Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 243/2076/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 червня 2024 року справа №243/2076/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г. суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі №243/2076/22 (головуючий І інстанції Зеленов А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не надання приватному нотаріусу Краматорського нотаріального округу Семеновій І.М. інформації щодо розміру пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була нарахована за період з 01 березня 2016 року по 26 липня 2021 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати приватному нотаріусу Краматорського нотаріального округу Семеновій І.М., довідку про розмір пенсії, яка належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не була одержана нею, за період з 01 березня 2016 року по 26 липня 2021 року. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 березня 2023 року у справі №243/2076/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у ненаданні приватному нотаріусу Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Семеновій І.М., інформації щодо розміру недоотриманої за життя пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01 березня 2016 року по 29 січня 2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, сформувати та направити приватному нотаріусу Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Семеновій І.М., для включення до складу спадщини після ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідку про суму недоотриманої за життя пенсії померлої ОСОБА_2 за період з 01 березня 2016 року по 29 січня 2019 року. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 червня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволено частково. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 березня 2023 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області закрито. Повідомлено ОСОБА_1 , що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2023 року передано справу №243/2076/22 до Донецького окружного адміністративного суду. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не надання приватному нотаріусу Краматорського нотаріального округу Семеновій І.М. інформації щодо розміру недоотриманої за життя пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01 березня 2016 року по 02 січня 2019 року включно. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати приватному нотаріусу Краматорського нотаріального округу Семеновій І.М., довідку про розмір недоотриманої за життя пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01 березня 2016 року по 02 січня 2019 року включно з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів зазначає, що пенсійні кошти за період з 01.04.2016 року по 29.01.2019 року ОСОБА_2 не нараховувались. Виплата пенсії за життя ОСОБА_2 проведена по березень 2016 року. За життя ОСОБА_2 особисто за поновленням виплати пенсії не зверталась. Пенсійна справа знята з обліку з 01.08.2021 у зв`язку зі смертю пенсіонерки 26.07.2021 року. Пенсія, яка не була нарахована за життя спадкодавця, не входить до складу спадщини. Оскільки, померла за життя не вжила заходи щодо своєчасного нарахування та отримання нарахованої пенсії, то вона не скористалася своїм правом на отримання належних їй сум пенсії. Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 . Позивач є сином ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . 05 січня 2015 року ОСОБА_2 видана довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районі проведення антитерористичної операції № 1442013271. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 04 жовтня 2021 року Лиманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Харків) слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьку, у віці 101 рік. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видано приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Семеновою І.М. від 27 січня 2022 року та зареєстрованого в реєстрі за № 250 слідує, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1920 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина на яку видане свідоцтво складається з грошових коштів недоодержаної пенсії за період з 03 січня 2019 року по 31 липня 2021 року у розмірі 197730,75 гривень, яка належала спадкодавцю згідно з повідомленням, наданим начальником відділу обслуговування громадян № 3 (сервісний центр м. Лиман) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19 січня 2022 року № 0500-1801-8/11164. Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 68283700 від 27 січня 2022 року слідує, що приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Семеновою І.М. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом та зареєстровано в реєстрі за №

250. Спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємець ОСОБА_1 . Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08 лютого 2022 року наданого на адвокатський запит представника позивача адвоката - Воронова А.І. слідує, що ОСОБА_2 , як внутрішньо переміщена особа перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією в м. Лиман та отримувала пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону №1058. На підставі інформації, отриманої з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, утримувачем якої є Міністерство соціальної політики України, що передбачає п. 5 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» та відповідно до підпункту 5 пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» пенсійні виплати ОСОБА_2 призупинені з 01.03.2016. За відновленням пенсійних виплат ОСОБА_2 по день смерті не зверталась. 31 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , яка увійшла до складу спадщини. Сума заборгованості по пенсії ОСОБА_2 розрахована відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Закону №1058, а саме з дати звернення за отриманням пенсії спадкоємця з усіма необхідними документами і складає 193644,36 грн. за період з 30.01.2019 по 31.07.2021. Кошти, які увійшли до складу спадщини, обліковуються в Головному управлінні та будуть виплачені на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 після затвердження відповідних бюджетних призначень. При вирішенні справи суд виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України. Предметом спору в даній справі є правомірність дій відповідача щодо застосування під час обрахунку суми недоотриманої пенсії померлої матері позивача трирічного строку виплати пенсії (до моменту смерті). Згідно статті 52 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058 (далі Закон № 1058) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. На підставі статті 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Згідно частини першої статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Частиною першою статті 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до частини першої статті 1227 Цивільного кодексу України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (Далі Порядок № 22-1). На підставі пункту 2.26 Порядку № 22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину. На підставі частини третьої статті 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерел формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Статтею 5 Закону № 1058 передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування. Отже, нормативно-правовим актом, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення), є Закон №1058. Відтак, інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих вказаним Законом №1058, можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону. Відповідно до статті 47 Закону № 1058 пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством. При цьому суд наголошує, що право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю пенсіонера, адже з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу. Як визначено статтею 46 Закону № 1058-VI нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Підстави припинення та поновлення виплати пенсії врегульовано статтею 49 Закону № 1058. Як свідчать матеріали справи, виплата пенсії за життя ОСОБА_2 проведена по 31.03.2016. За життя ОСОБА_2 особисто за поновленням виплати пенсії не зверталась. Проте ці доводи є неприйнятими, оскільки зупинення виплати пенсії особі, що перебуває на обліку в пенсійному органі, не є тотожнім не нарахуванню пенсії. Крім того, відповідач на запит нотаріуса надав відомості, про суму недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 в розмірі 197730,75 грн. за період з 03.01.2019 по 31.07.2021 року з урахуванням вимог статті 46 Закону №1058. Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У рішенні Європейського суду з прав людини від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 1 Першого протоколу включає в себе три окремих норми: "перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає право Договірних держав, зокрема, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Проте ці норми не є абсолютно непов`язаними між собою. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, а тому повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закріпленого першою нормою" (параграф 30). Щодо соціальних виплат, стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату як право на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам (параграф 31). Зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52). Таким чином, з огляду на загальновідомі обставини тимчасової втрати контролю з боку України над певною територією Донецької та Луганської області, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність вини ОСОБА_2 в несвоєчасному одержанні за життя пенсійних виплат, визначених Законом № 1058. Відтак, підлягають застосуванню приписи частини другої статті 46 Закону № 1058, відповідно до яких нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Отже, відповідачем помилково застосовано під час обрахунку суми недоотриманої пенсії померлої матері позивача трирічний строк виплати пенсії (до моменту смерті). Оскільки заборгованість пенсійних виплат ОСОБА_2 за життя у період з 01.03.2016 по 30.01.2019 сталася з вини пенсійного органу, тому нарахована заборгованість по її пенсії повинна бути визначена в довідці без обмеження будь-яким строком. Суд не приймає посилання апелянта на судове рішення Донецького апеляційного суду у справах № 243/5743/19, оскільки обов`язковими для врахування при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин є висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України Відповідачем сума заборгованості по пенсії розрахована відповідно до вимог ст. 46 Закону № 1058, а саме з дати звернення за отриманням пенсії спадкоємця з усіма необхідними документами і складає 193644,36 грн. за період з 30.01.2019 по 31.07.2021. За наслідками судового розгляду, місцевий суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі №243/2076/22 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі №243/2076/22 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 13 червня 2024 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук Судді А.А. Блохін І.В. Сіваченко