Постанова 4855 № 640/19910/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19910/22 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Лисенко В.І., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ НП у Київській області) в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Київській області від 11.10.2022 № 277 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Бучанського РУП ГУНП в Київські області» в частині застосування старшого дільничного інспектора поліції сектору превенції відділення поліції №5 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Київській області від 14.10.2022 № 163 о/с в частині звільнення старшого дільничного інспектора поліції сектору превенції відділення поліції №5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції, згідно з пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»; - поновити капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого дільничного інспектора поліції сектору превенції відділення поліції №5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області з 17.10.2022; - стягнути з ГУ НП в Київській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року в задоволенні значеного позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач, через свого представника, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного. Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , починаючи з лютого 2008 року, перебував на службі в органах внутрішніх справ та отримав звання капітан поліції. 01.02.2021 року ОСОБА_1 прийнято на службу до сектору превенції відділення поліції №5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області на посаду старшого дільничного офіцера поліції. Як зазначено позивачем, 23.09.2022 року під час службової наради між позивачем та начальником відділення поліції №5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області майором поліції О.Пікульским на підґрунті особистої неприязні начальника виник конфлікт. Під час конфлікту, начальник відділення поліції №5 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області заявив, що позивач вийшов на роботу в стані алкогольного сп`яніння, після чого, в присутності заступника начальника Бучанського РУП ГУНП в Київській області Бондаря О.І. запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Позивачем зазначено, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився тричі за допомогою газоаналізатора «Драгер» та кожного разу показував різні результати у видихаємому позивачем повітрі. Так, перший раз показник становив 0,33 проміле, другий раз - 0,29 проміле, третій раз - 0,26 проміле. Після обстеження у позивача відібрали службове посвідчення та жетон. На підставі рапорту начальника Бучанського районного управління поліції ГУ НП в Київській області полковника поліції А. Ткача відносно позивача було призначено та проведено службове розслідування. За результатами службового розслідування, посадовими особами відповідача складено висновок від 10.10.2022 року, затверджений начальником ГУ НП в Київській області генералом поліції третього рангу Андрієм Нєбитовим. Під час проведення службового розслідування було встановлено, що 23.09.2022 під час здійснення перевірки службової діяльності відділення поліції №5 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області на службі у службовому кабінеті №6 адміністративного приміщення вище вказаного відділення поліції, що знаходиться за адресою: с. Чайки, вул. Валерія Лобановського, 32-А, було виявлено старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №5 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю із порожнини рота). Для підтвердження чи спростування вказаної інформації, ОСОБА_1 було запропоновано добровільно пройти тести за допомогою газоаналізатора «Драгер», серія Аlcotest 6820, на що останній добровільно погодився. Цього ж дня, о 10:48 год. за допомогою газоаналізатора «Драгер» було проведено огляд на стан перебування у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , за результати якого, тест показав позитивний результат - 0.26 проміле у парах видихуваного повітря. По даному факту було складено акт від 23.09.2022 №2001/109/1407/22 огляду про перебування на службі (роботі) ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння (а.с.97) та повідомлено керівництво Бучанського РУП ГУ НП в Київській області. Опитаний ОСОБА_1 пояснив, що 20 та 21 вересня 2022 року звертався до приватної клініки «Адоніс» розташованої в с. Софіївська Борщагівка, вул. Академіка Шалімова,90, щодо захворювання шкіри (висип по шкірі). По результатам звернення лікар виписав лікування, серед лікарських препаратів також був препарат «Афлубін», який містить 43% - етилового спирту. 23.09.2022 близько о 07:30 год. за графіком ОСОБА_1 випив лікарський препарат «Афлубін» та поїхав на роботу до відділення поліції № 5 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області. В межах службового розслідування, Пікульский О.С. пояснив, що 23.09.2022 близько о 09:00 год. з особовим складом було проведено нараду щодо дотримання службової дисципліни та оперативної обстановки на території обслуговування. Під час проведення оперативної наради, Пікульский О.С. звернув увагу , що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, різних запах із ротової порожнини. На питання, чому ОСОБА_1 порушує службову дисципліну, та прибув на роботу в стані алкогольного сп`яніння, останній повідомив, що вживав спиртні напої 22.09.2022 року. Про даний факт було повідомлено керівництво Бучанського РУП ГУНП в Київській області та запропоновано ОСОБА_1 пройти тест за допомогою газоаналізатора «Драгер», на що останній погодився. Під час вказаної дії проводилася відеофіксація. Також, під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 , було запропоновано надати фото, скрін виписки або рецепту від лікаря медичної установи «Адоніс», щодо лікування останнього від захворювання, або фото графіку прийому лікарських препаратів, які виписав лікар, однак позивач проігнорував прохання працівників надати підтверджуючі документи, що може свідчити, що позивач до лікарні не звертався. Також, до медичної установи «Адоніс» відповідачем було направлено лист з проханням підтвердити чи спростувати інформацію, чи звертався ОСОБА_1 за медичною допомогою до вище вказаної установи, у зв`язку із захворюванням (вх. 4091/109/1400/22 від 13.10.2022). Відповідно до листа медичної установи «Адоніс» № 11/о від 13.10.2022 року, ОСОБА_1 не обслуговувався в мережі клінік «Адоніс», відповідно, не отримував від лікарів мережі жодних висновків та призначень (а.с.100). Також, 17.09.2022 ОСОБА_1 порушив службову дисципліну, а саме після проведення занять зі службової підготовки не вийшов на робоче місце до відділення поліції № 5 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області, що розташований за адресою: с. Чайки, вул. Валерія Лобановського, 32-А, в результаті чого останньому оголошено дисциплінарне стягнення - догана. Обставини, встановлені під час проведення службового розслідування стали підставою для винесення наказу ГУ НП у Київській області від 11.10.2022 № 277 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Бучанського РУП ГУНП в Київській області» (далі по тексту - оскаржуваний наказ №1) про застосування до старшого дільничного офіцера поліції сектору превенцїї відділення поліції №5 Бучанського ГУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, у вигляді звільнення зі служби в поліції. Також, наказом ГУ НП в Київській області від 14.10.2022 року № 163 о/с звільнено капітана поліції ОСОБА_1 старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №5 Бучанського ГУП ГУ НП в Київській області зі служби в поліції, за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, викладеного відповідно до Дисциплінарного статуту), частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (далі по тексту - оскаржуваний наказ №2). Вважаючи протиправними оскаржувані накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення з посади, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт перебування на службі у стані алкогольного сп`яніння є вчинком, який дискредитує систему органів внутрішніх справ та поліції в очах громадськості, відтак, є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності та підставою для звільнення. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію» (далі по тексту - Закон № 580-VIII)(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Положеннями статті 19 вказаного Закону також передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. За змістом пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог. Як передбачено статтею 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша). Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема: - бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1 частини третьої); - знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки (пункт 2 частини третьої); - утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Згідно з положеннями статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Відповідно до ст. 12 Закону №2337-УІІІ дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Стаття 13 Закону №2337-УІІІ передбачає, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: - зауваження; - догана; - сувора догана; - попередження про неповну службову відповідність; - пониження у спеціальному званні на один ступінь; - звільнення з посади; - звільнення із служби в поліції. Отже, зміст положень Дисциплінарного статуту ОВС свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені. Водночас, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни. Такими обставинами є лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діяннях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, під час проведення службового розслідування було встановлено, що 23.09.2022 під час здійснення перевірки службової діяльності відділення поліції № 5 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області на службі у службовому кабінеті № 6 адміністративного приміщення вище вказаного відділення поліції, було виявлено старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 5 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю із порожнини рота). Так, цього ж дня о 10:48 год. за допомогою газоаналізатора «Драгер» було проведено огляд на стан перебування у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , за результатами якого тест показав позитивний результат - 0.26 проміле у парах видихуваного повітря. За наслідками встановленого факту, посадовими особами відповідача було складено акт огляду про перебування на службі (роботі) у стані алкогольного сп`яніння від 23.09.2022 № 2001/109/1407/22 та повідомлено керівництво Бучанського РУП ГУНП в Київській області. Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно висновків та матеріалів службового розслідування, ОСОБА_1 , 23.09.2022 року перебував на службі у стані алкогольного сп`яніння, що дає підстави для висновку про наявність складу дисциплінарного проступку в діях позивача. У свою чергу, чинним законодавством не визначено характеру та обсягу доказів, якими може підтверджуватися факт перебування особи на службі (на роботі) в стані алкогольного сп`яніння, а тому під час підтвердження або спростування таких обставин необхідно застосовувати загальні положення КАС України, що регулюють порядок надання доказів і розкривають поняття їхньої належності, достатності, допустимості. Нетверезий стан працівника або особи, яка проходить публічну службу, може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом. Аналогічний висновок був виснуваний у постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року в справі №806/2272/16, від 07 листопада 2019 року в справі №826/1610/18. У даному випадку, з матеріалів справи вбачається, що перебування позивача на службі в стані алкогольного сп`яніння зафіксовано за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, та встановлено в крові 0,26 проміле алкоголю. Результати огляду проведеного 23.09.2022 о 10:48, тест 86, результат 0,26% за допомогою приладу DRAGER ALKOTEST 6820, підтвердженні особисто підписом позивача на дублікаті чеку. Факт перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння також підтверджується поясненнями свідків, які були опитані під час службового розслідування, актом про перебування на службі (роботі) в стані алкогольного (наркотичного чи іншого) сп`яніння від 23.09.2022 та поясненнями працівників Бучанського РУП ГУ НП в Київській області. Тестування на стан сп`яніння, за допомогою газоаналізатора «Драгер», позивач проходив добровільно та без жодного примусу. З результатами освідування ОСОБА_1 був відразу ознайомлений та жодних сумнівів щодо таких результатів не висловлював. Щодо доводів позивача, що відповідачем було порушено процедуру проведення медичного огляду, оскільки Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ на Міністерства охорони здоров`я від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 17 грудня 2008 р. №1103 передбачають підстави для встановлення стану сп`яніння та притягнення водія до відповідальності за допомогою алкотестера «Драгер», у той же час належним доказом перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння мав бути відповідний висновок за результатами медичного огляду, колегія суддів апеляційної інстанції не бере до уваги, з огляду на наступне. Так, чинним законодавством не передбачено порядок та спосіб проведення огляду працівника поліції, зокрема, на предмет стану алкогольного сп`яніння, проти чого сторони не заперечують. У даному випадку підлягає застосуванню Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735) . Відповідно до пункту 9 розділу II Інструкції № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. При цьому, приписами пунктів 17, 20, 22 розділу III Інструкції № 1452/735 зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Враховуючи специфіку роботи поліції, в Бучанському РУП ГУ НП у Київській області був наявний спеціальний технічний прилад «Драгер-6820», який саме у спосіб дихання особи на нього перевіряв на стан алкогольного сп`яніння, відповідно такий засіб використовувався в поліції для встановлення належного стану працівника поліції на службі безпосередньо під час виконання обов`язків. Після добровільного проходження перевірки на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 не надано жодного належного доказу про те, що останній не перебував у стані алкогольного сп`яніння. Між тим, позивач мав право самостійно пройти огляд в медичному закладі та спростувати результати тестування за допомогою газоаналізатора «Драгер», однак доказів, які спростовують факт перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння (результатів медичного огляду) ОСОБА_1 не надав ані під час службового розслідування, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції. Щодо доводів апелянта про вживання спиртовмісних лікарських засобів, що, насамперед, приймаються як краплі, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вони не заслуговують на вагу суду, оскільки після вживання спиртовмісних лікарських засобів, прилад DRAGER ALKOTEST 6820 не показав би результат 0,26%, що спростовує доводи позивача про невживання алкоголю. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 28.02.2020 року по справі № 807/160/18, в якій висловлена подібна правова позиція, зокрема, чи могли каплі афлубін вплинути на результати проведеного медичного огляду на стан сп`яніння позивача. Так, зазначені доводи спростовуються листом Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи №1230 від 13 березня 2018 року, яким роз`яснено, що настойка прополіса (краплі), афлубін (краплі, леспенефріл (краплі), валокордин (краплі), корвалол (краплі) є медичними препаратами, які виготовлені на 70° етиловому спирті та у людини, яка вживала ці медичні препарати, може піднятись рівень алкоголю в крові; вживання зазначених вище лікарських засобів на людину, яка перебуває на роботі, не знижує працездатність людини; якщо людині призначені вище зазначені ліки, ніяких візуальних ознак не повинно бути; визначити стан перебування людини під впливом лікарських засобів з вмістом етанолу можна тільки дослідженням газохроматографічним методом крові з вени на наявність та кількість етилового спирту. Суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку, тестування на стан сп`яніння ОСОБА_1 здійснювалося за допомогою газоаналізатора «Драгер», тест якого показав позитивний результат - 0.26 проміле у парах видихуваного повітря, тобто дослідження газохроматографічним методом крові позивача не здійснювалося, відповідно краплі афлубін, за результатами судово-медичної експертизи, не могли показати 0.26 проміле у парах видихуваного повітря. Отже, підсумовуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що ГУ НП у Київській області доведено належними доказами вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку - перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння, доказів протилежного матеріали справи не містять. Щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Згідно із ч.1-2 ст. 13 Закону № 3460-IV дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Відповідно до ст. 12 Закону № 3460-IV на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ. Разом з тим, ч. 3 ст. 13 Закону № 3460 -IV до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо (ч.10 ст. 14 Закону № 3460 -IV). Як вбачається із матеріалів службового розслідування, ОСОБА_1 , під час несення служби перебував у стані алкогольного сп`яніння, що в свою чергу свідчить про легковажність поведінки, яка могла призвести до настання суспільно небезпечних, тяжких наслідків. Також, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни. Провина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку в даному випадку проявляється у прямому умислі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним даних дій. Дане порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства. Крім того, суд зазначає, що визначення виду дисциплінарного проступку є виключно дискреційним правом відповідача, тобто таким, що вчиняється із свободою розсуду при прийнятті управлінського рішення. У постановах Верховного Суду України від 29.09.2015 року (справа № 21-1288а15) та від 20.10.2015 року (справа №21-2103а15) зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. У свою чергу, факт перебування на службі у стані алкогольного сп`яніння є вчинком, який дискредитує систему органів внутрішніх справ та поліції в очах громадськості, відтак, є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи наявні копії послужного списку ОСОБА_1 № М-155121, з п. 15 Дисциплінарні стягнення вбачається що позивач неодноразово, за період проходження служби, отримував дисциплінарні стягнення у вигляді: «ЗАУВАЖЕННЯ», «ДОГАНА», «СУВОРА ДОГАНА», НПВ за неналежне виконання службових обов`язків (а.с.126-128), що свідчить про систематичне неналежне виконання позивачем службової дисципліни, яке суперечить інтересам законності та компрометують звання поліцейського. Таким чином, з урахуванням наведених висновків, враховуючи встановлений та доведений факт перебування позивача на службі в стані алкогольного сп`яніння, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та наявність порушення позивачем службової дисципліни, що є безумовною підставою для звільнення ОСОБА_1 , відповідно оскаржувані накази є законними та не підлягають скасуванню. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції. В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Н.П. Бужак Л.О. Костюк Повний текст виготовлено 24.06.2024 року