Постанова КГС ВС № 904/3305/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2024 року м. Київ cправа № 904/3305/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Малашенкової Т.М. (головуючої), Жайворонок Т.Є., Колос І.Б., за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т., представників учасників справи: позивача - Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "Укренерго", позивач, скаржник-1) - Горопашний І.В. (адвокат), відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", відповідач, скаржник 2) - Підуст О.М. (адвокат), розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" та ПрАТ "Укренерго" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 (головуючий - суддя Ліпинський О.В.) та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 (головуюча - суддя Березкіна О.В., судді: Антонік С.Г., Орєшкіна Е.В.) у справі за позовом ПрАТ "Укренерго" до ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" про стягнення заборгованості в розмірі 529 554 666, 23 грн. ВСТУП Спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача коштів. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог 1.1 ПрАТ "Укренерго" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" заборгованості в розмірі 529 554 666,23 грн, з яких: - 449 872 793,56 грн - основний борг, - 10 226 727,88 грн - 3% річних, - 36 208 741,54 грн - інфляційні втрати, - 24 339 009,43 грн - пеня, - 8 907 393,82 грн - штраф. 1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії в частині попередньої оплати планової вартості послуг та здійснення розрахунків за фактичний обсяг наданих послуг.

2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій 2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" на користь ПрАТ "Укренерго": - 10 226 727, 88 грн 3% річних, - 36 208 741, 54 грн інфляційних втрат, - 12 000 000 грн пені та - 5 000 000 грн штрафу. В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 284 565 624, 83 грн провадження у справі закрито. В решті позову відмовлено. 2.2. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, сторони оскаржили його в апеляційному порядку. 2.3. В апеляційній скарзі ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" просило рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10 226 727, 88 грн 3% річних, 36 208 741, 54 грн інфляційних втрат, 12 000 000, 00 грн пені, 5 000 000 грн штрафу та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 174 285, 28 грн 3% річних, 5 615 920,14 грн інфляційних втрат, 254 209,41 грн пені та 1 389 848,06 грн штрафу. Зменшити розмір нарахованих санкцій на 90%. 2.4. ПрАТ "Укренерго" в апеляційній скарзі просило скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 в частині відмови у стягненні пені у розмірі 12 339 009,43 грн та штрафу в розмірі 3 907 393,82 грн, прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі. 2.5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 апеляційні скарги ПрАТ "Укренерго" та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг 3.1. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, сторони подали до Верховного Суду касаційні скарги. 3.2. ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" у касаційній скарзі (з урахуванням доповнень) просить змінити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі №904/3305/22 в частині стягнення з ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" на користь ПрАТ "Укренерго" 3% річних, інфляційних втрат, пені, штрафу та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення з ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" на користь ПрАТ "Укренерго" 174 285,28 грн 3% річних, 5 615 920, 14 грн інфляційних втрат, а в решті позову відмовити. 3.3. ПрАТ "Укренерго" у касаційній скарзі просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 у справі №904/3305/22 в частині відмови у стягненні пені у розмірі 12 339 009,43 грн та штрафу у розмірі 3 907 393,82 грн, постановити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі №904/3305/22 скасувати в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги позивача, в іншій частині - залишити без змін. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Узагальнені доводи касаційної скарги ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" (з урахуванням доповнень) 4.1. З посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не врахований висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07.06.2022 у справі №910/3711/21. Також скаржник цитує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19. 4.2. З посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо: - застосування положень постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413 в контексті моменту початку зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії; - застосування положень постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 до правовідносин між учасниками ринку електричної енергії, які виникли до набрання чинності цією постановою, але продовжують існувати після набрання нею чинності, тоді як суди попередніх інстанцій в цій справі неправильно застосовували норми пункту 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 при вирішенні спору між позивачем і відповідачем, що призвело до ухвалення незаконного рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

5. Узагальнені доводи касаційної скарги ПрАТ "Укренерго" 5.1. З посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що висновки судів щодо зменшення неустойки зроблені без системного та комплексного аналізу всіх фактичних обставин справи та поданих сторонами доказів, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права (статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України)) та норм процесуального права статей 74, 86, 236 ГПК України, без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 08.03.2020 у справі №902/417/18, від 08.05.2018 у справі №924/709/17, від 10.09.2019 у справі №904/4685/18, від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18 від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 20.08.2020 у справі №914/1680/18, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, а також, не дослідили, чи є цей випадок винятковим, внаслідок чого дійшли помилкового висновку щодо зменшення розміру неустойки, який суперечить принципу розумності, справедливості, добросовісності та призводить до зловживання з боку боржника.

6. Позиції учасників справи 6.1. ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" у відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Укренерго" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення. 6.2. ПрАТ "Укренерго" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" та у відзиві на доповнення до касаційної скарги ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи їх необґрунтованість, і просить скаргу та доповнення до касаційної скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в оскаржуваній відповідачем частині - без змін.

7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ 7.1. Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є ПрАТ "Укренерго" (Оператор системи передач, ОСП) та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" (Користувач) 01.01.2019 укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0145-02024 (далі - Договір). 7.2. Відповідно до пункту 1.1. Договору, в редакції Додаткової угоди від 21.09.2021, умови якої поширюються на взаємовідносини сторін, що виникли з 08.02.2020, ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга) відповідно до умов цього Договору, а Користувач зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов Договору. 7.3. Згідно з умовами пункту 5.2 Договору Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуг, яка визначена згідно з розділом 3 цього Договору відповідно до такого алгоритму: 2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця. 7.4. Пунктом 5.5 Договору визначено, що Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата Послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих у електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством. Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку. Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Сервісі згідно з вимогами Правил ринку. Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу. Користувач здійснює підписанням акта коригування наданої Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості Послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійсню протягом 3 банківських днів з дня отримання акта. 7.5. За приписами пункту 5.6. Договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передач Послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. 7.6. Пунктом 5.7. Договору передбачено, що у випадку порушення Користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу. У разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої Послуги, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або, у разі відсутності такої заяви Користувача, ураховує їх як оплату Послуги останнього платежу наступного розрахункового періоду відповідно до пункту 5.2. цього договору. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача. 7.7. Сторони 28.12.2021 уклали Додаткову угоду, якою виклали договір № 0145-02024 від 01.01.2019 в новій редакції, яка передбачає такий порядок розрахунків. Пунктом 5.2. Договору в редакції Додаткової угоди від 28.12.2021 сторони визначили, що Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуг, яка визначена згідно з розділом 3 цього Договору , відповідно до такого алгоритму: 2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця. 7.8. Пунктом 5.5. Договору визначено, що Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуг, наданих ОСП, або самостійно сформованих у електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу, з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку. Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). 7.9. За період з серпня 2021 року по липень 2022 року відповідачу були надані послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується підписаними актами приймання - передачі послуги.

8. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції 8.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2023 для розгляду касаційної скарги ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" у справі №904/3305/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуюча, Булгакової І.В., Волковицької Н.О. 8.2. Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2023 відкрито касаційне провадження у справі №904/3305/22 за касаційною скаргою ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України. 8.3. ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" через "Електронний суд" 05.07.2023 подало до Суду клопотання про доповнення до касаційної скарги ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі №904/3305/22. 8.4. Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2023 прийнято доповнення до касаційної скарги ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" до сумісного розгляду з касаційною скаргою ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі №904/3305/22. 8.5. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2023 для розгляду касаційної скарги ПрАТ "Укренерго" у справі №904/3305/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. - головуюча, Булгакової І.В., Колос І.Б. 8.6. Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2023 у справі №904/3305/22, зокрема відкрито касаційне провадження у справі №904/3305/22 за касаційною скаргою ПрАТ "Укренерго" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі №904/3305/22; вирішено здійснювати розгляд касаційних справ спільно. 8.7. ПрАТ "Укренерго" 05.09.2023 в судовому засіданні заявило усне клопотання про зупинення провадження у справі. 8.8. Ухвалою Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 904/3305/22 зупинено касаційне провадження за касаційними скаргами ПрАТ "Укренерго" та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі № 904/3305/22 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22. 8.9. ПрАТ "Укренерго" 30.04.2024 через "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з клопотанням про поновлення провадження у справі №904/3305/22, яке мотивовано закінченням перегляду справи №911/1359/22 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. 8.10. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 08.05.2024 №32.2-01/799 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/3305/22 у зв`язку з відпусткою судді Булгакової І.В. 8.11. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2024 для розгляду касаційної скарги ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" у справі № 904/3305/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуюча), Ємця А.А., Колос І.Б. 8.12. Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 08.05.2024 для розгляду касаційної скарги ПрАТ "Укренерго" у справі № 904/3305/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуюча), Ємця А.А., Колос І.Б. 8.13. Ухвалою Верховного Суду від 10.05.2024 поновлено касаційне провадження за касаційними скаргами ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" та ПрАТ "Укренерго" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі № 904/3305/22, призначено до розгляду на 28.05.2022. 8.14. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.05.2024 №32.2-01/943 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №904/3305/22 у зв`язку з відпусткою судді Ємця А.А. 8.15. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 для розгляду касаційної скарги ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" у справі № 904/3305/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуюча), Жайворонок Т.Є., Колос І.Б. 8.16. Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 27.05.2024 для розгляду касаційної скарги ПрАТ "Укренерго" у справі № 904/3305/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуюча), Жайворонок Т.Є., Колос І.Б. 8.17. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 8.18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України). 8.19. Відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій 9.1. Предметом касаційного перегляду за касаційною скаргою ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" є рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі №904/3305/22 в частині стягнення з ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" на користь ПрАТ "Укренерго" 10 226 727, 88 грн 3% річних, 36208741, 54 грн інфляційних втрат, 12 000 000, 00 грн пені, 5 000 000 грн штрафу. В іншій частині рішення суду попередніх інстанцій не оскаржується ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги". 9.1.1. Предметом касаційного перегляду за касаційною скаргою ПрАТ "Укренерго" є рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 в частині відмови у стягненні пені у розмірі 12 339 009,43 грн та штрафу у розмірі 3 907 393,82 грн та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги позивача. В іншій частині рішення суду попередніх інстанцій не оскаржується ПрАТ "Укренерго". 9.2. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційних скарг, які наведені скаржниками і стали підставою для відкриття касаційного провадження. 9.3. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке. 9.4. Так, обґрунтовуючи свої вимоги, ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" у касаційній скарзі (з урахуванням доповнень) посилається на те, що судом апеляційної інстанції не врахований висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07.06.2022 у справі №910/3711/21. Крім того, скаржник цитує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19. 9.5. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. 9.6. При цьому, колегія суддів зазначає, що саме скаржники у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначає підставу, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1 та частини другої статті 287 ГПК України (що визначає сам скаржник), покладається на скаржника. 9.7. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах. 9.8. Водночас наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі недостатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали б бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається. 9.9. Отже, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд першої чи апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі. 9.10. Що ж до визначення подібних правовідносин як за пунктом 1, так і за пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, де Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. 9.11. Так, у справі №910/3711/21, на яку посилається ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", предметом позову були вимоги ПрАТ "Укренерго" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" коштів у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо своєчасної оплати за послуги з передачі електричної енергії згідно з умовами договору. 9.11.1. Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача: штраф у розмірі 10 431 710,60 грн, пеню у розмірі 3 057 591,31 грн, 3 % річних - 901 470,05 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 758 739,69 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 9.11.2. Судом апеляційної інстанції частково скасовано вказане рішення; позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 1 049 405,38 грн, 3 % річних - 24 287,35 грн, інфляційні втрати в розмірі 52 554,79 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що загалом за спірний період грудень 2019 року - березень 2020 року відсутнє прострочення оплати відповідачем терміну понад тридцять календарних днів, а тому в силу пункту 6.7. Договору відсутні підстави для нарахування відповідачу штрафу в розмірі 7%, а позовні вимоги про стягнення такого штрафу в сумі 10 431 710, 60 грн є необґрунтованими. Провівши власні розрахунки, колегія суддів дійшла висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 1 049 405,38 грн, 3 % річних у розмірі 24 287,35 грн, інфляційних втрати у розмірі 52 554,79 грн. 9.11.3. Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, Верховний Суд у постанові від 07.06.2022 зазначив, що з огляду на наведені законодавчі приписи та з урахуванням встановлених фактичних обставин даної справи суд апеляційної інстанції, з`ясувавши неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором у частині оплати за надані позивачем послуги, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог стосовно стягнення з відповідача сум пені, річних та інфляційних нарахувань за перевіреними судом розрахунками відповідних сум. 9.12. Також ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" цитує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, а саме: «Водночас інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою». 9.13. Предметом позову у справі №904/3305/22, яка переглядається, є стягнення заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії в частині попередньої оплати планової вартості послуг та здійснення розрахунків за фактичний обсяг наданих послуг. 9.13.1. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 10 226 727, 88 грн 3% річних, 36 208 741, 54 грн інфляційних втрат, 12 000 000, 00 грн пені, 5 000 000, 00 грн штрафу, 597 283, 59 грн. витрат зі сплати судового збору. В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 284 565 624, 83 грн провадження у справі закрито. В решті позову відмовлено. 9.13.2. Задовольняючи позовні вимоги частково, та стягуючи на користь позивача лише штраф, пеню, 3% річних та інфляційні втрати, господарський суд першої інстанції виходив з того, що частина платежів за основним боргом в сумі 165 307 168,73 грн була здійснена відповідачем до дати звернення позивача з даним позовом до суду, а тому вимоги позовної заяви в частині стягнення основного боргу в розмірі 165 307 168,73 грн є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Оскільки відповідач після відкриття провадження у справі здійснив оплату заборгованості у сумі 284 565 624,83 грн, то провадження у справі в зазначеній частині вимог закрито. Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання та порушив умови договору щодо оплати, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 10 226 727,88 грн 3% річних, 36 208 741,54 грн інфляційних втрат, пені та штрафу, розмір яких зменшив до 12 000 000 грн пені та 5 000 000 грн штрафу, враховуючи ступінь виконання відповідачем свого зобов`язання (повна фактична оплата боргу за послуги з передачі електричної енергії), а також те, що ймовірні збитки позивача від знецінення грошових коштів за час прострочення відповідачем свого зобов`язання достатньою мірою покриті задоволеними до стягнення сумами інфляційних втрат та відсотків річних. 9.13.3. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові відхилив доводи відповідача про те, що пеня та штраф можуть бути застосовані лише до зобов`язань зі сплати за фактичний обсяг Послуги і не можуть застосовуватися до несвоєчасно сплачених планових платежів, тому нарахування пені і 7% штрафу за кожен поетапний платіж є неправомірними і суперечить умовам Договору. Колегія суддів, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1641/21, зазначила, що Договором про надання послуг для розрахунку за ним встановлено два види обсягу послуги - плановий та фактичний, які використовуються одночасно та не виключають один одного. Порядок поетапної попередньої оплати планової вартості Послуг визначений пунктом 5.2. Договору, а пунктом 5.5. Договору визначений порядок розрахунку за фактичний обсяг Послуг. Пункт 5.7. Договору не виокремлює випадок щодо оплати за фактично надані Послуги, а посилається на порушення термінів розрахунку, що включав в себе згідно з пунктом 4.1. Договору розрахунок і за плановими платежами, і за фактично надані Послуги. Виходячи з умов укладеного сторонами договору, відповідач має здійснювати оплату як планових, так і фактичних обсягів одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць. Застосування позивачем пені та штрафу за порушення термінів оплати планової вартості послуг, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим і таким, що відповідає змісту умов укладеного сторонами договору. 9.13.4. Колегія суддів також зазначила, що як оплата планової вартості послуги, так і остаточний розрахунок за фактичний обсяг послуги, по суті є одним, і тим самим зобов`язанням з оплати послуги, що надається у відповідному розрахунковому періоді, розподіл такого обов`язку на окремі платежі у часі (попередня оплата, остаточний розрахунок) не створює умов для припинення існування таких частин зобов`язання, поза як в наслідок їх належного виконання. Отже, невиконане зобов`язання зі сплати кожного чергового планового платежу, існує у часі з моменту його виникнення, і не припиняється по закінченню розрахункового місця, а підлягає виконанню в межах проведення розрахунку за фактичний обсяг наданих Послуг. Колегія суддів дійшла висновку, що проведений відповідачем контррозрахунок, за яким період нарахування на прострочені планові платежі завершується кінцем розрахункового місяця, суперечить змісту відповідного зобов`язання, а тому судом до уваги не приймався. 9.14. Проаналізувавши зміст вказаних вище постанов Верховного Суду, за критеріями подібності, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, Верховний Суд дійшов висновку про неподібність цих справ за наведеними істотними правовими ознаками зі справою, що розглядається, окресленими у цій постанові, і тому застосування норм матеріального права за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним, а вказані для порівняння судові рішення Верховного Суду - релевантними до обставин цієї справи. 9.15. Касаційна інстанція відхиляє посилання ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" на неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №910/3711/21, оскільки зазначена постанова Верховного Суду, на висновки щодо застосування норм права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, була прийнята за іншої, ніж у цій справі фактично-доказової бази, тобто, хоча й і у спорі, пов`язаному з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії в частині попередньої оплати планової вартості послуг та здійснення розрахунків за фактичний обсяг наданих послуг, але за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за іншими поданими сторонами та оцінених судами доказами, залежно від яких (обставин і доказів) й прийняті судові рішення. Зокрема, у наведеній справі судом апеляційної інстанції встановлено відсутність прострочення оплати відповідачем терміну понад тридцять календарних днів, а тому в силу пункту 6.7. Договору відсутні підстави для нарахування відповідачу штрафу в розмірі 7%. Водночас, у справі, що переглядається судами встановлено порушення Користувачем термінів розрахунку, визначених у Договорі про надання послуг з передачі електричної енергії. 9.16. Колегія суддів звертає увагу на те, що посилання ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" на неврахування висновків Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми права, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення. 9.17. Окрім того, доводи касаційної скарги ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" містять також посилання/цитування висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19. Водночас колегія суддів зазначає, що саме лише цитування висновків Верховного Суду за відсутності взаємозв`язку з відповідними обставинами справи не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України. 9.18. Отже, касаційна інстанція встановила, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 та постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №910/3711/21, на які посилається ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" у своїй касаційній скарзі (з урахуванням доповнень), стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі №904/3305/22. 9.19. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними. 9.20. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі №904/3305/22 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, за касаційною скаргою ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги". 9.21. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України за касаційною скаргою ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", Верховний Суд зазначає таке. 9.22. Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. 9.23. Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 9.24. ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо: - застосування положень постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413 в контексті моменту початку зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії; - застосування положень постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 до правовідносин між учасниками ринку електричної енергії, які виникли до набрання чинності цією постановою, але продовжують існувати після набрання нею чинності, тоді як суди попередніх інстанцій в цій справі неправильно застосовували норми пункту 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332. 9.25. Щодо з`ясування наявності/відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах колегія суддів зазначає таке. 9.26. Верховний Суд виходить з того, що під час касаційного розгляду даної справи касаційне провадження зупинено до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 911/1359/22. 9.27. Так, предметом розгляду у справі № 911/1359/22 було питання стягнення коштів у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії в частині повернення коштів за електричну енергію. 9.27.1. За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції дійшов висновку, що провадження в частині стягнення 114 116 797,48 грн основного боргу підлягає закриттю за відсутності предмету спору, позов підлягає частковому задоволенню в частині вимог про стягнення 17 320 704,86 грн втрат від інфляції та 1 535 148,92 грн 3% річних, а в частині вимог про стягнення 1 205,84 грн 3% річних та 17 933 524,59 грн пені позов не підлягає задоволенню. 9.27.2. Залишаючи без змін вказане рішення, апеляційний господарський суд, зокрема вказав, що посилання позивача на те, що пункт 16 частини першої відповідної постанови у відповідній редакції діє лише з моменту набрання чинності постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413 обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки відповідний пункт, з огляду на його зміст, розповсюджує свою дію на спірні правовідносини, а також враховуючи, що вимоги щодо стягнення нарахованої пені заявлені у серпні 2022 року. 9.28. У постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила висновки такого змісту: « 8.13.9. Об`єднана палата констатує, що постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності». « 8.13.41. Отже, суди попередніх інстанцій застосували приписи Постанови №332 як ті, що мають обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії. 8.13.42. Об`єднана палата погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з вищенаведених висновків про обов`язковість застосування учасниками ринку електроенергії у цьому аспекті саме норм постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії. 8.13.43. Об`єднана палата також виходить з того, що Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення. 8.13.44. Об`єднана палата також ураховує, що 15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-IX, 2). 8.13.45. У підпункті 2 пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону передбачено: "розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнити пунктами 18 і 19 такого змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії"». 9.29. Вказана правова позиція, з огляду на дату ухвалення постанови у справі №911/1359/22, викладена пізніше, ніж дати подання касаційних скарг у цій справі, зокрема, скаржником-2, що відноситься до випадку, означеного у частині четвертій статті 300 ГПК України. 9.30. Щодо правильності/неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи/та порушення/не порушення норм процесуального права Суд зазначає таке. 9.31. Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг". 9.32. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" Регулятор має право приймати рішення, що є обов`язковими до виконання учасниками ринку. 9.33. Пунктом 3 частини другої статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. 9.34. Відповідно до пункту 1 частини першої вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції. 9.35. НКРЕКП 25.02.2022 прийнято Постанову №332, відповідно до преамбули якої відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановила: - на період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, набувають статусу "Дефолтний" при тривалості статусу "Переддефолтний" більше семи робочих днів (пункт 1); - оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку забезпечити щоденне спостереження за ринком електричної енергії з метою виявлення ознак маніпулювання (у тому числі у частині виникнення значних обсягів негативних небалансів), про результати такого спостереження щоденно інформувати Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. 9.36. Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 №333 Постанову №332 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії". 9.37. У подальшому до Постанови НКРЕКП №332 вносились зміни та доповнення, зокрема, постановою від 26.04.2022 №413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії. 9.38. Як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) за період до 25.04.2022 включно суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що дія норми щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкції до електропостачальників почалася 26.04.2022, тобто з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413. Суди виходили з того, що постанова НКРЕКП від 26.04.2022 № 413 не містить пряму вказівку про надання їй зворотної сили, що дозволило б її застосовувати з початку воєнного стану тобто, з 24.02.2023, оскільки в постанові чітко зазначений момент набрання нею чинності. 9.39. Таким чином судами відхилено доводи ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" про те, що починаючи з 24.02.2022 позивач обов`язаний зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених Договором, на підставі Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413. 9.40. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій правильно визначили, що дія норми щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкції до електропостачальників почалася 26.04.2022, тобто з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413. Втім, поза увагою судів залишилось дослідження та оцінка моделі поведінки ПрАТ "Укренерго", визначена Регулятором "як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій", з огляду на час звернення з позовом до суду та дати вирішення спору. 9.41. Верховний Суд виходить з того, що висновки судів попередніх інстанцій в частині стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) не в повній мірі відповідають правовим висновкам, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 щодо застосування положень постанов НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (з урахуванням внесених змін постановами НКРЕКП від 27.02.2022 №333 та від 26.04.2022 №413) та означеним Постановам. 9.42. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" (з урахуванням доповнень) в частині неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права під час розгляду позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу знайшли своє часткове підтвердження під час касаційного перегляду справи, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень у частині стягнення штрафних санкцій та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення періоду, розміру нарахованих та обрахованих до стягнення позивачем штрафних санкцій з урахуванням положень постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413. 9.42.1. В частині оскарження судових рішень щодо стягнення 3% та інфляційних втрат, то ці доводи не перебувають у логічному взаємозв`язку із застосуванням положень постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413, адже у цій постанові не йде мова про порядок нарахування та стягнення 3% та інфляційних втрат на період дії в Україні воєнного стану, а Суд не наділений повноваженнями змінювати доводи касаційної скарги в силу частини першої статті 300 ГПК України. 9.43. Верховний Суд виходить з того, що відповідно до положень статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. 9.44. Згідно з частиною першою статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. 9.45. У мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику (пункт 5 частини четвертої статті 238 ГПК України). 9.46. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). 9.47. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. 9.48. Верховний Суд в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність. 9.49. Отже, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права в частині розгляду позовних вимог про стягнення пені та штрафу, що мало своїм наслідком не встановлення обставин, що є визначальними, вагомими і ключовими у цій справі у вирішенні даного спору, ураховуючи доводи касаційної скарги ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" (з урахуванням доповнень) в частині підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, які є нерозривними у їх сукупності, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, оскаржувані судові рішення в частині стягнення пені та штрафу підлягають скасуванню, а справа в цій частині - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. 9.50. Стосовно доводів касаційної скарги ПрАТ "Укренерго" Суд зазначає таке. 9.51. ПрАТ "Укренерго" у касаційній скарзі посилається на те, що висновки судів щодо зменшення неустойки зроблені без системного та комплексного аналізу всіх фактичних обставин справи та поданих сторонами доказів, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, зокрема, статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України, а також та норм процесуального права, зокрема, статей 74, 86, 236 ГПК України, без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 08.03.2020 у справі №902/417/18, від 08.05.2018 у справі №924/709/17, від 10.09.2019 у справі №904/4685/18, від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18 від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 20.08.2020 у справі №914/1680/18, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17. 9.52. Отже, доводи ПрАТ "Укренерго" фактично зводяться до незгоди зі зменшенням розміру штрафних санкцій та неправильним, на думку скаржника, застосуванням судами приписів статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України, висновки Верховного Суду щодо застосування яких, як стверджує позивач, відсутні. 9.53. Водночас, оскільки суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які є визначальними і ключовими у цій справі у вирішенні даного спору, зокрема, щодо визначення періоду для нарахування та стягнення штрафних санкцій з урахуванням постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413, що є визначальним у вирішенні питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення нарахованих позивачем на суму основного зобов`язання штрафу, пені, суд касаційної інстанції вважає передчасним встановлення правильності/неправильності застосування судами приписів статей 551 ЦК України та статті 233 ГК України до спірних правовідносин, з огляду на необхідність встановлення всіх фактичних обставин справи, враховуючи те, що право на зменшення розміру штрафних санкцій є похідним від факту наявності заборгованості, її розміру, періоду, і встановлення цих обставин передує вирішенню питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій. 9.54. Оскільки справа підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції в частині стягнення штрафу та пені, а в касаційній скарзі ПрАТ "Укренерго" також не погоджується із законністю та обґрунтованістю рішень судів попередніх інстанцій, Суд задовольняє касаційну скаргу ПрАТ "Укренерго" частково. 9.55. Верховний Суд вважає частково не прийнятними доводи, викладені ПрАТ "Укренерго" у відзивах на касаційну скаргу та доповненнях до касаційну скаргу, з огляду на вказані вище висновки Верховного Суду, наведені у цій постанові. 9.56. Доводи ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" викладені у відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Укренерго", беруться до уваги Касаційним господарським судом у тій частині, яка узгоджується з викладеними у цій постанові міркуваннями. 9.57. Верховний Суд, враховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 10.1. З підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, за касаційною скаргою ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", Судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними. 10.2. Доводи касаційної скарги ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" про порушення судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень в частині стягнення штрафних санкцій (штрафу, пені) за результатами перегляду справи в касаційному порядку частково знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 9 цієї постанови. 10.3. Доводи касаційної скарги ПрАТ "Укренерго" про порушення судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень в частині оскарження за результатами перегляду справи в касаційному порядку частково знайшли підтвердження з мотивів, викладених у розділі 9 цієї постанови. 10.4. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними. 10.5. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду. 10.6. В силу приписів частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. 10.7. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах, наведених у касаційних скаргах доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" (з урахуванням доповнень) у справі з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а касаційну скаргу ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" (з урахуванням доповнень) з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, та касаційну скаргу ПрАТ "Укренерго" з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України задовольнити частково, оскаржувані судові рішення в частині стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу) скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції. В частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат судові рішення залишити без змін. 10.8. Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у розділі 9 цієї постанови, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

11. Судові витрати 11.1. Судовий збір, сплачений ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, покладається на ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", оскільки судові рішення в цій частині залишаються без змін. Верховний Суд наводить порядок та формулу розрахунку судового збору за подання касаційної скарги за вимогу майнового характеру - [сума, яка оскаржується скаржником і залишена без змін Судом х 1,5 % (але не більше 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) х 200 %] = (сума, що складає 3% + сума, що складає інфляційні втрати, х 1,5 % х 200 %) = 1 393 064,08 грн. 11.2. Оскільки Суд прийшов до висновку про скасування судових рішень попередніх інстанцій в частині стягнення пені та штрафу та направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанцій, то з урахуванням положень статті 315 ГПК України підстави для розподілу судового збору, сплаченого ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" за подання касаційної скарги в частині стягнення штрафу та пені, а також судового збору, сплаченого ПрАТ "Укренерго", у Суду відсутні. Керуючись статтями 129, 296, 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (з урахуванням доповнень) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі №904/3305/22 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закрити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (з урахуванням доповнень) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі №904/3305/22 в частині оскарження з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, задовольнити частково.

3. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі №904/3305/22 в частині оскарження з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, задовольнити частково.

4. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі №904/3305/22 в частині розгляду позовних вимог про стягнення пені та штрафу скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції. В частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат судові рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Т. Малашенкова Суддя Т. Жайворонок Суддя І. Колос