Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/2180/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1356/24 Справа № 199/2180/24 Суддя у 1-й інстанції - Дяченко І.В. Суддя у 2-й інстанції - Рябчун О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 червня 2024 року м. Дніпро Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Рябчун О.В., розглянувши у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Федорця Євгенія Євгенійовича, апеляційну скаргу захисника Федорця Євгенія Євгенійовича, подану на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого у ТОВ «Дніпровський електро-механічний завод», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановила: Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП та призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, із позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, також визначено зобов`язання сплати ним судового збору у розмірі 605,60 грн. Відповідно до змісту постанови, вбачається, що 01 березня 2024 о 00:10 годині у м. Дніпрі по пров. Крушельницької, 6м, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager», результат тесту 1,47 проміле, чим своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху, що зафіксовано на нагрудну камеру патрульного поліцейського №471416 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись із рішенням суду захисник Федорець Є.Є. подав апеляційну скаргу із проханням про скасування постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 квітня 2024 року та закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУПАП, у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Обґрунтовуючи доводи поданої апеляційної скарги захисник зазначає, що з доданих до матеріалів справи відеозаписів встановлено, що працівники поліції не зупиняли автомобіль «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , а на момент включення нагрудного реєстратора, вказаний автомобіль перебував у нерухомому стані, та, більше того, не мав технічної можливості рухатись у зв`язку з тим, що в нього було спущено колесо. Захисник вказує, що ОСОБА_1 самостійно викликав працівників поліції, оскільки зазнав тілесних ушкоджень від раніше невідомих йому осіб, а працівники поліції, в свою чергу, безпідставно склали на останнього протокол про адміністративне правопорушення. Також, матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_3 транспортним засобом, тобто відсутнє належне підтвердження того, що ОСОБА_1 є належним суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_4 з самого початку спілкування з працівниками поліції заперечував факт керування ним транспортним засобом, що підтвердив свідок ОСОБА_5 , однак суд першої інстанції надав перевагу протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту працівника поліції. Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 та його захисник Федорець Є.Є. повністю підтримали подану апеляційну скаргу і просили скасувати постанову суду та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України. Перевіривши витребувані із Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська матеріали провадження про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, вислухавши самого ОСОБА_1 та його захисника Федорця Є.Є., дослідивши додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи, проаналізувавши зміст судової постанови та співставивши викладені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за такими підставами. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд не в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно не дослідив матеріали справи та необґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду докази, зокрема на: покази свідка ОСОБА_5 , протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 741601 від 01.03.2024, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів Drager Alcotest 6820 № ARHK 0485,результат тестування на алкоголь від 01.03.2024, безперервний відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського №471416. Проте, відповідно дослідженого відеозапису з нагрудної камери поліцейського, встановлено відсутність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факт зупинки працівниками поліції автомобіля «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , що рухається та перебування ОСОБА_1 за кермом заведеного автомобіля або інші відомості, що підтверджували б керування ним будь-якими транспортними засобами. Як вбачається з наявних матеріалів, фактично єдиним доказом фату керування ОСОБА_1 автомобілем є рапорт співробітника поліції, який знаходився у складі екіпажу працівників поліції, якими було складено і протокол про адміністративне правопорушення, а отже у даному випадку співробітник поліції представляє сторону обвинувачення, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції рапорт останнього, з урахуванням відсутності його об`єктивного підтвердження іншими доказами, не вважає достатнім та безсумнівним підтвердженням факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Будь-які інші докази на підтвердження даної обставини, такі, як показання свідків, або письмові докази в матеріалах справи відсутні. Крім того, з відеозапису встановлено, що під час розмови працівників поліції з ОСОБА_1 , при з`ясуванні наявності доказів керування останнім транспортним засобом перші посилались на покази свідків, однак матеріали справи не містять інформації про залучення свідків під час проведення огляду, пояснення таких осіб не долучені до матеріалів справи, а протокол про адміністративне правопорушення у графі Свідки чи потерпілі містить відомості про газоаналізатор, за допомогою якого було проведено огляд ОСОБА_1 .. Також, відеозаписом підтверджено факт того, що ОСОБА_1 наполягав на проходженні огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, однак співробітники поліції наполягали на проходженні огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, відомості про що відсутні у матеріалах справи. Таким чином, в матеріалах справи відсутні достатні об`єктивні дані, які б підтверджували заперечуваний стороною захисту факт керування ОСОБА_1 будь-яким транспортним засобом, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння зафіксованому належним чином. Дані обставини виключають наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 294 КУпАП має право скасувати постанову та прийняти нову постанову. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості. Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом допустимими та достовірними доказами. За таких обставин постанову судді слід скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .. У зв`язку із встановленням вищезазначених обставин та прийняттям вказаного рішення суд апеляційної інстанції не вважає за доцільне вдаватися до детального обговорення решти апеляційних доводів. На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,- постановив: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - задовольнити. Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду: О.В. Рябчун