Постанова 4819 № 766/13139/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2021 року м.Херсон Номер справи: 766/13139/20 Номер провадження: 22-ц/819/1417/21 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого (суддя-доповідач) Ігнатенко П.Я., суддів: Воронцової Л.П. Полікарпової О.М., секретар Савицька А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє від імені ОСОБА_2 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Рядчої Т.І. від 29 квітня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в спадковому майні та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в спадковому майні та визнання особистою приватною власністю майна,- В С Т А Н О В И В: У серпні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 та прав на частину транспортного засобу марки RENAULT моделі LOGAN, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вказаний вище автомобіль зареєстрований за дружиною спадкодавця ОСОБА_2 та 07 травня 2019 року відчужений нею. Постановою приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Семиженко О.В. від 07.11.2019 року позивачу відмовлено у вчинені нотаріальних дій, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку спадкового майна, а саме ј частину квартири та постановою від 07.08.2020 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом відносно ј частки на зазначений вище легковий автомобіль. Враховуючи викладене, позивач просить суд визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 становила ј , визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/8 частину зазначеної квартири в порядку спадкування за законом та стягнути з ОСОБА_2 вартість ј частини легкового транспортного засобу марки RENAULT моделі LOGAN, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 47687 грн. У листопаді 2020 року ОСОБА_2 , звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно - частка у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 . Позивачка за зустрічним позовом як дружина померлого вчасно звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частки спадкового майна. Позивачка за зустрічним позовом зазначила, що транспортний засіб марки RENAULT моделі LOGAN, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , придбаний нею 26.08.2011 року за час перебування у шлюбі зі спадкодавцем, але за кошти, які належали їй. Так, 25.08.2011 р. на придбання автомобіля ОСОБА_2 отримала у позику від ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 97000 грн. Окрім того, даний автомобіль відчужено 07.05.2019 року за 114446,73 грн. Враховуючи викладене, просила суд визначити, що частка померлого ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 становила ј, визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/8 частину зазначеної квартири, а також визнати транспортний засіб марки RENAULT моделі LOGAN, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , об`єктом права її особистої приватної власності. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 29 квітня 2021 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в спадковому майні задоволено частково. Визначено, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 становила ј. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/8 частки у квартирі АДРЕСА_2 , як на частку у спадковому майні, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 і успадковане за законом. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 вартість ј легкового транспортного засобу марки RENAULT моделі LOGAN, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 28611,70 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір у сумі 420,40 грн. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в спадковому майні та визнання особистою приватною власністю майна задоволено частково. Визначено, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 становила ј. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/8 частки у квартирі АДРЕСА_2 , як на частку у спадковому майні, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 і успадковане за законом. В іншій частині позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , яка діє від імені ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині часткового задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в спадковому майні скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог. В обґрунтування своїх доводів зазначила, що транспортний засіб марки RENAULT моделі LOGAN, 2011 року випуску є особистою власністю ОСОБА_2 та придбаний нею за особисті кошти, а відтак не може бути спільною сумісною власністю подружжя та входити до складу спадкового майна. Свідки допитані в судовому засіданні підтвердили, що зазначений автомобіль ніколи не належав покійному ОСОБА_4 . Також звертає суд увагу на те, що наразі син скаржника ОСОБА_6 , який з моменту укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та до смерті спадкодавця постійно проживав з ними, подав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В ході апеляційного розгляду адвокат Риженко Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав та пояснив, що під час апеляційного розгляду даної справи ОСОБА_2 виявила оригінал розписки від 25.08.2011 року про отримання коштів у позику, за ці кошти придбаний спірний автомобіль, який ніколи не належав ОСОБА_4 . Повертались кошти частково в період шлюбу, однак це не спільні кошти подружжя. Залишок боргу віддавала ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 коли продала автомобіль. Адвокат Мороз А.В., яка діє в інтересах ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнала, просить залишити без задоволення та звернула увагу суду на те, що автомобіль придбаний в період шлюбу, придбання за особисті кошти не доведено. Просить не брати до уваги доводи адвоката Риженка Д.О. щодо підтвердження повернення частини коштів після смерті спадкодавця, оскільки оригінал цієї розписки взагалі суду не наданий. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про народження від 25 листопада 1987 року серії НОМЕР_2 виданого Міським відділом ЗАГС м. Херсона, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_4 (а.с.12). Зі свідоцтва про укладення шлюбу від 05 вересня 1986 року серії НОМЕР_3 , виданого Комсомольським відділом ЗАГС м. Херсона вбачається, що з 05 вересня 1986 року ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_4 (а.с.53). Відповідно до свідоцтва про смерть від 25.03.2019 року серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 25 березня 2019 року Суворовським районним у місті Херсоні відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області складено актовий запис №244 (а.с.13). Згідно свідоцтва №7619 про право власності на житло від 19.11.1993 року виданого Фондом державного майна м. Херсона квартира АДРЕСА_3 належить на праві приватної спільної сумісної власності громадянам ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 (а.с.14). Транспортний засіб марки RENAULT моделі LOGAN, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований 26.08.2011 за ОСОБА_2 з правом керування ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 (а.с.58). Згідно договору купівлі-продажу від 07.05.2019 року ОСОБА_2 здійснено продаж легкового транспортного засобу марки RENAULT моделі LOGAN, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 114446,73 грн. (а.с.68). Постановою приватного нотаріусу Херсонського міського нотаріального округу Семиженко Ольги Вікторівни від 07.11.2019 року вих. 310/02-31 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частки спадкового майна. Згідно відомостей спадкової справи №11/2019 спадок прийнято ОСОБА_3 та ОСОБА_2 шляхом подання заяв про прийняття спадщини протягом шести місяців після смерті ОСОБА_4 (а.с.16-17). Постановою нотаріуса від 07.08.2020 року вих. 154/02-31 відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом відносно 1/4 на легковий транспортний засіб марки RENAULT моделі LOGAN, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відмова нотаріуса обумовлена тим, що не надано документів, які посвідчують право власності спадкодавця на відповідний транспортний засіб (а.с.18). Постановою від 23.11.2020 року за вих. №252/02-31 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку у спадщині після смерті чоловіка ОСОБА_4 через ненадання належного документу щодо розміру частки спадкодавця у спільному сумісному майні або особистої згоди щодо цього інших співвласників спільної сумісної власності (а.с.59-60). В матеріалах справи міститься ксерокопія розписки від 25 серпня 2011 року за змістом якої ОСОБА_2 отримано від ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 97000 гривень для придбання легкового автомобілю марки RENAULT, оригінал якої надано суду апеляційної інстанції та долучено до матеріалів справи (а.с.61). Окрім того, в матеріалах справи наявні ксерокопії документів , оригінали яких суду не надані, це копія розписки від 01 грудня 2016 року про обов`язок ОСОБА_2 повернути до 31 грудня 2021 року борг у розмірі 6062, 50 доларів США ОСОБА_5 із відміткою про повний розрахунок станом на 07.05.2019 року, а також ксерокопія договору поруки від 25 серпня 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 і ОСОБА_2 (а.с.62-63). Згідно зі статтею 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки. Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», встановлюється, що у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що з урахуванням рівності часток співвласників у спільній сумісній власності, після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на ј частину квартири АДРЕСА_2 , в зв`язку з чим в порядку спадкування за законом за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 судом визнано право власності по 1/8 частині цієї квартири. В частині спору щодо статусу та порядку спадкування транспортного засобу, судова колегія дійшла таких висновків. Частиною першою статті 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними. Якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17 зазначено, що згідно статті 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (частина четвертої статті 65 СК України). Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що автомобіль марки RENAULT моделі LOGAN, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 придбано за життя ОСОБА_4 в 2011 році в період шлюбу та оформлено на ОСОБА_2 . Незалежно від того, що придбано це рухоме майно за рахунок коштів отриманих за договором позики, частки подружжя у спірному майні є рівними і транспортний засіб відноситься до спільного майна подружжя, інше належними та допустимими доказами не доведено, а судом не встановлено. Сторонами не оспорюється, що після смерті ОСОБА_4 спірний автомобіль відчужений ОСОБА_2 за договором купівлі продажу від 07.05.2019 року за 114446,73 грн. За таких обставин, в зв`язку з тим, що ОСОБА_2 розпорядилася автомобілем, Ѕ частина якого належала їй на праві спільної сумісної власності подружжя та Ѕ входила до спадкової маси після смерті ОСОБА_4 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відчужувача на користь позивача вартості Ѕ спадкового майна, тобто ј частини вартості автомобіля в сумі 28611,70 грн. Суд апеляційної інстанції погоджується із таким висновком. Доводи апеляційної скарги про те, що спірний транспортний засіб було придбано за особисті кошти ОСОБА_2 , а тому є її особистою приватною власністю, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте в період шлюбу не спростована. Вказане рухоме майно було придбано в інтересах сім`ї, тому відповідно до ч.4 ст. 65 СК України договори купівлі-продажу, кредиту та іпотеки створюють обов`язки для обох з подружжя. Посилання в апеляційній скарзі на те, що автомобіль придбаний не в інтересах сім`ї та оформлений на ОСОБА_2 лише формально, - до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки спростовуються наявними у справі доказами. Так, право власності набувача за договором ніким не оспорювалось та згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу в особливих відмітках зазначено про право саме ОСОБА_4 керувати транспортним засобом. Інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, були предметом дослідження судом першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні ОСОБА_2 норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки доказів. Отже, суд першої інстанції, визначивши коло спадкоємців за законом першої черги та обсяг спадкового майна, яке належало ОСОБА_4 на момент його смерті, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та зустрічного позову ОСОБА_2 . Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 382 ЦПК України суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє від імені ОСОБА_2 , - залишити без задоволення. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29 квітня 2021 року, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах Верховного Суду. Повний текст судового рішення (постанови) складено 15 листопада 2021 року. Головуючий П.Я.Ігнатенко Судді: Л.П.Воронцова О.М.Полікарпова