Постанова 4815 № 569/12397/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 червня 2024 року м. Рівне Справа № 569/12397/23 Провадження № 22-ц/4815/781/24 Головуючий у Рівненському міському суді Рівненської області: суддя Ковальов І.М. Рішення суду першої інстанції (вступна і резолютивна частини) проголошено: о 15 год. 27 хв. 03 квітня 2024 року у м. Рівне Рівненської області Повний текст рішення складено: не зазначено Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий: Хилевич С.В. судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М. секретар судового засідання: Пиляй І.С. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ; відповідач - Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго"; за участі: представника відповідача - адвоката Чудіновича Олександра Вікторовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про захист прав споживача, визнання дій протиправними, зобов`язання поновити електропостачання та відшкодування моральної шкоди, в с т а н о в и в: У липні 2023 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (далі - ПрАТ "Рівнеобленерго" або товариство) про захист прав споживача, визнання дій протиправними, зобов`язання поновити електропостачання та відшкодування моральної шкоди. Мотивуючи вимоги, позивачем вказувалося про те, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 грудня 2020 року у справі №569/8506/19, що набрало законної сили, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Рівнеобленерго" 22 208, 78 гривень вартості необлікованої електричної енергії. Дане судове рішення звернуто до примусового виконання і у відповідному виконавчому провадженні вчиняються дії зі стягнення присуджених грошових коштів. 20 червня 2023 року ОСОБА_1 виявлено факт повного припинення постачання електричної енергії у квартиру АДРЕСА_1 . Зі слів працівників товариства, відключення відбулося внаслідок несплати необлікованої електричної енергії боржником. Вважає, що дії відповідача є протиправними і суперечать Конституції України, постанові Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 (із внесеними змінами згідно із постановою Кабінету Міністрів України №390 від 21 квітня 2023 року), ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст.ст. 1, 18, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", п. 8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14 березня 2018, ст.ст. 16, 23, 714 ЦК України, а також висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 31 серпня 2022 року у справі №643/11540/20 та від 10 лютого 2021 року у справі №750/4019/18. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 03 квітня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у позові до ПрАТ "Рівнеобленерго" про захист прав споживача, визнання дій протиправними, зобов`язання поновити електропостачання та відшкодування моральної шкоди. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що полягало у невідповідності висновків суду обставинам справи, неповноті з`ясування обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, просить його скасувати та задовольнити позов. Обґрунтовуючи її, зазначалося про хибність посилання суду на умови пункту 10 договору № 256182608 про користування електричною енергією від 10 квітня 2015 року, яким передбачено порядок обмеження і припинення електропостачання, оскільки платежі, які має на увазі суд, не є платежами у розумінні несплати вартості необлікованої електроенергії відповідно до рішення Рівненського міського суду від 17 грудня 2020 року у справі №569/8506/19. Вважає, що судом не досліджено і, як наслідок, не встановлено ту обставину, що виконання зазначеного судового рішення реалізується в порядку Закону України "Про виконавче провадження", а не за Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14 березня 2018 року. Всупереч уже встановленим рішенням Рівненського міського суду від 17 грудня 2020 року у справі №569/8506/19 обставинам фіксація магнітного або електричного полів індикатором у розумінні Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14 березня 2018 року, є окремо визначеною підставою для обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. Тому висновок суду про додержання відповідачем процедури припинення електроенергії з міркувань несанкціонованого відбору електричної енергії користувачем (споживачем), втручання в роботу засобів обліку електричної енергії не відповідає обставинам справи. Також суд, залишивши без уваги те, що судове рішення зі стягнення 22 208, 78 гривень заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Рівнеобленерго" знаходиться на примусовому виконанні в порядку Закону України "Про виконавче провадження", зробив неправильний висновок про те, що станом на 20 червня 2023 року мала відбутися повна сплата вартості необлікованої електричної енергії у зазначеній сумі. При цьому на виконання рішення суду відповідні дії вчиняються органами виконавчої служби як на час прийняття судового рішення, так і на момент подання апеляційної скарги. Щодо відшкодування моральної шкоди, у вимозі про що було відмовлено, то заявник вказує про неврахування судом положень ст.ст. 16, 23 ЦК України, ст.ст. 4, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", а також обставин спірних відносин між сторонами. Так, споживач та інші особи, що з ним мешкають, позбавлені можливості здійснювати нормальну життєдіяльність людини, в зв`язку з чим постійно погіршується їх здоров`я, моральний і фізичний стан. При цьому протиправні дії відповідача з повного припинення електропостачання позивачу є триваючими у часі, адже відбуваються безперервно від дати повного припинення постачання електроенергії споживачу, а повне припинення електроенергії виключає забезпечення достатнього рівня споживання електроенергії для підтримання здоров`я і життєдіяльності споживача та інших осіб за адресою, де мешкає ОСОБА_1 . Отже, моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або правочином, і підлягає стягненню навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено. У поданому відзиві ПрАТ "Рівнеобленерго", вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Перед початком судового засідання ОСОБА_1 подано заяву про відкладення розгляду справи в зв`язку із погіршенням стану його здоров`я. При цьому долучено копію листа "Інформація про візит" та копію талону на прийом, де вказувалося про те, що 25 червня 2024 року о 14 год. 00 хв. - 14 год. 20 хв. ним заплановано відвідування сімейного лікаря у Комунальному некомерційному підприємстві "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Центральний" Рівненської міської ради. Між тим, заява до задоволення не підлягає. Так, відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належно повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Тобто процесуальним законом надано право розглядати справу за відсутності сторін, які належно повідомлені про розгляд справи, незалежно від причин їх неявки. Колегія суддів бере до уваги, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не подавав, причин, що унеможливили б укладення договору про правову допомогу з метою представництва його інтересів в апеляційному суді не навів. Якщо учасники справи та представники сторін не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи та представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19)). Оскільки суд апеляційної інстанції не встановив неможливості розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (ст. 367 ЦПК України), розгляд апеляційним судом справи за відсутності позивача не порушуватиме його процесуальних прав. Більше того, у талоні до сімейного лікаря зазначається про дату і час відвідування - 25 червня 2024 року о 14 год. 00 хв., тоді як розгляд апеляційної скарги призначено на 11 год. 45 хв. того ж дня, тобто за дві години до відповідного лікарського прийому, що дозволило б йому безпосередньо брати участь і в судовому засіданні. Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги. Як з`ясовано судом, між ОСОБА_1 як споживачем та ПраТ «Рівнеобленерго» як енергопостачальником укладено договір споживача про користування електричною енергією від 01 січня 2019 року № 256182608, умовами якого визначено також і порядок обмеження та припинення електропостачання, у т.ч. у разі несплати споживачем відповідних платежів (пункт 10). Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 грудня 2020 року у справі №569/8506/19, що набрало законної сили, позов ПрАТ «Рівнеобленерго» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: ОСОБА_2 ; про стягнення вартості необлікованої електроенергії задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства (на розподільчий рахунок № НОМЕР_1 у ВАТ « Державний ощадний банк України» МФО 333368, код ЄДРПОУ 05424874) вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 22 208, 78 гривні та вирішено питання про удові витрати. В подальшому, 14 вересня 2021 року, судом видано виконавчий лист, яким судове рішення звернуто до примусового виконання. Відомостями з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень встановлено факт відкриття 03 листопада 2021 року виконавчого провадження НОМЕР_2 за виконавчим листом від 14 вересня 2021 року № 569/8506/19, виданого Рівненським міським судом Рівненської області; орган Державної виконавчої служби, до якого надійшов на виконання виконавчий документ - відділ Державної виконавчої служби у м. Рівне Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; категорія виконавчого документа - стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг; боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ПрАТ «Рівнеобленерго»; резолютивна частина виконавчого документа - стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Рівнеобленерго» вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 22208, 78 гривні, стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Рівнеобленерго» витрат зі сплати судового збору в сумі 1921 гривень. З листа від 10 квітня 2023 року №59-20/87 вбачається, що 10 квітня 2023 року ПраТ «Рівнеобленерго» рекомендованим листом з повідомленням попереджено позивача про припинення розподілу електричної енергії у зв`язку із наявною заборгованістю в сумі 22208,78 гривень за несанкціонований відбір електричної енергії. З листа від 09 травня 2023 року видно, що відповідач повторно рекомендованим листом з повідомленням попередив ОСОБА_1 про припинення розподілу електричної енергії у зв`язку із наявною заборгованістю в сумі 22 208,78 гривень за несанкціонований відбір електричної енергії користувачем (споживачем), втручання в роботу засобів обліку електричної енергії. 20 червня 2023 року товариством повністю відключено постачання електричної енергії у квартиру АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_1 як споживача. Вважаючи, що дії відповідача суперечать законодавству України, у липні 2023 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до ПрАТ "Рівнеобленерго" про захист прав споживача, визнання дій протиправними, зобов`язання відновити повне електропостачання споживачу у АДРЕСА_2 , відшкодування 844 682, 40 гривень моральної шкоди. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із доведеності і обгрунтованості вимог позивача, адже товариство при припиненні електричного постачання ОСОБА_1 діяло з додержанням положень закону та відповідно до правовідносин, що склалися між сторонами. Так, можливість припинення постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи) та у разі заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи. Оскільки після неодноразового попередження про припинення розподілу електричної енергії станом на 20 червня 2023 року позивач не сплатив вартості необлікованої електричної енергії в сумі 22 208, 78 гривень на виконання рішення суду, тому відключення електричної енергії споживачу здійснено на законних підставах. З такими висновками погоджується і колегія суддів. Згідно зі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 714 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Відповідно до пунктів 1, 14 ч. 3 ст. 46, ч. 7 ст. 56, пункту 4 ч. 1 ст. 57, пункту 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу зобов`язаний , зокрема, дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи розподілу. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. Електропостачальники мають право, зокрема, звертатися до оператора системи передачі або оператора системи розподілу щодо відключення електроживлення споживача у випадках, визначених правилами роздрібного ринку, крім випадків постачання вразливим споживачам. Споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Абзацом п`ятим підпункту 1 пункту 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 (далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії), передбачено, що можливість припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі: несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи) та у разі заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи. Пункт 11.5.2 Кодексу системи розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №310, встановлює, що розподіл електричної енергії споживачу може бути припинено у разі виявлення несанкціонованого відбору електричної енергії користувачем або втручання в роботу засобів обліку електричної енергії або елементів системи розподілу або у разі наявності заборгованості за несанкціонований відбір електричної енергії; несанкціоноване відновлення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії). Умови та порядок припинення й відновлення постачання електричної енергії споживачу визначені розділом VII Правил роздрібного ринку електричної енергії. Згідно із абз. п`ятим п.п.2, 3 п.7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження. Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом). Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування не підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив ОСОБА_1 в задоволенні позову до ПрАТ "Рівнеобленерго". Щодо доводів апеляційної скарги про хибність висновків суду стосовно ототожнення понять несплати вартості необлікованої електроенергії та невиконання зобов`язань, які виникли із рішення Рівненського міського суду від 17 грудня 2020 року у справі №569/8506/19, то з ними колегія суддів погодитися не може. Так, ці твердження спростовуються правильністю переконань суду з посиланнями на обставини справи та вимоги абз. п`ятого підпункту 1 пункту 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, яким дано повну і вичерпну оцінку. При цьому обґрунтовано взято до уваги і правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2022 року у справі № 206/5490/20. За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З огляду на наведене помилковими є аргументи заявника про пріоритет у спірних правовідносинах норм Закону України "Про виконавче провадження" над іншим законодавством України. Отже, товариством дотримано всіх необхідних вимог щодо виконання процедури відключення. У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, факти повідомлення про що що завчасно (до дня відключення) підтверджуються належними доказами, постачання електричної енергії споживачу не було б припинене. Оскільки станом на 20 червня 2023 року позивач не сплатив вартості необлікованої електричної енергії в сумі 22 208, 78 гривень на виконання рішення суду, тому й було припинено постачання електричної енергії споживачу. В частині покликань автора скарги на необгрунтованість відмови у відшкодуванні моральної шкоди, то звертається увага на те, що ця вимога є похідною від вимог про визнання дій ПрАТ "Рівнеобленерго" протиправними і зобов`язання поновити повне електропостачання від мережі електропостачання споживачу, які залишено судом без задоволення. Тобто вони невід`ємно пов`язані між собою та перебувають у матеріальному взаємозв`язку, а у разі відмови у задоволенні основної вимоги похідна вимога до задоволення також не може підлягати. Цим обставинам суд попередньої інстанції також дав чітку та детальну оцінку. Решта аргументів апеляційної скарги не вказують про наявність підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а тому колегією суддів відхиляються. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine), рішення від 10 лютого 2010 року). Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства. Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 квітня 2024 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено: 25.06.2024 Головуючий: С.В. Хилевич Судді: С.О.Гордійчук Н.М.Ковальчук