Постанова Одеський апеляційний суд № 522/16138/23-Е

Номер провадження: 22-ц/813/3725/24 Справа № 522/16138/23-Е Головуючий у першій інстанції Ярема Х. С. Доповідач Стахова Н. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.05.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Стахової Н.В., суддів - Карташова О.Ю., Назарової М.В., учасники справи позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 09 листопада 2023 року, ухвалене судом у складі судді Яреми Х.С., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в: У серпні 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»( далі позивач, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач)про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначило, що 23.12.2021 між ТОВ «Авентус України» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус України» було укладено електронний договір № 5264359 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус України», затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно умов кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 22000 грн; строк кредиту 30 днів; дата повернення кредиту (22.01.2022) вказується в Графіку платежів, що є додатком № 1 до договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в розділі 4 цього договору. ТОВ «Авентус України» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 22000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідно до п.1.5 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день. 19.01.2022 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора у розмірі нарахованих відсотків за користування кредитом на суму 2926 грн, у зв`язку з чим, відповідно до п.1.4 та п.4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів (до 18.02.2022) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день. 18.02.2024 відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, у зв`язку з чим кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом продовжено на 90 календарних днів. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював. 18 квітня 2023 року між ТОВ «Авентус України» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №18.04/23-ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус України» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» право грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги відповідачу було повідомлено шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором у встановленому договором порядку та строки, станом на 10.08.2023 заборгованість за кредитним договором склала в сумі 44990 грн, з яких 22000 грн - тіло кредиту, 22990 грн - нараховані проценти. Окрім того боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. У зв`язку з чим, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму заборгованості в розмірі 44990 грн, інфляційні втрати - 6838,48 грн, три відсотки річних - 1652,92 грн. Стягнути з ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 2147,20 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн. Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 09 листопада 2023 року позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором № 5264359 від 23.12.2021 у розмірі 44 990 гривень. У задоволенні решти вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судовий збір за подання позову в розмірі 1 806,13 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 682 гривень. Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповне з`ясування обставин справи просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Приморського районного суду м.Одеси від 09 листопада 2023 року та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що відповідач належним чином не викликався в судове засідання, таким чином суд першої інстанції порушив право відповідача знати про час і місце судових засідань, що є порушенням права на доступ до правосуддя та порушенням статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 27 червня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» від 03 жовтня 2017 року та у справі «Лазаренко та інші проти України»). До позовної заяви не долучена лист-вимога та до позовної заяви не надано доказів взагалі направлення цієї вимоги відповідачу. Належним врученням відповідачу цієї вимоги є особисте отримання її відповідачем, або відмова в її отримані. Тільки факт отримання цієї вимоги, її не виконання позичальником у встановлений строк, надає банку або фінансової установі право вимагати дострокове виконання позичальником умов договору та заявлення таких позовних вимог. Відповідач наголошує про те, що жодних угод, у тому числі з ТОВ «Авенсус Україна» про надання споживчого кредиту ним не підписувалося та не укладалось. Він не проходив реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Авентус Україна». Будь-яких доказів про його реєстрацію в системі «ITC» позивач суду не надав. Банк зобов?язаний після виконання взаємних зобов?язань або в разі розірвання чи закінчення терміну дії договору на вимогу користувача видати йому довідку про повернення спеціального платіжного засобу, крім випадків передавання його користувачу у власність, кредиту та процентів за користування ним. Таким чином, у разі закінчення строку дії кредитної лінії для продовження кредитних відносин між банком та клієнтом, що виникли внаслідок видачі попередньої кредитної картки, має переукладатися кредитний договір на таких самих умовах, на яких він був укладений, з видачею нової платіжної картки під підпис позичальника про її отримання. У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» зазначив, що судом першої інстанції вживались заходи щодо направлення копії позовної заяви з додатками, повідомлення щодо дати та часу розгляду справи відповідача. Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на позовну заяву. Апелянтом в апеляційній скарзі не наведено жодних порушень конкретних процесуальних норм з боку суду першої інстанції. Крім того, апелянтом не наведено і жодних порушень матеріального права. Доводи апеляційної скарги є голослівними та необґрунтованими. На підтвердження укладання договору про надання споживчого кредиту з ТОВ «Авентус України» позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі (додаток до позовної заяви №4), який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір. Позивач посилався на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021,постанову Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020 р.,постанову Верховного Суду від 29.01.2021 р. у справі №922/51/20, постановуВерховного Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №127/23910/14-ц від 23.12.2020 р, зазначивши, що наведені правові позиції Верховного Суду ґрунтуються на презумпції свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства. Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів. Зазначає, що відповідач, оформлюючи кредитний договір заходить на Веб-сайт ТОВ «Авентус України» https://www.creditplus.ua, реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст Кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з Правилами, Паспортом споживчого кредиту (додається до позовної заяви), інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач. А тому жодних сумнівів в тому, що між ТОВ «Авентус України» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус України» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний договір про надання споживчого кредиту не виникає. Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера,платіжна банківська картка містить захищені та притаманні лише конкретній особі обов`язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Просить суд апеляційної інстанції залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 8000,00 грн. Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Отже, розгляд цивільної справи з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ зазначених в ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним у ЦПК України. Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 53481,40 грн грн і є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн * 100 = 268400 грн), тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону. Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 23.12.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 5264359 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020 (далі Правила)та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents. 19.01.2022 відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 2 926 грн 00 коп. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 18.02.2022) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день. 18.02.2022 відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль. Надалі відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював. Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 18.04.2023 між ТОВ «Авенсус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК« Фінтраст Україна», як фактором, було укладено Договір факторингу № 18.04/23-Ф (далі - Договір Факторингу), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги в тому числі і за Кредитним договором № 5264359. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Авенсус Україна» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення. Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 22 000 грн - тіло кредиту, 22 990 грн - проценти, всього - 44 990 грн. Крім того, позивач нараховує боржнику штрафні санкції на інфляційні нарахування по ст. 625 ЦК України, а саме інфляційні втрати в розмірі 6 838,48 грн. за період з червні 2022 по червень 2023 та 3% річних в розмірі 1 652,92 грн. за період з 20.05.2022 по 10.08.2023). До ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 18.04/23-Ф перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 44990 грн. Станом на 10.08.2023 року заборгованість за Кредитним договором відповідача склала: сума кредиту 22000 грн, сума процентів за користування кредитом - 22990 грн, всього 44990 грн. Відповідач не надав доказів на спростування цих висновків суду,а тому суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу в сумі 44990 грн підлягає задоволенню. Щодо стягнення інфляційних витрат, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Нарахування штрафних санкцій та індексу інфляції відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України за період з червня 2022 по червень 2023 року позивачем нараховано безпідставно, томусуд дійшов до висновку, що у задоволені позовних вимог в частині нарахування сум відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України слід відмовити. Колегія суддів вважає, що такі висновки суду в повній мірі відповідають встановленим по справі обставинам, та вимогам закону, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 23.12.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 5264359 про надання споживчого кредиту (далі - Кредитний договір). Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020 (далі Правила)та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно п.1.3 кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 22000 грн; строк кредиту 30 днів, дата повернення кредиту 22.01.2022 року, що вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього договору. Вказаний договір, додаток № 1 до нього і паспорт споживчого кредиту до договору підписаний електронним підписом відповідача ОСОБА_1 23.12.2021 о 12:09:43 (а.с. 64, 66-68). Додаток № 1 і паспорт споживчого кредиту містить вказівку на суму кредиту, строк його видачі, знижену і стандартну відсоткові ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту штрафи тощо. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору, (п. 1.4. Кредитного договору); ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 22 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 . Факт отримання відповідачем кредитних коштів від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» підтверджується листом ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" від 04.05.2023 № 2639 про здійснення успішного переказу 23.12.2021 12:10 на суму 22000 грн, номер картки № НОМЕР_1 , транзакція у системі EasyPay 1039320603 (а.с. 38), а також карткою обліку договору № 5264359 від 23.12.2021 року. Відповідно до п. 1.5.1. Кредитного договору Знижена процентна ставка 0,475 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживачу межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк. Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації(не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. 19.01.2022 Відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 2 926 грн 00 коп. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 18.02.2022) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день. Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору. 18.02.2022 Відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль. Надалі Відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював. Підпунктом 3 п. 5.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача. Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 18.04.2023 між ТОВ «Авенсус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК« Фінтраст Україна», як фактором, було укладено Договір факторингу № 18.04/23-Ф (далі - Договір Факторингу), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги в тому числі і за Кредитним договором № 5264359. Кредитний договір № 5264359 вказано за порядковим номером 6446 у реєстрі боржників. Сума заборгованості за основною сумою боргу 22000 грн, сума заборгованості за відсотками 22990 грн, кількість днів прострочення

424. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що 23.12.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір № 5264359 про надання споживчого кредиту, згідно якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 22000, 00 грн. Вказана обставина не спростована відповідачем належними доказами. Згідно положень ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Також згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами. Судом встановлено, що 18.04.2023 між ТОВ «Авенсус Україна» та ТОВ «ФК« Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 18.04/23-ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус України» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» право грошової вимоги за кредитним договором №5264359. Відповідно до 4 розділу договору №5264359 від 23.12.2021 року визначено, що строк кредиту може бути продовжено: -за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2. (пп.4.2.1-4.2.4.) Договору; або -в порядку авто пролонгації на кількість днів та відповідно до умов визначених в п.4.3 (пп.4.3.1 - 4.3.2) Договору. Пунктом 4.2.2. Кредитного договору визначено, що пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Якщо споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, споживач зобов`язаний повідомити про це товариство в один із вказаних нижче способів: -перед здійсненням платежу здійснити в Особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом, а саме натиснути в Особистому кабінеті в Розділі «Мої кредити» клавішу «внести платіж» в меню «Часткове погашення кредиту»; або -протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку Товариства (в тому числі з використанням сервісу направлення повідомлень Товариству, що розміщений на Веб-сайті в Розділі «Зворотній зв`язок» вибравши категорію звернення «Часткове погашення без пролонгації») повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом, з обов`язковою вказівкою в такому повідомленні номеру та дати цього Договору та суми здійсненого платежу. В іншому разі здійснений позивачем платіж буде розцінений Товариством як пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом. 23.12.2021 відповідачу було надано кредит в сумі 22 000,00 грн строком на 30 днівза зниженою процентною ставкою 0,475 % в день. 19.01.2022 відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 2 926 грн 00 коп. в зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 18.02.2022) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день. 18.02.2022 відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль. У випадку, якщо відповідач не бажав продовжувати строк користування кредитом, він зобов`язан був вчинити одну з дій, які визначені п.4.2.2. договору, оскільки в іншому разі здійснений позивачем платіж буде розцінений товариством як пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом, а тому строк користування кредитом було пролонговано товариством ще на 30 днів, тобто до 18.02.2022 включно. Порядок автопролонгації строку кредиту визначає, що сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп.4.2.2.-4.2.4. Договору. Тобто, в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту (п.4.3.1. Договору) Так, останнім днем дії кредитного договору був 18.02.2022, проте відповідач не здійснив оплату за кредитним договором ні по прострочених зобов`язаннях по процентах, ні по прострочених зобов`язаннях по кредиту, тому, враховуючи п.4.3.1 договору строк користування кредитом було автопролонговано на 90 календарних днів поспіль (максимальний термін автопролонгації), тобто до 19.05.2022 включно, оскільки у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом. Крім того, відповідно до картки обліку договору щодо боржника ОСОБА_1 вбачається, що товариство не здійснювало жодних додаткових нарахувань після 19.05.2022. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості є належним чином обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач належним чином не викликався в судове засідання спростовуються матеріалами справи, відповідно до яких відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи належним чином повідомлений в порядку п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України (а.с. 88), крім того, адвокат відповідача ознайомився з матеріалами справи 13.10.2023 року (а.с. 86). Відповідач відзив на позовну заяву, клопотань, пов`язаних з розглядом справи до суду першої інстанції не подавав. З приводу тверджень скаржника щодо відсутності в матеріалах справи доказів отримання ним кредитних коштів, колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, договір № 5264359 про надання споживчого кредиту від 23.12.2021 укладений в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. Кредитний договір, паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С994122 23.12.2021 12:09:43. ТОВ «Авентус Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 22 000 грн, що підтверджується карткою обліку позичальника. Зі змісту картки обліку за договором №5264359 від 23.12.2021 вбачається розмір заборгованості по тілу кредиту та нарахованих відсотках, а також періодичні платежі, здійснені відповідачем в рахунок погашення заборгованості. Оскільки товариство не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. При цьому, чинне законодавство України не містить вимог щодо засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватись розмір заборгованості. Відповідно застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування. Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що наданий розрахунок є належним та допустимим доказом утвореної заборгованості за кредитним договором. Крім того листом ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" від 04.05.2023 № 2639 надано інформацію ТОВ «Авентус Україна» про успішність операцій, а саме переказ коштів на картки клієнта: 23.12.2021 року на суму 22 000 грн, номер картки № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі 1039320603. Заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_1 не спростовує факт укладення кредитного договору №5264359 від 23.12.2021. Скаржником не надано суду доказів, які б спростовували розмір заборгованості. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення. Відповідачем не спростовано право позивача на стягнення заборгованості відповідно до договору факторингу. Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними і не підтверджуються доказами. Колегія суддів вважає, що рішення Приморського районного суду м.Одеси від 09 листопада 2023 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування чи зміні по доводам апеляційної скарги не має. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн. На підтвердження понесення таких витрат представник позивача надав довіреність у порядку передоручення від 06.09.2023 року, звіт про надання правової допомоги від 29.01.2024 року та платіжну інструкцію від 24.01.2024 року № 2814 на суму 8 000,00 грн, ордерсерії АН №1101529 на представництво Крюковою М.В. інтересів ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на підставі договору про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07.07.2022 у Одеському апеляційному суді. Звітом про надання правової допомоги від 29.01.2024 року згідно договору №07/07-2022 від 07.07.2022 визначено, що правова експертиза документів та складання відзиву на апеляційну скаргу у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 ; подання до суду відзиву на апеляційну скаргу - 4 год, вартість - 8000 грн. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України). Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відповідачем не надано доказів невідповідності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу критерію реальності адвокатських витрат, неспівмірності понесених позивачем витрат на адвокатські послуги, необхідності та підстав їх зменшення. Оскільки позивачем підтверджено належними та допустимими доказами розмір витрат понесених ним на правову допомогу, а відповідач не заявляв про їх неспівмірність складності справи чи обсягу виконаної адвокатом роботи, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача, а саме у розмірі 8000 грн. По суті позовних вимог апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, тому понесені ним судові витрати компенсації не підлягають. Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи. Тому, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову немає. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2023 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул. Загородня, 15 оф. 118/2, м. Київ, витрати на правову допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Н.В. Стахова Судді: О.Ю. Карташов М.В. Назарова