Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/3167/26

Справа № 344/3167/26 Провадження № 22-ц/4808/999/26 Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Б. М. Суддя-доповідач Девляшевський ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2026 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (суддя-доповідач) Девляшевського В.А., суддів: Луганської В.М., Мальцевої Є.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» на заочне рішення Івано-Франківського міського суду в складі судді Атаманюка Б.М., ухвалене 24 березня 2026 року в м. Івано-Франківську, повний текст якого складено 30 березня 2026 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в: У лютому 2026 року представник ТОВ «ФК «Кредит капітал» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обгрунтовував тим, що 12 листопада 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір №3186383 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн на умовах, визначених в договорі. Відповідач отримав кредитні кошти в день укладення договору шляхом зарахування на платіжну карту. Відповідно до договору відступлення прав вимоги №ККАУ-26052021 від 26 травня 2021 року ТОВ «ФК «Кредит капітал» викупило право вимоги у ТОВ «Авентус Україна» за вказаним кредитним договором. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов договору сформувалась заборгованість, яка складається з 15 000 грн тіло кредиту, 33 700,00 грн проценти за користування кредитом, а всього 48 700,00 грн. Зважаючи на вище викладене, позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також судові витрати. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 24 березня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Кредит капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 3186383 від 12.11.2020 у розмірі 23 550,00 грн, а також 1287,54 грн оплаченого судового збору та 3 868,80 грн витрат на професійну правничу допомогу. Не погодившись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог відносно суми заборгованості за процентами, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» подало апеляційну скаргу. Вказує, що позивач просив стягнути 33 700 грн процентів. Однак, суд встановив, що кредитний договір був укладений лише на 30 днів та дійшов висновку, що після закінчення цього строку право кредитора нараховувати договірні проценти припинилося. Проте, на думку скаржника, вказане повністю спростовується умовами самого Кредитного договору №3186383 та доданими до нього розрахунками. Згідно з умовами договору, нарахування процентів не припиняється автоматично із закінченням основного строку кредитування. Пункт 1.5.2 договору прямо встановлює, що стандартна процентна ставка 1,90 % в день застосовується у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення. Пункт 3.1 повторно підтверджує, що нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кожен день користування, але не більше 90 днів з моменту виникнення прострочення. Це положення в договорі обґрунтовано посиланням на абзац 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, що дозволяє сторонам встановлювати такий порядок нарахування. Відтак сума 8 550 грн, яку визначив суд, не є лімітом нарахувань за весь час, а є лише орієнтовним показником для початкового періоду. Однак, договір передбачає право на отримання процентів і за наступні 90 днів у разі прострочення, що не було враховано судом. Нарахування процентів у розмірі 285,00 грн щодня тривало з 12.11.2020 по 12.03.2021 включно. Загальна сума нарахованих процентів становить 34 200,00 грн. Дата 12.03.2021 є рівно 90-м днем після закінчення основного строку кредитування, що повністю відповідає обмеженню, встановленому пунктами 1.5.2 та 3.1 договору. Натомість позичальником не пред`явлено вимоги про визнання умов договору недійсними, щодо установлення розміру процентної ставки. За наведених доводів просив ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Правом на подання відзиву відповідач не скористався. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи категорію справи та ціну позову в даній справі, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам судове рішення відповідає. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, вважав, що згідно умов договору про надання споживчого кредиту №3186383, відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 15000 грн на строк 30 днів з 12.11.2020 року з процентною ставкою 1,90 відсотків. Пунктом 1.8.2. Договору зазначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту становить 23 550 грн. Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що строк дії укладеного кредитного договору закінчується 12.12.2020, а тому підстав для стягнення процентів після спливу строку договору немає. Тобто, право ТОВ «Авентус Україна» нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору 12.12.2020, тому, починаючи із зазначеної дати, товариство не мало права нараховувати проценти за користування кредитом. Таким чином, суд дійшов до висновку, що із відповідача підлягає до стягнення саме узгоджений сторонами кредитного договору розмір процентів, що становить 8550 грн, а позовні вимоги в частині стягнення із відповідача заборгованості по процентах за користування кредитом у розмірі 25 150 грн виходять за межі строку кредитування, а відтак є необґрунтованими з вищевказаних підстав та задоволенню не підлягають. Рішення суду оскаржується в частині відмови в задоволенні позову у стягненні судом відсотків за кредитним договором. В іншій частині рішення не оскаржено, тому судом апеляційної інстанції не переглядається. Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 12.11.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №3186383 (далі Договір) за умовами якого, відповідач отримав кредит в сумі 15000,00 грн. на 30 днів зі зниженою процентною ставкою 1,81% на день від суми кредиту та стандартною процентною ставвкою 1,90%. Пунктом 2.1. Договору сторони визначили, що кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Пунктами 9.2. Договору передбачено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання Споживачем своїх зобов`язань за ним. Додатком №1 до Договору сторони узгодили графік платежів, відповідно до якого дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів 12.12.2020 та сума нарахованих процентів 8 122,50 грн. Ці умови також відображені в Паспорті споживчого кредиту, підписаному сторонами в електронній формі. Ураховуючи викладені обставини, договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору. ТОВ «Авентус Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн, що підтверджується інформаційним листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 17.12.2025. 26 травня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26052021, за яким ТОВ «Авентус Україна» передало ТОВ «ФК «Кредит капітал» права вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників. Передачу прав, в тому числі за кредитним договором №3186383, підтверджує підписаний і скріплений печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржника, що є невід`ємною частиною договору. Згідно картки обліку Договору за договором №3186383 від 12.11.2020 основний борг становить 15 000,00 грн, нараховані проценти 34 200,00 грн, здійснено платежі загалом на суму 500,00 грн в оплату процентів. Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У частині першій статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Встановлено та не спростовано сторонами, що відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору щодо сплати тіла та процентів, внаслідок чого в нього виникла заборгованість. В п. 1.4 Договору про надання споживчого кредиту № 3186383 від 12.11.2020 зазначено, що строк кредиту 30 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього Договору. Відповідно до п.3.1 нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Згідно п. 4 Договору строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначених в п. 1.4 Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п. 4.2-4.5 Договору (зокрема, здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів). Згідно п. 4.2 Договору споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п. 4.3 Договору. Відповідно до п. 4.3 Договору пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Згідно п. 4.4 Договору товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті/зазначені в договорі. Згідно п. 4.5 договору, у випадку акцептування товариством пропозиції (оферти) споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених в п. 4.3 договору, та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою. Отже, за умовами Договору (пункту 4.2) сторони погодили, що споживач у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн, може ініціювати продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.3 Договору. Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «Кредит-Капітал» просило стягнути нараховані проценти, які розраховані станом на 25.05.2021 року. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) викладено висновок, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання». Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що кредитор не мав підстав здійснювати нарахування відсотків поза межами строку кредитування та вірно стягнув заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами в розмірі 23 550,00 грн за період з 12.11.2020 по 12.12.2020. Колегія звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази пролонгації кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору, для продовження строку кредитування позичальник має вчинити дії, а саме здійснити платіж на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Позивачем не надано доказів сплати відповідачем вказаного платежу у розмірі, визначеному договором. Тому висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав стягнення відсотків за користування кредиту поза межами строку кредитування є правильним та відповідає вимогам закону. У зв`язку з викладеним колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, вірно застосував норми матеріального права та дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит Капітал». Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має. Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то суд не здійснює перерозподіл витрат по сплаті судового збору. Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» залишити без задоволення, а заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 24 березня 2026 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий В.А. Девляшевський Судді: В.М. Луганська Є.Є. Мальцева Повний текст постанови складено 28 травня 2026 року.