Постанова 4824 № 362/3929/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М. 22-ц/824/5525/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 362/3929/21 21 квітня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Левенця Б.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Власенка Артема Олександровича на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2021 року, постановлене під головуванням судді Кравченко Л.М., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в: 29 липня 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. На обґрунтування позовних вимог зазначало, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від17.09.2013 року. Відповідач при підписанні анкети - заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Зазначає, що заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування а АТ КБ «Приватбанк», які надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 25 000,00 грн. Вважає, що АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором, проте у зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач має заборгованість. З огляду на вищевикладене, просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 17.09.2013 року у розмірі 26 997,31 грн. яка складається з: 23 892,95 грн. заборгованість за кредитом та 3 104,36 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом. Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2021 року у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 19 січня 2022 року представник позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Власенко Артем Олександрович подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та з порушенням норм процесуального та матеріального права. Вказує на те, що на підставі анкети- заяви відповідачу було відкрито картковий рахунок та надано кредитну картку, на яку було встановлено кредитний ліміт 10 000,00 грн., який у подальшому був збільшений до 25 000,00 грн. Звертає увагу, що при встановленні та зміні кредитного ліміту банк керувався п.п. 3.2, 3.3 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь- якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Зазначає, що відповідач після отримання карти за умовами укладено з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався картою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи, отже, на думку апелянта, активація карти та користування картковим рахунком свідчить про укладання між сторонами кредитного договору та користування відповідачем кредитними коштами . Окрім того, відповідач неодноразово звертався до банку з метою перевипуску карти. Звертає увагу, що власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту. Вважає, що суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував своє рішення в частині відмови банку у стягненні фактично отриманих коштів, тобто, заборгованості за простроченим тілом кредиту. Наголошує, що сума коштів, які позивач просить стягнути, належним чином обґрунтована та підтверджена, зокрема це вбачається із розрахунку заборгованості та виписки за картрахунками відповідача. Зазначає, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору в частині обов`язку сплати заборгованості за тілом кредиту, процентів, неустойки та відповідачем не було надано контррозрахунку заборгованості. Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не подано. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 17 вересня 2013 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та 17.06.2020 року підписав паспорт споживчого кредиту. Підписавши паспорт споживчого кредиту, відповідач погодився з визначеними у ньому умовами кредитування, а саме: з типом кредиту, максимальної сумою ліміту, строк договору та строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, процентну ставка в межах та поза межами пільгового періоду - 42% річних, тип процентної ставки, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, орієнтовну загальна вартість кредиту для споживача, реальну річну процентну ставку, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання чи невиконання зобов`язань за договором у т.ч., підвищена процента ставка, яка застосовується при невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту- 84,00 % річ. З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_1 , вбачається, що 17.09.2013 року було встановлено кредитний ліміт 0,00 грн., 25.04.2017 року було збільшено кредитний ліміт до 10 000,00 грн., 24.10.2017 року кредитний ліміт було збільшено до 21 000,00 грн., 19.08.2018 року кредитний ліміт було збільшено до 25 000,00 грн., 14.04.2020 року кредитний ліміт було зменшено до 24 751,88 грн., 01.06.2020 року кредитний ліміт було зменшено до 0,00 грн. Як вбачається з наданої позивачем довідки, 17.09.2013 року відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_1 , терміном дії до 06/17; 18.07.2017 року - отримав кредитну картку № НОМЕР_1 , терміном дії до 05/21. З виписки за договором № б/н, укладеним з ОСОБА_1 , станом на 17.06.2021 року вбачається, що відповідач користувався наданими банком коштами та частково погашав заборгованість. Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем АТ КБ «ПриватБанк», відповідач станом на 15.06.2021 року має заборгованість за договором б/н від 17.09.2013 року у розмірі 26 997,31 грн. з яких: 23 892,95 грн. заборгованість за кредитом та 3 104,36 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом. Відмовляючи у задоволені позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження конкретних запропонованих відповідачу умов та правила банківських послуг, у анкеті- заяві відсутня домовленість сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, а надані банком "Умови та правила надання банківських послуг" та "Тарифи банку" не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За змістом статей 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. В підписаній відповідачем 17 березня 2013 року заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку зазначено, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між сторонами договір про надання банківських послуг. Відповідач з викладеними у заяві умовами погодився без будь-яких зауважень або застережень, на підтвердження чого на примірнику заяви ним проставлено свій особистий підпис. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). З наданого Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» паспорту споживчого кредиту вбачається, що відповідач погодився з визначеними у ньому умовами кредитування, а саме: з типом кредиту, максимальної сумою ліміту, строком договору та строком кредитування, способом та строком надання кредиту, процентною ставкою в межах та поза межами пільгового періоду - 42% річних, типом процентної ставки, платежами за додаткові та супутні послуги кредитодавця, орієнтовною загальною вартістю кредиту для споживача, реальною річною процентною ставкою, порядком повернення кредиту, наслідками прострочення виконання чи невиконання зобов`язань за договором у т.ч., підвищеною процентною ставкою, яка застосовується при невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту- 84,00 % річ. З довідки Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» вбачається, що 17.09.2013 року відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_1 , терміном дії до 06/17; 18.07.2017 року - отримав кредитну картку № НОМЕР_1 , терміном дії до 05/21. Також із довідки про зміну умов кредитування вбачається, що в період користування відповідачем картковим рахунком з 25.04.2017 року по 19.08.2018 року відбувались зміни кредитного ліміту з 10 000,00 грн. до 25 000,00 грн. З наданої відповідачем виписки про рух коштів та здійсненні операції по кредитним карткам ОСОБА_1 вбачається, що відповідач користувався наданими банком коштами, проте свої зобов`язання щодо повернення цих коштів банку належним чином не виконав. Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем АТ КБ «ПриватБанк», відповідач станом на 15.06.2021 року має заборгованість за договором б/н від 17.09.2013 року у розмірі 26 997,31 грн. з яких: 23 892,95 грн. заборгованість за кредитом та 3 104,36 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 01.07.2019 року по 30.09.2020 року . ОСОБА_1 розмір наявної у нього заборгованості по тілу кредиту в сумі 23 892,95 грн. жодним чином не спростовував. Будь-яких заперечень щодо факту отримання від банку кредитної картки, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, суду не надав, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту в сум 23 892,95 грн.. Висновки суду першої інстанції відносно того, що позивачем не надано підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг колегія суддів вважає помилковим, так як сторони, підписавши викладені у паспорті споживчого кредиту умови кредитування, в подальшому їх виконували, угод про зміну умов кредитування не підписували, а тому саме такі умови є погодженими сторонами. При цьому колегія суддів враховує ту обставину, що паспорт споживчого кредиту, в якому сторонами визначено суму відсотків за користування коштами, було підписано сторонами 02.07.2021 року, а тому саме з цього часу вказані умови є погодженими між сторонами, а тому нарахування позивачем відсотків за користування відповідачем кредитними коштами за період з 01.07.2019 року є безпідставним і вважає, що стягненню з відповідача на користь позивач підлягають відсотки за користування кредитом за період з 02.07.2021 року по 30.09.2021 року в сумі 1 835,30 грн. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо неправильності висновків суду першої інстанції про відмову в позові та про наявність законних підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 25 728,25 грн. ( 23 892,95 + 1835,30). Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Власенка Артема Олександровича підлягає частковому задоволенню, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2021 рокупідлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» у розмірі 25 728,25 грн. з яких: 23 892,95 грн. заборгованість за кредитом та 1835,30 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом. Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України , якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову. При подачі позовної заяви АТ КБ " Приватбанк" було сплачено судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. При подачі апеляційної скарги АТ КБ " Приватбанк" було сплачено судовий збір у розмірі 3 405,00 грн. За результатами апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу було задоволено частково, рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалене нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог на суму 25 728,25 грн., а тому з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 5 408,27 коп. Керуючись ст. ст. 526, 626, 628, 634, 638, 1054, 1056-1 ЦК України ст. ст. 141, 263, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Власенка Артема Олександровича задовольнити частково. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість у розмірі 25 728,25 грн. з яких: 23 892,95 грн. заборгованість за кредитом та 1835,30 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 408,27 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий: Судді: