LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд761/14049/22

від 24.06.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи № 761/14049/22 Апеляційне провадження №22-ц/824/9981/2024Головуючий у суді першої інстанції - Аббасова Н.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 червня 2024 року Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Оніщук М.І., судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Ковальовою Оленою Олександрівною, на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року у справі за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального договору ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за вчинення нотаріальної дії та інших дій, покладених законом на нотаріуса, В С Т А Н О В И В: У липні 2022 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального договору ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , згідно з яким просив стягнути з відповідача на його користь: - 26000,00 грн. за вчинені нотаріальні дії та інші дії, покладені законом на нотаріусів; - 5000,00 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу; - 992,40 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 23.12.2020 до приватного нотаріуса КМНО Гуріна В.М. звернулась ОСОБА_1 із заявою про отримання свідоцтв про право на спадщину на обов`язкову частку в розмірі 1/6 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (спадкова справа № 1/2019) щодо наступного майна: - Земельної ділянки заг. площею 0,1165 га, кадастровий номер 7422087100:01:001:0223; - Земельної ділянки заг. площею 2,2632 га, кадастровий номер7422087100:04:001:0281; - Земельної ділянки заг. площею 0,5174 га, кадастровий номер 7422087100:04:002:0218; - Земельної ділянки заг. площею 0,7906 га, кадастровий номер 7422087100:04:003:0218; - Земельної ділянки заг. площею 2,2630 га, кадастровий номер 7422087100:04:001:0219; - Земельної ділянки заг. площею 0,5406 га, кадастровий номер 7422087100:04:002:0219; - Земельної ділянки заг. площею 0,7906 га, кадастровий номер 7422087100:04:003:0219; - Житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . 23.12.2020 відповідачеві були видані 8 (вісім) свідоцтв про право на спадщину, з реєстрацією свідоцтв у спадковому реєстрі та реєстрацією права власності на відповідне майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому, загальна вартість вчинених 23.12.2020 нотаріальних дій та інших дій, покладених на нотаріусів відповідно до закону, склала 26 000,00 грн. Разом з тим, після отримання документів, а саме: свідоцтв про право на спадщину, витягів про реєстрацію в Спадковому реєстрі, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо вказаного вище майна, відповідач відмовився оплатити вчинені нотаріальні дії та інші дії, покладені на нотаріусів відповідно до закону, посилаючись на відсутність домовленості щодо розміру оплати та порушенням права на роз`яснення, про що власноруч зазначив на виданому йому рахунку № 647 від 23.12.2020. У свою чергу, позивач зазначав, що 18.12.2020 відповідач звертався із заявою на отримання свідоцтв про право власності на 1/2 частину в спільному майні подружжя після померлого ОСОБА_3 та свідоцтв про право на спадщину на обов`язкову частку у розмірі 1/6 після померлого ОСОБА_3 , отримала вказані свідоцтва, а також сплатила за вчинені нотаріальні дії та інші дії, покладені законом на нотаріусів, плату у розмірі 10000,00 грн., із розрахунку 3500,00 грн. за кожне свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно з реєстрацією свідоцтв у спадковому реєстрі та реєстрацією права власності на відповідне нерухоме майно та 1500,00 грн. за кожне свідоцтво про право на спадщину на рухоме майно з реєстрацією свідоцтв у спадковому реєстрі, що підтверджено Довідкою про отримання плати від 18.12.2020. За вказаних обставин, а також посилаючись на те, що відповідач була обізнана із вартістю вчинення нотаріальних дій та інших дій, покладених законом на нотаріусів, та погодилась із нею, позивач звернувся до суду з даним позовом. Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2023 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного нотаріуса КМНО Гуріна В.М. заборгованість за вчинення нотаріальної дії, та інших дій, покладених законом на нотаріусів, у розмірі 26000,00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. та судовий збір у розмірі 992,40 грн. (а.с. 65-70). Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.03.2024 заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2023 залишено без задоволення (а.с. 127-129). В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що за відсутністю у матеріалах справи спадкової справи №1/2019 оскаржуване рішення не може вважатися законним та обгрунтованим, оскільки дослідити всі обставини правочину між сторонами можливо виключно за умови дослідження цієї спадкової справи, у тому числі встановити факт наявності або відсутності довідки щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, із зазначенням розміру плати за вчинення відповідних нотаріальних дій. Зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів узгодження вартості нотаріальних дій у спадковій справі № 1/2019. Також, вказує на неврахування судом першої інстанції того, що інформація, внесена до свідоцтв про право на спадщину за законом, підтверджує факт оплати вчинених нотаріальних дій і прямо вказує на відсутність підстав для задоволення позову. При цьому, зауважує, що справу було розглянуто за відсутності відповідача, який не був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, час та місце проведення судових засідань (а.с. 132-136). У порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2020 відповідач звернулася до позивача із заявою на отримання свідоцтва про право власності на 1/2 частку в спільному майні подружжя після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (спадкова справа №1/2019), а саме: - Автомобіля марки RENAULT, модель LOGAN, рік випуску 2014, тип - ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ СЕДАН-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ; та свідоцтв про право на спадщину на обов`язкову частку в розмірі 1/6 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (спадкова справа № 1/2019), а саме: - Земельної ділянки загальною площею 0,2500 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки: 7422087100:01:001:0221; - Земельної ділянки загальною площею 0,1922 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки: 7422087100:01:001:0222; - 1/2 частки автомобіля марки RENAULT, модель LOGAN, рік випуску 2014, тип - ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ СЕДАН-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 . При цьому, у вказаній заяві відповідач підтвердив, що питань, які б залишилися незрозумілими чи нез`ясованими для неї, стосовно оформлення її спадкових прав після смерті ОСОБА_1 , немає. 18.12.2020 відповідач отримав вказані свідоцтва та сплатив за вчинені нотаріальні дії та інші дії, покладені законом на нотаріусів, плату у розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень 00 копійок, із розрахунку 3500,00 грн. за кожне свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно з реєстрацією свідоцтв у спадковому реєстрі та реєстрацією права власності на відповідне нерухоме майно та 1500,00 грн. за кожне свідоцтво про право на спадщину на рухоме майно з реєстрацією свідоцтв у спадковому реєстрі, що підтверджено Довідкою про отримання плати, виданою 18.12.2020. Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 23.12.2020 відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуріна В.М. із заявою про отримання свідоцтв про право на спадщину на обов`язку частку в розмірі 1/6 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (спадкова справа № 1/2019). У вказаній заяві відповідач підтвердив, що питань, які б залишилися незрозумілими чи нез`ясованими для неї, стосовно оформлення її спадкових прав після смерті ОСОБА_1 , немає. 23.12.2020 відповідачеві були видані 8 (вісім) свідоцтв про право на спадщину, з реєстрацією свідоцтв у спадковому реєстрі та реєстрацію права власності на відповідне майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: - Земельної ділянки заг. площею 0,1165 га, кадастровий номер 7422087100:01:001:0223; - Земельної ділянки заг. площею 2,2632 га, кадастровий номер7422087100:04:001:0281; - Земельної ділянки заг. площею 0,5174 га, кадастровий номер 7422087100:04:002:0218; - Земельної ділянки заг. площею 0,7906 га, кадастровий номер 7422087100:04:003:0218; - Земельної ділянки заг. площею 2,2630 га, кадастровий номер 7422087100:04:001:0219; - Земельної ділянки заг. площею 0,5406 га, кадастровий номер 7422087100:04:002:0219; - Земельної ділянки заг. площею 0,7906 га, кадастровий номер 7422087100:04:003:0219; - Житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до рахунку № 647 від 23.12.2020 року загальна вартість вчинених нотаріальних дій та інших дій склала 26 000,00 грн. Разом з тим, відповідач відмовився сплачувати вказану суму коштів, посилаючись на відсутність домовленості щодо розміру оплати та порушенням права на роз`яснення, про що власноруч зазначив на виданому йому рахунку № 647 від 23.12.2020. Так, відповідно до ст. 31 Закону України "Про нотаріат" приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін. Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Згідно з ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. У відповідності до вимог ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Як передбачено положеннями ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції. Отже, виходячи зі змісту положень ст. 205 та ст. 642 ЦК України, можна дійти висновку, що вчинення правочину шляхом вчинення виключно конклюдентних дій або мовчання можливе, якщо для певного договору не є обов`язковою письмова форма. При цьому, договір про вчинення нотаріальних дій та інших дій, покладених на нотаріусів відповідно до закону, не підпадає під вимоги обов`язковості укладання у письмовій формі. Таким чином, встановивши, що відповідач своїми конклюдентними діям, а саме подачею заяви про видачу свідоцтв про право на спадщину року фактично підтвердив необхідність отримання нотаріальних дій та обов`язку сплати їх вартості, однак не виконав свої зобов`язання по оплаті вартості цих послуг після їх отримання, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 26 000,00 грн. Посилання апелянта на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів узгодження вартості нотаріальних дій у спадковій справі № 1/2019, колегія суддів вважає безпідставними, адже встановлені обставини в їх сукупності підтверджують, що до відкриття спадкової справи між сторонами була досягнута згода щодо порядку, умов та вартості вчинення нотаріальних дій та інших дій, покладених законом на нотаріусів, відповідач був обізнаний із вартістю вчинення нотаріальних дій, погодився із нею та оплатила вчинені для нього 18.12.2020 дії. Щодо доводів відповідача про необхідність дослідження усіх матеріалів спадкової справи, слід зазначити, що, з урахуванням предмету даного позову, позивачем було надано до суду першої інстанції належні та допустимі докази на підтвердження пред`явлених позовних вимог. Доводи апелянта про те, що інформація, внесена до свідоцтв про право на спадщину за законом, підтверджує факт оплати вчинених нотаріальних дій і прямо вказує на відсутність підстав для задоволення позову, колегія суддів відхиляє, оскільки, як вже зазначалося вище, відповідач власноруч на виданому йому рахунку № 647 від 23.12.2020 зазначив про свою відмову оплачувати надані йому послуги на суму 26000,00 грн. Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта про розгляд справи судом першої інстанції без належного його повідомлення про такий розгляд, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з доданими до неї документами відповідачу направлено рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (штрих-код Укрпошти 0305718790625, проте, відповідно до довідки відділення поштового зв`язку копія ухвали суду разом з доданими до неї документами, не вручені та повернуті на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». У свою чергу, відповідно до п. 3 ч.7 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. При цьому, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 10.05.2023р. у справі №755/17944/18, посилання касаційної скарги на те, що особу належним чином не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що позбавило його можливості реалізувати належні йому процесуальні права, є безпідставними, так як наявна на а. с. 143 т. 3 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. З урахуванням викладеного, доводи представника відповідача про неповідомлення відповідача про судовий розгляд цивільної справи, є безпідставними. З вищенаведеного вбачається, що доводи апелянта щодо незаконності оскаржуваного рішення не грунтуються на вимогах закону, суперечать наявним у справі доказам та фактичним обставин справи, а отже не спростовують та не впливають на законність і обгрунтованість ухваленого судом рішення. При цьому, слід наголосити, що обгрунтовано стягнутий з відповідача на користь позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідачем фактично визнано, оскільки апеляційна скарга не містить доводів на його спростування. Отже, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення, спрямоване на відновлення порушених прав позивача. При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Щодо розподілу судових витрат, слід зазначити, що у зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, понесені скаржником судові витрати за подання апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають. Крім того, слід зауважити, що з урахуванням положень п. 3 ч. 6 ст. 19 та п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Ковальовою Оленою Олександрівною, - залишити без задоволення. Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року у справі за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального договору ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за вчинення нотаріальної дії та інших дій, покладених законом на нотаріуса, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М.І. Оніщук Судді В.А. Шебуєва О.В. Кафідова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»