Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/8020/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 червня 2024 року м. Дніпросправа № 280/8020/23 Суддя І інстанції Чернова Ж.М. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання утриматись від вчинення певних дій, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 09.06.2023 № 0024653-2410-0831-UA23060050000065959 щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 3843 грн 60 копійок; зобов`язати утриматись відповідача від подальшого нарахування податку за 2022 рік на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, а саме за будівлю молочно-товарної ферми, що розташована на АДРЕСА_1 , площею 640,6 кв.м. В обґрунтування позовних вимог зазначено, вона є власником об`єктів нежитлової нерухомості, а саме щодо нерухомості по адресі АДРЕСА_1 , площею 640,6 кв.м., вказана будівля є спорудою сільськогосподарського призначення, яка використовується нею як сільськогосподарським товаровиробником у своїй діяльності як фізичною особою, для вирощування свійських тварин. Внаслідок цього такий об`єкт нежитлової нерухомості не підлягає оподаткуванню на підставі підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового Кодексу України (далі - ПК України). Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року позовні вимоги було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 09 червня 2023 року №0024653-2410-0831-UA23060050000065959. В іншій частині позовних вимог було відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення судув частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимоги в повному обсязі. Вказує, що п.п.14.1.253 п. 14.1 ст 14 ПКУ визначено: сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. Окрім того повинен бути безпосередній зв`язок між вирощеною на власних земельних ділянках (об`єктах нерухомого майна) сільськогосподарської продукції (худоби, свійської птиці, тощо) і її виробництвом за допомогою відповідних сільськогосподарських приміщень або її зберіганням чи переробкою у відповідних приміщеннях сільськогосподарського призначення. Даний факт повинен бути підтвердженим відповідними доказами. Отже, фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Класифікатора ДК 016-2010, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора ДК 018-2000, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об`єкта оподаткування згідно з п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ. За реєстраційними та обліковими даними платників податків ІКС «Податковий блок» позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець з 16.11.2010 та веде діяльність за кодом основної діяльності 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Інформація про ведення діяльності, яка відноситься до розд. 1 секції А «Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства» згідно Державного класифікатора 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» відсутня. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у її задоволенні та залити без змін рішення суду першої інстанції. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Відповідно до договору дарування від 18 березня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №1346, ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдаровувана) уклали цей договір про таке: дарувальник передає безоплатно у власність обдаровуваної належну йому на праві приватної власності будівлю молочно-товарної ферми літ.А, а обдаровувана приймає у дар будівлю молочно-товарної ферми літ.А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ГУ ДПС у Запорізькій області. Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 є власником будівлі молочно-товарної ферми літ.А, об`єкт житлової нерухомості: НІ, загальна площа 640,6 кв.м, розмір частки 1/1, адреса: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування №1346 виданого 18.03.2015 приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташова Т.М., номер запису про право власності - 9092918 від 18.03.2015. ГУ ДПС у Запорізькій області 09 червня 2023 року винесено податкове повідомлення-рішення №0024653-2410-0831-UA23060050000065959 відповідно до якого ОСОБА_1 , визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за податковий період - 2021 рік у розмірі 3843,60 грн. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що нерухоме майно, а саме нежитлова будівля молочно-товарної ферми літ.А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, використовується в господарській діяльності позивача для задоволення власних потреб, з реалізацією надлишку, що безпосередньо пов`язано з веденням особистого селянського господарства, а тому вказане приміщення не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України. Відповідно до пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок. Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом. Згідно з статтею 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю. Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 261 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка. За змістом пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. Визначення поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» від 18 січня 2001 року № 2238-III, під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією. Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин. Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм колегія суддів зазначає, що застосування пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником (юридичною та фізичною особою), друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) віднесений до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здається їх власником в оренду, лізинг, позичку. Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення. Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 127 «Будівлі нежитлові інші» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»). До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що включає підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва»; 1271.2 «Будівлі для птахівництва»; 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна»; 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні»; 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»; 1271.6 «Будівлі тепличного господарства»; 1271.7 «Будівлі рибного господарства»; 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»; 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші». Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000. Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) «Будівлі нежитлові» належить клас (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо. Отже, колегія суддів зазначає, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі. Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000. Нежитлове приміщення, яке належить позивачу на праві власності, за вимогами ДК 018-2000 віднесені до класу (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», а саме : будівля молочно-товарної ферми літ. А. З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки (кадастровий номер 2322183506:18:001:0148), загальною площею 0,9388 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Вказана будівля нею використовується для задоволення власних потреб, з реалізацією надлишку, що безпосередньо пов`язано з веденням особистого селянського господарства та не здається позивачем в оренду, лізинг, позичку. При цьому, податковим органом не спростовано факту використання позивачем зазначеної будівлі у сільськогосподарській діяльності ані в суді першої інстанції ані доводами апеляційної скарги. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нежитлова будівля молочно-товарної ферми літ.А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 640,6 кв.м., фактично є нерухомістю сільськогосподарського товаровиробника, а тому вказане приміщення не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін. Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі. В повному обсязі постанова складена 05 червня 2024 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова суддя А.О. Коршун