Постанова Київський апеляційний суд № 759/22726/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М. № 22-ц/824/5420/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 759/22726/20 27 травня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Левенця Б.Б. при секретарі - Уляницькій М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» адвоката Ніколаєнко Олени Миколаївни на додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2023 року ухвалене під головуванням судді Кириленко Т.В., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії,- в с т а н о в и в: У грудні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 18 березня 2019 року в розмірі 48 494,38 грн та судові витрати, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, на вимоги про погашення заборгованості не реагував, унаслідок чого станом на 02 листопада 2020 року утворилась заборгованість у розмірі 48 494,38 грн. 04 жовтня 2021 року відповідачем було подано зустрічний позов до АТ КБ «Приватбанк», в якому ОСОБА_1 просив суд розірвати кредитний договір від 18 березня 2019 року та зупинити нарахування по ньому, а також розірвати укладений 15 вересня 2019 року договір за миттєвою розстрочкою на суму 12 500 грн. та повернути на картку кошти, що були протиправно перераховані 15 вересня 2019 року, а також вирішити питання про розподіл судових витрати ( а.с. 120-132 том 1). Вимоги зустрічного позову обгрунтовував тим, що дійсно 18 березня 2019 року він підписав Анкету-заяву б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку в електронному вигляді, однак фактично кредитного договору із АТ КБ «Приватбанк» він не укладав та будь-яких документів з цього приводу не підписував. Зазначав, що у нього було викрадено мобільний телефон з номером НОМЕР_8, який був прив`язаний до банкінгу АТ "КБ "Приватбанк". Після викрадення він одразу повідомив банк і просив заблокувати будь-які грошові операції, що не було своєчасно зроблено працівником АТ "КБ "Приватбанк". При цьому під час здійснення телефонних дзвінків на телефон гарячої лінії уповноважений працівник банку інформував ОСОБА_1 про здійснення зміни кредитного ліміту на його банківському рахунку № НОМЕР_1 та підключення послуги Сервіс "Миттєва розстрочка" на рахунок № НОМЕР_2 , а також здійснюване при цьому перерахування коштів іншим особам. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 01 лютого 2022 року зустрічну позовну заяву було прийнято до спільного розгляду із первісним позовом та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження (а.с. 229-230том 1). Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року в задоволенні позову Акціонерного товариства Комерціний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерціний банк «Приватбанк» про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії - задоволено. Розірвано кредитний договір № SAMDNWFC00049937530 від 18.03.2019 року, що був укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк». Припинено нарахування по карткам/рахунку № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) банківської картки «Універсальна» ОСОБА_1 в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» щомісячних платежів та заборгованості та скасувати раніше нараховані платежі та заборгованість по кредиту, оформленому 15.09.2019 року. Розірвано договір № 19091527442854_PARTPAY5 на загальну суму 12 500 грн., який був оформлений 15.09.2019 року на картку/рахунок № НОМЕР_2 ( НОМЕР_5 ) ОСОБА_1 банківської картки «Картка для виплат» та скасувати раніше нараховані платежі та заборгованість по ньому. Зобов`язано Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» перерахувати на картку/рахунок № НОМЕР_6 ( НОМЕР_5 ) ОСОБА_1 банківської картки «Картка для виплат» 3100 грн., які були несанкціоновано перераховані із його рахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 липня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Бойко Ольги Сергіївни на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії (а.с. 113-115 том 2). Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2023 року задоволено заяву представника відповідача- адвоката Зайченка Василя Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі. Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570, місцещнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн. на компенсацію витрат на професійну правничу допомогу. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 17 листопада 2022 року та додатковим рішенням від 19 жовтня 2023 року, представник позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - адвокат Ніколаєнко Олена Миколаївна подала апеляційні скарги. Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» адвоката Ніколаєнко Олени Миколаївни на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії- відмовлено. У такому випадку справа переглядається судом апеляційної інстанції за поданою апеляційною скаргою позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на додаткове рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2023 року. В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції, представник позивача АТ Комерційний банк «ПриватБанк» просить скасувати додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2023 року та ухвалити нове, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні додаткового рішення не враховано, що стороною відповідача не надано як документа, який підтверджує фактичне перерахування (сплату) понесених витрат, так і не подано розрахунок часу, витраченого адвокатом на ведення справи в суді, на участь в судовому розгляді та на вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням. Отже, на думку сторони позивача, з матеріалів справи не вбачається надання усіх належних та допустимих доказів, що підтверджують дійсне та фактичне надання обсягу послуг адвокатом, а також їх фактичну оплатувідповідачем. Крім того, зазначає, що сума витратна правничу допомогу, що заявлена відповідачем, значно перевищує встановлений діючим законодавством та нормативно-правовими актами граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу і така сума витрат є неспівмірною із складністю цивільної справи, а тому підлягає зменшенню. Звертає увагу на те, що позивачем до суду першої інстанції у вересні 2022 року надавались заперечення на клопотання відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу, однак, судом першої інстанції не враховані вказані заперечення сторони позивача, а у тексті додаткового рішення зазначенопро відсутність таких заперечень, що не відповідає дійності. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача (позивача за зустрічним позовм) ОСОБА_1 - адвокат Зайченко Василь Миколайович просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від19 жовтня 2023 року- без змін. Зазначає, що розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16- ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Вважає, що AT «КБ «ПриватБанк» не надало суду доказів або обгрунтованих аргументів на підтвердження завищення відповідачем витрат на надання професійної правничої допомоги, невідповідності вартості години роботи та витраченого часу для підготовки процесуальних документів, так і участі у судових засіданнях. Посилання у запереченнях AT «КБ «ПриватБанк» щодо розміру оплати витрат на професійну правничу допомогу, яка надавалася відповідачу у місцевому суді, з мотивування підстав зменшення суми відшкодування, на переконання сторони відповідача,є помилковими і безпідставними. У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Зайченко Василь Миколайович просить стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , судові витрати, понесені при оскарженні додаткового рішення Святошинського районного суду м. Києва в Київському апеляційному суді, що відповідно до акта передбачуваних і виконаних робіт та витрат по наданню професійної правничої допомоги від 13 травня 2024 року, підписаного замовником ОСОБА_2 ем та адвокатом Зайченком Василем Миколайовичем, становить 5 500,00 грн. У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - Абібулаєва Тетяна Геннадіївна підтримала доводи апеляційної скарги та просила їх задовольнити. Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 - адвокат Зайченко Василь Миколайович в судовому засіданні апеляційного суду просив додаткове судове рішення залишити без змін. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 18 березня 2019 року в розмірі 48 494,38 грн та судові витрати, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, на вимоги про погашення заборгованості не реагував, унаслідок чого станом на 02 листопада 2020 року утворилась заборгованість у розмірі 48 494,38 грн. Відповідачем було подано зустрічний позов до АТ КБ «Приватбанк», в якому ОСОБА_1 просив суд розірвати кредитний договір від 18 березня 2019 року та зупинити нарахування платежів по ньому, а також розірвати укладений 15 вересня 2019 року договір за миттєвою розстрочкою на суму 12 500 грн та повернути на картку кошти, що були протиправно перераховані 15 вересня 2019 року, а також вирішити питання про відшкодування витрат на надання професійної правничої допомоги ОСОБА_1 , із долученняи орієнтовного кошторису вартості адвокатських послуг ( а.с. 120- 189 том 1). Представництво інтересів відповідача (позивача за зустрічним позовм) ОСОБА_1 в суді першої інстанції здійснював адвокат Зайченко Василь Миколайович на підставі ордера серія КС № 677937 від 23 червня 2021 року , виданого на підставі договору про надання правничої допомоги № ПД-БК-КП/СВВ/21 від 23 червня 2021 року, укладеного між адвокатом Зайченком Василем Миколайовичем та Скрипником Віталієм Вадимовичем (а.с. 93, 186-187 том 1). У процесі розгляду справи сторона відповідача (позивача за зустрічним позовом) подала клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, із долученням акта виконаних робіт та витрат по наданню професійної правничої допомоги від 22 вересня 2022 року на суму 20 400,00 грн (а.с. 24-29 том 2). Стороною позивача АТ КБ «Приватбанк»подані заперечення до поданої відповідачем заяви про відшкодування витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, а також клопотання про зменшення витрат на правову допомогу ( а.с. 47-48, 54 том 2). Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року в задоволенні позову Акціонерного товариства Комерціний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерціний банк «Приватбанк» про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії - задоволено. Розірвано кредитний договір № SAMDNWFC00049937530 від 18.03.2019 року, що був укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк». Припинено нарахування по карткам/рахунку № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) банківської картки «Універсальна» ОСОБА_1 в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» щомісячних платежів та заборгованості та скасувати раніше нараховані платежі та заборгованість по кредиту, оформленому 15.09.2019 року. Розірвано договір № 19091527442854_PARTPAY5 на загальну суму 12 500 грн., який був оформлений 15.09.2019 року на картку/рахунок № НОМЕР_2 ( НОМЕР_5 ) ОСОБА_1 банківської картки «Картка для виплат» та скасувати раніше нараховані платежі та заборгованість по ньому. Зобов`язано Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» перерахувати на картку/рахунок № НОМЕР_6 ( НОМЕР_5 ) ОСОБА_1 банківської картки «Картка для виплат» 3100 грн., які були несанкціоновано перераховані із його рахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 . Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2023 року задоволено заяву представника відповідача- адвоката Зайченка Василя Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі. Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570, місцещнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн. на компенсацію витрат на професійну правничу допомогу. Ухвалюючи додаткове судове рішення у справі, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що вартість витрат на правничу допомогу, надану позивачеві за зустрічним позовом ОСОБА_3 у, на суму 20 400,00 грн підтверджується актом виконаних робіт від 22 вересня 2022 року. Заперечень щодо поданої заяви про відшкодування понесених витрат на правничу допомогу та їх заявленого розміру стороною позивача АТ КБ «Приватбанк»не надано. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду у повній мірі погодитися не може, виходячи з наступного. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц). Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до загального правила розподілу судових витрат між сторонами, шо передбачено частиною 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України. Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України. За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження і обґрунтування понесених стороною відповідача (позивача за зустрічним позовом) витрат на правничу допомогу суду надано: копію договору про надання правничої допомоги № ПД-БК-КП/СВВ/21 від 23 червня 2021 року, укладеного між адвокатом Зайченком Василем Миколайовичем та Скрипником Віталієм Вадимовичем, акт виконаних робіт та витрат по наданню професійної правничої допомоги від 22 вересня 2022 року на суму 20 400,00 грн. З акту прийому-передачі наданих послуг від 22 вересня 2021 року вбачається, що адвокатом Зайченком Василем Миколайовичем надані ОСОБА_3 у наступні послуги з надання правової допомоги: зустрічі, консультації з довірителем та узгоджень правової позиції - затрачено 2 години, що дорівнює сумі 1 700,00 грн.; правовий аналіз наданих документів, вивчення практики Верховного Суду - затрачено 2 години, що дорівнює сумі 1 700,00 грн; складання відзиву на позовну заяву - затрачено 3 години на суму 2 550,00 грн; підготовка та відправлення заяви затрачено 1 годину на суму 850,00 грн; складання зустрічної позовної заяви - затрачено 6 годин на суму 5 100,00 грн; підготовка клопотань - затрачено 3 години на суму сума 2 550,00 грн; ознайомлення з матеріалами справи, підготовка вступного слова, пояснень - затрачено 3 години на суму 2 550,00 грн; представництво та захист інтересів в Святопинському районному суді м. Києва - затрачено 4 години на суму сума 3 400,00 грн, а всього на загальну суму 20 400,00 грн. Стороною позивача АТ КБ «Приватбанк»подані заперечення до поданої заяви відповідачем про відшкодування витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, а також клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що сума витрат, що заявлена відповідачем значно перевищує встановлені діючим законодавством та нормативно-правовими актами граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу, і така сума витрат є неспівмірною із складністю цивільної справи, а тому підлягає зменшенню ( а.с. 47-48, 54 том 2). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зроблено висновок, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. […] Гонорар успіху як сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат. […] за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70 - 72) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи. Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19). Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Перевіряючи розмір витрат на надану відповідачеві (позивачеві за зустрічним позовом) ОСОБА_3 у професійну правничу допомогу адвокатом Зайченком Василем Миколайовичем в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що зазначені відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 20 400,00 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Оцінюючи подані відповідачем (позивачеві за зустрічним позовом) ОСОБА_4 докази на підтвердження понесених ним витрат в суді першої інстанції, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що зазначені відповідачем (позивачеві за зустрічним позовом) витрати на правничу допомога адвоката, що полягають у зустрічах, консультаціях з довірителем та узгодження правової позиції; правовому аналізі наданих документів, вивчення практики Верховного Суду; складання відзиву на позовну заяву; складання зустрічної позовної заявифактично дублюють одна одну, є подібними та зводяться до єдиної дії - формування правової позиції відповідача (позивача за зустрічним позовом) у цивільній справі № 759/22726/20. За таких обставин, з урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, заперечень сторони позивача (відповідача за зустрічним позовом) АТ КБ «Приватбанк» до поданої заяви відповідачем про відшкодування витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 до 11 500,00 грн, та включають послуги з підготовки і подання до суду відзиву на позовну заяву, зустрічної позовної заяви, вартістю 5 550,00 грн, ознайомлення з матеріалами справи, підготовка до розгляду справи, вартістю 2 550,00 грн, представництво та захист інтересів ОСОБА_1 в суді першої інстанції, вартістю 3 400,00 грн, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, кількості судових засідань, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом Зайченком Василем Миколайовичем в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги позивача АТ КБ «Приватбанк»про те, що стороною відповідача (позивача за зустрічним позовом) не надано доказів, які підтверджують фактичне перерахування (сплату) понесених витрат є безпідставним, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується постановами Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18. У зв`язку з наведеним, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» адвоката Ніколаєнко Олени Миколаївни на додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2023 рокуслід задовольнити частково, а оскаржуване додаткове рішення - змінити, зменшивши суму витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 з 20 400,00 грн до 11 500,00 грн. Відсутні правові підстави для відшкодування відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) ОСОБА_3 у витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із переглядом Київським апеляційним судом додаткового рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2023 року, розмір яких оцінено в сумі 5 500,00 грн, оскільки оскарження додаткового судового рішення не є окремим судовим розглядом спору по суті, а прямо залежить від розгляду основної справи, тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення ("розподіл витрат на правничу допомогу за участь у розгляді питання про розподіл витрат на правничу допомогу"), яким вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим та не відповідає змісту процесуального законодавства щодо розподілу судових витрат. Подібний висновок містяться у постанові Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі № 925/790/17(925/580/20). Керуючись ст.ст. 1, 19, 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ст.ст. 62, 133, 137, 141, 270, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» адвоката Ніколаєнко Олени Миколаївни задовольнити частково. Додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2023 року змінити, зменшивши суму витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) з 20 400,00 грн до 11 500,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Головуючий Судді: