Постанова 4824 № 758/9794/23

справа № 758/9794/23 головуючий у суді І інстанції Петров Д.В. провадження № 22-ц/824/8903/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 30 травня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 30 листопада 2023 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,- В С Т А Н О В И В: У серпні 2023 року ПАТ «АК «Київводоканал» звернулося до суду з позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог просило стягнути з відповідачів заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 30 613,35 грн., 3 % річних у розмірі 2 513,15 грн., інфляційні втрати у розмірі 12 783,50 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», в подальшому перейменованим у Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем). Повідомленням було визначено, що фізична особа, яка користується послугами централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов публічного договору. У разі відмови від отримання вказаних послуг, споживач зобов`язаний був направити письмову відмову до ПрАТ «Київводоканал» для оформлення припинення надання послуг. В зв`язку з тим, що від відповідачів на адресу ПАТ «Київводоканал» не надходило жодних заяв та повідомлень про відмову від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вони вважаються такими, що приєдналися до публічного договору та зобов`язані виконувати обов`язки зазначені в ньому. Внаслідок невиконання відповідачами умов вищезазначених договорів та зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати спожитих послуг за період з 01 січня 2017 року по 31 травня 2023 утворилася заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 30 613,35 грн. У зв`язку з простроченням оплати спожитих житлово-комунальних послуг відповідачі зобов`язані сплатити на користь ПАТ «АК «Київводоканал» 3 % річних у розмірі 2 513,15 грн. та інфляційні втрати у розмірі 12 783,50 грн. Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 30 листопада 2023 року позовні вимоги ПАТ «АК «Київводоканал» задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішення, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд даної справи в суді першої інстанції, що в свою чергу призвело до порушення його законних прав та інтересів. Звертає увагу суду, що ОСОБА_1 є біологічним сином ОСОБА_3 . Після народження ОСОБА_1 18 липня 2002 року, його було зареєстровано 08 жовтня 2002 року за адресою проживання та реєстрації біологічного батька - ОСОБА_3 , а саме: АДРЕСА_1 , оскільки квартира матері - ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 на момент народження ОСОБА_1 перебувала в іпотеці АБ «Правекс Банк», та за умовами договору іпотеки було заборонено реєструвати в ній малолітніх дітей. В матеріалах справи містяться докази того, що суд при розгляді справи мав інформацію щодо дати народження ОСОБА_1 , та відповідно про його вік. Відповідно до ч.1 ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття). Тобто, повноліття (18 років) ОСОБА_1 досяг у 18 липня 2020 року, а відповідно до оскаржуваного судового рішення борг із ОСОБА_1 стягується, починаючи із 01 січня 2017 року. Станом на 01 січня 2017 року ОСОБА_1 був неповнолітнім, віком 14 років. Таким чином, оскаржуваним судовим рішенням стягнуто з неповнолітньої дитини заборгованість за комунальні послуги. Також, зазначає, що жодного дня ОСОБА_1 , не проживав у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а, отже, і не споживав комунальні послуги. У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «АК «Київводоканал» просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, вважаючи рішення законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу - безпідставною та необґрунтованою. Зазначає, що відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, позовна заява була подана до відповідача, який мав повну цивільну дієздатність, тобто мав 18 років. ОСОБА_1 отримував послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору, оскільки після розміщення Повідомлення та Договору в газеті, на адресу ПАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від відповідача не надходило. Факт не проживання можна підтвердити довідкою, що видана на підставі акту щодо підтвердження факту проживання без реєстрації/факту не проживання, підписаний не менш як 3 сусідами. Також, у разі, якщо особа зареєстрована, але не проживає за адресою реєстрації, їй доцільно підтвердити факт свого перебування за іншою адресою відповідною довідкою. Отже, враховуючи викладене, ПАТ «АК «Київводоканал» зазначає, що жодних заяв від ОСОБА_1 , або від його батька ОСОБА_3 до Товариства не надходило. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено, що 05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 1 10 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі ПАТ «АК «Київводоканал». Товариство або позивач), як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) (далі - Повідомлення) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) (далі - Договір). Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору. Повідомленням визначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг. Таким чином, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) надавались за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору, оскільки після розміщення Повідомлення та Договору-1 у вищевказаній газеті, на адресу ПАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від відповідача не надходило. Відповідно до п. 1.1 договору, ПАТ «АК «Київводоканал» зобов`язується надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньо будинкових систем), а відповідач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Відповідно до п. 3.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Однак, в порушення вимог вищезазначених договорів, відповідачі не виконують належним чином свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих в період з 01 січня 2017 року по 31 травня 2023 утворилася заборгованість у розмірі 30 613,35 грн. У зв`язку з простроченням оплати спожитих житлово-комунальних послуг боржники зобов`язані сплатити на користь позивача 3 % річних у розмірі 2 513,15 грн. та інфляційні втрати у розмірі 12 783,50 грн. Як вбачається з довідки № 10161/8/8/02-23 від 06 жовтня 2023 року, наданої ПАТ «АК «Київводоканал», заборгованість за адресою: АДРЕСА_1 перед ПАТ «АК «Київводоканал» за надані послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення за період з 01 січня 2017 року по 31 травня 2023 року становить - 29 784,92 грн., внески за обслуговування вузла комерційного обліку - 37,03 грн. та плата за абонентське обслуговування - 791,40 грн. Згідно з положеннями ст. ст. 526, 530, 611 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк (термін), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п. 2 ст. 625 ЦК України). Так, в зв`язку з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, відповідачі зобов`язані сплатити на користь ПАТ «АК «Київводоканал» 3% річних у розмірі 2 513,15 грн. та інфляційні втрати у розмірі 12 783,50 грн. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні. Апеляційний суд не може повною мірою погодитися з наведеними висновками суду першої інстанції з таких підстав. Правовідносини між сторонами регулюються нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила). Згідно ч.3. ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Згідно ч.1, ч.2 стаття 64 Житлового кодексу України (тут і надалі в редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення), яка регламентує права і обов`язки членів сім`ї наймача, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Статтею 156 ЖК України передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За змістом ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Частиною 1 статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виходячи зі змісту статті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання. Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якими вони фактично користувалися. При цьому наявність чи відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги. У даному випадку, наявність відносин між сторонами, а, отже, і виникнення цивільних прав та обов`язків у кожної із сторін, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитих послуг, а особа, як споживач послуг чи власник житла, зобов`язана здійснювати оплату виставлених рахунків. Відповідно до інформації зазначеної в листі КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 19 вересня 2023 року № 062/14-12457 (И-2023) квартира АДРЕСА_3 на праві власності не зареєстрована. Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади від 28 серпня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 08 жовтня 2002 року. Разом з тим, суд першої інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_1 до 18 липня 2020 року був дитиною. Так, у відповідності до ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. У відповідності до вимог ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За таких обставин, ОСОБА_1 будучи дитиною та перебуваючи на утриманні своїх батьків до 18 липня 2020 року не міг нести солідарну відповідальність зі сплати заборгованості за комунальні послуги. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 в квартирі не проживав і не проживає, що підтверджується довідкою ОСББ «Весна» № 047/23М від 20 грудня 2023 року, наданою ОСОБА_1 , в тому, що він проживає за адресою: АДРЕСА_4 з 2019 року, а також актом ОСББ «Весна» про фактичне місце проживання ОСОБА_1 без реєстрації. Відтак, реєстрація малолітнього ОСОБА_1 його батьками в квартирі АДРЕСА_3 , тобто поза його волею не може беззаперечно свідчити про його проживання в цій квартирі та користування послугами з водопостачання та водовідведення. За таких обставин, посилання позивача на реєстрацію неповнолітньої особи з 2002 року в квартирі, як на підтвердження факту її проживання в ній та користування послугами з водопостачання та водовідведення є недостатнім для підтвердження зазначених обставин. За змістом ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що відповідач ОСОБА_1 був споживачем послуг з водопостачання та водовідведення, що надавалися ПАТ «АК «Київводоканал» за адресою: АДРЕСА_1 . За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що заборгованість за надані комунальні послуги була стягнута судом першої інстанції з ОСОБА_1 без належних доказів наявності в останнього обов`язку сплачувати таку заборгованість. Зазначене є підставою для скасування рішення суду в частині вимог до ОСОБА_1 про стягнення з нього солідарно заборгованості за вказані комунальні послуги. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Положеннями ст. 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволення позову до ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення та ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні вимог позивача. Відповідач ОСОБА_3 рішення суду не оскаржував, відтак, воно не переглядається апеляційним судом в частині, що стосується даного відповідача. Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 4 026,00 грн. Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги, сплачений відповідачем судовий збір підлягає стягненню з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 , пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги, а саме у розмірі 2 013 грн (4026/2). На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 30 листопада 2023 року в частині задоволення позову до ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позову до ОСОБА_1 відмовити. В іншій частині рішення Подільського районного суду міста Києва від 30 листопада 2023 року залишити без змін. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», ідентифікаційний код - 03327664, місце знаходження: м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_4 , судовий збір у розмірі 2 013 (дві тисячі тринадцять) гривень. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України. Судді Фінагеєв В.О. Кашперська Т.Ц. Яворський М.А.