Постанова 4803 № 203/2273/23
від 27.05.2024 ·ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3237/24 Справа № 203/2273/23 Головуючий у першій інстанції: Казак С.Ю. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2023 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИЛА: У квітні 2023 року АТ «Сенс Банк» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 28.08.2020 року між ним та відповідачем було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №619083877. Банк свої зобов`язання щодо надання позичальнику кредиту виконав в повному обсязі. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 22.01.2023 утворилась заборгованість в загальному розмірі 49844,78 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 34719,69 грн, простроченим тілом кредиту - 13540,18 грн, заборгованості по процентам - 497,03 грн. та неустойки в сумі 1087,88 грн. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідача вказану заборгованість у загальному розмірі 49844,78 грн. Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №619083877 від 28 серпня 2020 року, яка виникла станом на 22 січня 2023 року, в сумі 48756,90 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 48259,87 грн. та заборгованості по процентам в сумі 497,03 грн., а також судовий збір в сумі 2508,00 грн. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що відповідно до підписаних відповідачем анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» від 28.08.2020 року, оферти на укладення угоди про обслуговування платіжних карток, а також оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 28.08.2020 року №619083877, між сторонами укладено кредитний договір №619083877 від 28.08.2020 року, за умовами якого відповідачу було відкрито банківський рахунок зі встановленим кредитним лімітом 6000,00 грн (на момент укладення договору), максимальним лімітом кредиту - 200000,00 грн, та фіксованою процентною ставкою за користування кредитною лінією у розмірі 35,99% річних (а.с. 6, 9). 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування банку на АТ «Сенс Банк» (а.с. 24). Згідно виписки з особового рахунку за період з 28.09.2021 по 22.01.2023, відповідач активно користувався кредитними коштами, здійснюючи перекази, розраховуючись карткою в магазинах та знімаючи готівкові кошти у банкоматах, вносив платежі на погашення кредиту (а.с. 12-16). У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором №619083877 від 28.08.2020 року, станом на 22.01.2023 року утворилась заборгованість, зокрема, за тілом кредиту в сумі 34719,69 грн, за простроченим тілом кредиту в сумі 13540,18 грн., по процентам в сумі 497,03 грн (а.с. 11). Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши укладення між сторонами кредитного договору від 28.08.2020 року №619083877 та отримання за його умовами відповідачем кредитних коштів; приймаючи до уваги неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань з повернення кредитних кошті, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованості за вказаним кредитним договором, станом на 22 січня 2023 року, за тілом кредиту в сумі 48259,87 грн (тіло кредиту - 34719,69 грн, прострочене тіло кредиту - 13540,18 грн) та заборгованості по процентам в сумі 497,03 грн. Зазначена вище заборгованість підтверджується представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильними та не спростований відповідачем, а також випискою з особового рахунку (а.с. 11, 12-16). Колегія звертає увагу, що відповідач, згідно змісту апеляційної скарги, не заперечує факти укладення кредитного договору від 28.08.2020 року №619083877, користування кредитним лімітом, отримання кредитних коштів. Обґрунтування апелянта неможливістю внесення платежів на погашення кредиту через неприйняття коштів банком є недоведеним та не звільняє позичальника від обов`язку повернення коштів і не є підставою для відмови у позові щодо стягнення тіла кредиту та відсотків. За положеннями пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (у редакції ЦК України від 17.03.2022), у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Вказаним вище пунктом звільнено позичальника у період дії в Україні воєнного стану (та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування) від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Однак, положеннями зазначеного вище пункту відповідач не звільняється від обов`язку сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитом. Таким чином, обґрунтування апеляційної скарги вказаним вище пунктом розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України є безпідставним, адже оскаржуваним рішенням стягнуто з відповідача тіло кредиту та відсотки за користування кредитом. Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. За положеннями ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія звертає увагу, що рішення місцевого суду, згідно змісту апеляційної скарги, оскаржене в частині задоволених позовних вимог про стягнення з відповідача тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, а тому суд апеляційної інстанції справу в частині відмови у стягненні на користь банку неустойки в сумі 1087,88 грн не переглядає, відповідно до вимог ч. 1 статті 367 ЦПК України. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на вищевикладене, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення місцевого суду без змін. Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2023 року в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст судового рішення складений 27 травня 2024 року. Головуючий Т.П. Красвітна Судді І.А. Єлізаренко О.В. Свистунова