Постанова 4824 № 759/17478/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/2434/2024 Доповідач - Ратнікова В.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 759/17478/23 01 квітня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Левенця Б.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»Ніколаєнко Олени Миколаївни на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року, ухвалене під головуванням судді Ул'яновської О.В., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в : У вересні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог зазначало, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету- заяву № б/н від 11.01.2022 року. При підписанні анкети - заяви ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві. Зазначає, що відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому вигляді, а також наказом банка про їх затвердження. Вказує на те, що заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі, що також підтверджується копією паспорту споживчого кредиту. Відповідно до виявленого бажання відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 73 000 грн. Вважає, що АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, проте, у зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором, відповідач має заборгованість станом на 14 серпня 2023 року у розмірі 82 873,05 грн., яка складається із: 70 519,05 грн. заборгованості за тілом кредиту, 12 354, 00 грн. заборгованості за простроченими відсотками. З огляду на викладене, просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 11 січня 2022 року у розмірі 82 873,05 грн. та судові витрати у розмірі 2 684 грн. Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) заборгованість за кредитним договором у розмірі 70 519 (сімдесят тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн 05 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) судовий збір по справі у розмірі 2 283 грн 89 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із таким заочним рішенням суду першої інстанції, 11 грудня 2023 року представник позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»Ніколаєнко Олена Миколаївна подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення відсотків. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, позивачем була надана до суду копія заяви відповідача про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 11.01.2022 року, у якій зазначено: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація щодо відповідача, необхідна для отримання картки. Зазначає, що з копії заяви чітко вбачається, що позичальник висловив згоду на укладення договору та особистим підписом засвідчив, що "Діючи на підставі власного волевиявлення, згідно зі ст. 634 ЦК України, підписанням цієї заяви приєднується до розділу "Загальні положення", підрозділів "Кредитні картки", "Поточні рахунки", "Використання картки", "Віддалені канали обслуговування", "Оплата частинами та Миттєва розстрочка", "Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк" (далі- "Умови та Правила"), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять договір банківського рахунка, приймає всі права та обов?язки, встановлені в цьому договорі, та зобов?язується їх належним чином виконувати." Апелянт звертає увагу на те, що в зазначеній заяві, особисто підписаній відповідачем, передбачені основні умови кредитування: п.1.3 - Процентна ставка, відсотків річних: 42,0 % - для карти Універсальна: 40,8%-для карти Універсальна Gold; п.1.4 - порядок повернення кредиту, п.1.5 наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором, процентна ставка, яка застосовується про невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, відсотків річних-84%. Тобто, сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуті усі істотні умови договору, а тому підстави для відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення процентів за користуванням кредитом, на думку апелянта, відсутні. Відмовляючи в задоволені позовної вимоги про стягнення процентів за користування кредитом, судом першої інстанції зроблено висновок, що позивачем не надано доказів того, що відповідача ознайомлено з істотними умовами договору. Окрім того, суд першої інстанції помилково посилається на заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 26 березня 2015 року, якої не існує, оскільки в матеріалах справи наявна єдина заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 11.01.2022 року, якою передбачено базову процентну ставку за користування кредитом. Відповідно до висновку Верховного Суду у справі № 284/157/20-ц від 02.12.2020 року «суди належним чином не дослідили надані банком докази видачі відповідачу кредиту, користування ним кредитними коштами, що доведено відповідними розрахунками, не врахували, що зазначені докази відповідачем не спростовано, що є його, а не суду, процесуальним обов'язком , при тому, що відповідач до суду не з'явився і свої доводи не зазначив». Тобто, фактично суд першої інстанції виступив «адвокатом» відповідача, а оскаржене рішення ухвалив, з порушенням засад змагальності сторін. Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем до апеляційного суду не подано. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 11 січня 2022 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов і Правил надання послуг у ПриватБанку. Підписавши заяву про приєднання до Умов і Правил надання послуг, відповідач погодився з визначеними у ній умовами кредитування, а саме: з типом кредиту, сумою/лімітом кредиту, строком кредитування, способом та строком надання кредиту, процентною ставкою - 42,0% -для карт Універсальна, 40, 8% -для карт Універсальна Gold, типом процентної ставки, платежами за супровідні послуги кредитодавця, порядком повернення кредиту, наслідками прострочення виконання чи невиконання зобов`язань за договором у т.ч., процентою ставкою, яка застосовується при невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту- у розмірі 84, 0%- для карт Універсальна, 81, 6%-для карт Універсальна Gold. Як вбачається з наданої позивачем довідки, ОСОБА_1 на підставі підписаного кредитного договору № б/н отримав наступні кредитні картки: 11 січня 2022 року кредитну картку № НОМЕР_1 , терміном дії до 11/ 25; 30 серпня 2022 року відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_2 , терміном дії до 08/ 26; 21 квітня 2023 року відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_3 , терміном дії до 01/27. З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_1 , вбачається, що 11 січня 2022 року відбувся старт карткового рахунку, 11 січня 2022 року йому було встановлено кредитний ліміт 0,00 грн., 22 липня 2022 року - було збільшено кредитний ліміт до 73 000,00 грн., 22 липня 2022 року кредитний ліміт було зменшено до 10 000,00 грн.; 04 січня 2023 року кредитний ліміт збільшено до 73 000 грн.; 16 січня 2023 року кредитний ліміт зменшено до 73 000 грн.; 27 січня 2023 року кредитний ліміт зменшено до 72 999,05 грн.; 07 лютого 2023 року кредитний ліміт зменшено до 72 978,84 грн.; 21 лютого 2023 року кредитний ліміт зменшено до 72 978, 84 грн.; 07 березня 2023 року кредитний ліміт зменшено до 72 978, 84 грн.; 20 березня 2023 року кредитний ліміт зменшено до 72 978, 84грн.; 31 березня 2023 року кредитний ліміт зменшено до 72978,84 грн.; 07 квітня 2023 року кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн. З виписки АТ КБ "ПриватБанк" про рух коштів за договором № б/н, укладеним з ОСОБА_1 , за період з 11 січня 2022 року по 15 серпня 2023 року вбачається, що відповідач користувався наданими банком коштами та частково погашав заборгованість. Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем АТ КБ «ПриватБанк», відповідач станом на 14 серпня 2023 року має заборгованість за договором № б/н від 11 січня 2022 року у розмірі 82 873,05 грн., яка складається з: 70 519,05 грн. заборгованості за тілом кредиту, 12 354 грн. заборгованість за простроченими відсотками. Задовольняючи частково позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» та, стягуючи з ОСОБА_1 70 519,05 грн. заборгованості за тілом кредиту, суд першої інстанції посилався на те, що наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості у такому розмірі за тілом кредиту. В апеляційній скарзі представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та ухвалити у цій частині нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Отже, рішення суду в частині задоволення вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в сумі 70 519, 05 грн. сторонами не оскаржується, а тому, у відповідності до ч.1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог банку про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, суд першої інстанції посилався на те, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді строк виконання договору, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За змістом статей 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. В підписаній відповідачем ОСОБА_1 , 11 січня 2022 року заяві про приєднання до Умов і Правил надання послуг у ПриватБанку зазначено, що ОСОБА_1 , який діє на підставі власного волевиявлення, згідно зі статтею 634 ЦК України, підписанням цієї Заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та правил надання банківських послуг Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою www.privatbank.ua/terms в редакції чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять договір банківського рахунка, приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати. Відповідач з викладеними у заяві умовами погодився без будь-яких зауважень або застережень, на підтвердження чого на примірнику заяви ним проставлено свій особистий підпис. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Із наданої Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», підписаної відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг вбачається, що відповідач погодився з визначеними у ній умовами кредитування, а саме: з типом кредиту, сумою/лімітом кредиту, строком кредитування, способом та строком надання кредиту, процентною ставкою - 42,0% -для карт Універсальна, 40, 8% -для карт Універсальна Gold, типом процентної ставки, платежами за супровідні послуги кредитодавця, порядком повернення кредиту, наслідками прострочення виконання чи невиконання зобов`язань за договором у т.ч., процентою ставкою, яка застосовується при невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту- у розмірі 84, 0%- для карт Універсальна, 81, 6%-для карт Універсальна Gold. Таким чином, підписавши вказану заяву, відповідач добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов'язання. Як вбачається з наданої позивачем довідки, ОСОБА_1 на підставі підписаного кредитного договору № б/н отримав наступні кредитні картки: 11 січня 2022 року відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_1 , терміном дії до 11/ 25; 30 серпня 2022 року відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_2 , терміном дії до 08/ 26; 21 квітня 2023 року відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_3 , терміном дії до 01/27. Із довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_1 , вбачається, що 11 січня 2022 року відбувся старт карткового рахунку, 11 січня 2022 року йому було встановлено кредитний ліміт 0,00 грн., 22 липня 2022 року - було збільшено кредитний ліміт до 73 000,00 грн., 22 липня 2022 року кредитний ліміт було зменшено до 10 000,00 грн., 04 січня 2023 року кредитний ліміт збільшено до 73 000 грн., 16 січня 2023 року кредитний ліміт зменшено до 73 000 грн., 27 січня 2023 року кредитний ліміт зменшено до 72 999,05 грн., 07 лютого 2023 року кредитний ліміт зменшено до 72 978,84 грн.,21 лютого 2023 року кредитний ліміт зменшено до 72 978, 84 грн., 07 березня 2023 року кредитний ліміт зменшено до 72 978, 84 грн.,20 березня 2023 року кредитний ліміт зменшено до 72 978, 84грн., 31 березня 2023 року кредитний ліміт зменшено до 72978,84 грн., 07 квітня 2023 року кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн Із наданої позивачем виписки про рух коштів та здійсненні операції по кредитним карткам ОСОБА_1 , вбачається, що відповідач користувався наданими банком коштами, проте свої зобов`язання щодо повернення цих коштів банку належним чином не виконував, що призвело до утворення заборгованості. Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем АТ КБ «ПриватБанк», відповідач станом на 14 серпня 2023 року має заборгованість за договором № б/н від 11.01.2022 у розмірі 82 873,05 грн., яка складається з: 70 519,05 грн. заборгованості за тілом кредиту, 12 354 грн. заборгованість за простроченими відсотками. ОСОБА_1 розмір наявної у нього заборгованості жодним чином не спростовував. Будь-яких заперечень щодо факту отримання від банку кредитних карток, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, суду не надав. Таким чином, суд першої інстанції помилково вважав, що позивачем не було надано доказів на підтвердження погодження сторонами умов кредитування щодо сплати відсотків, оскільки, підписавши викладені у заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг умови кредитування, сторони в подальшому їх виконували, угод про зміну умов кредитування не підписували, а тому саме такі умови є погодженими сторонами. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги представника позивача щодо неправильності висновків суду першої інстанції про відмову в позові в частині стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за користування кредитом та про наявність законних підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за відсотками у розмірі 12 354 грн. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Ніколаєнко Олени Миколаївни підлягає задоволенню, а заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 рокув частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками в сумі 12 354 грн. підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за відсотками в сумі 12 354 грн. Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України , якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову. При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн. Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року позовні вимоги задоволено частково, а тому з ОСОБА_1 було стягнуто на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог (85,09%) у розмірі 2 283 (дві тисячі двісті вісімдесят три) грн. 89 коп. Позивачем рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року оскаржується в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості завідсотками у розмірі 12 354 грн., що становить 14,91% від загального розміру пред?явлених вимог, а тому відповідно до вимог частини 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання скарги підлягав обрахуванню та сплаті щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). За результатами апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задоволено, рішення суду в оскаржуваній частині скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення зазначених позовних вимог, а тому з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в частині оспорюваної суми, що становить суму 1 000, 28грн (400,11 грн + (400,11 грн х 150%). Керуючись ст.ст.526, 549, 611, 626, 628, 634, 638, 1048,1054, 1056-1 ЦК України ст. ст. 141, 263, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Ніколаєнко Олени Миколаївнизадовольнити. Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за відсотками скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за відсотками у сумі 12 354 грн. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 000,28 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий: Судді: