Постанова 4803 № 185/2667/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1452/24 Справа № 185/2667/24 Суддя у 1-й інстанції - Щербина О. О. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 травня 2024 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайнного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , - у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) ВСТАНОВИВ: Зміст оскарженого судового рішення. Постановою Павлоградського міськрайнного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2024 року ОСОБА_2 визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800,00 гривень з конфіскацією пляшки горілки об`ємом 0,5 л. «Наливарня» Журавлина лимон 20-22 %, без марок акцизного збору, яка передана на зберігання до камери зберігання речових доказів при Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області /квитанція № 113/. Згідно з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 , 23 лютого 2024 року о 11.20 год. в торгівельному павільйоні "AURA", розташованому на перехресті вул. Центральна та вул. Миру в м. Павлограді здійснювала реалізацію алкогольних напоїв без наявності марок акцизного збору, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 156 КУпАП. Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що постанова винесена з неправильним застосуванням вимог матеріального права та порушенням вимог процесуального права. Зазначає, що правопорушення, передбачене ст. 156 КУпАП є бланкетною нормою, проте в протоколі про адміністративне правопорушення не викладені відомості про нормативно-правовий акт, який порушила ОСОБА_2 для правильної кваліфікації її дій. Вважає, що до протоколу не долучені докази, що ОСОБА_2 здійснила продаж алкогольних напоїв, що має бути підтверджено виключно фіскальним чеком, який відсутній в матеріалах справи, тому не доведена об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 156 КУпАП, в діях ОСОБА_2 . Позиції учасників апеляційного провадження. В судове засідання ОСОБА_2 та її захисник Мерешко М. Л. не з`явились, про час, дату та місце апеляційного розгляду повідомленні належним чином, про причини неявки та про відкладення судового засідання до його початку не подали, що відповідно до ч. 2 ст. 268, ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду без їх участі. Мотиви апеляційного суду. Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, які зводяться до відсутності доказів керування та зупинки транспортного засобу, апеляційний суд, доходить наступних висновків. Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи. Обґрунтовуючи висновок про доведення винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, суд першої інстанції правильно поклав в основу судового рішення відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення протоколом про адміністративне правопорушення № 000153 серії ВАВ від 23.02.2024 року, в якому поліцейським викладені фактичні обставини та суть інкримінованого правопорушення гр. ОСОБА_2 , вилучено пляшку алкогольного напою під час складання протоколу; письмовими поясненнями свідка гр. ОСОБА_3 від 23.02.2024 року, відповідно до яких остання пояснила, що вона придбала в торгівельному павільйоні "AURA", розташованому на перехресті вул. Центральна та вул. Миру в м. Павлограді пляшку алкогольного напою об`ємом 0,5 л. «Наливарня» Журавлина лимон 20-22 %, без наявності марок акцизного збору; копією квитанції № 113 від 23.02.2024 року про отримання на зберігання пляшки алкогольного напою об`ємом 0,5 л. «Наливарня» Журавлина лимон без марок акцизного збору; фотознімком, на якому зафіксовано пляшки з алкогольними напоями без марок акцизного збору. За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису... Позиція захисника в апеляційній скарзі зводиться до твердження, що у матеріалах справи відсутні докази факту продажу ОСОБА_2 алкогольного напою, зокрема відсутній фіскальний чек, який би був належним доказом факту продажу. Проте, з такими доводами не погоджується апеляційний суд, оскільки в матеріалах справи є пояснення свідка гр. ОСОБА_3 від 23.02.2024 року, відповідно до яких остання пояснила, що вона придбала в торгівельному павільйоні "AURA", розташованому на перехресті вул. Центральна та вул. Миру в м. Павлограді пляшку алкогольного напою об`ємом 0,5 л. «Наливарня» Журавлина лимон 20-22 %, без наявності марок акцизного збору. Також до протоколу про адміністративні правопорушення долучені фотознімки на яких зафіксовано, що на полицях магазину знаходиться аналогічний товар без акцизних марок. Пояснення ОСОБА_2 в суді першої інстанції, що вона сама виготовляє ці коктейлі, тому вважала, що для цього не потрібні марки акцизного податку, не виключає в її діях склад адміністративного правопорушення і за своїм змістом є помилковим тлумаченням норм діючого законодавства. Посилання захисника на відсутність у справі фіскального чеку, також не спростовує факт продажу, а свідчить про ймовірне порушення суб`єктом господарювання положень податкового законодавства. Відхиляє апеляційний суд і доводи апеляційної скарги захисника про відсутність в протоколі та постанові суду посилання на порушення інших нормативно-правових актів, які регулюють ці правовідносини, оскільки стаття 156 КУпАП за своїм видом є бланкетною. Так диспозиція ч. 1 ст. 156 КУпАП сформульована таким чином: "Роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку". Отже для правильного розуміння складу правопорушення цей закон не відсилає до інших нормативно-правових актів, тому що всі ознаки об`єктивної сторони правопорушення прямо передбачені в диспозиції статті, у даному випадку - це роздрібні торгівля алкогольними напоями без марок акцизного податку. Таким чином, при розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції, з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено, а доводи апеляційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди з прийнятим судовим рішення, власної оцінки доказів у справі, які захисник тлумачить на свій розсуд, ігноруючи їх сукупність. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про залишення оскарженої постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Павлоградського міськрайнного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_2 за частиною 1 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О. П. Піскун