Постанова 4857 № 260/9212/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/9212/23 пров. № А/857/9424/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Заверухи О.Б., суддів Гінди О.М., Качмара В.Я., за участю секретаря судового засідання Гладкої С.Я., представника позивача Бухтоярової О.В., розглянувши у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чинадіївського селищного голови Андрушка Володимира Миколайовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, суддя (судді) в суді першої інстанції Микуляк П.П., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Ужгород, дата складання повного тексту рішення не зазначено, В С Т А Н О В И В: 23 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулась в суд із адміністративним позовом до Чинадіївського селищного голови ОСОБА_2 , в якому просила: визнати протиправною бездіяльність щодо не збереження (не присвоєння) їй, реєстратору відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, восьмого рангу посадової особи місцевого самоврядування з 02 лютого 2021 року; зобов`язати внести зміни до розпорядження голови Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області за № 54-к від 08 лютого 2021 року та зберегти (присвоїти) їй, реєстратору відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, восьмий ранг посадової особи місцевого самоврядування з 02 лютого 2021 року. Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Чинадіївського селищного голови ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року витребувано від Чинадіївської селищної ради: належним чином завірену копію розпорядження голови Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області за № 54-к від 08.02.2021 року про встановлення рангу посадової особи місцевого самоврядування ОСОБА_1 ; інформацію щодо ознайомлення ОСОБА_1 з розпорядженням голови Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області № 54-к від 08.02.2021 року. На виконання ухвали судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року про витребування доказів, листом від 12 березня 2024 року відповідачем надано копію розпорядження голови Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 08 лютого 2021 року № 54-к. Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до суду та надано позивачу п`ятиденний строк для подання заяви з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення з цим адміністративним позовом до суду. Представником позивача адвокатом Данько О.О. подано заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій зазначено, що у встановленому законом порядку із розпорядженням № 54-к від 08 лютого 2021 року про збереження їй 12 рангу посадової особи місцевого самоврядування позивач не була ознайомлена. Вказано, що позивач була призначена на посаду реєстратора відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області та приступила до виконання своїх функціональних обов`язків 02 лютого 2021 року, в силу яких щоденно опрацьовувала та підписувала велику кількість документів, тому допускає, що підписала розпорядження №54-к від 08 лютого 2021 року, не ознайомившись із його змістом. Зауважила, що про сумлінну процесуальну поведінку позивача та необізнаність із змістом даного розпорядження свідчить її письмове звернення до Чинадіївського селищного голови у червні 2023 року з проханням надати копію розпорядження про присвоєння їй рангу посадової особи місцевого самоврядування, а також надати копію трудової книжки, яка на момент звернення із зазначеним листом у розпорядженні ОСОБА_1 не була. Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Чинадіївського селищного голови - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що на вимогу суду відповідачем було надано розпорядження голови Чинадіївської селищної ради за № 54-к від 08 лютого 2021 року, з якого слідує, що ОСОБА_1 була ознайомлена із цим розпорядженням у день його винесення - 08 лютого 2021 року. Суддя суду першої інстанції не прийняв до уваги подану представником позивача заяву, оскільки жодних фактів, які б слугували підставою для поновлення строку звернення в такій заяві зазначено не було. Факт підписання графи «З розпорядженням ознайомлена» позивачем не заперечується, а доводи позивача про неознайомлення із підписаним розпорядженням суд не прийняв і вважав такі надуманими. Оскільки вказані підстави пропуску строку звернення з цим адміністративним позовом до суду визнані судом неповажними, суддя суду першої інстанції прийшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України. Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, що призвело до помилкового залишення позовної заяви без розгляду. Зокрема, зазначає, що на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, адвокат Данько О.О. без повідомлення її та без погодження з нею правової позиції, подала формальну заяву про поновлення строку звернення до суду. Вказує, що під час проходження державної служби у Свалявському районному відділі державної виконавчої служби наказом за № 1367/4 від 02 липня 2019 року їй був присвоєний 8 ранг державного службовця в межах «В» категорії посад державної служби, що підтверджується записом у трудовій книжці НОМЕР_1 за № 14 від 02 липня 2019 року. Зауважує, що пунктом 3 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001 року № 2493-III визначено, що з набранням чинності цим Законом посадовим особам органів місцевого самоврядування присвоюються ранги на рівні тих, які вони мали відповідно до Закону України «Про державну службу». Вважає, що у спірних правовідносинах має місце триваюче правопорушення, адже 8-го рангу її ніхто не позбавляв, тому строк звернення до суду не є пропущеним. Вказує, що строк звернення до суду не пропущений, оскільки оскаржуване розпорядження прийнято під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), тому строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суддя суду першої інстанції прийшов до правильного висновку про залишення позову без розгляду. Вказує, що ОСОБА_1 була ознайомлена із спірним розпорядженням у день його винесення - 08 лютого 2021 року, тому нею пропущено строк звернення до суду та не наведено поважних причин його пропуску. В судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу, в своїх поясненнях покликалась на доводи в ній викладені. Відповідач в судове засідання не з`явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 268, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, розпорядженням Чинадіївського селищного голови ОСОБА_2 за № 24-к від 18 січня 2021 року призначено ОСОБА_1 на посаду реєстратора відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП як таку, що пройшла за конкурсом в порядку переведення з посади головного державного виконавця Свалявського районного відділу державної виконавчої служби, тобто з 02 лютого 2021 року. Розпорядженням Чинадіївського селищного голови Андрушка В.М. за № 54-к від 08 лютого 2021 року зобов`язано зберегти реєстратору відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП ОСОБА_1 раніше присвоєний 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування. Із вказаним розпорядженням ОСОБА_1 ознайомлена 08 лютого 2021 року, що підтверджується її підписом у графі «З розпорядженням ознайомлена» (а.с.66, зворот). Приймаючи оскаржувану ухвалу, суддя суду першої інстанції прийшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, оскільки факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду було виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, а підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Частина перша статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначає, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частин першої і другої якої, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Колегія суддів зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Також колегія суддів наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ "Нафтова компанія "Юкос» проти Росії»). Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Приписами ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. В ухвалі від 22 січня 2019 року по справі № 360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду. Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року по справі № 706/1272/14-ц висловлена така ж позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Частиною 2 ст. 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. У позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Чинадіївського селищного голови ОСОБА_2 щодо не збереження (не присвоєння) їй, реєстратору відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, восьмого рангу посадової особи місцевого самоврядування з 02 лютого 2021 року; зобов`язати Чинадіївського селищного голову ОСОБА_2 внести зміни до розпорядження голови Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області за № 54-к від 08 лютого 2021 року та зберегти (присвоїти) їй, реєстратору відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, восьмий ранг посадової особи місцевого самоврядування з 02 лютого 2021 року. Із матеріалів справи слідує, що розпорядженням Чинадіївського селищного голови Андрушка В.М. за № 54-к від 08 лютого 2021 року зобов`язано зберегти реєстратору відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП ОСОБА_1 раніше присвоєний 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування. Із вказаним розпорядженням ОСОБА_1 ознайомлена 08 лютого 2021 року, що підтверджується її підписом у графі «З розпорядженням ознайомлена» (а.с.66, зворот). Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до суду та надано позивачу п`ятиденний строк для подання заяви з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення з цим адміністративним позовом до суду. Представником позивача адвокатом Данько О.О. подано до суду першої інстанції заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій зазначено, що у встановленому законом порядку із розпорядженням № 54-к від 08 лютого 2021 року про збереження їй 12 рангу посадової особи місцевого самоврядування позивач не була ознайомлена. Вказано, що позивач була призначена на посаду реєстратора відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області та приступила до виконання своїх функціональних обов`язків 02 лютого 2021 року, в силу яких щоденно опрацьовувала та підписувала велику кількість документів, тому допускає, що підписала розпорядження № 54-к від 08 лютого 2021 року, не ознайомившись із його змістом. Зауважила, що про сумлінну процесуальну поведінку позивача та необізнаність із змістом даного розпорядження свідчить її письмове звернення до Чинадіївського селищного голови у червні 2023 року з проханням надати копію розпорядження про присвоєння їй рангу посадової особи місцевого самоврядування, а також надати копію трудової книжки, яка на момент звернення із зазначеним листом у розпорядженні ОСОБА_1 не була. Колегія суддів звертає увагу на те, що факт підписання графи «З розпорядженням ознайомлена» саме 08 лютого 2021 року позивачем не заперечується, а доводи позивача про не ознайомлення із підписаним розпорядженням є необгрунтованими та не можуть братись судом до уваги. Таким чином, суддя суду першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про неповажність вищевказаних підстав для поновлення строку, оскільки жодних фактів, які б слугували підставою для поновлення строку звернення до суду в такій заяві зазначено не було. Доводи апеляційної скарги про те, що заяву про поновлення строку звернення до суду першої інстанції було подано адвокатом формально, без узгодження із позивачем, є безпідставними, оскільки до заяви про поновлення строку адвокатом Данько О.О. долучено ордер на надання правничої допомоги серії АО № 1101943 від 29 вересня 2023 року, згідно з яким ОСОБА_1 на підставі Договору про надання правничої допомоги від 27 вересня 2023 року уповноважила адвоката Данько О.О. надавати їй правову допомогу у Закарпатському окружному адміністративному суді. В ордері, зокрема, вказано, що Договором про надання правової допомоги повноваження адвоката не обмежуються (а.с.28-31, 76). В апеляційній скарзі позивач вказує, що під час проходження державної служби у Свалявському районному відділі державної виконавчої служби наказом за № 1367/4 від 02 липня 2019 року їй був присвоєний 8 ранг державного службовця в межах «В» категорії посад державної служби, що підтверджується записом у трудовій книжці НОМЕР_1 за № 14 від 02 липня 2019 року. Зауважує, що пунктом 3 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001 року № 2493-III визначено, що з набранням чинності цим Законом посадовим особам органів місцевого самоврядування присвоюються ранги на рівні тих, які вони мали відповідно до Закону України «Про державну службу». Однак, вищевказані доводи не є поважними підставами пропуску строку звернення до суду, оскільки є доводами по суті заявленого позову, які не можуть розглядатись у межах апеляційного перегляду ухвали про залишення позовної заяви без розгляду. Посилання скаржника на те, що відповідь відповідача на адвокатський запит № 1 від 12 квітня 2024 року підтверджує, що розпорядження про присвоєння 12 рангу не існує, також не можуть братись судом до уваги, оскільки вищевказане жодним не доводить поважності пропуску строку звернення до суду. Також скаржник в апеляційній скарзі вказує, що строк звернення до суду не пропущений, оскільки оскаржуване розпорядження прийнято під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), тому строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до пункту першого глави Прикінцеві положення Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2023 № 383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року. Карантин скасовано з 01 липня 2023 року. З позовом до суду позивач звернувся 23 жовтня 2023 року. Оскільки станом на час звернення позивача до суду не діяв карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), позов подано з пропуском місячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України, відтак, наведені доводи про непорушення позивачем строку звернення до суду у зв`язку із дією карантину є необґрунтованими. Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Позивачем до суду не надано жодних доказів поважності пропуску строку звернення до суду, які б спростовували факт ознайомлення із оскаржуваним розпорядженням ще 08 лютого 2021 року. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою ст.123 цього Кодексу. Згідно ч. 3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Оскільки позивачем не вказано поважних підстав пропуску строку звернення з цим адміністративним позовом до суду, колегія суддів погоджується із висновком судді суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками судді суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суддя суду першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 260/9212/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги. Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 25 червня 2024 року.