Постанова 4803 № 209/6131/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5461/24 Справа № 209/6131/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Решетник Т.О. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2024 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії: головуючого судді: Новікової Г.В. суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П., за участю секретаря Драгомерецької А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційні скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 березня 2024 року у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання,- В С Т А Н О В И В: 04.03.2024 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання по цивільній справі № 209/6131/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заяви посилалося на те, що рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська позов ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволений та судом було видано виконавчі листи від 18.04.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 та про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості у розмірі 796146,86 грн., яка складається з заборгованості: за кредитом - 387581,26 грн., по відсотках - 294950,02 грн., пеня - 113615,58 грн. та виконавчий лист від 18.04.2016 року про стягнення з неї суми судового збору у розмірі 3654,00 грн. Виконавчі листи було пред`явлено до примусового виконання до Дніпровського ВДВС м. Кам`янське ГТУЮ у Дніпропетровській області. Однак при здійсненні перевірки в автоматизованій системі виконавчого провадження інформації щодо відкритих виконавчих проваджень виявлено не було, хоча документи на їх адресу з виконавчої служби не надходили. 21.09.2023 року від Дніпровського ВДВС було отримано відповідь, згідно якої стало відомо про те, що на примусовому виконанні у відділі перебували виконавчі листи №209/6131/14-ц видані 18.04.2016 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості у сумі 796 146, 86 грн. та стягнення судового збору у розмірі - 3654, 00 грн., 29.05.2018 року державним виконавцем на підставі пункту 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану та направлено разом з оригіналами виконавчих листів поштовим відправленням на адресу стягувача, а саме: бульвар Незалежності, 14, м. Бровари, Київська область . Однак на їх адресу документи не надходили, у зв`язку з чим вони звертаються до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого документу та визнати причини пропуску строку пред`явлення до виконання поважними та поновити пропущений строк для пред`явлення його до виконання. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 березня 2024 року в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання відносно ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 березня 2024 року в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання відносно ОСОБА_2 відмовлено. В апеляційних скаргах представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» просить скасувати ухвали суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення заяви. Вважали, що мають право на поновлення строку для пред`явлення дублікатів виконавчих листів на виконання, так як їх було втрачено. Постанова виконавця про повернення виконавчого листа від 29.05.2018 року була направлена на стару адресу товариства, товариство ж змінило місце реєстрації. Крім того просили врахувати введення воєнного стану. Від представника ТОВ «Кредитні ініціативи» надійшла заява про слухання справи у його відсутність. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні заяв, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не надано доказів об`єктивних причин та обставин пропущення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання саме з поважних причин. З огляду на відсутність підстав для поновлення пропущеного строку пред`явлення до виконання виконавчого документа у задоволенні заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа відмовлено. Такий висновок відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального та процесуального права. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом. Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Згідно частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11дійшла висновку, що у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання заяву стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа може бути задоволено у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 . Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02.11.2015 року по цивільній справі № 209/6131/14-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором від 29.09.2008 року у сумі 796146,86 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» судовий збір у розмірі 3654,00 грн. з кожного в рівних частинах. 04.05.2016 року представникові ТОВ «Кредитні ініціативи» за дорученням Грицай В.О. судом було видано виконавчі листи, що підтверджується відповідною розпискою. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Кредитні ініціативи» від 03.02.2016 року змінено місцезнаходження товариства на м.Київ, вул. Вікентія Хвойки,21 . На запит Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листом від 15.09.2023 року за № 46908 повідомив,що на примусовому виконанні у відділі перебували виконавчі листи від 18.04.2016 року по справі № 209/6131/14-ц, видані Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська, однак 29.05.2018 року було винесено постанову про повернення виконавчих документів стягувачу та направлено разом з оригіналом виконавчих листів поштовим відправленням на адресу стягувача: м.Бровари,Київська область,бульвар Незалежності

14. Заявник посилався на те, що 15.09.2023 року ТОВ «Кредитні ініціативи» дізналося з листа Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про те, що 29.05.2018 року було винесено постанову про повернення виконавчих документів стягувачу та направлено разом з оригіналом виконавчих листів поштовим відправленням на адресу стягувача: м.Бровари,Київська область,бульвар Незалежності

14. Товариство не отримувало виконавчих листів від виконавчої служби. Відповідно до частини першої статті 22 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV) в редакції, чинній на час ухвалення рішення Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02.11.2015 року по цивільній справі № 209/6131/14-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором від 29.09.2008 року у сумі 796146,86 грн., виконавчі документи могли бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. 05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), яким збільшено строк пред`явлення виконавчих документів до виконання до трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили (частини 1, 2 статті 12 цього Закону). Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Відповідно до пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Аналіз пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII. Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13 та від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6), в постановах Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 553/1951/14-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 521/21810/17, від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18. Таким чином, законодавець збільшив до трьох років після набрання рішенням законної сили строк пред`явлення до виконання як виконавчих листів, виданих після набрання чинності 05.10.2016 року Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року, так і виконавчих листів, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 року та строк пред`явлення яких до виконання не сплив станом на 05.10.2016 року. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.12.2018 у справі № 910/11424/15). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Оскільки виконавчі листи перебували на виконанні у виконавчій службі, то на момент винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу 29.05.2018 року строк пред`явлення виконавчих документів до виконання складав три роки. Тобто виконавчі листи могли бути пред`явлені стягувачем після повернення до виконання в строк до 29.05.2021 року. Із заявами про видачу дублікату виконавчих листів та поновлення строку пред`явлення їх до виконання ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося лише 04 березня 2024 року, тобто з пропуском трирічного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання майже на три роки. Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що стягувач з моменту повернення 29.05.2018 року виконавчого листа, про хід його виконання не цікавився, що підтверджується тим, що запити про місцезнаходження виконавчого листа були направлені стягувачем до виконавчої служби лише в серпні 2023 року. На підтвердження поважності причин пропуску строку заявник послався лише на лист виконавчої служби від 15.09.2023 року про те, що 29.05.2018 року було винесено постанову про повернення виконавчих документів стягувачу та направлено разом з оригіналом виконавчих листів поштовим відправленням на адресу стягувача: м.Бровари,Київська область,бульвар Незалежності

14. Товариство не отримувало виконавчих листів від виконавчої служби та стягувач на той час змінив своє попереднє місце знаходження на м.Київ. Тобто це підтверджує ту обставину, що виконавчі листи були втрачені. Згідно ч.4 статті 19 Закону України «По виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Тому посилання заявника на те, що постанову про повернення виконавчого документу від 29.05.2018 року та оригінал виконавчих листів стягувачу було направлено на адресу: м.Бровари, Київська область,бульвар Незалежності 14 , в той час як товариство змінило своє місцезнаходження і знаходилося з 03.02.2016 року уже за адресою: м.Київ, вул.Вікентія Хвойки,21 , що є поважною причиною пропуску строку, є безпідставними. Так як про змінумісцезнаходження (у тому числі зміну їх реєстрації) товариство зобов`язано було повідомити виконавця. Хоча зазначена обставина не впливає на поважність причини пропуск строку звернення до суду. Інших доказів, які б підтверджували поважність пропуск строку для звернення з заявами про видачу дублікатів виконавчих листів заявником не надано. Суд першої інстанції, установивши, що строк пред`явлення виконавчих документів до виконання сплив, а ТОВ «Кредитні ініціативи» не наведено поважних причин для його поновлення, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про видачу дублікатів втрачених виконавчих документів. Доводи апеляційної скарги не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Керуючись ст. ст.368, 375, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги представникаТовариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» залишити без задоволення. Ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 березня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: