Ухвала КЦС ВС № 757/23813/21-ц

УХВАЛА 24 травня 2024 року м. Київ справа № 757/23813/21-ц провадження № 61-5232вд24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Ігнатенка Вадима Миколайовича у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державного бюро розслідувань, територіального управління державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, ВСТАНОВИВ: 10 квітня 2024 року через підсистему Електронний Суд територіальне управління державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові (далі - ТУ ДБР у м. Львові) подало касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року у справі № 757/23813/21-ц за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державного бюро розслідувань (далі - ДБР), ТУ ДБР у м. Львові, Державної казначейської служби України (далі - ДКС України) про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 10 квітня 2024 року призначено суддю-доповідача Олійник А. С., судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Фаловська І. М. Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2024 року поновлено ТУ ДБР у м. Львові строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та витребувано справу. 29 квітня 2024 року ДБР подало касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року у справі № 757/23813/21-ц. Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29 квітня 2024 року призначено суддю-доповідача Олійник А. С., судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Фаловська І. М. 13 травня 2024 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Ігнатенка В. М. від розгляду справи № 757/23813/21-ц. Ухвалою Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду: Олійник А. С.,Ігнатенка В. М., Фаловської І. М., від 21 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ігнатенка В. М. визнано необґрунтованою та передано для вирішення зазначеного питання, іншому судді. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 23 травня 2024 заяву ОСОБА_1 про відвід передано для вирішення судді Шиповичу В. В. Відповідно до частин другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді (частина восьма статті 40 ЦПК України). Необхідності вирішувати питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи не встановлено. ОСОБА_1 свою заяву про відвід судді Ігнатенка В. М.обґрунтував тим, що 26 вересня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга в іншій справі за його позовом № 463/9819/21, яку розподілено колегії суддів: Сердюк В. В., Карпенко С. О., Фаловська І. М. Водночас 09 жовтня 2023 року суддя Ігнатенко В. М., який не був визначений для розгляду справи № 463/9819/21, підписав ухвалу про відкриття касаційного провадження, а 08 листопада 2023 року справу вже розподілено колегії суддів: Сердюк В. В., Карпенко С. О., Ігнатенко В. М. Підстави повторного автоматичного розподілу справи заявнику не зрозумілі і він вважає, що суддя Ігнатенко В. М. підписав ухвалу в справі № 463/9819/21 без повноважень. У справі № 463/7418/21 за його позовом, 26 березня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, яку розподілено колегії суддів: Ігнатенко В. М., Олійник А. С., Фаловська І. М. та 26 квітня 2024 року суддя Ігнатенко В. М. незаконно, на думку заявника, одноособово постановив ухвалу про повернення касаційної скарги. Вважає, що суддя Ігнатенко В. М., повернувши його касаційну скаргу з підстав недотримання стандартів написання касаційної скарги та зловживання процесуальними правами, недотримався присяги суддів. Крім того вважає підозрілим, що справу № 757/23813/21 також розподілено колегії суддів: Ігнатенко В. М., Олійник А. С., Фаловська І. М. Зазначає, що дії судді Ігнатенка В. М. у вказаних справах є службовим підробленням, порушенням присяги судді, обмежують право заявника на доступ до суду і є упередженим ставленням до нього. З підстав недотримання суддею Ігнатенком В. М. присяги судді у справі № 463/7418/21, підписання ухвали без повноважень у справі № 463/9819/21 та зловживання процесуальними правами, упередженості у справі № 757/23813/21-ц, він звернувся з відповідною скаргою до Вищої ради правосуддя. Підстави для відводу судді передбачені, зокрема частиною першою статті 36 ЦПК України, згідно із якою суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 ЦПК України). Крім того, статтею 37 ЦПК України передбачені випадки недопустимості повторної участі судді в розгляду справи, зокрема суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. На час вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід відсутні підстави вважати, що суддя Ігнатенко В. М. виявляє особисту упередженість та/або має пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи № 757/23813/21-ц. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи. Положеннями частини третьої, четвертої, п`ятої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Відповідно до частини першої, третьої, статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ). Згідно з частиною одинадцятою статті 14 ЦПК України несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України (частина тринадцята статті 14 ЦПК України). 17 серпня 2021 року Вищою радою правосуддя ухвалено рішення за № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (далі - Положення). Пунктом 57 розділу IV «Особливості автоматизованого розподілу судових справ» Положення передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду судових справ (проваджень) здійснюється в суді у порядку, визначеному процесуальним законом, у день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Аналогічно питання щодо розподілу судових справ врегульовано у пункті 2.3.1 Розділу 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Радою суддів України 02 квітня 2015 року за № 25, в якому зазначено, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8 було затверджено Тимчасові засади використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді (далі - Тимчасові засади). Тимчасові засади використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді з метою введення в дію змін, унесених до процесуального законодавства, приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями у відповідність із нормами процесуального законодавства (діють до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) та визначають правила: 1) застосування цього Положення з урахуванням юрисдикції та інстанційності Верховного Суду, норм процесуальних кодексів та законів України, зокрема, щодо автоматизованого розподілу позовних та інших заяв, апеляційних, касаційних та інших скарг, кримінальних проваджень, клопотань, подань та інших визначених законом процесуальних документів, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, судових справ (далі - судові справи) між суддями; 2) визначення складу суду у Верховному Суді (пункт 1.1 Тимчасових засад (зі змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду від 16 листопада 2018 року № 10, від 24 травня 2019 року № 7)). Згідно з пунктом 1.7 Тимчасових засад визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється автоматизованою системою документообігу суду (далі - АСДС) під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати - користувачем АСДС, який має відповідні функціональні обов`язки та права, а також в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з урахуванням спеціалізації (за наявності). Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у автоматизованому розподілі справи № 757/23813/21-ц за касаційною скаргою ТУ ДБР у м. Львові на постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року брали участь всі судді Касаційного суду у складі Верховного Суду, за виключенням тих, які перебували у відпустці, відрядженні чи на лікарняному. Будь-які достовірні відомості про те що під час призначення справи № 757/23813/21-ц судді Ігнатенку В. М. було порушено порядок визначення судді для розгляду справи відсутні. Доводи заяви ОСОБА_1 не свідчать про наявність підстав для відводу судді Ігнатенка В. М. у справі № 757/23813/21-ц. Визначення складу суду для розгляду конкретної справи здійснюється не за бажанням учасників справи, а в порядку передбаченому цивільним процесуальним законодавством, зокрема статтею 33 ЦПК України. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді справи є порушенням права на справедливий суд. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина одинадцята статті 40 ЦПК України). Оскільки під час розгляду заяви ОСОБА_1 передбачені законом підстави для відводу судді не встановлені, у задоволенні заяви необхідно відмовити. Керуючись статтями 14, 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд, у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Ігнатенка Вадима Миколайовича у справі № 757/23813/21-ц відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Шипович