Постанова КЦС ВС № 344/8736/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 червня 2024 року м. Київ справа № 344/8736/21 провадження № 61-8670св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Комунальне підприємство «Івано-Франківськводоекотехпром», особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 , розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Василишин Л. В., Максюти І. О. та за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Максюти І. О., Пнівчук О. В., ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не реагування на виклик споживача, нескладання та непідписання акта-претензії ненадання комунальної послуги із зазначенням дати (строку) її ненадання, невжиття заходів до безперебійного забезпечення послугами; зобов`язати відповідача зреагувати на його виклики як споживача, скласти та підписати акт-претензію ненадання комунальної послуги (централізованого водопостачання) із зазначенням дати (строку) її ненадання, невжиття заходів безперебійного забезпечення споживача послугами з централізованого водопостачання; зобов`язати відповідача зреагувати на виклики споживача від 18, 19 та 27 травня 2021 року, скласти та підписати акт-претензію ненадання комунальної послуги (централізованого водопостачання) з зазначенням дати (строку) її ненадання, негайно вжити заходи до безперебійного забезпечення його послугами з централізованого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Обґрунтовуючи вимоги заяви, ОСОБА_1 посилався на те, що він є споживачем послуг з централізованого водопостачання, які надає Комунальне підприємство «Івано-Франківськводоекотехпром» (далі - КП «Івано-Франківськводоекотехпром»). 09 травня 2021 року він виявив факт відсутності холодного водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим о 14.35 год. зателефонував на телефон інформаційної лінії відповідача, однак оператор не відповів на його дзвінок. 18 травня 2021 року о 10.21 год він повторно зателефонував відповідачу стосовно відсутності холодного водопостачання, однак йому було відмовлено у вирішенні питання безперебійного забезпечення послугами з централізованого холодного водопостачання. У зв`язку з викладеним він подав відповідачу заяви від 18 травня 2021 року, від 19 травня 2021 року та від 27 травня 2021 року, в яких просив: зреагувати на його виклики як споживача, підписати акт-претензію, вжити заходів щодо безперебійного забезпечення послугами з централізованого холодного водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач не відреагував на його виклики, а листом від 31 травня 2021 року запропонував для поновлення водопостачання отримати дозвіл від власника суміжної земельної ділянки на АДРЕСА_2 , який, на думку відповідача, є співвласником водопровідної мережі. Бездіяльність відповідача щодо нереагування на його виклики як споживача, нескладання і непідписання акта-претензії ненадання комунальної послуги - централізованого водопостачання із зазначенням дати (строку) її ненадання, невжиття заходів до безперебійного забезпечення його послугами з централізованого водопостачання є протиправною і такою, що порушує його права як споживача комунальних послуг. У зв`язку з цим позивач просив позов задовольнити. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області рішенням від 26 серпня 2021 року в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що позивач не довів факту допущення відповідачем протиправної бездіяльності, яка призвела до порушення його прав як споживача. Водночас відповідач у встановлений законом спосіб провів перевірку та надав споживачу відповідь на звернення, представники відповідача склали акт обстеження систем централізованого водопостачання та водовідведення у житловому будинку, який належить позивачу, встановили дійсну причину відсутності водопостачання. Крім цього, відповідач не вчиняв будь-яких дії, що спрямовані на припинення водопостачання до домоволодіння позивача. Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2021 року залишив без змін. Апеляційний суд мотивував судове рішення тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Не погоджуючись із рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2021 року, ОСОБА_2 як особа, яка не брала участі у справі, звернулася до суду з апеляційною скаргою. Апеляційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував обставини щодо точки розподілу/місця приєднання об`єктів споживача до комунального водопроводу, в якій здійснюється передача послуг з централізованого водопостачання позивачу згідно з договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 17 червня 2015 року. Надання послуги з централізованого водопостачання відповідач здійснює лише до водопровідного колодязя, розташованого на території будинку АДРЕСА_1 , тоді як згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 17 червня 2015 року відповідач повинен подавати питну воду позивачу до точки розподілу - як зазначено в листі від 29 листопада 2021 року. Вона не брала участі у розгляді справи, однак рішення суду стосується її прав, свобод та інтересів. Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 09 вересня 2022 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 26 серпня 2021 року. Ухвалою від 01 листопада 2022 року Івано-Франківський апеляційний суд закрив апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою ОСОБА_2 на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 . Це рішення суду не стосується прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_2 , яка не брала участі у справі. Крім цього, у разі якщо ОСОБА_2 вважає, що її права порушено, вона не позбавлена можливості звернутися до суду з відповідним позовом для захисту таких прав. Івано-Франківський апеляційний суд додатковою постановою від 13 грудня 2022 року задовольнив заяву КП «Івано-Франківськводоекотехпром» про ухвалення додаткового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 26 серпня 2021 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи № 344/8736/21 в суді апеляційної інстанції. Стягнув із ОСОБА_2 на користь КП «Івано-Франківськводоекотехпром» 1 500,00 грн на відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що під час постановлення ухвали від 01 листопада 2022 року апеляційний суд не вирішивпитання про судові витрати, тому заява представника КП «Івано-Франківськводоекотехпром» - адвоката Кузя А. П. про відшкодування витрат на правничу допомогу під час апеляційного провадження є обґрунтованою та є підстави для ухвалення додаткової постанови. Однак з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, зокрема складання відзиву на апеляційну скаргу, і з огляду відсутність представника КП «Івано-Франківськводоекотехпром» в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2 заявлений розмір витрат на правничу допомогу (2 600,00 грн) не є співмірним зі складністю та обсягом виконаної роботи і підлягає зменшенню до 1 500,00 грн. Короткий зміст касаційних скарг та їх узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи У червні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції. Як на підставу касаційного оскарження посилався на те, що справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України). Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 . Також скарга містить доводи те, що апеляційний суд не повідомив ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання. У червні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви КП «Івано-Франківськводоекотехпром» про ухвалення додаткового рішення відмовити. Як на підставу касаційного оскарження посилався на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 та застосованого апеляційним судом в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України); справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України). Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправомірно ухвалив додаткову постанову, оскільки за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 суд не ухвалював рішення по суті спору, а ухвалою закрив апеляційне провадження. Суд безпідставно стягнув із ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу, яка не є позивачем у цій справі. Крім того вказував, що додані до заяви про стягнення судових витрат докази не підтверджують надання відповідачу правничої допомоги адвоката при розгляді апеляційної скарги. Також скарга містить доводи про те, що апеляційний суд не повідомив ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання. У листопаді 2023 року КП «Івано-Франківськводоекотехпром» подало письмові пояснення на касаційні скарги. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року. 24 жовтня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду. Фактичні обставини справи Апеляційний суд встановив, що зі змісту апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів відомо, що ОСОБА_2 , яка не була учасником справи, оскаржила рішення місцевого суду від 26 серпня 2021 року про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову до КП «Івано-Франківськводоекотехпром» про захист прав споживачів, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, вважає, що порушено її права та інтереси як члена сім`ї позивача щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення. Під час розгляду справи місцевий суд встановив, що для поновлення водопостачання до будинку за адресою: АДРЕСА_1 позивачу запропоновано отримати дозвіл від співвласника водопровідної мережі ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) або звернутися до КП «Івано-Франківськводоекотехпром» для зміни точки приєднання. Згідно з довідкою КП «Івано-Франківськводоекотехпром» від 01 липня 2021 року № 75.3.4.1/945 у період із 07 травня до 01 липня 2021 року підприємство не здійснювало жодних відключень централізованого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено і довідкою Приватного підприємства «ЖЕО Житло-Сервіс» від 26 липня 2021 року. Доказів, які спростовували би факт ненадання відповідачем послуг стосовно будинку за адресою: АДРЕСА_1 від якого йде підключення водопостачання до будинку АДРЕСА_1 , належного позивачу, ОСОБА_1 не надав. Зазначене свідчить про те, що оскаржуване судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , не стосується прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_2 . Крім того, ОСОБА_2 не позбавлена можливості звернутись до суду з позовною заявою в разі порушення її прав. 08 листопада 2022 року КП «Івано-Франківськводоекотехпром» подало заяву про стягнення із ОСОБА_2 2 600,00 грн витрат на правничу допомогу. Ухвалюючи додаткове судове рішення, апеляційний суд встановив такі обставини. З акта від 07 листопада 2022 року № 5 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 19 січня 2022 року № 1885/п відомо, що Адвокатське об`єднання «Правнича компанія «Константа» (далі - Адвокатське обєднання) згідно з умовами укладеного договору про надання правової (правничої) допомоги надало відповідачу такі послуги з правової допомоги: підготовка та направлення сторонам і до суду відзиву (на 9 арк.) на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2021 року; забезпечення явки уповноваженого представника до Івано-Франківського апеляційного суду для участі в судовому засіданні у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2021 року. Розмір гонорару (виплати) адвокатського об`єднання за надання правової допомоги згідно з цим актом становить 2 600,00 грн, які клієнт зобов`язується сплатити не пізніше семи днів на поточний рахунок Адвокатського об`єднання. 14 листопада 2022 року ОСОБА_2 подала заперечення проти ухвалення у справі додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що вона не є позивачем у справі, тому в разі прийняття рішення у справі розподіл судових витрат не проводиться та з неї на користь відповідача судові витрати не стягуються. Крім того, апеляційне провадження у справі закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, а не статті 255 ЦПК України, тому розподіл судових витрат не передбачено. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційних скарг, дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке. Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права Щодо ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року Згідно зі статтею 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси. У частині першій статті 352 ЦПК України закріплено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Отже, ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. З огляду на викладене особа, яка не брала участі у справі, має право оскаржити в апеляційному порядку судове рішення, яке безпосередньо встановлює, змінює або припиняє її права та обов`язки, тобто завдає їй шкоди, що виявляється у не сприятливих для особи наслідках. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв`язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок, як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкований іншими правовідносинами. Верховний Суд зазначає, що судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між заявником і сторонами спору не може братися до уваги. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04 листопада 2019 року у справі № 542/401/18 (провадження № 61-15078св19), від 10 вересня 2020 року у справі № 757/66808/19 (провадження № 61-10846св20), від 17 червня 2021 року у справі № 626/2547/19 (провадження № 61-18621св20). У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Тобто, в разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційний суд встановив, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті. У цій справі ОСОБА_2 , яка не була учасником справи, оскаржила рішення місцевого суду від 26 серпня 2021 року про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову до КП «Івано-Франківськводоекотехпром» про захист прав споживачів, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, вважає, що порушено її права та інтереси як члена сім`ї позивача щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення. Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд правильно виходив із того, що оскаржуваним рішенням суду не вирішувалися питання про права та інтереси ОСОБА_2 , оскільки рішення місцевого суду не містить будь-яких висновків про її права та/чи обов`язки. Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не повідомив ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 01 листопада 2022 року о 10.00 год, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 , маючи Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, був повідомлений про це шляхом доставки судової повістки на офіційну електронну адресу. Стосовно додаткової постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року Із матеріалів цієї справи відомо, що ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2023 року (провадження № 61-678ск23) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року. Постановляючи зазначену ухвалу, Верховний Суд встановив такі обставини. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2021 року. Під час постановлення вказаної ухвали не було вирішено питання про розподіл судових витрат. 08 листопада 2022 року до суду надійшла заява КП «Івано-Франківськводоекотехпром», подана його представником - адвокатом Кузею А. П. про стягнення із ОСОБА_2 на користь КП «Івано-Франківськводоекотехпром» 2 600,00 грн витрат на правничу допомогу. Із конверта з ідентифікатором поштового відправлення 7601872197469 відомо, що КП «Івано-Франківськводоекотехпром» подало заяву про стягнення судових витрат до Івано-Франківського апеляційного суду засобами поштового зв`язку 07 листопада 2022 року, тобто в межах встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України строку. Зазначене також підтверджується інформацією з вебсайту Акціонерного товариства «Укрпошта» за запитом щодо номера відправлення 7601872197469. До заяви про стягнення судових витрат від 07 листопада 2022 року було додано: 1) поштову квитанцію про направлення заяви з додатками на адресу ОСОБА_2 ; 2) копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 19 січня 2022 року № 1885/п; 3) копію додаткового правочину від 07 листопада 2022 року № 5 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 19 січня 2022 року № 1885/п; копію акта від 07 листопада 2022 року № 5 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 19 січня 2022 року № 1885/п. Згідно з пунктами 1.1, 4.2, 4.3, 4.6 договору про надання правової (правничої) допомоги від 19 січня 2022 року № 1885/п КП «Івано-Франківськводоекотехпром» доручає, а Адвокатське об`єднання в особі голови, учасника об`єднання Кузя А. П. приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу (код ДК 021:2015: 79110000-8 Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Юридичну допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує шляхом сплати гонорару. Гонорар є формою винагороди адвокатського об`єднання за надання правової допомоги клієнту. Розмір винагороди адвокатського об`єднання при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору. За результатами наданої юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість. З акта від 07 листопада 2022 року № 5 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 19 січня 2022 року № 1885/п відомо, що Адвокатське об`єднання згідно з умовами договору про надання правової (правничої) допомоги надало відповідачу такі послуги з правової допомоги: підготовка та направлення сторонам і до суду відзиву (на 9 арк.) на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2021 року; забезпечення явки уповноваженого представника до Івано-Франківського апеляційного суду для участі в судовому засіданні у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2021 року. Розмір гонорару (виплати) Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги згідно з цим актом становить 2 600,00 грн, які клієнт зобов`язується сплатити не пізніше семи днів на поточний рахунок Адвокатського об`єднання. Отже, аргументи заявника про те, що додані відповідачем до заяви про стягнення судових витрат докази не підтверджують надання відповідачу правничої допомоги адвоката при розгляді її апеляційної скарги, є безпідставними. Крім цього, з наданої ОСОБА_2 копії заяви КП «Івано-Франківськводоекотехпром» про стягнення судових витрат від 07 листопада 2022 року відомо, що відповідач зазначив у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести в зв`язку з розглядом справи, в сумі 5 000,00 грн. Таким чином, відповідач дотримав нормистатей 134, 141 ЦПК України. Посилання заявника на те, що договір про надання правової (правничої) допомоги від 19 січня 2022 року № 1885/п було укладено значно раніше дати подання нею апеляційної скарги на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2021 року, з огляду на наявність додатків до цього договору, в яких відображено тип і обсяг виконаних адвокатським об`єднанням робіт в межах цієї справи, не свідчить про помилковість висновку апеляційного суду щодо наявності підстав для відшкодування відповідачу витрат на правничу допомогу. Врахувавши складність справи, фактичний обсяг наданих відповідачу юридичних послуг, зокрема відсутність представника КП «Івано-Франківськводоекотехпром» в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2 , тоді як зазначена послуга була відображена в додатках до договору про надання правової (правничої) допомоги від 19 січня 2022 року № 1885/п, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неспівмірність заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу із зазначеними критеріями і правильно зменшив їх розмір до 1 500 грн, тобто до витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги за подання відзиву на апеляційну скаргу. З огляду на викладене касаційна скарга є необґрунтованою, Верховний Суд вже викладав у своїх постановах висновки щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, і суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення відповідно до таких висновків. Таким чином, Верховний Суд надав оцінку щодо обґрунтованості висновків апеляційного суду під час прийняття додаткової постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року за касаційною скаргою ОСОБА_2 . У касаційній скарзі ОСОБА_1 наводить ті самі доводи, що і ОСОБА_2 та вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 та застосованого апеляційним судом в оскаржуваному судовому рішенні. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22) зроблено висновок, що «подання стороною апеляційної (касаційної) скарги та відкриття апеляційного (касаційного) провадження у справі потребує відповідної підготовки інших учасників справи: вивчення апеляційної (касаційної) скарги, її мотивів і доводів, за необхідності - підготовка відзиву на скаргу, участь у судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи тощо. Як у суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах справи учасники справи мають право на професійну правничу допомогу, що закріплено положеннями статті 59 Конституції України. Загальні норми ЦПК України спрямовані на відшкодування судових витрат стороні, яка виграла справу, тобто права якої були невизнані, оспорені або порушені іншою стороною та поновлені лише в результаті розгляду справи судом. ЦПК України містить норми щодо розподілу судових витрат у разі ухвалення судового рішення (частина друга статті 141 ЦПК України) та у випадках, коли вимоги позивача судом по суті не розглядалися, але справа провадженням закінчується у зв`язку із закриттям такого чи залишенням справи без розгляду (стаття 142 ЦПК України). Перегляд судових рішень (як рішень, постанов та ухвал) у апеляційному та касаційному порядках унормовано спеціальними статтями ЦПК України. Доступ до апеляційного та касаційного переглядів є одним із принципів цивільного процесу і передбачений у пункті 8 частини третьої статті 2 та статті 17 ЦПК України. За результатами апеляційного та касаційного переглядів відповідно суд має право як на певні висновки щодо розгляду справи по суті (статті 374, 409 ЦПК України), так і певні процесуальні висновки, які унеможливлюють подальший апеляційний чи касаційний розгляд (статті 362 та 396 ЦПК України). Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що апеляційне провадження має певні етапи, які вимагають як дій суду, так і дій інших учасників справи. А саме: суд апеляційної інстанції перевіряє відповідність апеляційної скарги щодо форми і змісту вимогам статті 356 ЦПК України, дотримання строку, встановленого статтею 354 ЦПК України, повноважень особи, яка подала таку скаргу, сплату судових витрат та постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. З цією процесуальною дією суду пов`язано право учасників справи подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого апеляційним судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (частина перша статті 360 ЦПК України). У частинах другій, четвертій статті 360 ЦПК України встановлено вимоги до форми та змісту відзиву та вказано на необхідність надання доказів надсилання його копій та документів, доданих до нього, іншим учасникам справи. Тобто надання відзиву на апеляційну скаргу є реалізацією принципу змагальності сторін (пункт 4 частини третьої статті 2 та стаття 12 ЦПК України). Подача апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження вимагає від інших учасників справи вчинення дій на захист своїх інтересів та спонукає до здійснення певних дій, які б не були реалізовані за відсутності апеляційної скарги. Тому і у випадку закриття апеляційного провадження мають бути враховані судові витрати, які понесли інші учасники справи у зв`язку зі зверненням з апеляційною скаргою та відкриттям апеляційного провадження. У такому випадку в апеляційного суду немає необхідності обґрунтовувати добросовісність чи недобросовісність особи, яка подала апеляційну скаргу, оскільки така особа реалізує своє право на апеляційний перегляд судового рішення, однак самостійно прийняла рішення в межах принципу диспозитивності (пункт 5 частини третьої статті 2, стаття 13 ЦПК України) про відмову від апеляційної скарги, усвідомлюючи наслідки такої відмови, а саме згідно з частиною п`ятою статті 364 ЦПК України унеможливлення для цієї особи апеляційного перегляду судового рішення. Отже, у разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою особи, яка падала апеляційну скаргу, від такої, унеможливлюється повторне звернення цієї особи з апеляційною скаргою на оскарження судового рішення, однак інші учасники справи, які добросовісно реагували на відкриття апеляційного провадження поданням відзиву на апеляційну скаргу, понесли судові витрати, оскільки, у цьому випадку, звернулися за правничою допомогою до адвоката (стаття 15 ЦПК України), а відтак могли розраховувати на відшкодування вказаних витрат у випадку відмови у задоволенні апеляційної скарги. Тому у випадку закриття апеляційного провадження відсутні будь-які обставини, які б унеможливлювали або нівелювали загальний принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). З огляду на зазначене, враховуючи фактичний обсяг наданих позивачу юридичних послуг, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також відсутність клопотання ТДВ «Шамраївський цукровий завод» про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими вимоги представника ТОВ «Агрофірма «Матюші» Тетері С. І. про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 357/380/20, понесених у суді апеляційної інстанції. Посилання Київського апеляційного суду на те, що нормами ЦПК України не передбачено ухвалення додаткового рішення судом, що постановив ухвалу про закриття апеляційного провадження, не є підставою для відмови у задоволенні вимоги сторони про відшкодування понесених нею судових витрат». У цій справі апеляційний суд закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2021 року на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки оскаржуваним рішенням суду першої інстанції було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 . Це рішення суду не стосується прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_2 , участі у справі яка не брала. Водночас під час розгляду справи в апеляційному суді КП «Івано-Франківськводоекотехпром» понесло витрати на професійну правничу допомогу, яку суд правильно стягнув з особи, яка подавала апеляційну скаргу. Підстав для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, зробленого у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22), колегія суддів не встановила. Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не повідомив ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 13 грудня 2022 року о 13.45 год, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 , маючи Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, був повідомлений про це шляхом доставки судової повістки на офіційну електронну адресу. Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, і підстав для їх скасування немає. Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року та додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов