Ухвала КЦС ВС № 463/9819/21

УХВАЛА 21 травня 2024 року м. Київ справа № 463/9819/21 провадження № 61-13921св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Держава Україна в особі Державної казначейської служби України, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, ВСТАНОВИВ: У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, у якому просив стягнути на його користь моральну шкоду, яку він оцінює у 800 000 грн, завдану органом державної влади. Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 03 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2023 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог. 22 вересня 2023 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 03 травня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги. 09 жовтня 2023 рокуухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою ОСОБА_1 касаційною скаргою. У листопаді 2023 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали зазначеної цивільної справи. У травні 2024 року ОСОБА_1 подано до Верховного Суду заяву про відвід судді Верховного Суду Ігнатенка В. М. від участі у розгляді справи № 463/9819/21 за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади. Заява про відвід судді Верховного Суду Ігнатенка В. М. мотивована незгодою з ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2024 року у справі № 463/7418/21 (провадження № 61-4334ск24), постановлену одноособово суддею Ігнатенком В. М., якою повернуто касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 07 червня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Львові про відшкодування моральної шкоди, а також тим, що суддя Ігнатенко В. М. не мав права підписувати ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі № 463/9819/21, так як не входить до складу суддів, які визначені під час автоматизованого розподілу судової справи. Заявник вважає, що суддя Ігнатенко В. М. не може входити до складу колегії суддів у справі № 757/23813/21-ц (провадження № 61-5232ск24), де заявник також є позивачем у справі. ОСОБА_1 вважає, що зазначені обставини викликають сумніви в безсторонності та об`єктивності судді Верховного Суду Ігнатенка В. М. Повертаючи касаційну скаргу заявника у справі № 463/7418/21 Верховний Суд, керуючись положеннями частини третьої статті 44 ЦПК України, в ухвалі від 26 квітня 2024 року виходив з того, що заявник у касаційній скарзі наводив недоречні та безпідставні звинувачення щодо професійної діяльності суддів, вказував на неупередженість суддів першої та апеляційної інстанцій, а також суддів касаційної інстанції.Касаційна скарга містить лексику, яка не притаманна для написання ділових документів, зокрема касаційної скарги. Звинувачення заявника переходять межі нормальної, допустимої, легітимної критики і становлять неповагу до суду. Щодо доводів заявника про те, що суддя Ігнатенко В. М. не мав права підписувати ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі № 463/9819/21, так як не входить до складу колегії суддів, які визначені під час автоматизованого розподілу судової справи, слід зазначити наступне. Касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 03 травня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2023 року у справі № 463/9819/21 зареєстрована у Верховному Суді 26 вересня 2023 року. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи № 463/9819/21 (провадження № 61-13921ск23) між суддями від 26 вересня 2023 року справу призначено судді-доповідачу Сердюку В. В. Визначено, що до складу колегії суддів входять судді Верховного Суду: Карпенко С. О., Фаловська І. М. 09 жовтня 2023 року у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Фаловської І. М. у касаційному провадженні № 61-13921ск23 (справа № 463/9819/21) здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Суддею-доповідачем у зазначеній справі визначено Сердюка В. В., суддями, які входять до складу колегії, визначено Карпенко С. О. та Ігнатенко В. М. 09 жовтня 2023 рокуухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою ОСОБА_1 касаційною скаргою. Заява про відвід судді Верховного Суду Ігнатенка В. М. не містить доводів про те, яким чином участь цього судді у справі № 757/23813/21-ц може викликати сумніви в неупередженості або об`єктивності цього судді при розгляді справи № 463/9819/21. Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 40 ЦПК Українипитання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49-52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року). Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб`єктивного критерію, суд дійшов переконання про відсутність підстав стверджувати, що суддя Верховного Суду Ігнатенко В. М. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного, а доказів протилежного заявником суду не надано. Зміст заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Ігнатенка В. М. не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, а зводиться до незгоди заявника з прийнятим суддею процесуальним рішенням. Положення процесуального закону однозначно визначають, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України). Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і задоволення необґрунтованої заяви про відвід судді. Враховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу судді Верховного Суду Ігнатенку В. М., питання про відвід судді відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на вирішення іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України. Керуючись статтями 33, 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М. від участі у розгляді справи № 463/9819/21 передати судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді В. В. Сердюк В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко