Ухвала КЦС ВС № 336/5554/22

УХВАЛА 17 травня 2024 року м. Київ справа № 336/5554/22 провадження № 61-6202ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши касаційну скаргу Державної служби морського і внутрішнього транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: 26 квітня 2024 року Державна служба морського і внутрішнього транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 березня 2024 року. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення особі, яка її подала, з огляду на такі обставини. Згідно з частиною третьою статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. Всупереч приписам частини третьої статті 392 ЦПК України до суду не надані докази на підтвердження повноважень підписанта касаційної скарги вчиняти такі процесуальні дії від імені Державної служби морського і внутрішнього транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства). За змістом частини третьої статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 роз`яснила, що самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва З 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Касаційна скарга підписана та подана ОСОБА_2 . На підтвердження повноважень надано до суду виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в якому міститься запис про те, що ОСОБА_2 може вчиняти дії від імені юридичної особи Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України без окремого доручення керівника. Інших доказів на підтвердження повноважень до суду не надано. За таких обставин повноваження підписанта касаційної скарги не підтверджені належним чином. Відповідно до приписів пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. З огляду на те, що подана касаційна скарга підписана особою, щодо якої відсутні достатні докази на підтвердження повноважень представляти інтереси Державної служби морського і внутрішнього транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) у Верховному Суді, а також на імперативну вказівку закону щодо підписання касаційної скарги особою, повноваження вчиняти такі процесуальні дії якої не підтверджені у належний спосіб, то така касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Повернути касаційну скаргу Державної служби морського і внутрішнього транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Литвиненко