення абзацу першого пункту 43 та абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей. Щодо порушення абзацу першого пункту 43 Особливостей то слід зазначити наступне. У висновку про результати моніторингу процедури закупівлі 0А-2021-09-09-005656-с відповідач зазначив, що замовник під час розгляду тендерної пропозиції учасника ПП «СПЕЦБУДСЕРВІС-М» 16.11.2023 розмістив повідомлення з вимогою усунути невідповідності менш ніж за два робочі дні до закінчення строку розгляду пропозицій. Однак, згідно з абзацом 1 пункту 43 Особливостей, замовник зобов`язаний розмістити таке повідомлення не менш ніж за два робочі дні до закінчення строку розгляду пропозицій. Згідно з пунктом 41 Особливостей, розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюються відповідно до статті 29 Закону № 922-VIII з урахуванням пункту 43 цих особливостей. Частиною десятою статті 29 Закону № 922-VIII встановлено, що строк розгляду тендерної пропозиції не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Цей строк може бути продовжено до 20 робочих днів. Тобто, виявлені невідповідності повинні бути розміщені не пізніше 18-го робочого дня. Таким чином, відповідач невірно трактує законодавство, розглядаючи зазначені дії на власний розсуд. Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до протоколу від 15.11.2023, уповноважена особа замовника прийняла рішення щодо розміщення повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей, яке було розміщено 16.11.2023, тобто у встановлений законом строк. У ході моніторингу процедури закупівлі відповідач запитав пояснення щодо застосування механізму усунення невідповідностей протягом 24 годин та продовження строку розгляду тендерної пропозиції ПП «СПЕЦБУДСЕРВІС-М». Замовник надав обґрунтовану відповідь, в якій зазначив, що повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей було формальним, не обов`язковим і не суттєвим, оскільки це не впливало на ціну тендерної пропозиції і не призводило до її спотворення. Відтак Замовник у тендерній документації самостійно визначає вимоги відповідно до статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Учасник у своїй тендерній пропозиції зробив несуттєву помилку в найменуванні та коді ЄДРПОУ, яка була формальною і не впливала на результати закупівлі. Більше того, згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 року № 710, така помилка вважається формальною і не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції. Крім того відповідно до ч.4 ст. 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі Закон про доступ до публічної інформації) перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому до такого переліку Кабінет Міністрів України обов`язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом. Так, станом на день розкриття пропозицій документи, вже були опубліковані в електронній системі закупівель «Prozorro» та набули статусу відкритої публічної інформації з вільним доступом, яка знаходяться за адресою: https://prozorro.gov.ua /tender/UA-2023-11-02-013972-a. Також згідно з ч. 4 статті 22 нової редакції Закону з 19.04.2020 правило «не вимагаю те, що можу побачити і сам» застосовують не лише щодо підтвердження відсутності підстав для відхилення тендерної пропозиції, передбачених статтею 17 Закону, але і щодо підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям та іншим вимогам тендерної документації тому, як із зазначено у відповіді на запит щодо отримання пояснень з приводу застосування механізму 24 годин на усунення невідповідностей, що замовником не обов`язково було застосовувати вимогу про усунення недоліків, оскільки невідповідність інформації зазначеної в довідці він перевірив самостійно згідно поданих інших документів учасника. Разом з тим відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі. Відповідно до порядку встановлено, що інформація про публічні закупівлі (далі - інформація) - це інформація, яка формується, розміщується, оприлюднюється та обмін якою здійснюється в електронній системі закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон). Розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю. Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі у вигляді документа, доступного для друку. Оприлюднення інформації на веб-порталі здійснюється електронною системою закупівель автоматично, та визначено терміни до якого учасник, замовник повинен завантажити інформацію та документи. Датою та часом оприлюднення/розміщення інформації в електронній системі закупівель є дата та час унесення та заповнення її через автоматизоване робоче місце замовникаУЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю. Оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу. Таким чином, законодавством у сфері публічних закупівель передбачено, що замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового оприлюднюється інформація про публічну закупівлю, шляхом заповнення електронних полів, визначених адмінісгратором і реалізованих в електронній системі закупівель відповідно до вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Тобто, програмно-технічний комплекс майданчиків, зокрема zakupki.prom.ua, реалізований так, що виключає можливість оприлюднення інформації всупереч вимогам, законодавства і не дало б можливості заповнення обов`язкових граф (полів) екранної форми, що передбачені Законом та чинними нормативно-правовими актами, та як наслідок має виключати можливість допущення Замовниками порушень. Програмне забезпечення авторизованих електронних майданчиків розроблене і функціонує відповідно до технічних сценаріїв, розроблених адміністратором електронної системи закупівель. Відповідальним за забезпечення функціонування га наповнення веб-порталу є Державне підприємство prozorro, в тому числі пов`язаних з реалізацією в системі вимог законодавства, тому алгоритм створення, внесення інформації, проведення та завершення процедур передбачений технічним завданням ДП (прозорро) та реалізований на майданчику відповідно до нього. Відтак, враховуючи наведене вище колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що дані факти також спростовують встановлені у висновку порушення абзацу першого пункту 43 Особливостей, оскільки оприлюднення інформація про публічну закупівлю, здійснюється шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель відповідно до вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Щодо порушення абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей то потрібно зазначити таке. Відповідач у апеляційній скарзі зазначив, що тендерна пропозиція ПП «СПЕЦБУДСЕРВІС-М» не відповідає встановленим технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, тому підлягає відхиленню згідно з абзацом другим підпункту 2 пункту 44 Особливостей. У висновку відповідач зазначив, що у документі «Пояснювальна записка» учасник застосував показники для об`єктів нового будівництва з середніми наслідками (СС2), тоді як необхідно було застосовувати інші показники для ремонту житла та об`єктів соціальної сфери. Так згідно висновку, відповідач зазначив що учасник ПП «СПЕЦБУДСЕРВІС-М» у складі тендерної пропозиції документ (файл «3.2 Договірна з poзpaxyнкaми.pdf» - розрахунок №10) в документі під назвою «Пояснювальна записка» нібито застосовано показники, які передбачені для об`єктів нового будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2) - пункт 2 Додатків 25 та 27 Настанови, в той час, як необхідно було застосовувати пункт 4 Додатків 25 та 27 Настанови, як до ремонту житла, об`єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою та реставраційно - відновлювальні роботи на пам`ятках архітектури та містобудування. Однак суд першої інстанції вірно не погодився з таким, оскільки, позивачем відповідно до умов тендерної документації встановлені наступні вимоги: Оцінка тендерних пропозицій здійснюється на основі критерію «Ціна». Питома вага -100%. Найбільш економічно вигідною пропозицією буде вважатися пропозиція з найнижчою ціною з урахуванням усіх податків та зборів (у тому числі податку на додану вартість (ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ або без ПДВ у разі, якщо учасник не є платником ПДВ, а також без ПДВ - якщо предмет закупівлі не оподатковується. Учасник визначає ціни на роботи, що він пропонує виконати за договором про закупівлю, з урахуванням податків і зборів (в тому числі податку на додану вартість (ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ, крім випадків коли предмет закупівлі не оподатковується), що сплачуються або мають бути сплачені, усіх інших витрат, передбачених для робіт даного виду. Учасник самостійно несе всі витрати, пов`язані з підготовкою та поданням його тендерної пропозиції. Замовник у будь-якому випадку не є відповідальним за зміст тендерної пропозиції учасника та за витрати учасника на підготовку пропозиції незалежно від результату торгів. Ціна тендерної пропозиції (договірна ціна) Учасника повинна бути розрахована відповідно КНУ «Настанови з визначення вартості будівництва» з урахуванням змін та доповнень. Ціна тендерної пропозиції, за яку Учасник згоден виконати замовлення, розраховується виходячи з обсягів робіт на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об`єкту замовлення. Вид договірної ціни тверда. В ціні пропозиції учасник визначає вартість усіх запропонованих до виконання капітального ремонту з урахуванням обсягу, що виконуються субпідрядниками. У ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) враховуються кошти на покриття ризиків, пов`язаних з виконанням робіт, що пропонуються. Ціну тендерної пропозиції слід визначати відповідно до вимог проекту щодо термінів закінчення капітального ремонту, технології виконання, використання конкретних матеріалів і конструкцій, якості послуг капітального ремонту, а також з дотриманням діючих норм і правил його виконання, технічною експлуатацією будівельної техніки і безпечних умов праці. Вартість пропозиції торгів та всі інші ціни повинні бути чітко визначені. Інформація для підтвердження має бути подана у програмному комплексі АВК, або у програмному комплексі, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації та розрахунків. Учасник відповідає за одержання всіх необхідних дозволів, ліцензій, сертифікатів, запропоновані на торги, та самостійно несе всі витрати на отримання таких дозволів, ліцензій, сертифікатів. Учасники процедури закупівлі повинні надати в складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, а саме: - розрахунок договірної ціни; - локальні кошториси (мають бути складені відповідно до технічного завдання з урахуванням технологічного процесу); - підсумкова відомість ресурсів. Ціни на матеріали, які учасник включає до кошторисного розрахунку при складанні договірної ціни на виконання капітального ремонту на об`єкті, не мають перевищувати середні по регіону. Технологія та якість виконаних робіт, якість застосованих матеріалів повинні відповідати вимогам діючих державних стандартів, будівельних, протипожежних та санітарних норм і правил встановлених для даних видів послуг. Клас наслідків (відповідальності) об`єкта СС2. Так договірна ціна - кошторис, яким визначається вартість будівельних робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі. Згідно ст. 29 Закону № 922-VIII, та п. 41 Особливостей оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону (частина 1). У разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини третьої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом (частина 2) Відповідно до ч. 3 ст. 29 цього Закону, критеріями оцінки є: 1) ціна; або 2) вартість життєвого циклу; або 3) ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов`язані із предметом закупівлі. Відповідно до Настанови встановлені загальні правила визначення кошторисної вартості робіт капітального ремонту та ціни пропозиції учасника конкурсних торгів на виконання даних робіт(договірної ціни). Згідно додатку тендерної документації, переможець торгів подає замовнику під час укладення Договору на погодження договірну ціну, яка визначена за результатами аукціону. Згідно умов тендерної документації найбільш економічно вигідною пропозицією буде вважатися пропозиція з найнижчою ціною з урахуванням усіх податків та зборів (у тому числі податку на додану вартість (ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ або без ПДВ у разі, якщо учасник не є платником ПДВ, а також без ПДВ - якщо предмет закупівлі не оподатковується. Учасник визначає ціни на роботи, що він пропонує виконати за договором про закупівлю, з урахуванням податків і зборів (в тому числі податку на додану вартість (ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ, крім випадків коли предмет закупівлі не оподатковується), що сплачуються або мають бути сплачені, усіх інших витрат, передбачених для робіт даного виду. Тобто тендерна пропозиція вважається сума, зазначена учасником у його тендерній пропозиції, як загальна сума за яку він погоджується виконати умови закупівлі згідно вимог замовника в тому числі з урахуванням технічних, якісних та кількісних характеристик предмету закупівлі, всіх умов виконання договору, та з урахуванням сум належних податків та зборів, що мають бути сплачені учасником. Відтак, розрахунок вартості робіт та інших витрат є приблизним, вартість договору визначена на підставі результатів аукціону, взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт будуть проводитися на підставі актів здачі приймання-виконаних робіт. Разом з цим, суд першої інстанції вірно звернув увагу на лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України вих. № 3302-06/24782-06 від 05.08.2016 «Щодо закупівлі робіт», в якому зазначено, що Закон не містить вимог щодо подання учасником у складі тендерної пропозиції розрахунку договірної ціни до проведення електронного аукціону. Зокрема зазначено, що у разі якщо предметом закупівлі є роботи, замовник може встановити вимогу щодо надання учасникам у складі своєї тендерної пропозиції переліку та обсягів робіт відповідно до технічної специфікації, встановленої у тендерній документації, без зазначення вартості окремих складових робіт. Так, позивач при розробленні тендерної документації чітко зазначив, що клас наслідків (відповідальності) об`єкта СС2, і учасник визначає ціни на роботи, що він пропонує виконати за договором про закупівлю, з урахуванням податків і зборів (в тому числі податку на додану вартість (ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ, крім випадків коли предмет закупівлі не оподатковується), що сплачуються або мають бути сплачені, усіх інших витрат, передбачених для робіт даного виду. Тобто замовник встановив, що оцінка тендерних пропозицій здійснюється на основі критерію «Ціна», а при оформленні тендерної пропозиції не встановлював чіткої вимоги щодо застосування пункт 4 Додатків 25 та 27 Настанови, як до ремонту житла, об`єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою та реставраційно - відновлювальні роботи на пам`ятках архітектури та містобудування, а зазначив, що клас наслідків (відповідальності) об`єкта СС2, тому тендерна пропозиція учасника не могла бути відхилена. За твердженням відповідача, пропозиція Товариства мала бути відхилена через надання ним у складі тендерної пропозиції розрахунку такого документа, як пояснювальна записка та при здійсненні розрахунку застосовані інші розрахунки прибутку та розміру адміністративних витрат, однак при відхиленні учасника замовник би здійснив умисно порушення принципів закупівель внаслідок обрання найдорожчої пропозиції яка складала на 128 113,00 грн. більше, що призвело б до розтрати бюджетних кошів. Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 26 Закону № 922-VIII документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником. Аналізуючи наведене вище дає підстави вважати, що дії замовника щодо невідхилення пропозиції учасника, та щодо визначення Товариства переможцем Закупівлі є правомірними, у зв`язку з чим необґрунтованими є доводи відповідача. Щодо порушення при проведенні моніторингу та складання висновку, суд першої інстанції вірно зазначив наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Висновок про результати моніторингу закупівлі в частині вимоги про усунення виявлених порушень, встановлених Держаудитслужбою, не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України. Згідно ч. 4 ст. 8 згадного вище Закону передбачено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються, найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі. Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (частини шоста та сьома статті 7-1 Закону №922-VIII). За приписами пункту 3 розділу І Порядку Затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 08.09.2020 № 552 заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі. Ознайомившись із висновком встановлено порушення при здійсненні моніторингу, а саме: пропущення строку здійснення моніторингу процедури закупівлі який відповідно до ч. 4 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» не може перевищувати 15 робочих днів, а саме: строк проведення повинен був тривати із 18.12.2023 по 05.01.2024, однак затверджено та підписано 09.01.2024, що означає про пропущений строку його проведення, і загальний строк ного проведення склав 17 робочих днів, а висновок повинен був бути складений в 15 денний строк. Крім цього, оприлюднений висновок не в повній мірі відповідає затвердженому Висновку Наказом Міністерства фінансів України 08.09.2020 № 552, зокрема відсутня заповнена інформація щодо назви посади, керівника (заступника) здійснено всупереч затвердженого ДСТУ 4163:2020 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. З 01.09.2021 застосовуються нові вимоги до оформлення документів - набрав чинності ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (далі ДСТУ 4163, Стандарт). Починаючи з 01.09.2021 усі державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, підприємства, організації та інші юридичні особи повинні застосовувати ДСТУ 4163. Відповідно до ДСТУ 4163:2020, визначено його сферу застосування, зокрема встановлено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації (далі документи), зокрема на: організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо); розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження); інформаційно-аналітичні (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо) документи, створювані в результаті діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі юридична особа) незалежно від їхнього функціонально-цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності. Так на титульному аркуші Висновку встановлено невідповідність вимог ДСТУ 4163:2020, заповнення в частині посади керівника (не в повній мірі заповнено), всупереч вимогам заповнена інформація щодо власного ім`я та прізвище підписанта, на аркуші 7 висновку в частині заповнення інформації посади, власного ім`я та прізвища. Разом з цим, суд звертає увагу, що серед підписантів електронними ключами в електронній системі закупівель Висновку містяться три службові особи, а саме заступник начальника ОСОБА_1 , заступник начальника відділу Равлюк Наталія Сергіївна, однак третя особа підписувач ОСОБА_2 не міститься серед підписантів самого висновку, що суперечить нормам ДСТУ 4163:2020, оскільки всі особи які підписали своїм електронним цифровим підписом повинні міститись на Висновку моніторингу. Невідповідність заповненої форми Висновку згідно порядку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 08.09.2020 № 552, та проведення моніторингу всупереч вимогам чинного законодавств України, є прямими підставами для його скасування. Суд вважає за потрібне зазначити, що відповідач, здійснював перевірку уже на стадії виконання договору, а не у визначений законом термін в період між визначенням переможця, та до укладення договору, це б у цілому не призвело до негативних наслідків, які можуть настати в разі виконання висновку у запропонованій редакції відповідача. Таким чином, оскаржуваний висновок у цій частині, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості. Ба більше, вирішуючи даний спір апеляційний суд виходить з принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та врахування співмірності між виявленим порушенням та засобами його усунення, визначеними відповідачем. У той же час, апеляційний суд враховує, що вирішення питання щодо розірвання укладеного Договору призведе до порушення прав та інтересів третьої особи та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками. Необхідно враховувати також і те, що учасники торгів перебували у рівних умовах та відсутні жодні заяви, висновки та докази про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, або допущення дискримінації учасників під час проведеної закупівлі, а отже встановлені статтею 3 Закону № 922-VIII принципи здійснення закупівель не були порушені. Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а. Крім цього, у зв`язку з відсутністю порушень законодавства у сфері публічних закупівель, зазначених відповідачем у Висновку, відсутні підстави для їх усунення, тобто для припинення зобов`язань за договором. Відтак, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі № 260/386/24 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 27 червня 2024 року