Постанова Львівський апеляційний суд № 456/3837/22

Справа № 456/3837/22 Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р.Т. Провадження № 33/811/191/23 Доповідач: Маліновська-Микич О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 березня 2023 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Гирича Олега Васильовича, розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Гирича Олега Васильовича на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 січня 2023 року, встановив: постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, й накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496,20 (чотириста дев`яносто шість грн. 20 коп.) грн. Відповідно до постанови, 23 липня 2022 року о 08 годині 35 хвилин, на автодорозі М06 610км Київ-Чоп в с. Добряни Стрийського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , з причіпом, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя. Водій від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків у встановленому законом порядку, згідно матеріалів справи запис проводився за допомогою бодікамери №471093, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Гирич О.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строку на апеляційне оскарження, постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 січня 2023 року скасувати, а провадження по справі закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що у зв`язку з відсутністю електроенергії у головному відділенні Укрпошти у м.Дрогобичі від 13:00 год і до закриття відділення, у захисника не було можливості відправити дану апеляційну скаргу рекомендованим листом 26.01.2023, тому остання надіслана на електронну пошту Стрийського міськрайонного суду Львівської області, а паперову копію, при можливості, буде надіслано 26.01.2023. На випадок, якщо у Стрийського міськрайонному суді не буде працювати електронна пошта заздалегідь просить поновити строк на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги апелянт зазначає, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню у зв`язку із неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, невідповідністю висновків суду матеріалам та фактичним обставинам справи, не повним та не об`єктивним з`ясуванням судом всіх обставин справи. Стверджує, що у матеріалах даної справи немає жодного доказу того факту, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, немає відео зупинки автомобіля, а також доказів, що автомобіль «Daewoo Lanes» з причіпом взагалі здійснював якийсь рух. Вказує, що з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, однак в матеріалах справи немає акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Звертає уваги, що у матеріалах даної справи відсутнє відео за період з 08:40:18 до 09:00:42, а отже воно не є безперервним, а тому не може вважатись належним та допустимим доказом. На думку ОСОБА_2 , у працівників поліції були відсутні підстави для проведення процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного чи іншого сп`яніння, що підтверджується протоколом серії ААД №088945 від 23.07.2022, рапортом молодшого лейтенанта поліції Дмитрика Юрія та відеозаписом. Сторона захисту вважає не доведеним факт правомірності проведення процедури огляду ОСОБА_1 , оскільки у судове засідання до суду першої інстанції викликались обоє свідків, проте судом було допитано лише одного свідка ОСОБА_3 , так як свідок ОСОБА_4 не з`явився до суду, а тому його письмові пояснення не можуть братися до уваги. Зазначає, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Крім цього, стверджує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи захисника Гирича О.В., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити. Підстав для вирішення питання поновлення строку на апеляційне оскарження постанови немає, оскільки такий не був пропущений. Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №088945 від 23.07.2022 року, який складений особою, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, їх зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів у достовірності занесених у нього даних не викликає, на час розгляду справи ніким не спростований; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, згідно з якими ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі; рапортом працівника поліції, в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, вважаю необґрунтованими з наступних підстав. Так, відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції підтверджується, що ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки відповідно до ст. 268 КУпАП, запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, в медичному закладі або відмовитися від проходження такого. В подальшому, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі в передбаченому законом порядку. Крім того, ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення, чим засвідчив свою згоду із внесеними до нього даними, а в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказав, що поспішав і на той час не було драгера. При цьому, останній впродовж всього спілкування з працівниками поліції на місці події жодного разу не повідомляв їм про те, що він не керував транспортним засобом. Отже, висновки місцевого суду про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі є правильними. Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апелянта про безпідставність зупинки транспортного засобу спростовуються матеріалами справи в сукупності, зокрема, рапортом працівника поліції від 23.07.2022 року, згідно з яким автомобіль марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , з причіпом, номерний знак НОМЕР_2 , був зупинений у зв`язку з тим, що у такому перевозився вантаж, габарити якого створювали небезпеку для інших учасників дорожнього руху. Відсутність у матеріалах справи акту огляду на стан алкогольного сп`яніння значення для встановлення наявності чи відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не має. На відеозаписі з камер спостереження працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення, а тому доводи апелянта про те, що відеозапис є небезперервним, як на підставу скасування постанови суду першої інстанції, вважаю необґрунтованими. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Гирича Олега Васильовича без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Маліновська-Микич О.В.