Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/17157/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/17157/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Ю.М. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 24 червня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що військовою частиною НОМЕР_1 у період з 15.08.2023 по день виключення зі списків особового складу військової частини здійснювалось обчислення грошового забезпечення позивача виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018. Окрім того, позивач вказує, що має право на нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невипаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. 20 травня 2024 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку із чим просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.08.2023 №538-ОС, старшого сержанта ОСОБА_1 з 15.08.2023 зараховано до списків особового складу загону та всіх видів забезпечення. Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.09.2023 №585-ОС старшого сержанта ОСОБА_1 , звільненого з військової служби в запас наказом начальника з прикордонного загону від 31.08.2023 №564-ОС за підпунктом "г" пункту 3 частини 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з 12.09.2023 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення. За результатами розгляду звернення позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) листом від 18.10.2023 повідомила, що посадовий оклад, займаної позивачем посади (8 тарифний розряд), визначався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 на тарифний коефіцієнт 1,75, відповідно до додатку 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. Позивач вважає, що відповідачем протиправно при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення за період з 15.08.2023 по 12.09.2023 не враховано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023, а тому звернулась до суду з цим позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з безпідставності заявлених позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Положеннями статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком

14. Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції до 24.02.2018) було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Однак, Постановою № 103 до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.". Отже, з 01.03.2018 Урядом України запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року. Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни. Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток додатку 1 та пункту Примітки додатку 14 до Постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Відтак, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін. Тобто з 29.01.2020 відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018. В той же час, судом першої інстанції обґрунтовано враховано, 20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704", відповідно до пункту 4 якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривень. Тобто з дня набрання чинності Постановою №481, тобто з 20.05.2023 розрахунковою величиною для визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб є 1762 гривень. Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем здійснювалось нарахування та виплата ОСОБА_1 грошового забезпечення у період проходження ним служби у військовій частини НОМЕР_1 , тобто з 15.08.2023 по 12.09.2023, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальними) званнями визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2018 на відповідний тарифний коефіцієнт, тобто 1762 грн. Зважаючи внесені зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, які набрали чинності з 20.05.2023, підстави для здійснення нарахування та виплатити позивачу грошове забезпечення за період з 15.08.2023 по 12.09.2023, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим званням визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" - відсутні, що вказує на обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог. Оскільки в межах даної справи підтверджено, що відповідач правомірно здійснив нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи з розрахункової величини для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням - 1762 гривень, то не може бути задоволена і похідна вимога щодо для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, що не спростовано доводам апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційних скарг. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.