Постанова 4819 № 766/11904/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 766/11904/21 Головуючий в І інстанції: Кузьміна О.І. Номер провадження: 22-ц/819/178/24 Доповідач: Базіль Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 травня 2024 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої (судді-доповідача) Базіль Л.В., суддів - Приходько Л.А., Пузанової Л.В., секретар - Доброва К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 766/11904/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 20.02.2024 року у складі суді ОСОБА_3 , - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 15 липня 2021 року до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказав, що він з відповідачкою ОСОБА_2 зареєстрував шлюб 23.08.1991 року, від цього шлюбу мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачкою не склалося через відсутність взаєморозуміння, різних поглядів на сімейні відносини та обов`язки з ведення спільного господарства. Вважає, що шлюб між ним і відповідачкою є формальним, оскільки особисті відносини між ними уже тривалий час мають негативний характер, відсутнє нормальне спілкування. Фактичні шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведеться з 01.11.2020 року, з дати, коли він став мешкати окремо, строк на примирення не виправить стан їх шлюбних відносин, а тому шлюб підлягає розірванню. Посилаючись на вказані обставини позивач ОСОБА_1 просив розірвати з ОСОБА_2 шлюб (а.с. 1-2). Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 20.02.2024 року позов задоволено, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 23.08.1991 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №1042, розірвано. Висновок суду мотивовано тим, що сімейні стосунки між сторонами припинені у зв`язку з втратою почуття любові та взаємоповаги з 01.11.2020 року, на теперішній час позивач прийшов до твердого переконання про неможливість примирення та збереження шлюбу. Підстав для відмови у задоволенні позову та надання подружжю строку для примирення суд не вбачає. За таких обставин, шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову (а.с. 61-63). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення суду полягає в неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме, у тому, що суд не вжив заходів для збереження сім`ї, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу можливе та не суперечить інтересам сторін. У відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Прищепа О.А. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення оскільки шлюб має формальний характер. Сторони понад три роки не проживають разом та не ведуть спільне господарство (проживають окремо один від одного в окремих сім`ях). Збереження шлюбу суперечить інтересам ОСОБА_1 та порушує його права на свободу та особисту недоторканість. Просив розгляд даної справи провести без участі ОСОБА_1 та його адвоката Прищепи О.А. за наявними у справі матеріалами. ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, заяв та клопотань щодо відкладення розгляду справи не направила. (а.с. 26, 97). З огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, та зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає можливим розгляд справи проводити за відсутності сторін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 23.08.1991 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб, актовий запис № 1042 (а.с. 3). Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка « ОСОБА_6 », дружини « ОСОБА_6 ». Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану (ч.1 ст.21 СК України). Відповідно до принципу добровільності шлюбу, визначеного статтею 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (ч.2 ст.104 СК України). Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України). Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (ст.111 СК України). Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у державному органі реєстрації актів цивільного стану 23.08.1991 року. Позов про розірвання шлюбу пред`явлено ОСОБА_1 в порядку реалізації передбаченого частиною 1 статті 110 СК України права. ОСОБА_1 заперечував проти вжиття заходів щодо примирення подружжя. Відповідно до положень ст. 112 СК Українисуд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Суд першої інстанції встановивши, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача дійшов обґрунтованого висновку про розірвання шлюбу. Колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_2 про те, що вона вживає заходів для налагодження стосунків з чоловіком, оскільки такі посилання не відповідають матеріалам справи. В матеріалах справи відсутні докази того, що подружжя з часу звернення до суду першої інстанції у липні 2021 року та до часу перегляду справи апеляційним судом (23.05.2024 року), тобто протягом майже трьох років, дійшли спільної згоди щодо примирення, проживання однією сім`єю, чи то звернення позивача до суду з заявою про відмову від позову. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 , адвокат Прищепа О.А. зазначив, що сторони понад три роки не проживають разом та не ведуть спільне господарство (проживають окремо один від одного в окремих сім`ях). Збереження шлюбу суперечить інтересам ОСОБА_1 та порушує його права на свободу та особисту недоторканість. За викладених обставин та з огляду на принцип добровільності шлюбу підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову в позові відсутні. Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375 ЦПК України, суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 20.02.2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуюча Л.В. Базіль Судді Л.А. Приходько Л.В. Пузанова