Постанова 4803 № 201/15876/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5460/23 Справа № 201/15876/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О.А. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 серпня 2023 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії: головуючого судді: Новікової Г.В. суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П., за участю секретаря Драгомерецької А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» адвоката Гесня Н.Т. на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2023 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: 10 квітня 2023 року ТОВ ОТП Факторинг Україна звернулося до суду з зазначеною заявою, в обґрунтування якої посилалося на те, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № МL-301/738/2007 від 13 листопада 2007 року 1 497 258,66 гривень, яка складається з заборгованості по кредиту 100 251,99 доларів США, що за офіційним курсом НБУ (12,950 гривень за 1 долар) дорівнює 1 298 263,27 гривень, відсотків за користування кредитом 5 327,83 доларів США, що за офіційним курсом НБУ (12, 950 гривень за 1 долар США) дорівнює 68 995,39 гривень, заборгованості з пені 130 000 гривень, та судові вирати в сумі 3654 грн. 04.02.2016 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження: ВП № 50043451 та ВП № 50043579. 10.08.2022 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» дізналося з автоматизованої системи виконавчих проваджень, що 29.06.2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. Закону від 04.11.2010 № 2677- VI). На запит 07.10.2022 року представником ТОВ «ОТП Факторинг Україна» отримано лист від Соборного відділу державної виконавчої служби з інформацією про те, що 29.06.2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. Закону від 04.11.2010 № 2677- VI). Оригінал виконавчого листа направлено на адресу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» вул. Фізкультури, 28Д, м. Київ, 03150. Надати копії документів на підтвердження відправки матеріалів виконавчого провадження не мають можливості у зв`язку із тим,що виконавчі провадження знищені у зв`язку із закінченням строку зберігання. Таким чином виконавчі листи втрачені під час пересилання відділом ДВС за обставин,які не залежали від стягувача і рішення суду залишилося не виконаним. Просило поновити строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видати дублікат виконавчого листа. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2023 року в задоволені заяви відмовлено. В апеляційній скарзі представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву. Посилався на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що заявник не отримував від виконавчої служби виконавчий лист, а дізнався про його повернення лише з Єдиного реєстру виконавчих проваджень. Рішення суду залишилося невиконаним. В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду спарви повідомлені належним чином,що підтверджується рекомендованими повідомленнями (а.с.125-128). Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви,суд першої інстанції виходив із того, що заявником не надано доказів об`єктивних причин та обставин пропущенння строку пред`явлення виконавчого листа до виконання саме з поважних причин. З огляду на відсутність підстав для поновлення пропущеного строку пред`явлення до виконання виконавчого документа у задоволенні заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа відмовлено. Такий висновок відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального та процесуального права. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом. Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Згідно частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11дійшла висновку, що у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання заяву стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа може бути задоволено у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 . Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № МL-301/738/2007 від 13 листопада 2007 року 1 497 258,66 гривень, яка складається з заборгованості по кредиту 100 251,99 доларів США, що за офіційним курсом НБУ (12,950 гривень за 1 долар) дорівнює 1 298 263,27 гривень, відсотків за користування кредитом 5 327,83 доларів США, що за офіційним курсом НБУ (12, 950 гривень за 1 долар США) дорівнює 68 995,39 гривень, заборгованості з пені 130 000 гривень, та судові вирати в сумі 3654 грн. 04.02.2016 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження: ВП № 50043451 та ВП № 50043579. На запит 07.10.2022 року представником ТОВ «ОТП Факторинг Україна» отримано лист від Соборного відділу державної виконавчої служби з інформацією про те, що 29.06.2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. Закону від 04.11.2010 № 2677- VI). Оригінал виконавчого листа направлено на адресу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» вул. Фізкультури, 28Д, м. Київ, 03150. Надати копії документів на підтвердження відправки матеріалів виконавчого провадження не мають можливості у зв`язку із тим,що виконавчі провадження знищені у зв`язку із закінченням строку зберігання. Заявник посилався на те, що 10.08.2022 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» дізналося з автоматизованої системи виконавчих проваджень, що 29.06.2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Товариство не отримувало виконавчого листа від виконавчої служби. Із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося лише у квітні 2023 року, тобто з пропуском трирічного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що стягувач з моменту повернення 29.06.2016 року виконавчого листа, про хід його виконання не цікавився. На підтвердження поважності причин пропуску строку заявник послався лише на лист виконавчої служби від 07.10.2022 року про те, що надати копії документів на підтвердження відправки матеріалів виконавчого провадження виконавча служба не має можливості у зв`язку із тим, що виконавчі провадження знищені у зв`язку із закінченням строку зберігання. Проте такий лист не є достатнім доказом на підтвердження факту втрати виконавчого документа відповідно до статті 80 ЦПК України. Інших доказів, які б підтверджували втрату виконавчого листа заявником не надано. Суд першої інстанції, установивши, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не наведено поважних причин для його поновлення, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа. Наведені у апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження судом першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Доводи апеляційної скарги не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи. Відповідно достатті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Керуючись ст. ст.368, 375, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: