Постанова Миколаївський апеляційний суд № 486/1445/23

11.06.24 33/812/299/24 Єдиний унікальний номер судової справи 486/1445/23 Номер провадження 33/812/299/24 Головуючий у місцевому суді: Далматова Г.А. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Серебрякова Т.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2024 року місто Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Серебрякової Т.В., із секретарем судового засідання Колосовою О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Ліпатова Сергія Володимировича на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 02 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, ВСТАНОВИВ: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №481020, який надійшов на розгляд до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області та був складений 29 серпня 2023 року, встановлено, що 29 серпня 2023 року о 06 год. 41 хв. на об`їзній дорозі навколо Ташлицького водосховища міста Южноукраїнська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки та моделі Mercedes Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820, показники якого склали 0.90‰, тест №236. Вказаним водій порушив вимоги п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 02 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп. Не погодившись із судовим рішенням, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Ліпатов С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 02 квітня 2024 року та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга мотивована тим, що після проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не було запропоновано пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я та його не було доставлено до найближчого медичного закладу для проведення такого огляду. Крім того, міський суд у порушення норм процесуального права розглянув справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, проігнорувавши клопотання останнього про відкладення розгляду справи. В судове засідання апеляційного суду, призначене на 11 червня 2024 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисник адвокат Ліпатов С.В., не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися апеляційним судом належним чином. 10 червня 2024 року адвокат Ліпатов С.В. надіслав на адресу апеляційного суду заяву, в якій підтримав доводи, викладенні в апеляційній скарзі, та просив розглянути справу у його та ОСОБА_1 відсутність. Враховуючи вищевикладене, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП не передбачається обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, приймаючи до уваги розумний строк розгляду апеляційної скарги на постанову суду, відсутність обґрунтованого підтвердження необхідності відкладення розгляду справи, апеляційний суд з урахуванням положень ч.1 ст.268, ч.6 ст.294 КУпАП вважав за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. За змістом ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.3 ст.7 КУпАП). Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (ч.4 ст.7 КУпАП). Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Відповідно до ч.ч.2,3,6 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103 (далі Порядок). Відповідно до п.п.2,3,6,7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серія ААД №481020, який надійшов на розгляд до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області та був складений 29 серпня 2023 року, встановлено, що 29 серпня 2023 року о 06 год. 41 хв. на об`їзній дорозі навколо Ташлицького водосховища міста Южноукраїнська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки та моделі Mercedes Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820, показники якого склали 0.90‰ ,тест №236. Вказаним водій порушив вимоги п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху. Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейським за ч.1 ст.130 КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначені посада, найменування підрозділу поліції, звання та прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка його складала, та його підпис. Також, зі змісту протоколу встановлено, що в ньому зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також, в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП та зазначено, що у водія посвідчення водія не вилучалось та відповідно тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався. Відповідно до п.2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення водій підписав без зауважень, зазначивши свою згоду. Отже, протокол про адміністративне правопорушення, який складений щодо ОСОБА_1 , сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст.ст.254,256 КУпАП, тому є належним доказом у даній справі. Відповідно до наявної у справі роздруківки тестування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу Газоаналізатора Drager Alcotest 6820, результат тесту становив 0.90‰. Вказану роздруківку водій ОСОБА_1 підписав без зауважень. Також працівниками поліції складено Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння та зазначено в ньому результати огляду на стан сп`яніння 0.90‰. В графі з результатами згоден особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 поставив свій підпис. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що водій ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу незгоди з показниками Газоаналізатора Drager Alcotest 6820, не висловлював. Вищевказані обставини також підтверджуються відеозаписом працівників поліції. Дослідивши зазначений відеозапис встановлено, що водій ОСОБА_1 пройшов на місці зупинки транспортного засобу огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат якого склав 0.90‰. З результатом огляду водій був ознайомлений. Також поліцейським було запропоновано водію повторно пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або проїхати для потворного огляду до медичного закладу, на що ОСОБА_1 відмовився. З фактом вчинення ним правопорушенням був згодний. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до діючого законодавства водій самостійно вирішує чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного приладу або не погоджується з отриманим результатом. У тому разі, якщо водій не погоджується з результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, то огляд на стан сп`яніння повинен бути проведений у закладі охорони здоров`я. При цьому, водій самостійно на власний розсуд вирішує це питання і не зобов`язаний вказувати причини з яких він не погодився з отриманим результатом. Разом з тим, згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, фактично свідчить про визнання водієм факту перебування у стані алкогольного сп`яніння. До того ж, згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу також свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Будь-яких дій працівників поліції щодо примушення водія ОСОБА_1 до проходження чи відмови від проходження огляду на стан сп`яніння не встановлено. Не містять матеріали справи також доказів оскарження у встановленому законом порядку дій поліцейських під час проведення огляду на стан сп`яніння і складання протоколу про адміністративне правопорушення та відповідно проведеного службового розслідування, висновки якого могли би спростувати усвідомлений ОСОБА_1 факт проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. За такого, доводи апеляційної скарги щодо того, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд у медичному закладі спростовуються матеріалами справи. Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейський не виконав своїх обов`язків та не доставив ОСОБА_1 до медичного закладу для огляду, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки з досліджених доказів встановлено, що після проходженні огляду на місці зупинки транспортного засобу на пропозицію поліцейського водій відмовився від подальшого проходження огляду в закладі охорони здоров`я, а діючим законодавством, у такому випадку, не передбачене примусове доставлення водія до закладу охорони здоров`я, та вказане не спростовує факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, оскільки 29 серпня 2023 року керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. В рішенні по справі «О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. За таких обставин, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Отже, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно оцінив наявні в даній справі докази, відповідно до вимог ст.251 КУпАП та дійшов до правильних висновків про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог пп.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, а також, що його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобами особою в стані алкогольного сп`яніння. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Стосовно доводів апеляційної скарги щодо розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, то апеляційний суд виходить з того, що хоча справа про адміністративне правопорушення і розглянута у відсутність ОСОБА_1 та його захисника Ліпатова С.В., але процесуальні права ОСОБА_1 , в тому числі права на доступ до правосуддя, поновлені шляхом звернення до апеляційного суду, з дотриманням усіх прав, передбачених ст.ст.268,271 КУпАП. Слід також вказати, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Ліпатов С.В. були обізнані про розгляд справи, який призначався неодноразово, зокрема, на 29 вересня 2023 року, 19 жовтня 2023 року, 01 грудня 2023 року, 20 грудня 2023 року, 19 січня 2024 року, 14 лютого 2024 року, 07 березня 2024 року, 02 квітня 2024 року. При цьому, ОСОБА_1 , який скористався правом на правову допомогу, уклавши договір з адвокатом, не надав суду першої інстанції жодного клопотання (заяви) про особисту участь у розгляді справи чи її відкладення з поважних причин. Від захисника на адресу суду дійсно надходили заяви про відкладення розгляду справи, але без належного підтвердження необхідності відкладення розгляду справи. За вказаних обставин, 02 квітня 2024 року міський суд розглянув справу за відсутності учасників справи, оскільки про дату, час і місце розгляду справи останні були повідомлені, а захисник надав перевагу у розгляді іншої справи замість участі у розгляді цієї справи. Крім того, апеляційний зауважує, що чинним законодавством не передбачено необхідності обов`язкового скасування постанови суду першої інстанції у зв`язку з розглядом справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чи її захисника. До того ж, ст.247 КУпАП не передбачені підстави для закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення з підстав неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання суду першої інстанції та неможливості цією особою надати усні чи письмові пояснення суду. Ці права особи, у випадку порушення процедури її належного повідомлення, реалізуються в процесі перегляду судового рішення в апеляційному порядку. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції в межах її оскарження, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Суддя міського суду в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано врахував характер вчиненого правопорушення, а також те, що водій ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП. За такого, підстав для скасування постанови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 02 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Ліпатова Сергія Володимировича залишити без задоволення. Постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 02 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.В. Серебрякова