Постанова Запорізький апеляційний суд № 334/3756/24

Дата документу 11.06.2024 Справа № 334/3756/24 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 22-ц/807/1357/24 Головуючий у 1-й інстанції Козлова Н.Ю. Є.У.№ 334/3756/24 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2024 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючої: Кочеткової І.В., суддів: Гончар М.С., Трофимової Д.А., розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» про видачу судового наказу про стягнення боргу за надання ЖКП з ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2024 року, В С Т А Н О В И В: У травні 2024 року ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 на користь заявника заборгованість за надані послуги ЖКП. Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2024 відмовлено у видачі судового наказу за заявою ТОВ «Запоріжжяелектропостачання». Судове рішення мотивовано тим, що заява про видачу судового наказу за формою і змістом не відповідає вимогам ст.163 ЦПК України в ній не зазначена дата народження боржника, що унеможливлює встановити адресу місця реєстрації останнього. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що заява про видачу судового наказу не відповідає нормам статті 163 ЦПК України, оскільки заявником були вказані всі відомі дані стосовно особи боржника у відповідності до норм статті 163 ЦПК України. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, проте це не заважає її розгляду за наявними матеріалами справи. В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Зважаючи на те, що оскаржується ухвала про відмову у видачі судового наказу, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з огляду на такі обставини. Відповідно до п.6 ч.1ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п.4 ч.1ст.379 ЦПК України, підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Судом встановлено, що ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» звернулось з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання електричної енергії за період з 01.09.2019 по 01.08.2023 у сумі 25838,87 грн. Згідно ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 160 ЦПК України, із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Згідно п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Згідно п. 1 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу. Відповідно до статті 163 ЦПК України в заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням норм статті 163 ЦПК України. Проте, такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на законі і не відповідають фактичним обставинам, а тому колегія суддів погодитись із ними не може. Із заяви про видачу судового наказу видно, що ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» вказало таку інформацію стосовно боржника, яка була відома товариству, а саме: прізвище, ім`я та по-батькові боржника, адресу проживання (останню відмову), код платника податків та номер телефону для зв`язку. У відповідності до норми ч.1 ст. 163 ЦПК України, заявник надає офіційні електронні адреси та інші дані боржника, якщо вони відомі заявнику. Тобто вказана норма не зобов`язує заявника надавати ані копію паспорту боржника, ані дати народження боржника, як то вказав в оскаржуваній ухвалі суд. Окрім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно посилався на те, що без дати народження боржника не можливо встановити його місце реєстрації або проживання, адже Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради надає відповідь на запит суду та підтверджує або спростовує відомості щодо місця реєстрації особи за адресою вказаною саме судом у запиті. Отже, аналіз викладеного вище свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції та порушенням ним норм процесуального права, що у відповідності до норм статті 379 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду та направлення матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» задовольнити. Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2024 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає. Головуюча: І.В. Кочеткова Судді: М.С. Гончар Д.А. Трофимова