Постанова Чернігівський апеляційний суд № 749/805/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 14 червня 2024 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 749/805/22 Головуючий у першій інстанції - Шаповал З. О. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/116/24 Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої - судді Шитченко Н.В., суддів Мамонової О.Є., Онищенко О.І., позивач: ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 , яка діє у власних інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 15 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, У С Т А Н О В И В: У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (АТ КБ «ПриватБанк»), в якому просив: - зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 безпідставно списані з банківського/карткового рахунка НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 54 080,01 грн на вказаний банківський рахунок; - зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок відсотків та суму щомісячного обов`язкового платежу за кредитом, відповідно до Умов і Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», з урахуванням поточної кредитної заборгованості на рахунку ІВАМ НОМЕР_2 в сумі 30 142,60 грн, починаючи з 20 липня 2022 року. Мотивуючи заявлені вимоги, позивач зазначав, що у 2014 році між ним та АТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського обслуговування шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, йому відкрито банківський рахунок IBAN НОМЕР_3 . У 2010 році позивач отримав картку № НОМЕР_4 «Для виплат» та картку № НОМЕР_5 «Універсальна», за якою встановлено кредитний ліміт у сумі 85 000 грн. 19 липня 2022 року близько 01 год 01 хв на мобільний телефон позивача надійшло повідомлення про зняття (переказ) невідомими особами грошових коштів з карткового рахунку «Універсальна» у сумі 29 000 грн, після чого уранці того ж дня позивач з`ясував, що кредитний ліміт на картці «Універсальна» зменшився на суму 30 159,41 грн. Після повідомлення оператора АТ КБ «ПриватБанкк» про несанкціоновану транзакцію (операцію) без його погодження, картку позивача «Універсальна» було заблоковано. 20 липня 2022 року о 04 год. 25 хв та 04 год. 28 хв повторно на мобільний телефон позивача надійшло повідомлення про зняття (переказ) невідомими особами грошових коштів в сумі 30 160 грн та 23 920,01 грн, з карткового рахунку «Універсальна», яку раніше заблоковано 19 липня 2022 року оператором АТ КБ «ПриватБанк». Позивач указує на те, що дозволу на проведення вищенаведених транзакцій нікому не надавав, особисто їх не проводив, доступу до його акаунту у додатку «Приват24» нікому не надавав, не повідомляв логін, пароль, а також ПІН, СУУ2/СУС2, строку дії картки. За даними фактами внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022270290000267 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, яке наразі триває. Банк повідомив позивача про те, що спірні транзакції здійснювалися із використанням нетипових пристроїв, отримувачем по всім операціям є Індустріалбанк, проте про кінцевого отримувача у відповідача відсутня інформація. Вважав, що АТ КБ «ПриватБанк» продовжує незаконно нараховувати відсотки на суму коштів, несанкціоновано знятих невідомими особами, у результаті чого станом на 22 грудня 2022 року загальна сума заборгованості складає 95 082,28 грн, з яких: 84 222,61 грн - сума поточної заборгованості за кредитним лімітом та 12 991,69 грн - сума відсотків, нарахованих за користування кредитом. На думку позивача, відмова банку відновити його банківський/картковий рахунок до стану, що існував до несанкціонованого списання коштів, є незаконною та такою, що порушує його права як споживача банківських послуг. Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 15 червня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновок суду ґрунтується на матерілах службової перевірки, яка здійснювалась лише працівниками АТ КБ «ПриватБанк», без надання можливості позивачу надати додаткові пояснення або документи на спростування висновків банку, а також без вивчення матеріалів розслідування у кримінальному провадженні № 12022270290000267. Скаржник заперечував факт надходження на його фінансовий мобільний номер дзвінка, смс-повідомлення із запитом на проведення операції по списанню з рахунку 54 080,01 грн, яку здійснено відповідачем 20 липня 2022 року. Наполягає на тому, що вчинив усі заходи щодо повідомлення банку про вчинення несанкціонованого доступу до його рахунку, лише після повторного несанкціонованого списання коштів 20 липня 2022 року оператор АТ КБ «ПриватБанк» запропонувала змінити логін та пароль для входу у систему «Приват24». Скаржник вважає, що не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втрати, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції. Скаржник не погоджується з висновком суду про невірно обраний спосіб захисту, вважаючи, що саме банк зобов`язаний повернути на рахунок користувача кошти, які списано за неналежними переказами. У наданому відзиві представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Рожко С.М., не погодившись із доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Доводи відзиву зводяться до того, що 19-20 липня 2022 року здійснено декілька переказів коштів із картки ОСОБА_1 з призначенням платежу «Переказ зі своєї картки», які відбулись з використанням системи дистанційного обслуговування клієнтів банку «ПриватБанк24» з правильним введенням логіну та паролю, належною ідентифікацією та верифікацією ініціатора переказу - ОСОБА_1 . Указує на те, що усупереч вимогам п.14.16 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» позивач взагалі не повідомив банк про втрату електронного платіжного засобу або доступу до нього з метою запобігання здійснення неналежних переказів, які відбулися 19-20 липня 2022 року. Звернувшись із заявою до банку 23 липня 2022 року, тобто через три дні після вчинених операцій, ОСОБА_1 просив банк лише провести перевірку по факту проведених переказів та за її результатами вирішити питання про повернення коштів. Стверджує, що проведення фінансових операцій на карткових рахунках позивача можливе лише у разі коректного використання усіх необхідних реквізитів платіжної картки, з правильним введенням логіну та паролю доступу до системи дистанційного обслуговування «Приват24», ПІН-кодів до карток, підтверджуючих паролів та іншої конфіденційної інформації, яка відома тільки позивачу, та/або у разі розголошення позивачем персональних даних третім особам, що дали змогу їм ініціювати платіжні операції. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 18 серпня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у цій справі. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 помер, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданою 21 серпня 2023 року Сновською міською радою Корюківського району Чернігівської області (т. 1 а.с. 181). Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року зупинено провадження до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 07 травня 2024 року поновлено провадження та залучено до участі у справі ОСОБА_2 , яка діє у власних інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як правонаступників померлого позивача ОСОБА_1 . Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 вчинив дії, які сприяли незаконному використанню інформації, та які дають змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою. Районним судом констатовано, що задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання здійснити перерахунок відсотків та суму щомісячного платежу за кредитом, з урахуванням поточної кредитної заборгованості на рахунку ІВАМ НОМЕР_2 в сумі 30 142,60 грн, починаючи з 20 липня 2022 року, не є належним способом захисту, оскільки задоволення цих вимог жодним чином не захищає/не відновлює право позивача. Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства. У справі встановлено, що 28 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг. ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, які розміщені на офіційному банківському сайті https://privatbank.ua/terms. складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві та не оспорюється останнім (т. 1 а.с. 63). Сторонами не заперечувалось, що на виконання наведеного договору позивачу відкрито рахунок ІВАN НОМЕР_3 , ОСОБА_1 отримав картку № НОМЕР_4 «Для виплат» та № НОМЕР_5 «Універсальна» із встановленим кредитним лімітом 85 000 грн. 19 липня 2022 року з картки ОСОБА_1 здійснено переказ коштів з призначенням платежу «Переказ зі своєї картки» на суму 29 000,00 грн, що підтверджено випискою по картці НОМЕР_7 ( НОМЕР_2 ) (т. 1 а.с.129). Як свідчить аудіорозмова ОСОБА_1 з оператором АБ КБ «ПриватБанк», що відбулася 19 липня 2022 року, останній звернувся до оператора з приводу зняття з його картки «Універсальна» грошових коштів на суму 29 000 грн. Оператор порадила ОСОБА_1 звернутися до найближчого відділення Приватбанку для перевиписку картки та до правоохоронних органів з приводу шахрайських дій. Запевнила, що його картку «Універсальна» заблоковано. ОСОБА_1 наголосив на тому, що перебуває у селі, тому до відділення зможе з`явитись через кілька тижнів (т. 1 а.с. 145). 20 липня 2022 року з картки ОСОБА_1 здійснено переказ коштів з призначенням платежу «Переказ зі своєї картки» двома платежами на загальну суму 54 080,01 грн, що підтверджено випискою по картці НОМЕР_7 ( НОМЕР_2 ) (т. 1 а.с. 129). Як свідчить аудіорозмова ОСОБА_1 з оператором АБ КБ «ПриватБанк», що відбулася 20 липня 2022 року, позивач звернувся до оператора з приводу зняття з його картки «Універсальна» грошових коштів на суму 54 080,01 грн. Оператор виявила, що картку позивача перевипущено через систему «Приват24» і вже з цієї картки відбувся переказ коштів двома платежами. Спочатку оператор порекомендувала змінити пароль входу до системи «Приват24», але з урахуванням того, що обидві картки були заблоковані, запитала дозволу для блокування акаунта в системі «Приват24», на що ОСОБА_1 погодився (т. 1 а.с. 145). За фактами несанкціонованого зняття з рахунків грошових коштів ОСОБА_1 звертався із заявами до поліції, за результатами яких слідчим Корюківського РВП ГУ НП в Чернігівській області внесено відомості до ЄРДР за №12022270290000267 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває (т. 1 а.с. 8, 9, 10, 17). 23 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою (скаргою), в якій просив провести належну перевірку щодо правомірності зняття (переводу) грошових коштів з його карткових рахунків картки «Універсальна» ( НОМЕР_5 ) та картки «Для виплат» ( НОМЕР_4 ), та за результатами перевірки вжити заходів щодо можливості повернення належних йому грошових коштів в сумі 22 110,01 грн, несанкціоновано знятих 20 липня 2022 року з картки «Для виплат» ( НОМЕР_4 ), та повернути несанкціоновано зняті 19-20 липня 2022 року кредитні кошти в межах встановленого банком кредитного ліміту на карті «Універсальна» (а.с. т. 1 а.с. 11-12). 19 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою (скаргою) з проханням розглянути питання щодо зупинення нарахування на несанкціоновано списані з його картки «Універсальна» ( НОМЕР_5 ) кредитні кошти, відсотки (пеню, штрафи тощо) до встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № №12022270290000267 (т. 1 а.с. 15) 14 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до АТ КБ «ПриватБанк», в якій просив поновити кредитний ліміт на картці «Універсальна» ( НОМЕР_2 ) на суму 54 080,01 грн, тобто суму, яка була знята з його рахунку 20 липня 2022 року після звернення до банку та блокування картки, а також здійснити перерахунок суми нарахованих відсотків за використаними кредитними коштами та суму обов`язкового платежу за кредитом, урахувавши те, що станом на 19 липня 2022 року кредитний ліміт по картці «Універсальна» становив 54 857,4 грн, а заборгованість за кредитом складала 30 142,6 грн (т. 1 а.с. 22-23). На звернення ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що за рахунком позивача було здійснено переказ коштів. При здійсненні переказу коректно введено номер картки позивача, термін її дії та CVV2 код. Після чого транзакцію було підтверджено 3-D Secure, який надсилався на фінансовий номер позивача. Зазначено, що чинним законодавством не надано повноважень банку здійснювати повернення проведеного переказу, тому банк не може повернути переказані кошти. У випадку впевненості в наявності шахрайських дій щодо списання грошових коштів, рекомендовано звернутися до правоохоронних органів (т. 1 а.с. 13, 20, 24). Висновком перевірки запиту напрямку з юридичної координації діяльності щодо звернення клієнта банку ОСОБА_1 , складеного 14 березня 2023 року, встановлено, що (т. 1 а.с. 100-101): - відповідно до п.п. 2.1.4.5.1, 2.1.4.12.3 Умов та правил надання банківських послуг, грошові перекази з картки НОМЕР_5 клієнта банку ОСОБА_1 на суму 81 000 грн, що мали місце 19-20 липня 2022 року, з якими незгоден останній, знаходяться в зоні відповідальності клієнта; - у зв`язку з тим, що спірні операції по картках НОМЕР_5 та НОМЕР_8 клієнта банку ОСОБА_1 на суму 81 000 грн, що мали місце 19-20 липня 2022 року, проведені по 3-D Secure протоколу. ПриватБанк не має можливості оскаржити їх перед банком-емітентом, в інших випадках банк здійснює в інтересах свого клієнта претензійну роботу з банком-оквайзером, якщо оскаржувані транзакції були здійснені не за 3-D Secure протоколом; - фінансові претензії клієнту банку ОСОБА_1 необхідно висловити в цивільному позові в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № №12022270290000267 від 21 липня 2022 року, відкритого за заявою останнього до правоохоронних органів за фактом зняття грошових коштів з його карток НОМЕР_5 та НОМЕР_8 , що мали місце 19-20 липня 2022 року. У вказаному висновку зазначено, що дії по зняттю грошових коштів були виконані за допомогою інтернет-оперцій по 3-D Secure протоколу, який використовується як додатковий рівень безпеки онлайн-кредитних та дебетових карт, для двофакторної аутентифікації користувача, тобто підтверджена клієнтом, а це у свою чергу означає, що у особи, яка здійснювала перекази, був доступ до П-24 клієнта банку ОСОБА_1 , заходила вона туди за допомогою паролю та логіну входу, які відомі тільки їх власнику. Щоб отримати доступ до П-24, окрім логіна та пароля, потрібно підтвердити вхід на фінансовому номері, а в даному випадку підтвердження було через систему ІVR (отримання клієнтом дзвінка від ПБ для підтвердження входу в П-24), тобто клієнт на свій фінансовий номер отримав дзвінок від банку, за допомогою якого потрібно було підтвердити вхід в П-24, а далі використано дані картки на сайті для списання, сім-карта не перевипускалась, 3-D Secure відправлявся в ООВ ВІО (форма в додаток П-24) і ОТР АРР (ОТП код в додаток П-24), переадресація виклику не відбувалась, логін та пароль не мінялись, зміну паролю не було зроблено після блокування карток і не заблоковано було П-24 клієнта. При здійсненні переказів були коректно введені номер картки клієнта, термін її дії та СVV2 код, після чого транзакція була підтверджена 3-D Secure, який надсилався на його фінансовий телефон. По даним операціям створити заявки на претензійні роботи (тобто оскаржити як шахрайство) неможливо, так як було підтвердження через 3-D Secure протоколу. Отримувачем шахрайським чином отриманих грошових коштів являється JSC Commercial Industrial Bank (Індустріалбанк). Таким чином, перекази грошових коштів з картки НОМЕР_5 клієнта банку ОСОБА_1 на суму 81 000 грн, що мали місце 19-20 липня 2022 року, були здійснені з використанням логіну та паролю П-24, який відомий тільки останньому. Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 указував, що АТ КБ «ПриватБанк» незаконно здійснив операції по списанню 20 липня 2022 року коштів з картки «Універсальна» НОМЕР_5 в сумі 30 160 грн та 23 920,01 грн, а з урахуванням комісії банку за переказ 1 159,41 грн, всього в сумі 54 857,40 грн, оскільки такі транзакції відбулися без його згоди, після того, як він повідомив банк про несанкціонований доступ до його рахунку, вжив всіх необхідних заходів по блокуванню операцій по картковому рахунку, тому не несе відповідальності за здійснення цих платіжних операцій. Вважав обов`язком відповідача відновлення його банківського/карткового рахунок до стану, що існував до несанкціонованого списання коштів, яке відбулося 20 липня 2022 року. Зазначав, що нарахування АТ КБ «ПриватБанК» відсотків на суму коштів, несанкціоновано знятих невідомими особами, є незаконним. У результаті такого нарахування виникла заборгованість, яка станом на 22 грудня 2022 року складає 95 082,28 грн, з яких: 84 222,61 грн - сума поточної заборгованості за кредитним лімітом та 12 991,69 грн - сума відсотків, нарахованих за користування кредитом. Позивач указував, що відмова банку відновити його банківський/картковий рахунок до стану, що існував до несанкціонованого списання коштів, є незаконною та такою, що порушує його права як споживача банківських послуг. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1092 ЦК України, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу. Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. За змістом ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Згідно пунктів 32.1, 32.7 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. Банк платника не має права на списання з рахунка платника коштів за розрахунковим документом після отримання документа на його відкликання. Згідно із пунктом 37.2 статті 37 цього Закону у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу; за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними. Пунктами 1.15, 1.23, 1.24, 1.32 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначені умови, за яких рух коштів вважається неналежним (неправомірним) переказом, а саме: ініціатором такого переказу має бути особа, яка не є платником, тобто якій не належить рахунок, з якого ініціюється платіж (неналежний платник), а кошти мають бути списані з рахунку неналежного платника помилково або неправомірно та зараховані на рахунок неналежного отримувача, тобто особи, яка не має законних підстав на одержання переказу. Ініціювання переказу коштів може здійснюватися шляхом використання держателем електронного платіжного засобу, тобто платіжної картки (стаття 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Згідно з пунктом 2 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року N 705, емітент зобов`язаний надавати ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу, лише держателю електронного платіжного засобу. Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором: повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем; реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій. Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися. Пунктами 7, 8 розділу VI Положення визначено, що емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Отже, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Відповідно до висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі № 182/5175/16-ц, на клієнта банку - власника картки покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком, паролів, ПІН-кодів, СVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення інформації за рахунком. Оскільки операція з переказу спірних коштів була здійснена у мережі Інтернет з підтвердженням платежу З-D Secure, списання коштів з карткового рахунку фізичної особи відбулося за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача, а позичальник підтвердив факт надходження на його телефон відповідних повідомлень від АТ КБ ПриватБанк», то останній не повинен нести відповідальність за дану операцію. Указані висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 712/4463/16-ц (провадження № 61-22267св18), від 10 липня 2019 року у справі № 522/22780/15-ц (провадження № 61-23040св18), від 17 червня 2020 року у справі № 201/15185/16-ц (провадження № 61-41264св18). Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 оспорює операції по картці, які відбулися 20 липня 2022 року, і за якими невідомими особами списано грошові кошти на загальну суму 54 080,01 грн, після того, як 19 липня 2022 року він повідомив банк про несанкціонований дступ до його рахунку та списання невідомими особами грошових коштів в сумі 29 000 грн та блокування картки «Універсальна». У ході розгляду справи позивач стверджував, що доступу до акаунту в додатку Приват24 нікому не надавав, і не повідомляв свій логін, пароль, ПІН, СУУ2/ СУС2, строку дії картки. За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Висновком службової перевірки АТ КБ «ПриватБанк» щодо звернення ОСОБА_1 від 14 березня 2023 року встановлено, що у особи, яка здійснювала перекази, був доступ до Приват24 клієнта банку ОСОБА_1 , заходила вона туди за допомогою паролю та логіну входу, які відомі тільки їх власнику. Для отримання доступу до Приват24 було підтверджено вхід на фінансовому номері через систему ІVR (отримання клієнтом дзвінка від ПБ для підтвердження входу в Приват24), тобто клієнт на свій фінансовий номер отримав дзвінок від банку, за допомогою якого потрібно було підтвердити вхід в Приват24, а далі використано дані картки на сайті для списання. При здійсненні переказів були коректно введені номер картки клієнта, термін її дії та СVV2 код, після чого транзакція була підтверджена 3-D Secure, який надсилався на його фінансовий телефон. Аналізуючи наявні у справі докази, суд першої істанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 , як користувач кредитної картки «Універсальна», своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, оскільки вхід до системи Приват24 здійснено коректно у зв`язку з введенням номера картки, терміна її дії та СVV2 код, після чого транзакція була підтверджена 3-D Secure, який надсилався на його фінансовий телефон, що в подальшому дало змогу ініціювати платіжні операції 20 липня 2022 року щодо перерахування о 04 год 25 год та 04 год 28 хв з його карткового рахунку грошових коштів на загальну суму 54 080,01 грн. Колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо ненадходження на його фінансовий номер дзвінка, смс-повідомлення із запитом на проведення операцій по списанню з рахунку на 54 080,01 грн, яку здійснено АТ КБ «ПриватБанк» 20 липня 2022 року, оскільки без вчинення цих дій при вході до системи «Приват24» указані транзакції не були б проведені. ОСОБА_1 , звертаючись до суду з цим позовом, не був позбавлений можливості, як власник телефона з фінансовим номером, надати відповідну роздруківку/скрнішот з нього на підтвердження доводів щодо неотримання дзвінка або смс-повідомлення у спірний період, проте матеріали справи такої інформації не містять. Стверджуючи про однобокість та необґрунтованість службової перевірки АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 не надав доказів на спростування викладеної в ній інформації щодо коректного входу в систему «Приват24» для здійснення переказів, зокрема, щодо того, що переадресація здійсненого на фінансовий номер телефону виклику не відбувалась, логін та пароль не змінювались, зміна паролю не відбулась і після блокування карт клієнат, П-24 не блокувався, транзакції підтверджувались 3-D Secure, що надсилався на його фінансовий номер. Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач сприяв доступу до карткового рахунку третім особам шляхом розголошення конфіденційної інформації - паролю в акаунт системи «Приват-24». За обставинами справи заявник не заперечував, що вхід до П-24 заблоковано лише 20 липня 2022 року після розмови з оператором АТ КБ «ПриватБанк». Таким чином, апеляційний суд погоджується з доводами банку про недоведеність позивачем факту нерозголошення особистої інформації, яка стала наслідком списання грошових коштів. Наявність кримінального провадження, відкритого за заявою ОСОБА_1 , не може свідчити про вчинення злочину відносно нього та не може бути підставою для звільнення позивача від доказування в силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України, ураховуючи, що само по собі зазначене кримінальне провадження не є підтвердженням вчинення злочину щодо позивача до ухвалення вироку у кримінальній справі та встановлення винної особи. Установивши, що ОСОБА_1 своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази порушення банком правил проведення розрахункових операцій в процесі переказу грошових коштів з карткового рахунку позивача, відсутні підстави вважати, що АТ КБ «ПриватБанк» незаконно здійснив операції по списанню 20 липня 2022 року коштів з картки «Універсальна» на загальну суму 54 080,01 грн. Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що заявлені позивачем вимоги про зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок відсотків та суму щомісячного обов`язкового платежу за кредитом, з урахуванням поточної кредитної заборгованості на рахунку ІВАМ НОМЕР_2 в сумі 30 142,60 грн, починаючи з 20 липня 2022 року, є неналежним способом захисту. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18), за яким не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого суб`єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги. Судом першої інстанції вірно зазначено, що у випадку пред`явлення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказані позивачем обставини щодо безпідставного нарахування відсотків та суми щомісячного обов`язкового платежу за кредитом повинні оцінюватись судом саме при вирішенні питання про стягнення заборгованості. Ураховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить висновку про те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на відповідних положеннях законодавства, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 , яка діє у власних інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишити без задоволення, а рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 15 червня 2023 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Н.В. Шитченко Судді О.Є. Мамонова О.І. Онищенко