Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/14696/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/14696/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 р. (суддя: Савченко А.В) в адміністративній справі №160/14696/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 через представника адвоката Дяченко О.В. звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 03 червня 2020 р. по 02 грудня 2020 р. та з 08 грудня 2020 р. по 31 грудня 2020 р., грошової допомоги на оздоровлення за 2020 р., без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 р.; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 03 червня 2020 р. по 02 грудня 2020 р. та з 08 грудня 2020 р. по 31 грудня 2020 р., грошової допомоги на оздоровлення за 2020 р., з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 р." станом на 01 січня 2020 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2021 р. по 31 грудня 2021 р., грошової допомоги на оздоровлення за 2021 р., без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 р." станом на 01 січня 2021 р.; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2021 р. по 31 грудня 2021 р., грошової допомоги на оздоровлення за 2021 р., з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 р." станом на 01 січня 2021 р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2022 р. по 31 грудня 2022 р., грошової допомоги на оздоровлення за 2022 р., без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 р.; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2022 р. по 31 грудня 2022 р., грошової допомоги на оздоровлення за 2022 р., з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 р." станом на 01 січня 2022 р. на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2023 р. по 19 травня 2023 р., без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 р. " станом на 01 січня 2023 р.; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2023 р. по 19 травня 2023 р., з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 р. " станом на 01 січня 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29 січня 2020 р. була відновлена дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 р. поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено. Суд визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 03 червня 2020 р. по 02 грудня 2020 р. та з 08 грудня 2020 р. по 31 грудня 2020 р., грошової допомоги на оздоровлення за 2020 р., без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 р." станом на 01 січня 2020 р. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 03 червня 2020 р. по 02 грудня 2020 р. та з 08 грудня 2020 р. по 31 грудня 2020 р., грошової допомоги на оздоровлення за 2020 р., з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 р." станом на 01 січня 2020 р. на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2021 р. по 31 грудня 2021 р., грошової допомоги на оздоровлення за 2021 р., без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 р. " станом на 01 січня 2021 р. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2021 р. по 31 грудня 2021 р, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 р., з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 р." станом на 01 січня 2021 р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2022 р. по 31 грудня 2022 р., грошової допомоги на оздоровлення за 2022 р., без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 р." станом на 01 січня 2022 р. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2022 р. по 31 грудня 2022 р., грошової допомоги на оздоровлення за 2022 р., з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2023 р. по 19 травня 2023 р., без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 р. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2023 р. по 19 травня 2023 р., з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 р." станом на 01 січня 2023 р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку Військовою частиною НОМЕР_1 , яка посилаючись на порушення норм матеріального права просить суд його скасувати в частині задоволених відносно неї позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову у відповідній частині відмовити. Скаргу обґрунтовує відсутністю правових підстав для здійснення позивачу розрахунку грошового забезпечення, виходячи з приписів відновленої 29 січня 2020 р. дії пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції. Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив. Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 до 29 травня 2023 р. проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Для визначення ОСОБА_1 розміру грошового забезпечення в період з 03 червня 2020 р. по 02 грудня 2020 р., з 08 грудня 2020 р. по 31 грудня 2020 р., з 01 січня 2021 р. по 31 грудня 2021 р., з 01 січня 2022 р. по 31 грудня 2022 р., з 01 січня 2023 р. по 19 травня 2023 р., не було використано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2020 р., 01 січня 2021 р., 01 січня 2022 р., 01 січня 2023 р., відповідно до приписів Постанови КМУ №704. Не погоджуючись з даними обставинами, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 29 січня 2020 р. дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, діє редакція пункту 4 Постанови КМУ №704, яка була чинною до змін, внесених Постановою КМУ №103, тому розрахунок грошового забезпечення військовослужбовців з вказаної дати повинен здійснюватися з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Колегія суддів зазначає наступне. 01 березня 2018 р. набрала чинності Постанова КМУ №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 4 якої в редакції, чинній на момент прийняття (30 серпня 2017 р.) визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. У примітці 1 Додатку 1 до Постанови КМУ №704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У примітці Додатку 14 до Постанови КМУ № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. 24 лютого 2018 р. набула чинності Постанова КМУ № 103, якою пункт 4 Постанови КМУ №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Після внесення Постановою КМУ №103 змін до пункту 4 Постанови КМУ № 704, зміст приміток Додатків 1 та 14 до останньої не було приведено у відповідність із нормою пункту 4 цієї Постанови. В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 р. по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103. Відновлено дію пункту 4 Постанови №704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року). Разом з цим, 01 січня 2017 р. набрав чинності Закон України від 06 грудня 2016 р. №1774-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за змістом пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого визначено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 р. Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ за своєю юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови КМУ №704, у редакції до внесення змін Постановою КМУ № 103, відсутні підстави для застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини. Згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 р. у справі № 500/1886/21, від 02 серпня 2022 р. у справі №440/6017/21, від 19 жовтня 2022 р. у справі № 400/6214/21, від 29 червня 2023 р. у справі №380/7813/22. Починаючи з 20 травня 2023 р. застосовується редакція пункту 4 Постанови КМУ № 704, згідно внесених Постановою КМУ № 481 від 12 травня 2023 р. змін, в частині визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, виходячи з розміру 1762 грн. Викладене свідчить про вірно зроблений судом першої інстанції висновок щодо протиправності не здійснення Військовою частиною НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 розрахунку належних йому сум грошового забезпечення за період з 03 червня 2020 р. по 02 грудня 2020 р., з 08 грудня 2020 р. по 31 грудня 2020 р., з 01 січня 2021 р. по 31 грудня 2021 р., з 01 січня 2022 р. по 31 грудня 2022 р., з 01 січня 2023 р. по 19 травня 2023 р., шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2020 р. та 01 січня 2021 р., 01 січня 2022 р., 01 січня 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №

704. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято судом з дотриманням норм матеріального права, є законним та обгрунтованим, відсутні підстави для його скасування. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024р. в адміністративній справі №160/14696/23- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 12 червня 2024 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий суддя Н.П. Баранник